Гінпрогест (Ginprogest) (265895) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: прогестерон;

1 м'яка капсула містить 100 мг або 200 мг прогестерону;

допоміжні речовини: олія aрахісова, лецитин соєвий; оболонка капсули: желатин, гліцерин, титану діоксид (Е 171).

М'які капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: майже білі, овальні капсули.

Гормони статевих залоз. Гестагени. Код АТХ G03D A04.

Фармакодинаміка.

Прогестерон — природний гормон, який виробляється жовтим тілом і у великих кількостях плацентою, починаючи з третього місяця вагітності. Він має кілька фізіологічних ефектів, зокрема, на органи-мішені раніше сенсибілізованих естрогенів: гестагену, антиестрогену, антиандрогену і антиальдостерону.

Природний прогестерон селективно зв'язується з рецепторами прогестерону.

Лікування мікронізованим натуральним прогестероном, як було доведено, є клінічно ефективним, з переважною відсутністю маскулінних ефектів. Природний прогестерон суттєво не змінює ліпідний профіль після введення естрогенів.

Фармакокінетика.

Пероральне застосування.

Поглинання. Рівень підвищення прогестерону в плазмі спостерігається з першої години після всмоктування препарату у шлунково-кишковому тракті. Найвищий рівень прогестерону в плазмі спостерігається через 1—3 год після прийому препарату.

Розподіл. Фармакокінетичні дослідження показали, що після прийому натщесерце препарату з концентрацією прогестерону 200 мг у 18 пацієнток з менопаузою, пік концентрації (26 нмоль/л) було досягнуто через 2,72 години. Підвищення рівня прогестерону є статистично значущим принаймні 10 годин. Оскільки було виявлено різну чутливість пацієнток до гормону, доцільно коригувати дозу індивідуально.

Метаболізм. Спочатку прогестерон піддається метаболізму в печінці. Основні метаболіти, виявлені в плазмі — 20α-гідрокси-дельта-4α-прегненолон, 5α-прегненолон і 5β-прегненолон. Два останні мають заспокійливий ефект.

Виведення. 95% гормону виводиться з сечею у вигляді глюкуронових метаболітів, основним з яких є 3a,5b-прегнанедіол (прегнандіол). Ці метаболіти ідентичні метаболітам, які виникають при фізіологічній секреції жовтого тіла.

Інтравагінальне застосування

Поглинання. Прогестерон всмоктується через природні родові шляхи, потрапляє в загальний кровотік, зазнаючи метаболізму в печінці. Дослідження показують, що вплив на ендометрій є більший, ніж очікується від рівнів, які циркулюють в крові. Було висловлено припущення, що це може бути пов'язано з високим ступенем селективності прогестерону до матки, а також з тим, що частина гормону, що вводять інтравагінально, йде безпосередньо в матку (маточний ефект першого проходження).

Поглинання через вагінальну слизову оболонку відбувається швидко, досягаючи високої концентрації прогестерону в плазмі крові через 1 год.

Розподіл. Пік концентрації в плазмі крові досягається через 2—6 годин після введення. Після введення 100 мг вранці і 100 мг на ніч середня концентрація в плазмі — 9,7 нг/мл (30,9 нмоль/л), яка підтримується протягом 24 годин. Цей показник ідентичний концентрації прогестерону, яка спостерігається під час лютеїнової фази менструального циклу з нормальною овуляцією. При дозах вище 200 мг на добу концентрація прогестерону тотожна концентрації його під час першого триместру вагітності.

Метаболізм. Концентрація 5β-прегненолону у плазмі крові не збільшується.

Виведення. Виводиться препарат з сечею, в основному у вигляді 3a,5b-прегнанендіолу.

Порушення, пов'язані з дефіцитом прогестерону.

Пероральне застосування

Гінекологічні показання:

• порушення пов'язані з дефіцитом прогестерону, а саме:
• порушення менструального циклу (дизовуляція, ановуляція);
• передменструальний синдром;
• передклімактеричний період;
• фіброзно-кістозна мастопатія;
• замісна гормонотерапія у менопаузі (у поєднанні з естрогенною терапією);
• безплідність при лютеїновій недостатності.

Акушерські показання:

• профілактика звичайного викидня або загрози викидня на фоні лютеїнової недостатності;
• загроза передчасних пологів.

Інтравагінальне застосування

• Зниження здатності до запліднення при первинній або вторинної безплідності при частковій або повній лютеїновій недостатності (дизовуляція, підтримка лютеїнової фази під час приготування до екстракорпорального запліднення, програма донації яйцеклітин).
• Профілактика звичайного викидня або загрози спонтанного викидня при лютеїновій недостатності.
• Неможливість або обмеження перорального застосування препарату.

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
• Тяжкі порушення функцій печінки.
• Підозрювана або підтверджена неоплазія грудей або статевих органів.
• Недіагностовані вагінальні кровотечі.
• Невдалий або неповний аборт.
• Тромбофлебіт.
• Тромбоемболічні порушення.
• Крововилив у мозок.
• Порфірія.

При гормональній терапії менопаузи естрогенами нагально рекомендується призначення прогестерону не пізніше ніж на 12-ту добу циклу.

Якщо при лікуванні загрози передчасних пологів Гинпрогест комбінують з бета- андроміметиками, дози останніх можна знизити.

Одночасне застосування інших препаратів може змінити метаболізм прогестерону, викликаючи підвищення або зниження концентрації прогестерону в плазмі, і, отже, призвести до зміни дії препарату.

Потужні індикатори печінкових ферментів, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін—спричиняють підвищений метаболізм на печінковому рівні.

Деякі антибіотики (ампіцилін, тетрацикліни) можуть спричинити зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна ентерогепатичного стероїдного циклу.

Відомо, що такі взаємодії препаратів індивідуальні і можуть істотно відрізнятися у різних груп пацієнтів, тому неможливо однозначно прогнозувати клінічні прояви подібних взаємодій.

Всі прогестини можуть зменшувати толерантність до глюкози, що може потребувати підвищення добової дози інсуліну та інших антидіабетичних засобів для хворих на цукровий діабет.

Біодоступність прогестерону може бути зменшена через куріння та збільшена через алкоголь.

Лікування в рекомендованих дозах не має контрацептивного ефекту.

Якщо курс лікування починається на початку місячного циклу, особливо до 15-ї доби циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.

У разі маткових кровотеч не призначати препарат без уточнення їх причини (зокрема при обстеженні ендометрія).

З обережністю слід застосовувати пацієнтам із затримкою рідини (наприклад при гіпертонії, захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, хворим на епілепсію, мігрень, бронхіальну астму), з депресією в анамнезі, з цукровим діабетом, порушеннями функції печінки, фоточутливістю.

Перед призначенням препарату слід ретельно обстежувати пацієнтів, у яких у сімейному анамнезі наявні новоутворення, та пацієнтів з рецедивним холестазом чи постійним відчуттям свербежу в період вагітності, пацієнтів з порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатностю, фіброцистною мастопатією, епілепсією, астмою, отосклерозом, цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком.

Через тромбоемболічний і метаболічний ризик слід припинити прийом препарату в разі появи:

• зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки, проптоз, набряк диска зорового нерва;
• тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;
• сильного головного болю, мігрені.

У разі появи аменореї в процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може бути причиною аменореї.

При вагінальному застосуванні препарату можливі маслянисті виділення, що пов'язано з лікарською формою препарату.

Більше половини ранніх мимовільних абортів викликано генетичними ускладненнями. До того ж інфекційні прояви і механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обґрунтуванням призначення лікарем прогестерону має бути недостатність секреції прогестерону.

Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне і гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне і мамологічне обстеження, мазок Папаніколау Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди у лікаря. Якщо жінки отримують замісну гормональну терапію, слід ретельно оцінити ризики,пов'язані з терапією.

Є імовірність діагностування раку молочної залози у пацієнток з постменопаузальними симптимами, які отримують або отримували замісну гормональну терапію (ЗГТ). Ризик раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування і поступово зникає протягом п'яти років після припинення прийому ЗГТ. Лікар повинен обговорити більш високу ймовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які будуть отримувати довгострокову гормональну терапію.

Препарат не слід прийматися з їжею, а потрібно приймати перед сном. Одночасний прийом їжі зменшує біодоступність препарату.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Застосування Гинпрогесту не протипоказане під час вагітності, в тому числі в перші тижні (див. розділ «Показання» (акушерські показання)).

За період застосування препарату не спостерігалося жодного випадку несприятливої дії препарату на плід.

При застосуванні препарату у другому та третьому триместрах вагітності потрібен контроль функції печінки.

Надходження прогестерону в грудне молоко докладно не вивчалось. Отже, його призначення слід уникати під час годування груддю.

Існують дані про можливий розвиток гіпоспадії, при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичайного викидня, або загрози викидня на фоні лютеїнової недостатності, про що повинна бути проінформована пацієнтка.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Можливі сонливість і запаморочення, пов'язані з прийомом препарату внутрішньо.

Застосування капсул перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків.

Випадки сонливості і запаморочення спостерігалися тільки під час перорального застосування препарату.

Тривалість лікування залежить від характеру захворювання.

Пероральне застосування

У більшості випадків середньодобова доза становить 200—300 мг у 1 або 2 прийоми (200 мг ввечері, перед сном, та 100 мг вранці, якщо виникає така потреба).

При недостатності лютеїнової фази (передменструальний синдром, порушення менструального циклу, передменопауза, фіброзно-кістозна мастопатія): приймають протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-ту добу циклу включно).

• Замісна гормонотерапія менопаузи: оскільки окремо естрогенотерапія не рекомендована, прогестерон необхідно застосовувати як доповнення до неї останні 2 тижні кожного терапевтичного курсу, щомісячної терапії естрогенами. Це супроводжується тижнем перерви, коли буде відсутня замісна гормональна терапія і протягом якого спостерігаються кровотечі відміни.
• При загрозі передчасних пологів: приймають 400 мг Гинпрогесту через кожні 6—8 годин до зникнення симптомів. Ефективну дозу та кратність застосування підбирають індивідуально залежно від клінічних проявів загрози передчасних пологів. Після зникнення симптомів дозу Гинпрогесту поступово знижують до підтримувальної (наприклад 200 мг 3 рази на добу). У цій дозі препарат можна застосовувати до 36 тижнів вагітності.

Застосування прогестерону після 36 тижнів вагітності не рекомендовано.

Інтравагінальне застосування.

Капсули вводити глибоко у піхву в положенні лежачи на спині.

Перед кожним застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки, щоб не залишилось миючого засобу на руках.

У середньому доза становить 200 мг прогестерону на добу (1 капсула по 200 мг або 2 капсули по 100 мг,за 2 прийоми, зранку та ввечері, які вводять глибоко у піхву, при необхідності за допомогою аплікатора). Дозу можна збільшити залежно від реакції пацієнтки.

• При частковій недостатності лютеїнової фази (дизовуляція, порушення менструального циклу) добова доза становить 200 мг протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-ту добу циклу).
• При повній недостатності лютеїнової фази [повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донація яйцеклітин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13-ту та 14-ту добу циклу переносу. З 15-ї по 25-ту добу циклу доза прогестерону становить 200 мг, розподілених на два прийоми (вранці та ввечері). Починаючи з 26-ї доби, в разі ранньої діагностики вагітності, дозу збільшують, поступово (кожного тижня) на 100 мг прогестерону на добу, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на добу, розподілених на три прийоми. Цю дозу слід застосовувати до 60-го дня.
• Підтримка лютеїнової фази під час проведення циклу екстракорпорального запліднення: лікування проводиться, починаючи з вечора дня переносу ембріона, з розрахунку по 600 мг на добу в 3 прийоми (по 200 мг через кожні 8 годин).
• У разі загрози викидня або для профілактики звичних викиднів через лютеїнову недостатність: 200—400 мг на добу (100—200 мг на один прийом через кожні 12 годин) до 12 тижнів вагітності.

Діти.

Клінічні дані щодо застосування препарату дітям відсутні.

може проявлятися симптоматикою побічних реакцій, в тому числі сонливістю, запамороченням, ейфорією, дисменореєю, зменшенням тривалості циклу, метрорагією.

У деяких осіб звичайна доза може виявитися надмірною через вже наявну або вторинну появу нестабільної ендогенної секреції прогестерону, підвищену чутливість до препарату або дуже низький супутній рівень естрадіолу в крові.

У таких випадках досить:

• зменшити дозу прогестерону або приймати прогестерон ввечері перед сном протягом 10 діб за цикл у разі сонливості або скороминущого запаморочення;
• перенести початок лікування на пізніший термін у циклі (наприклад, 19-та доба замість 17-ї) в разі його скорочення або кров'яних виділень;
• перевірити, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнтки, яка одержує заміщену гормональну терапію в передменопаузі.

При пероральному застосуванні спостерігалися наведені нижче явища:

Також можуть спостерігатись такі побічні реакції, як зміна лібідо, дискомфорт у грудях, передменструальні симптоми, гіпертермія, безсоння, алопеція, гірсутизм, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії, затримка рідини, зміна ваги, шлунково-кишкові розлади, анафілактичні реакції.

Сонливість і/або скороминуще відчуття запаморочення спостерігаються особливо в разі супутньої гіпоестрогенії. Зменшення дози препарату або збільшення дози естрогену одразу усуває ці явища, не знижуючи терапевтичного ефекту.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-ї доби, можуть мати місце скорочення циклу або випадкові кровотечі.

При вагінальному застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, гіперемію а також появу маслянистих виділень.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці та поза полем зору дітей.

По 15 м'яких капсул у блістері, по 1 або 2 блістера в картонній коробці.

За рецептом.

Лабораторіос Леон Фарма, С.А.

С/Ла Валліна с/н, Полігоно Індустріал Наватеджера, Віллакіламбре, 24008 Леон, Іспанія.