ВАЛЬПРОКОМ 300 ХРОНО/ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО (VALPROCOM 300 CHRONO/VALPROCOM 500 CHRONO)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

ВАЛЬПРОКОМ 300 ХРОНО
таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою блістер в пачці, № 30, 100Ціни в аптеках
Вальпроат натрію
200 мг
Вальпроєва кислота
87 мг
№ UA/2169/01/01 від 13.09.2019
B За рецептом
ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО
таблетки пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою блістер в пачці, № 30Ціни в аптеках
Вальпроат натрію
333 мг
Вальпроєва кислота
145 мг
№ UA/2169/01/02 від 13.09.2019
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Протисудомний препарат пролонгованої дії. Інгібує ГАМК-трансферазу, гальмує біотрансформацію ГАМК (інактивацію), стабілізує і підвищує її вміст у ЦНС. Стимулює центральні ГАМК-ергічні процеси (у тому числі гальмівні стрес-лімітуючі), знижує збудливість та судомну готовність моторних зон головного мозку.

Проявляє транквілізуючі властивості, знижує відчуття страху, покращує психічний стан і настрій хворих. Високоефективний при абсансах і скроневих псевдоабсансах, малоефективний при психомоторних нападах.

Відомо, що в фармакологічних дослідженнях вальпроат інгібував різні експериментально індуковані судоми (генералізовані і фокальні). Аналогічно і у людей протиепілептичний ефект вальпроату також може спостерігатися при різних типах епілепсії.

У деяких дослідженнях in vitro спостерігалася стимулювальна дія вальпроату на реплікацію ВІЛ-1. Однак цей ефект не дуже виражений і не є відтворюваним у всіх експериментах. Клінічні наслідки цього спостереження у пацієнтів, інфікованих ВІЛ-1, невідомі. Ці дані потрібно враховувати під час оцінки вимірювань вірусного навантаження при застосуванні вальпроату натрію у хворих, інфікованих ВІЛ-1.

Фармакокінетика. Всмоктування. Біодоступність препарату — близько 100%.

Лікарський засіб Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно наявний у плазмі крові у вигляді вальпроєвої кислоти.

Лікарський засіб Вальпроком 300 Хроно/ Вальпроком 500 Хроно негайно всмоктується у ШКТ. Його абсорбція є постійною і тривалою. Тому немає піків концентрацій препарату в плазмі крові, а терапевтичні концентрації вальпроєвої кислоти краще підтримуються з часом.

Розподіл. Об’єм розподілу вальпроєвої кислоти переважно обмежений кров’ю та позаклітинною рідиною, що зазнає швидкого обміну.

Зв’язування з білками крові відбувається в основному з альбуміном і є дозозалежним та насичуваним. При загальній концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові 40–100 мг/л частка її вільної фракції становить зазвичай 6–15%.

Рівень вальпроєвої кислоти у спинномозковій рідині подібний до концентрації незв’язаної речовини у плазмі крові (близько 10%).

Вальпроєва кислота виводиться при діалізі, але об’єм виведеної фракції значно зменшується через її зв’язування з альбуміном (близько 10%).

Терапевтична ефективність препарату виявляється при концентрації його у плазмі крові від 40 до 100 мг/л (278–694 мкмоль/л). При регулярному прийомі препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно рівноважна концентрація встановлюється на 3–4-й день терапії, у деяких випадках — через триваліший період часу. У разі утримання загального рівня вальпроєвої кислоти в плазмі крові понад 150 мг/л (1040 мкмоль/л) необхідне зниження добової дози. Понад 96% препарату піддається інтенсивному метаболізму в печінці, 90–95% зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном. Препарат проникає крізь ГЕБ, крізь плацентарний бар’єр, при застосуванні препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно жінками, які годують грудьми, вальпроєва кислота екскретується в грудне молоко (1–10% від загальної концентрації в плазмі крові).

Метаболізм препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно переважно відбувається у печінці. Основними метаболічними шляхами є кон’югація з глюкуроновою кислотою та β-окиснення. На відміну від більшості інших протиепілептичних препаратів, вальпроат натрію не прискорює свою власну деградацію або деградацію інших речовин, таких як естрогени-прогестагени. Ця властивість вказує на те, що він не індукує ферменти, що входять до метаболічної системи цитохрому Р 450.

Виведення. Протягом тривалого лікування середній Т½ вальпроєвої кислоти з плазми крові у дорослих становить 10,6 год (але може коливатися від 5 до 20 год), що є основою для схеми дозування 2 рази на добу.

У доношених немовлят Т½ становить 20–30 год. Однак він швидко наближається до значень, характерних для дорослих, у міру того, як немовля дорослішає. Вальпроєва кислота виводиться переважно нирками.

Невелика фракція залишається незміненою, але більша частина виявляється у сечі у вигляді метаболітів.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

У пацієнтів з нирковою недостатністю. Рівень зв’язування з альбуміном знижений. Таким чином, слід враховувати збільшення вільної фракції вальпроєвої кислоти в плазмі крові, що є наслідком цього, і відповідним чином знижувати дозу.

У пацієнтів літнього віку. Були виявлені зміни фармакокінетичних параметрів, але вони були незначущими.

Таким чином, для підбору дози вирішальною є клінічна відповідь пацієнта (контроль нападів).

ПОКАЗАННЯ

основним показанням до застосування препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно, бажано як монотерапії, є первинна генералізована епілепсія: малі епілептичні напади/абсансна епілепсія, масивні білатеральні міоклонічні судоми, великі напади епілепсії з міоклонією або без неї, фотосенситивні форми епілепсії.

Також як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами є ефективним при наступних захворюваннях:

– вторинна генералізована епілепсія, особливо синдром Веста (судоми у дітей раннього віку) та синдром Леннокса — Гасто;

– парціальна епілепсія з простою або комплексною симптоматикою (психосенсорні форми, психомоторні форми);

– епілепсія з вторинною генералізацією;

– змішані форми епілепсії (генералізовані та парціальні).

Лікування епізодів манії, асоційованих з біполярними афективними розладами, за наявності протипоказань до застосування або непереносимості літію.

Профілактика рецидивів дистимічних епізодів у дорослих пацієнтів з біполярними розладами, у яких при лікуванні епізодів манії є терапевтична відповідь на застосування вальпроату.

ЗАСТОСУВАННЯ

Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно — це форма препарату з уповільненим вивільненням діючої речовини, яка дозволяє знизити максимальну та забезпечує більш рівномірну концентрацію діючої речовини у плазмі крові впродовж доби. Препарат приймати внутрішньо, бажано під час прийому їжі. Добову дозу рекомендовано приймати в один або два прийоми. Одноразове застосування можливе у випадку добре контрольованої епілепсії. Таблетку ковтати цілою, не подрібнюючи і не розжовуючи, запиваючи половиною склянки води, молока або іншого безалкогольного напою. Через процес подовженого вивільнення препарату та тип допоміжних речовин у складі препарату інертна матриця не всмоктується у ШКТ, вона виводиться у процесі випорожнення після вивільнення діючої речовини.

Підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку. Лікування вальпроатом має бути ініційоване та контролюватися спеціалістом, який має досвід лікування епілепсії.

Вальпроат не слід застосовувати у дітей і підлітків жіночої статі, жінок репродуктивного віку та вагітним, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними або непереносимими. У цьому випадку вальпроат призначається відповідно до вимог «Програми запобігання вагітності» (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Епілепсія

Звичайна доза. Добову дозу препарату та тривалість лікування визначає лікар залежно від віку та маси тіла пацієнта, враховуючи широкий спектр індивідуальної чутливості до вальпроату.

Оптимальна доза препарату Вальпроком Хроно встановлюється на основі клінічної відповіді. Інколи може бути доцільним визначення концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові, наприклад, у випадках, коли не вдається досягнути адекватного контролю над нападами або є загроза розвитку побічних ефектів.

Пероральна монотерапія першої лінії. Лікарська форма з пролонгованим вивільненням дає змогу застосовувати препарат Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно в однократній добовій дозі.

Середня добова доза вальпроату, яку бажано приймати на початку прийому їжі, найчастіше становить:

– 25 мг/кг для новонароджених і дітей;

– 20–25 мг/кг для підлітків;

– 20 мг/кг для дорослих;

– 15–20 мг/кг у пацієнтів літнього віку.

Якщо можливо, терапію препаратом Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно слід розпочинати поступово. Початкова добова доза вальпроату становить 10–15 мг/кг, потім дозу слід поступово підвищувати до досягнення оптимальної дози. Якщо пацієнт не приймає будь-які інші протиепілептичні препарати, дозу слід підвищувати поступово з інтервалом у 2–3 доби, щоб досягти оптимальної дози приблизно через 1 тиж.

Може бути ініційовано фазу спостереження, якщо при застосуванні препарату у вигляді монотерапії досягнуто таких доз: 15 мг/кг/добу у літніх пацієнтів, 20 мг/кг/добу у дорослих та підлітків і 25 мг/кг/добу у дітей і немовлят. Якщо клінічна ефективність є задовільною, досягнуту дозу необхідно підтримувати на цьому рівні. Добові дози понад 25 мг/кг у літніх пацієнтів, понад 30 мг/кг у дорослих і підлітків і понад 35 мг/кг у дітей і немовлят, особливо при застосуванні вальпроату як монотерапії, необхідні рідко. Якщо при застосуванні препарату в цьому діапазоні доз не вдалося досягти адекватного контролю, дозу можна підвищувати далі. Добові дози понад 50 мг/кг бажано розділити на 3 прийоми на добу. У таких випадках необхідно посилити клінічний моніторинг і контроль лабораторних показників (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Застосування препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно у комбінації з іншими протиепілептичними засобами. При призначенні в комбінації з іншими протиепілептичними засобами застосування вальпроату натрію необхідно розпочинати поступово, як і при застосуванні препарату в якості монотерапії першої лінії. Середня добова доза, як правило, є аналогічною такій при застосуванні препарату як монотерапії. Однак у деяких випадках може бути необхідним підвищення дози на 5–10 мг/кг порівняно з дозою при монотерапії препаратом.

Також слід враховувати вплив препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно на інші протиепілептичні засоби (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Заміна іншого протиепілептичного засобу на препарат Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно. Перехід від терапії іншими протиепілептичними засобами на застосування препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно як монотерапії має бути поступовим, так само, як і ініціювання застосування препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно як монотерапії першої лінії. При ініціюванні терапії препаратом Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно дозу деяких інших протиепілептичних засобів, переважно барбітуратів, необхідно поступово знижувати протягом 2–8 тиж до повної відміни.

Лікування маніакального синдрому при біполярних розладах. Рекомендована початкова доза — 20 мг/кг/добу. Цю дозу необхідно якомога швидше підвищувати, доки не буде досягнуто мінімальної терапевтичної дози, яка дозволяє досягти бажаного клінічного ефекту.

Як правило, бажаний клінічний ефект досягається при концентрації вальпроату у плазмі крові від 45–125 мкг/мл.

Дозу можна коригувати залежно від індивідуальної клінічної відповіді. Максимальна доза не має перевищувати 3000 мг/добу.

Рекомендована підтримувальна доза лікування при біполярних розладах — 1000–2000 мг/добу.

Профілактика рецидивів маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами. Доза препарату, що застосовується для профілактики рецидивів, повинна бути найнижчою можливою, за якої досягається адекватний контроль гострих маніакальних симптомів. Не перевищувати максимальну добову дозу 3000 мг.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку та вагітні. Терапію вальпроатом слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід лікування епілепсії. Терапію препаратом слід розпочинати лише у разі, якщо інші методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ). Під час кожного нового візиту пацієнта до лікаря необхідно проводити ретельну переоцінку співвідношення користь/ризик лікування вальпроатом у рамках регулярного контролю терапії. Лікування вальпроатом бажано призначати у вигляді монотерапії та в найнижчій ефективній дозі, бажано у лікарській формі подовженого вивільнення, щоб уникнути високих Сmax препарату в плазмі крові. Добову дозу слід поділити щонайменше на 2 прийоми.

Діти. У пацієнтів віком до 18 років оцінка ефективності та безпеки препарату Вальпроком 300 Хроно для лікування маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами, не проводилася.

Вальпроком 500 Хроно призначають дітям з масою тіла понад 17 кг. Цю лікарську форму не рекомендується застосовувати у дітей віком до 6 років (існує ризик потрапляння у дихальні шляхи при ковтанні).

Дітям віком до 3 років рекомендується застосування вальпроату в якості монотерапії, але до початку терапії слід ретельно оцінити терапевтичну користь препарату щодо ризику ураження печінки або розвитку панкреатиту (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Необхідно уникати одночасного застосування саліцилатів для лікування дітей віком до 3 років через ризик розвитку гепатотоксичності.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

вагітність, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ і Застосування у період вагітності або годування грудьми).

Жінки репродуктивного віку, для яких не виконані умови Програми запобігання вагітності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ і Застосування у період вагітності або годування грудьми).

Підвищена чутливість до вальпроату, дивальпроату, вальпроміду або до будь-якого з компонентів лікарського засобу в анамнезі.

Гострий гепатит.

Хронічний гепатит.

Випадки тяжкого гепатиту в індивідуальному або сімейному анамнезі пацієнта, особливо спричинені лікарськими препаратами.

Печінкова порфірія.

Комбінація з мефлохіном і препаратами звіробою (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Вальпроат протипоказаний пацієнтам з відомими мітохондріальними розладами, спричиненими мутаціями в ядерному гені, що кодує мітохондріальний фермент полімеразу гамма (POLG), наприклад із синдромом Альперса — Гуттенлохера, дітям віком до 2 років, у яких підозрюється наявність розладу, пов’язаного з полімеразою гамма, а також пацієнтам з порушенням орнітинового циклу в анамнезі (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Недостатність ферментів циклу сечовини (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

ПОБІЧНА ДІЯ

побічні реакції класифікуються залежно від частоти розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (≥1/10 000), частота невідома (не можна оцінити за доступними даними).

Вроджені, родинні та генетичні розлади: вроджені вади розвитку та порушення розвитку нервової системи (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).

З боку травної системи: дуже часто — нудота; часто — блювання, захворювання ясен (в основному гіперплазія ясен), стоматит, біль в епігастрії, діарея та інші диспептичні розлади частіше з’являються на початку лікування і, як правило, проходять самостійно протягом декількох днів без відміни препарату; нечасто — панкреатит, іноді з летальним наслідком, який вимагає негайної відміни препарату (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Гепатобіліарні розлади: часто — ураження печінки (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — плевральний випіт.

З боку психіки: дуже часто — сплутаність свідомості, агресія*, порушення уваги*, галюцинації, збудження*; рідко — анормальна поведінка*, психомоторна гіперактивність*, труднощі з навчанням*.

*Ці ефекти спостерігаються переважно у дітей.

З боку ЦНС: дуже часто — тремор; часто — сонливість, головний біль, ністагм, екстрапірамідні розлади**, ступор*, судоми*, погіршення пам’яті, запаморочення; нечасто — кома*, парестезія, атаксія, оборотний синдром паркінсонізму**, летаргія; рідко — когнітивні розлади, оборотна деменція, пов’язана з оборотною мозковою атрофією.

*Повідомлялося про випадки ступору або летаргії, що іноді призводили до транзиторної коми (енцефалопатії) після припинення прийому або при зниженні дози препарату. Найчастіше такі ефекти виникають при комплексному лікуванні (особливо з фенобарбіталом або топіраматом) або після різкого підвищення дози вальпроату.

**Ці симптоми можуть супроводжуватися ознаками атрофії головного мозку за даними візуалізаційних обстежень.

З боку органа слуху і рівноваги: часто — глухота.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: часто — анемія, тромбоцитопенія; нечасто — панцитопенія, лейкопенія; рідко — макроцитоз, макроцитарна анемія, аплазія червоного кісткового мозку або істинна еритроцитарна аплазія, агранулоцитоз.

Повідомлялося про випадки зниження рівнів фібриногену або збільшення тривалості часу кровотечі (особливо при застосуванні високих доз препарату), як правило, без клінічних наслідків. У пацієнтів з асимптомною тромбоцитопенією просте зниження дози лікарського засобу, за можливості, з урахуванням рівня тромбоцитів і контролю захворювання, зазвичай призводить до усунення тромбоцитопенії.

З боку судин: часто — кровотеча (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

З боку нирок та сечовивідної системи: нечасто — ниркова недостатність; рідко — енурез, нетримання сечі, тубулоінтерстиційний нефрит.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — транзиторна та/або дозозалежна алопеція, ураження нігтів та нігтьового ложа; нечасто — ангіоневротичний набряк, висипання, порушення росту волосся (наприклад, патологічна текстура волосся, зміна кольору волосся, патологічний ріст волосся); рідко — токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, DRESS-синдром (синдром медикаментозного висипання з еозинофілією та системною симптоматикою) або синдром медикаментозної гіперчутливості до препарату.

З боку скелетно-м’язової системи: нечасто — зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенія, остеопороз, переломи у пацієнтів при довгостроковій терапії із застосуванням вальпроату. Механізм, за допомогою якого вальпроат впливає на метаболізм кісткової тканини, не визначений; рідко — системний червоний вовчак, рабдоміоліз (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Метаболічні та аліментарні розлади: часто — збільшення маси тіла (оскільки збільшення маси тіла може призвести до погіршення клінічних симптомів синдрому полікістозних яєчників, масу тіла необхідно ретельно контролювати), гіпонатріємія; рідко — гіперамоніємія* (див. також ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), ожиріння.

*Повідомлялося про поодинокі випадки помірної гіперамоніємії без будь-яких істотних змін у результатах стандартних тестів з оцінки функції печінки, особливо на фоні політерапії. При відсутності клінічних симптомів припинення лікування не є необхідним. Однак якщо гіперамоніємія супроводжується неврологічними симптомами, слід провести додаткові обстеження (див. також ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Ендокринні порушення: нечасто — синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, гіперандрогенія (гірсутизм, вірилізм, акне, андрогенна алопеція та/або підвищення рівнів андрогенних гормонів); рідко — гіпотиреоз (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).

Розлади з боку репродуктивної системи: часто — дисменорея; нечасто — аменорея; рідко — вплив на сперматогенез (зокрема зниження рухливості сперматозоїдів) (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми), полікістозні яєчники. Доброякісні, злоякісні та невизначені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи): рідко — мієлодиспластичний синдром.

Загальні розлади: нечасто — гіпотермія, нетяжкі периферичні набряки.

Результати досліджень: рідко — зниження вмісту факторів згортання крові, відхилення від норми з боку показників коагуляції (такі як подовження протромбінового часу, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, подовження тромбінового часу, підвищення показника міжнародного нормалізованого відношення) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та Застосування у період вагітності або годування грудьми), дефіцити біотину/ферментативної активності біотинідази.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після схвалення лікарського засобу дозвільними органами є важливою процедурою. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення користь/ризик застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції через національні системи повідомлень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Програма запобігання вагітності

Через високий тератогенний потенціал та ризик порушень розвитку немовлят, які піддавалися внутрішньоутробному впливу вальпроату, препарат Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно не слід застосовувати у дітей і підлітків жіночої статі, жінок репродуктивного віку та вагітних, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними або непереносимими. Якщо лікування іншими препаратами неможливе, вальпроат призначається відповідно до вимог Програми запобігання вагітності (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та Застосування у період вагітності або годування грудьми).

Умови Програми запобігання вагітності

Лікар, який призначає препарат, має:

  • у кожному разі оцінювати індивідуальні обставини, залучати пацієнтку до обговорення, гарантувати її залучення, обговорювати варіанти лікування та забезпечити розуміння ризиків та заходів, необхідних для мінімізації ризиків;
  • оцінювати можливість настання вагітності у всіх пацієнток;
  • впевнитись, що пацієнтка зрозуміла та знає про ризики вроджених вад розвитку та порушень розвитку нервової системи, зокрема значимість цих ризиків для дітей, що зазнали внутрішньоутробного впливу вальпроату;
  • впевнитися, що пацієнтка розуміє необхідність проведення аналізу на вагітність перед початком лікування та, за необхідності, — упродовж лікування;
  • порадити пацієнтці застосовувати методи контрацепції та перевірити її здатність дотримуватися безперервного застосування ефективних методів контрацепції (додаткова інформація наведена у підрозділі «Контрацепція») протягом усього курсу лікування вальпроатом;
  • впевнитися, що пацієнтка розуміє необхідність регулярного (принаймні щорічного) перегляду лікування фахівцем, який має досвід лікування епілепсії;
  • впевнитися, що пацієнтка розуміє необхідність звернення до лікаря, якщо вона планує вагітність, для своєчасного обговорення цього питання та переходу на альтернативні методи лікування перед заплідненням та до початку припинення використання методів контрацепції;
  • впевнитися, що пацієнтка розуміє необхідність термінового звернення до свого лікаря у разі настання вагітності;
  • видати Інформаційний буклет для пацієнта;
  • впевнитися, що пацієнтка зрозуміла небезпеку та необхідні запобіжні заходи, пов’язані з використанням вальпроату (Форму щорічного інформування про ризики).

Ці умови також стосуються жінок, які наразі не є сексуально активними, за винятком тих випадків, коли, на думку лікаря, існують переконливі підстави стверджувати про відсутність ризику під час вагітності.

Діти жіночої статі:

  • лікар, який призначає препарат, має впевнитися у тому, що батьки/опікуни дітей жіночої статі розуміють необхідність звернутися до спеціаліста одразу ж після того, коли у дитини жіночої статі, яка приймає вальпроат, з’являться менструації;
  • лікар, який призначає препарат, має впевнитися у тому, що батьки/опікуни дітей жіночої статі отримали вичерпну інформацію про ризики вроджених вад розвитку і порушень розвитку нервової системи, у тому числі ступінь цих ризиків для дітей, які зазнавали впливу вальпроату під час внутрішньоутробного розвитку.
  • у пацієнток, у яких вже почалися менструації, лікар, який призначає препарат, має щорічно виконувати переоцінку необхідності лікування вальпроатом та розглядати можливість призначення альтернативних засобів лікування. Якщо вальпроат є єдиним прийнятним засобом лікування, слід обговорити необхідність використання ефективних методів контрацепції та всі інші умови Програми запобігання вагітності. Спеціаліст має вжити всіх можливих заходів, щоб перевести дітей жіночої статі на альтернативні засоби лікування до досягнення ними періоду статевого дозрівання або дорослого віку.

Аналіз на вагітність. Перед початком терапії вальпроатом необхідно виключити вагітність. Лікування вальпроатом не можна починати жінкам репродуктивного віку, у яких не було отримано негативного результату аналізу на вагітність з використанням плазми крові з чутливістю щонайменше 25 мМО/мл, схваленого медичним працівником, щоб виключити непередбачене застосування препарату під час вагітності. Цей аналіз на вагітність необхідно повторювати через регулярні проміжки часу протягом лікування.

Контрацепція. Жінки репродуктивного віку, яким призначається вальпроат, повинні використовувати ефективні методи контрацепції безперервно протягом усього періоду лікування вальпроатом. Цим пацієнткам необхідно надати вичерпну інформацію з питань запобігання вагітності та направити їх для консультації з питань контрацепції, якщо вони не використовують ефективні методи контрацепції. Слід використовувати принаймні один ефективний метод контрацепції (бажано незалежну від користувача форму, таку як внутрішньоматковий пристрій або імплант) або два взаємодоповнюючі методи контрацепції, один з яких має бути бар’єрним методом. При виборі методу контрацепції у кожному випадку необхідно оцінити індивідуальні обставини із залученням пацієнтки до обговорення, щоб забезпечити її активну участь та дотримання вибраних запобіжних заходів. Навіть якщо у пацієнтки відмічається аменорея, вона має виконувати всі рекомендації з ефективної контрацепції.

Щорічний перегляд лікування спеціалістом. Спеціаліст повинен принаймні щорічно переоцінювати, чи є вальпроат найбільш прийнятним засобом лікування для цієї пацієнтки. Спеціаліст має обговорювати Форму щорічного інформування про ризики на початку лікування та під час кожного щорічного перегляду лікування та впевнюватися в тому, що пацієнтка розуміє наведену у ній інформацію. Форма щорічного інформування про ризики має бути належним чином заповнена і підписана лікарем, який призначає препарат, і пацієнткою (або її законним представником).

Планування вагітності. Якщо жінка планує завагітніти, спеціаліст, досвідчений у веденні епілепсії, повинен виконати переоцінку лікування вальпроатом та розглянути можливість застосування альтернативних засобів терапії. Необхідно вжити всіх можливих заходів, щоб перевести пацієнтку на прийнятні альтернативні методи лікування до зачаття дитини та до припинення застосування методів контрацепції (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми). Якщо таке переведення неможливе, жінка має отримати додаткові консультації стосовно ризиків, пов’язаних з вальпроатом, для ненародженої дитини, щоб забезпечити її належною інформацією для прийняття інформованого рішення стосовно планування сім’ї.

Вагітність. Якщо жінка, яка приймає вальпроат, завагітніє, її необхідно негайно направити до спеціаліста для переоцінки лікування вальпроатом та розгляду можливості застосування альтернативних методів лікування. Вагітних пацієнток, які отримували вальпроат під час вагітності, та їхніх партнерів слід направити до спеціаліста з досвідом у тератології для проведення оцінки та консультування щодо лікування препаратом під час вагітності (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).

Провізор має впевнитися, що:

  • при кожному відпуску вальпроату пацієнтці надається картка пацієнта і пацієнтка розуміє наведену в ній інформацію;
  • пацієнткам рекомендується не припиняти прийом вальпроату і негайно звернутися до спеціаліста у випадку запланованої або підозрюваної вагітності.

Навчальні матеріали. Для допомоги медичним працівникам і пацієнтам з питань уникнення застосування вальпроату під час вагітності власник реєстраційного посвідчення надає навчальні матеріали для звернення додаткової уваги на застереження щодо тератогенності (здатності викликати вроджені вади розвитку) і фетотоксичності (здатності викликати порушення розвитку нервової системи) вальпроату та надання інструкцій стосовно застосування вальпроату у жінок репродуктивного віку та детальної інформації про вимоги Програми запобігання вагітності. Інформаційний буклет для пацієнта та картка пацієнта мають бути видані всім жінкам репродуктивного віку, які застосовують вальпроат.

Необхідно використовувати та належним чином заповнювати і підписувати Форму щорічного інформування про ризики на момент початку лікування та при кожному щорічному перегляді лікування вальпроатом спеціалістом і пацієнткою (або її законним представником).

Посилення судом. Як і при застосуванні будь-яких протиепілептичних засобів, прийом вальпроату, замість покращення стану, може призводити до оборотного посилення частоти і тяжкості судом (у тому числі епілептичного статусу) або до появи нового типу судом. Пацієнтам необхідно рекомендувати негайно звернутися до свого лікаря у разі посилення судом (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Ці судоми необхідно диференціювати з тими, що можуть спостерігатися через фармакокінетичну взаємодію (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ), токсичність (ураження печінки або енцефалопатія, див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ) або передозування.

Оскільки цей лікарський засіб метаболізується до вальпроєвої кислоти, його не можна комбінувати з іншими лікарськими засобами, що зазнають такої ж трансформації, для уникнення передозування вальпроєвої кислоти (наприклад із вальпроатом семінатрію, вальпромідом).

Тяжке ураження печінки

Умови виникнення. Існують поодинокі повідомлення про тяжкі або іноді й летальні ураження печінки. Досвід показує, що найвищий ризик, особливо у разі одночасного прийому інших протиепілептичних препаратів, спостерігається у немовлят і дітей віком до 3 років з тяжкою епілепсією, зокрема це стосується дітей з ураженням головного мозку, розумовою відсталістю та/або генетично зумовленими метаболічними або дегенеративними захворюваннями.

У дітей віком від 3 років ризик значно знижується і продовжує поступово знижуватися з віком.

У більшості випадків таке ураження печінки відзначалося протягом перших 6 міс лікування, зазвичай протягом 2–12 тиж, та найчастіше – при комплексній протиепілептичній терапії.

Ознаки, на які треба звернути увагу. Ранній діагноз гепатотоксичності базується на клінічній картині. Зокрема, слід враховувати симптоми, які можуть передувати жовтяниці, особливо у пацієнтів групи ризику (див. вище «Умови виникнення»):

· неспецифічні симптоми, які з’являються раптово, наприклад астенія, анорексія, летаргія, сонливість, які іноді пов’язані з повторними випадками блювання та болю в животі;

· у пацієнтів з епілепсією — рецидив епілептичних нападів, незважаючи на належне дотримання рекомендацій щодо терапії.

Пацієнта (або його рідних, якщо пацієнт — дитина) слід поінформувати про необхідність негайно звернутися за медичною допомогою при появі таких симптомів. Необхідно негайно обстежити пацієнта, включаючи клінічні обстеження та лабораторні дослідження функції печінки.

Виявлення. Дослідження функції печінки слід провести до початку терапії, а потім регулярно протягом перших 6 міс лікування. Необхідно наголосити, що часто спостерігається ізольоване і транзиторне підвищення рівнів трансаміназ без клінічних ознак, особливо на початку терапії. Крім звичайних досліджень, найбільш інформативними є ті, що відображають синтез білка, зокрема рівні протромбіну. У разі виявлення аномально низького рівня протромбіну, особливо при одночасному зниженні рівня фібриногену та факторів згортання крові, підвищення рівня білірубіну і трансаміназ, лікування вальпроатом необхідно негайно припинити. У разі підтвердження патологічно низького рівня протромбіну, особливо у зв’язку з іншими біологічними патологічними показниками (значне зниження рівнів фібриногену та факторів коагуляції, підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів) необхідно негайно припинити терапію препаратом Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно. Як застережний захід та при одночасній терапії саліцилатами слід також припинити їх застосування, оскільки вони мають такий самий метаболічний шлях. Слід повторно виконати лабораторні аналізи залежно від виявлених змін показників.

Панкреатит

Рідко спостерігалися випадки панкреатиту, які іноді завершувалися летально. Ці випадки не залежали від віку хворого та тривалості лікування, особливо високий цей ризик у дітей раннього віку.

Панкреатит з несприятливим клінічним наслідком, як правило, спостерігається у дітей молодшого віку або у пацієнтів із тяжкою епілепсією, ушкодженням головного мозку, або у пацієнтів, які приймають комплексну протиепілептичну терапію. Якщо панкреатит супроводжується печінковою недостатністю, ризик виникнення летальних випадків значно підвищується.

У разі виникнення гострого болю в животі або таких шлунково-кишкових симптомів, як нудота, блювання та/або відсутність апетиту, слід розглянути діагноз панкреатиту і для пацієнтів з підвищеними рівнями ферментів підшлункової залози необхідно відмінити препарат та вжити необхідних заходів альтернативної терапії.

Дітям віком до 3 років препарат Вальпроком 500 Хроно 500 мг слід застосовувати лише як монотерапію. Пацієнтам цієї вікової групи терапію слід розпочинати лише після порівняння клінічних переваг та ризику ураження печінки або розвитку панкреатиту.

Рекомендується виконувати аналізи крові (розгорнутий загальний аналіз крові із визначенням вмісту тромбоцитів, оцінка часу кровотечі і показників зсідання крові) до призначення препарату, потім через 15 днів та при завершенні лікування, а також перед проведенням будь-яких хірургічних втручань і у разі виникнення гематом або спонтанних кровотеч (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю може виникнути необхідність у зниженні дози. Оскільки іноді дуже складно інтерпретувати дані щодо концентрації препарату у плазмі крові, дозу необхідно коригувати залежно від отриманого клінічного ефекту.

Слід уникати одночасного призначення дітям похідних саліцилатів у зв’язку з ризиком гепатотоксичності і кровотеч.

Цей лікарський засіб протипоказаний до застосування у пацієнтів з недостатністю ферментів циклу сечовини. У таких пацієнтів було описано декілька випадків гіперамоніємії зі ступором або комою (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

У дітей, в анамнезі яких є печінкові та шлунково-кишкові розлади нез’ясованого походження (відсутність апетиту, блювання, гострі епізоди цитолізу), епізоди летаргії або коми, затримка розумового розвитку або в сімейному анамнезі яких відмічаються випадки смерті новонародженого або немовляти, перед початком будь-якої терапії вальпроатом необхідно виконати аналізи з оцінкою метаболічних показників та тести з оцінки вмісту аміаку в крові натще і після прийому їжі.

Хоча відомо, що цей лікарський засіб зумовлює імунологічні розлади лише у виняткових випадках, для пацієнтів із системним червоним вовчаком слід зважити співвідношення користь/ризик.

На початку лікування слід проінформувати пацієнта про ризик збільшення маси тіла, і для зведення цього ефекту до мінімуму необхідно вжити відповідних заходів, які мають стосуватися переважно раціону харчування.

Суїцидальні думки та поведінка. Надходили повідомлення про виникнення суїцидальних думок та поведінки у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби за декількома показаннями. Метааналіз даних, отриманих у ході рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів, також показав незначне підвищення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Механізм цього ефекту невідомий, і доступні на сьогодні дані не дають можливості виключити підвищення цього ризику на фоні застосування вальпроату.

У зв’язку із цим слід спостерігати за станом пацієнтів для своєчасного виявлення суїцидальних думок та поведінки і призначати належну терапію. Пацієнтів (та осіб, які за ними доглядають) слід попереджати, що при появі ознак суїцидальних думок або поведінки слід негайно звернутися за медичною допомогою.

Вплив довгострокового лікування на метаболізм кісткової тканини. Повідомлялося про випадки зниження мінеральної щільності кісткової тканини, які можуть свідчити про наявність остеопенії або остеопорозу і навіть призводити до виникнення атипових переломів, у пацієнтів, які проходили тривале лікування вальпроєвою кислотою. Механізм дії вальпроєвої кислоти на метаболізм кісткової тканини ще не з’ясований (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Карбапенеми. Одночасне застосування препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно і карбапенемів не рекомендується (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Пацієнти з відомим або підозрюваним мітохондріальним захворюванням. Вальпроат може провокувати або погіршувати клінічні ознаки існуючих мітохондріальних захворювань, викликаних мутаціями мітохондріальної ДНК, а також ядерного гену, що кодує мітохондріальний фермент POLG.

Зокрема, у пацієнтів зі спадковими нейрометаболічними синдромами, викликаними мутаціями у гені POLG (наприклад із синдромом Альперса — Гуттенлохера), повідомлялося про випадки спричиненої вальпроатом гострої печінкової недостатності та випадки смерті через порушення функції печінки. Пов’язані з POLG порушення слід підозрювати у пацієнтів, які мають випадки пов’язаних з POLG порушень у родинному анамнезі або у яких є симптоми, що вказують на існування такого порушення, у тому числі (але не обмежуючись нижченаведеним) енцефалопатію нез’ясованого походження, рефрактерну епілепсію (вогнищева, міоклонічна), епілептичний статус, відставання у розвитку, регресію психомоторних функцій, аксональну сенсомоторну нейропатію, міопатію, мозочкову атаксію, офтальмоплегію або ускладнену мігрень з потиличною аурою. Дослідження на наявність мутації POLG слід виконувати відповідно до поточної клінічної практики діагностичної оцінки таких порушень (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Цей лікарський засіб не рекомендується призначати одночасно з ламотриджином і пенемами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Цей лікарський засіб містить 47 мг натрію у кожній таблетці. Це необхідно брати до уваги пацієнтам, що дотримуються суворої дієти з низьким вмістом натрію.

Когнітивні або екстрапірамідні розлади. Когнітивні або екстрапірамідні розлади можуть супроводжуватися ознаками атрофії головного мозку за даними візуалізаційних обстежень. Тому цей тип клінічної картини може помилково інтерпретуватися як деменція або хвороба Паркінсона. Ці розлади є оборотними після відміни препарату (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітоїлтрансферази (КПТ) типу ІІ слід попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату.

Алкоголь. Під час лікування вальпроатом не слід вживати алкогольні напої.

Вплив на лабораторні та діагностичні тести. Оскільки вальпроат виводиться в основному нирками, частково у формі кетонових тіл, аналіз сечі на кетонові тіла може дати хибнопозитивний результат у пацієнтів з цукровим діабетом.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вроджені вади розвитку. Повідомлялось, що при метааналізі, у який було включено дослідження-реєстри та когортні дослідження, показали, що у 10,73% дітей, народжених жінками з епілепсією, які отримували монотерапію вальпроатом під час вагітності, були вроджені вади розвитку (95% ДІ: 8,16–13,29). Такий ризик найбільш частих вад розвитку є вищим, ніж у загальній популяції, де ризик становить приблизно 2–3%. Цей ризик є дозозалежним, проте встановити граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається.

Наявні дані свідчать про підвищену частоту рідкісних та частих вад розвитку.

Найчастіше відмічають вади, пов’язані з порушенням закриття ембріональної нервової трубки (приблизно 2–3%), наприклад дисморфія обличчя, розщеплення губи та піднебіння, краніостеноз, вади розвитку серця, нирок та органів сечостатевої системи (особливо гіпоспадія), дефекти кінцівок (у тому числі білатеральна аплазія променевої кістки), та множинні аномалії різних систем організму.

Порушення розвитку. Наявні дані свідчать про те, що внутрішньоутробна експозиція вальпроату може спричинити небажані ефекти щодо розумового та фізичного розвитку дітей, які піддавались його впливу. Цей ризик, ймовірно, є дозозалежним, проте встановити на підставі наявних даних граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається. Точний період вагітності, під час якого існує ризик даних ефектів, не визначений, і можливість ризику впродовж усього періоду вагітності не може бути виключена.

Дослідження за участю дітей дошкільного віку, які під час внутрішньоутробного розвитку піддавалися впливу вальпроату, показали, що приблизно в 30–40% випадків відзначались затримки їх розвитку, такі як затримка розвитку мовлення та ходьби, зниження інтелектуальних функцій, недостатні мовні навички (розмовна мова та розуміння мови) та порушення пам’яті.

Коефіцієнт інтелекту (IQ), що визначався у дітей шкільного віку (віком 6 років), які при внутрішньоутробному розвитку піддавалися впливу вальпроату, був у середньому на 7–10 балів нижчим, ніж у дітей, які піддавалися впливу інших протиепілептичних засобів.

Хоча роль інших факторів не може бути виключена, є доказові дані про те, що ризик зниження інтелектуальних функцій у дітей, які піддавалися впливу вальпроату, може не залежати від материнського рівня IQ. Дані щодо довгострокових наслідків є обмеженими.

Наявні дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавалися впливу вальпроату, існує підвищений ризик розладів аутистичного спектра (приблизно в 3 рази) та дитячого аутизму (приблизно в 5 разів) порівняно із загальною досліджуваною популяцією.

Обмежені дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавалися впливу вальпроату, з більшою ймовірністю можуть розвинутися симптоми синдрому порушення уваги з гіперактивністю.

Жінки репродуктивного віку. Препарат Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно не слід застосовувати у жінок репродуктивного віку та вагітних, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними або погано переносяться пацієнтами. За неможливості застосування інших засобів лікування препарат Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно можна призначити лише за умови дотримання вимог Програми запобігання вагітності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), зокрема:

· пацієнтка не є вагітною (негативні результати аналізу на вагітність з використанням плазми крові з чутливістю щонайменше 25 мМО/мл на початку лікування та періодично під час лікування);

· пацієнтка використовує принаймні один ефективний метод контрацепції;

· пацієнтка поінформована про ризики застосування вальпроату під час вагітності.

Жінкам репродуктивного віку необхідно виконувати повторну оцінку співвідношення користь/ризик через регулярні інтервали часу на фоні лікування (принаймні щорічно).

Якщо жінка планує вагітність. Якщо жінка планує вагітність, необхідно розглянути можливість застосування інших методів лікування. За можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату у жінок, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням та до припинення застосування методів контрацепції (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Якщо таке переведення неможливе, жінка має отримати додаткові консультації щодо ризику застосування вальпроату для ненародженої дитини, щоб забезпечити її належною інформацією для прийняття інформованого рішення стосовно планування сім’ї.

Прийом препаратів фолієвої кислоти до вагітності та на початку вагітності може знизити ризик виникнення дефектів нервової трубки, які можуть виникнути при будь-якій вагітності. Проте наявні дані не підтверджують, що це запобігає пологовим дефектам чи вадам розвитку через експозицію вальпроату.

Вагітні жінки. Застосування вальпроату для лікування епілепсії протипоказане під час вагітності, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Якщо жінка, яка приймає вальпроат, завагітніє, її необхідно негайно направити до спеціаліста для розгляду можливості застосування альтернативних засобів лікування.

Під час вагітності тоніко-клонічні напади та епілептичний статус з гіпоксією у жінки можуть супроводжуватися особливим ризиком смерті вагітної і ненародженої дитини.

Якщо на підставі ретельної оцінки ризиків та користі вирішено продовжувати лікування вальпроатом під час вагітності, рекомендується нижчезазначене.

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу та розділити добову дозу вальпроату на кілька доз для прийому впродовж дня. Застосування лікарської форми з пролонгованою дією більш прийнятне порівняно з іншими лікарськими формами для уникнення високих пікових концентрацій в плазмі крові (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Усіх вагітних пацієнток, які отримували вальпроат під час вагітності, та їхніх партнерів слід направити до спеціаліста з досвідом у тератології для проведення оцінки та консультування щодо випадку лікування препаратом під час вагітності.

Необхідно проводити спеціалізований пренатальний моніторинг з метою виявлення можливих дефектів розвитку нервової трубки плода чи інших вад розвитку.

Перед пологами. Перед пологами у жінки слід виконати аналізи з оцінкою показників згортання крові, включаючи, зокрема, визначення вмісту тромбоцитів, рівнів фібриногену та часу згортання крові (активований частковий тромбопластиновий час).

Ризик в неонатальний періоді. У новонароджених, матері яких у період вагітності приймали вальпроати, можливе виникнення геморагічного синдрому. Даний геморагічний синдром пов’язаний з тромбоцитопенією, гіпофібриногенемією та/або зниженням рівня інших факторів згортання крові. Також повідомлялося про афібриногенемію, що може призвести до летального наслідку. Проте потрібно відрізняти цей синдром від зниження рівня вітаміну К, спричиненого фенобарбіталом та індукторами ферментів. Нормальні результати оцінки показників гемостазу у матері не дають можливості виключити порушення гемостазу у її новонародженої дитини. У зв’язку із цим у новонароджених потрібно визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові, провести коагуляційні проби та визначити фактори згортання крові.

Повідомлялося про випадки гіпоглікемії в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат у III триместр вагітності.

Повідомлялося про випадки гіпотиреозу в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час вагітності.

У новонароджених, чиї матері приймали вальпроат в останній триместр вагітності, може розвинутися синдром відміни (зокрема, у вигляді нервового збудження, роздратованості, підвищеної збудливості, підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, гіперкінезії, тонічних розладів, тремору, судом та розладів смоктання).

Контроль стану новонароджених/дітей старшого віку. У дітей, які зазнали впливу вальпроату під час свого внутрішньоутробного розвитку, слід здійснювати ретельний контроль показників нервово-психічного розвитку і за необхідності якомога раніше призначити відповідне лікування.

Період годування грудьми. Вальпроат екскретується в грудне молоко людини в концентрації, що становить від 1 до 10% його рівня у плазмі крові матері. У новонароджених/немовлят, чиї матері отримували лікування цим препаратом, спостерігалися розлади з боку крові (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Рішення щодо того, припинити годування грудьми чи утриматися від прийому препарату Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно, слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для жінки.

Фертильність. Були повідомлення про випадки аменореї, полікістозу яєчників та підвищення рівнів тестостерону в жінок, які приймали вальпроат (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Застосування вальпроату може також призвести до порушення фертильної функції в чоловіків (див. ПОБІЧНА ДІЯ). У випадках, про які було повідомлено, зазначається, що фертильна дисфункція є оборотною та зникає після припинення лікування препаратом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами

Через можливі небажані ефекти препарат Вальпроком 500 Хроно може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Також пацієнтів слід попереджати про ризик виникнення сонливості, особливо якщо вони отримують комплексну протисудомну терапію або одночасну терапію бензодіазепінами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

протипоказані комбінації

Звіробій. Ризик зниження плазмових концентрацій і ефективності антиконвульсанта.

Нерекомендовані комбінації

Ламотриджин. Підвищений ризик серйозних шкірних реакцій (токсичний епідермальний некроліз). Крім того, можливе підвищення плазмових концентрацій ламотриджину (зниження його печінкового метаболізму вальпроатом натрію).

Якщо не можна уникнути одночасного застосування цих препаратів, потрібно здійснювати ретельний клінічний контроль стану пацієнта.

Пенеми. Ризик розвитку судом через швидке зниження плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти, які можуть досягти рівнів, нижчих порогу виявлення.

Комбінації, які вимагають особливих запобіжних заходів при застосуванні

Ацетазоламід. Посилення гіперамоніємії з підвищенням ризику розвитку енцефалопатії. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників.

Азтреонам. Ризик виникнення судом через зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові. Необхідне клінічне спостереження за станом хворого, визначення концентрацій препаратів у плазмі крові та, можливо, корекція дози протисудомного препарату під час лікування антибактеріальним препаратом та після його відміни.

Карбамазепін. Підвищення плазмових концентрацій активного метаболіту карбамазепіну з ознаками передозування. Крім того, можливе зниження плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти через посилення її печінкового метаболізму карбамазепіном. Показаний клінічний нагляд, визначення концентрацій препарату в плазмі крові та коригування дози обох антиконвульсантів.

Фелбамат. Підвищення концентрацій вальпроєвої кислоти у сироватці крові з ризиком передозування. На фоні терапії фелбаматом та після його відміни показаний клінічний нагляд, контроль лабораторних показників і, можливо, коригування дози вальпроату.

Німодипін (перорально та парентерально). Ризик підвищення концентрацій німодипіну у плазмі крові на 50%. З огляду на це необхідно знизити дозу німодипіну пацієнтам з АГ.

Фенобарбітал і примідон. Посилення гіперамоніємії з підвищенням ризику енцефалопатії. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників.

Фенітоїн і фосфенітоїн. Посилення гіперамоніємії з підвищенням ризику енцефалопатії. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників.

Пропофол. Можливе підвищення рівня пропофолу в крові. При одночасному застосуванні з вальпроатом слід розглянути доцільність зниження дози пропофолу.

Рифампіцин. Ризик розвитку судом через посилення печінкового метаболізму вальпроату. На фоні терапії рифампіцином та після його відміни показаний клінічний нагляд, контроль лабораторних показників і, можливо, коригування дози антиконвульсанту.

Руфінамід. Можливе підвищення концентрацій руфінаміду, особливо у дітей з масою тіла менше 30 кг. Для дітей, маса тіла яких менше 30 кг, після титрування загальна доза не повинна перевищувати 600 мг/добу.

Топірамат. Підвищення ризику розвитку енцефалопатії та гіперамоніємії. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників.

Зидовудин. Ризик збільшення вираженості побічних реакцій зидовудину, особливо гематологічних, через зниження його метаболізму вальпроєвою кислотою. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників. Протягом перших 2 міс комбінованого лікування необхідно робити загальний аналіз крові щодо наявності анемії.

Зонізамід. Посилення гіперамоніємії з підвищенням ризику розвитку енцефалопатії. Показаний регулярний контроль клінічних та лабораторних показників.

Інші види взаємодії

Пероральні контрацептиви. Оскільки вальпроат не спричиняє індукції ферментів, він не знижує ефективність естроген-прогестагенної гормональної контрацепції у жінок.

Літій. Лікарський засіб Вальпроком 300 Хроно/Вальпроком 500 Хроно не впливає на рівень літію в плазмі крові.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

при значному передозуванні може виникнути кома поверхнева або глибока, яка супроводжується гіпотонією м’язів, гіпорефлексією, міозом, пригніченням функції дихання та явищами метаболічного ацидозу, можлива внутрішньочерепна гіпертензія, пов’язана з набряком мозку, міокардіальна депресія, що призводить до гіпотензії, циркуляторний колапс/шок.

Прогноз при передозуванні зазвичай сприятливий. Однак описано кілька випадків передозування з летальним наслідком.

Симптоми можуть варіювати; повідомлялося про початок епілептичних нападів при високих рівнях препарату в плазмі крові. Описано також кілька випадків підвищення внутрішньочерепного тиску, пов’язаних з набряком головного мозку.

Наявність натрію у складі вальпроату може призвести до гіпернатріємії при передозуванні.

Невідкладна допомога в умовах стаціонару має включати промивання шлунка, якщо після прийому препарату пройшло не більше 10–12 год, ретельне спостереження за станом серцево-судинної та дихальної системи.

У декількох окремих випадках успішно застосовували налоксон. За необхідності проводять гемодіаліз та гемоперфузію.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °C. Не охолоджувати та не заморожувати!

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 25.02.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на ВАЛЬПРОКОМ 300 ХРОНО/ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО в містах України

Вінниця 225.24 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 202.99 грн./уп.
«АПТЕКА БАМ» Вінниця, шосе Хмельницьке, 108А, тел.: +380981858361

Дніпро 213.28 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Дніпро, пров. Вільний, 3, тел.: +380634887814

Житомир 221.12 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 202.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Шевченка Тараса, 12

Запоріжжя 216.15 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї Бригади, 5

Івано-Франківск 226.34 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 188 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Івано-Франківськ, вул. Галицька, 139А, тел.: +380634602064

Київ 224.48 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» Київ, вул. Гната Юри, 6Г, тел.: +380443645375

Кропивницький 221.23 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 204.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, перехр. Героїв України / Жадова Генерала, 24/27

Луцьк 229.79 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 211.99 грн./уп.
«АПТЕКА БАМ» Луцьк, просп. Відродження, 26А, тел.: +380676532022

Львів 232.66 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 191.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Симоненка Василя, 7, тел.: +380322340971

Миколаїв 218 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 191.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, просп. Центральний, 149, тел.: +380512551781

Одеса 227.17 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 201.6 грн./уп.
«АПТЕКА ВІД СКЛАДУ» Одеса, дорога Люстдорфська, 160, тел.: +380487053105

Полтава 220.94 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» Полтава, вул. Зіньківська, 6/1А, тел.: +380630355065

Рівне 226.35 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 188.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Петлюри, 19, тел.: +380362634497

Суми 219.34 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 196.3 грн./уп.
«МЕД-СЕРВІС» Суми, пров. Терезова, 1, тел.: +380542770684

Тернопіль 224.6 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Тернопіль, просп. Злуки, 8, тел.: +380352437167

Ужгород 223.95 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 189.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Ужгород, вул. Легоцького, 7

Харків 223.13 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 184.75 грн./уп.
«СІМЕЙНА АПТЕКА» Харків, просп. Альошина Архітектора, 8, тел.: +380573416251

Херсон 222.31 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 189.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Шенгелія, 4, тел.: +380552471006

Хмельницький 225.94 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 179.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Хмельницький, просп. Мира, 66, тел.: +380382612411

Черкаси 213.94 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 186.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Червона Слобода, вул. Чигиринський шлях, 48А

Чернігів 220.69 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 180.9 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, вул. Гагаріна Юрія, 11, тел.: +380462609948

Чернівці 227.51 грн./уп.

ВАЛЬПРОКОМ 500 ХРОНО табл. пролонг. в/плівк. обол. блістер № 30, Acino ..... 187.5 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Ентузіастів, 2А, тел.: +380372907068

Developed by Maxim Levchenko