Лоринден^® A (Lorinden^® A) (266630) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Флуметазону півалат - 0,2 мг/г

Кислота саліцилова - 30 мг/г

фармакодинаміка. Властивості мазі Лоринден^® А зумовлені поєднаною дією флуметазону півалату та саліцилової кислоти.
Флуметазону півалат є синтетичним ГКС з помірною протизапальною дією. У разі застосування у формі мазі чинить місцеву дію середньої інтенсивності. Має ліпофільні властивості, легко проникає в роговий шар шкіри і чинить тривалу протизапальну, протисвербіжну та протиалергічну дію. При зовнішньому застосуванні флуметазону півалат пригнічує утворення простагландинів та лейкотриєнів у шкірі внаслідок пригнічення активності фосфоліпази А₂ та зменшення вивільнення арахідонової кислоти з фосфоліпідів клітинних мембран. Пригнічує фагоцитоз і вивільнення інтерлейкінів та інших цитокінів, що спричиняють запальні процеси. Пригнічує вивільнення гістаміну та появу місцевих алергічних реакцій, послаблює проліферативні процеси. За рахунок місцевої судинозвужувальної дії зменшує ексудативні реакції. Зменшує синтез білка та відкладання колагену.
Саліцилова кислота у концентрації, наявній у препараті, має слабку кератолітичну дію.
Фармакокінетика. Флуметазону півалат легко проникає в роговий шар шкіри, де накопичується. Не метаболізується у шкірі. У невеликій кількості може проникати в організм при зовнішньому застосуванні і в такому разі чинити системну дію. Після проникнення через шкіру препарат метаболізується переважно в печінці, виводиться з сечею і в незначних кількостях з жовчю у вигляді кон’югатів глюкоронідів і в незміненому стані. Абсорбція флуметазону півалату збільшується при застосуванні на ніжній шкірі у ділянках складок або на обличчі, на шкірі з пошкодженим епідермісом або ураженій внаслідок запального процесу. Застосування оклюзійної пов’язки, що зумовлює підвищення температури та вологості шкіри, також збільшує всмоктування флуметазону півалату. Крім того, поглинання збільшується при частому застосуванні лікарського засобу або при застосуванні на великих ділянках шкіри. Всмоктування через шкіру в осіб молодого віку інтенсивніше, ніж у пацієнтів старшого віку.
Зовнішнє застосування саліцилової кислоти полегшує проникнення флуметазону півалату через ороговілий епідерміс.

запалення шкіри (без ексудації), не ускладнені бактеріальною інфекцією, у тому числі алергічної природи, що супроводжуються стійким свербежем та гіперкератозом: себорейний дерматит, атопічний дерматит, вузликова кропив’янка (папульозна кропив’янка), алергічний контактний дерматит, багатоформна еритема, червоний вовчак, псоріаз, червоний плескатий лишай.

препарат призначений для місцевого застосування. Мазь слід наносити тонким шаром на уражену шкіру 1–2 рази на добу. Дозволяється застосовувати препарат під оклюзійну пов’язку. Лікування не слід проводити безперервно понад 2 тиж. Не можна застосовувати на шкірі обличчя понад 1 тиж. Протягом тижня рекомендується застосовувати не більше 1 туби.
При підвищеній ліхенізації або надмірному гіперкератозі дозволяється застосовувати оклюзійну пов’язку, яку слід змінювати кожні 24 год.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати у дітей віком до 12 років. Дітям віком від 12 років дозволяється застосовувати мазь в окремих випадках на невеликих ділянках шкіри. Не слід наносити препарат на шкіру обличчя.

гіперчутливість до ГКС, саліцилової кислоти або до інших компонентів мазі.
Вірусні (наприклад герпетичні) та грибкові захворювання шкіри, туберкульоз шкіри, новоутворення шкіри, звичайні та рожеві вугри, періоральний та пелюшковий дерматити, анальний свербіж, запалення або виразки варикозних вузлів.
Не застосовувати на великих ділянках шкіри, особливо при порушенні цілісності шкіри, наприклад, при опіках.

з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, лущення шкіри, вугри, післястероїдна пурпура, пригнічення росту епідермісу, атрофія підшкірної клітковини, сухість шкіри, відчуття печіння, подразнення, відчуття свербежу, надмірний ріст волосся на тілі або алопеція, знебарвлення або гіперпігментація шкіри, атрофія та порушення цілісності шкіри, телеангіоектазії, контактний та періоральний дерматити, запалення волосяних фолікул, вторинні інфекції. В окремих випадках можливі: кропив’янка, плямисто-папульозний висип або загострення наявних симптомів.
З боку органа зору: при зовнішньому застосуванні на шкірі повік іноді може розвинутися катаракта або глаукома.
Можливе помутніння зору.
З боку серцево-судинної системи: АГ.
З боку ендокринної системи: глюкозурія, гіперглікемія, дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, синдром Кушинга, пригнічення росту і розвитку у дітей.
Інші: застосування мазі під оклюзійною пов’язкою, враховуючи підвищене всмоктування, може спричинити загальносистемну дію, що проявляється у вигляді набряків, АГ, підвищеної чутливості до інфекцій.
В осіб з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компонента лікарського засобу можливі реакції гіперчутливості.

не застосовувати безперервно понад 2 тиж. При довготривалому застосуванні на великих ділянках шкіри збільшується частота прояву побічних ефектів.
Застосування лікарського засобу слід негайно припинити, якщо воно призводить до болісних відчуттів або алергічних реакцій (свербіж, печіння або почервоніння шкіри).
Під час зовнішнього застосування флуметазону півалату може зменшитися виділення гіпофізом АКТГ внаслідок пригнічення гіпофізарно-наднирковозалозного зв’язку, рівень кортизолу у крові та з’явитися ятрогенний синдром Кушинга, що минає після припинення лікування. Під час терапії проводять періодичний контроль функції надниркових залоз шляхом визначення рівня кортизолу в крові і сечі після стимуляції надниркових залоз з АКТГ. У разі появи інфекційного процесу на місці використання мазі слід застосовувати антибактеріальне або протигрибкове лікування. Якщо інфекційний процес не регресує, варто припинити застосування мазі до ліквідації інфекції.
Слід уникати нанесення препарату на повіки або шкіру навколо очей пацієнтам, хворим на глаукому з вузьким або широким кутом, а також пацієнтам із катарактою, враховуючи можливість посилення симптомів захворювання.
При застосуванні системних та топічних кортикостероїдів можливе порушення зору.
При появі таких симптомів, як помутніння зору, або інших зорових порушень необхідно звернутися до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія, про яку повідомлялося при застосуванні системних та топічних кортикостероїдів.
Слід уникати контакту препарату з очима та слизовими оболонками.
На шкірі обличчя, пахвин, а також у паховій ділянці застосовувати тільки у разі особливої необхідності, оскільки можливе підвищення всмоктування та розвиток побічних ефектів (телеангіектазії, періоральний дерматит), навіть після нетривалого застосування.
Застосування мазі під оклюзійною пов’язкою слід обмежити винятковими ситуаціями у зв’язку з можливістю появи атрофії та дефектів епідермісу, суперінфекції.
Слід обережно застосовувати лікарський засіб за наявності атрофії підшкірної клітковини, переважно у осіб літнього віку.
Під час лікування хронічних станів, наприклад псоріазу або хронічної екземи, не слід різко відміняти лікарський засіб.
Слід обережно застосовувати у хворих на псоріаз, оскільки місцеве застосування ГКС у даному випадку може призвести до рецидивів захворювання, зумовлених розвитком толерантності, розповсюдження пустульозного псоріазу та системної токсичності внаслідок дисфункції шкіри.
Препарат містить пропіленгліколь та ланолін, які можуть викликати подразнення шкіри та місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).
Застосування у період вагітності або годування грудьми. У дослідженнях, проведених на тваринах, підтверджено, що ГКС чинять тератогенну дію при застосуванні внутрішньо навіть невисоких доз. Тератогенна дія підтверджена також при нашкірному застосуванні потужних ГКС. Не проводилося контрольованих досліджень імовірної тератогенної дії при зовнішньому застосуванні флуметазону півалату у вагітних.
Мазь Лоринден^® А можна застосовувати у вагітних тільки короткочасно, на невеликих ділянках шкіри і тільки у разі, коли, на думку лікаря, користь перевищує можливий ризик від застосування. Препарат не застосовувати у І триместр вагітності.
Ступінь проникнення флуметазону півалату у грудне молоко при зовнішньому застосуванні невідомий. При пероральному застосуванні ГКС значної кількості цих гормонів, яка б могла впливати на організм новонародженого, у грудному молоці не виявлено. Однак рекомендується з обережністю та під контролем лікаря застосовувати мазь Лоринден^® А у жінок, які годують грудьми. В окремих випадках можна застосовувати препарат короткочасно на невеликих ділянках шкіри. Не застосовувати мазь Лоринден^® А на шкіру молочних залоз.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Лікарський засіб не обмежує психічні та рухові функції, а також здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

при зовнішньому застосуванні ГКС взаємодій з іншими лікарськими засобами не виявлено.
Під час лікування не рекомендується робити щеплення проти віспи, а також проводити інші види імунізації, особливо при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри, враховуючи можливість недостатньої імунної відповіді.
Лише при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри у відповідь на значне всмоктування саліцилової кислоти відзначається посилена дія метотрексату і пероральних гіпоглікемічних препаратів (похідних сульфонілсечовини). Лоринден^® А може посилювати дію імуносупресивних лікарських засобів і пригнічувати дію імуностимулювальних лікарських засобів.

при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри можуть з’явитися симптоми передозування, що проявляються посиленням побічних ефектів (набряки, відчуття печіння, подразнення, свербіж, АГ, гіперглікемія, підвищена чутливість до інфекцій, дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, пригнічення росту і розвитку у дітей), а в тяжких випадках — розвитком синдрому Кушинга. Слід своєчасно поступово припинити застосування лікарського засобу або застосувати ГКС слабкої дії. Рідко можуть з’явитися симптоми отруєння саліцилатами: головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, вкрай рідко — порушення показників кислотно-лужної рівноваги, зниження гостроти зору. Терапія симптоматична.

при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.