Емоксипін^® (Emoxypinum) (265930) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Метилетилпіридинолу гідрохлорид - 10 мг/мл

фармакодинаміка. Емоксипін стабілізує клітинну мембрану, інгібує агрегацію тромбоцитів і нейтрофілів, знижує загальний індекс коагуляції, подовжує час згортання крові, знижує в’язкість крові, має фібринолітичну активність, збільшує вміст циклічних нуклеотидів у тканинах, зменшує проникність судинної стінки. Емоксипін також має ангіопротекторні властивості, захищає сітківку від пошкодження при дії світла високої інтенсивності, покращує мікроциркуляцію.
Фармакокінетика. Виводиться Емоксипін з організму в основному з сечею та у незначних кількостях — у незміненому вигляді.
При ретробульбарному введенні Емоксипін майже миттєво з’являється у крові; протягом перших 2 год його концентрація різко знижується і через 24 год препарат у крові відсутній. У тканинах ока концентрація Емоксипіну вища, ніж у крові.

субкон’юнктивальні та внутрішньоочні крововиливи різного генезу.
Ангіоретинопатії (включаючи діабетичну ретинопатію).
Центральні та периферичні хореоретинальні дистрофії.
Тромбоз центральної вени сітківки та її гілок.
Ускладнена міопатія.
Ангіосклеротична макулодистрофія (суха форма).
Відшарування судинної оболонки у хворих на глаукому у післяопераційний період.
Дистрофічні захворювання рогівки.
Травми, опіки рогівки.
Захист рогівки (при застосуванні контактних лінз) та сітківки ока від дії світла високої інтенсивності (сонячні промені, випромінення лазера при лазерокоагуляції).

розчин Емоксипіну вводять субкон’юнктивально або парабульбарно. У разі необхідності можливе ретробульбарне введення. Субкон’юнктивально вводять по 0,2–0,5 мл (2–5 мг), парабульбарно — 0,5–1 мл (5–10 мг) 1% р–ну. Препарат застосовують протягом 10–30 діб 1 раз на добу або через добу. У разі необхідності лікування можна повторювати 2–3 рази на рік. Ретробульбарно вводять 0,5–1 мл препарату 1 раз на добу протягом 10–15 діб.
Для захисту сітківки при лазерокоагуляції (особливо при лазерокоагуляції, яка обмежує або руйнує пухлину) 0,5–1 мл Емоксипіну вводять парабульбарно або ретробульбарно за 24 год і 1 год до процедури і потім у тих самих дозах (по 0,5 мл 1% розчину) 1 раз на добу протягом 2–10 діб.
Діти. Препарат не застосовують у дітей.

підвищена індивідуальна чутливість до препарату.

короткочасне збудження, сонливість, підвищення АТ, алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, почервоніння), місцеві реакції — біль, відчуття печіння та ущільнення параорбітальних тканин (розсмоктується самостійно).

під час лікування Емоксипіном слід контролювати стан системи згортання крові та АТ.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказано застосування препарату у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість, підвищення АТ.

негативних проявів при застосуванні Емоксипіну на фоні терапії іншими лікарськими препаратами не описано. α-токоферолу ацетат потенціює антиоксидантний ефект Емоксипіну.
Несумісність. Не можна змішувати розчин Емоксипіну в одному шприці з іншими препаратами.

випадки передозування не описані. При передозуванні можливе посилення побічних ефектів препарату, порушення згортання крові. Лікування: відмінити препарат, проводити симптоматичну терапію.

при температурі не вище 25 °C.