0
UA | RU

ЛАТАМЕД (LATAMED)

Виробник:

Склад і форма випуску

Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Латанопрост0,05 мг/мл
Тимолол5 мг/мл
Допоміжні речовини: динатрію фосфат додекагідрат, натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію гідроксид або соляна кислота, вода очищена.
№ UA/14903/01/01 від 20.01.2021
За рецептом
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Протиглаукомний комбінований препарат. Механізм зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у латанопросту та тимололу різний, що забезпечує додаткове зниження ВОТ порівняно з ефектом застосування кожного з цих компонентів як монотерапії.

Латанопрост — аналог простагландину F, селективний антагоніст простагландинових FP-рецепторів. Знижує ВОТ за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи головним чином увеосклеральним шляхом, а також через трабекулярну сітку. Латанопрост не впливає на утворення водянистої вологи та проникність гематоофтальмічного бар’єру.

Тимолол — неселективний блокатор β1— та β2-адренорецепторів. Не має значущої внутрішньої симпатоміметичної активності, не чинить прямої депресивної дії на міокард, не виявляє мембраностабілізувальної та місцевоанестезувальної активності. Основний механізм дії тимололу пов’язаний зі зменшенням утворення водянистої вологи.

Дія препарату Латамед настає протягом 1-ї години після застосування, максимальний ефект відмічається протягом 6–8 год. При багатократному застосуванні адекватне зниження ВОТ зберігається протягом 24 год після введення.

Фармакокінетика. Латанопрост добре проникає крізь рогівку, при цьому гідролізується до біологічно активної форми (кислоти). Cmax у водянистій волозі досягається через 2 год після місцевого застосування. Кислота латанопросту визначається у водянистій волозі протягом перших 4 год, а в плазмі крові — тільки протягом 1-ї години після місцевого застосування. Метаболізм відбувається головним чином у печінці шляхом β-окиснення жирних кислот з утворенням 1,2-динор- та 1,2,3,4-тетранор-метаболітів, які не мають або мають лише слабку біологічну активність та екскретуються переважно з сечею. T½ кислоти латанопросту становить 17 хв.

Cmax тимололу у водянистій волозі досягається через 1 год. Частина дози абсорбується системно, Cmax, що становить 1 нг/мл, в плазмі крові досягається через 10–20 хв після місцевого застосування препарату по 1 краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). T½ тимололу з плазми — близько 6 год. Тимолол метаболізується в печінці. Метаболіти, а також деяка кількість незміненого тимололу виводяться нирками.

Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між латанопростом та тимололом, хоча через 1–4 год після застосування препарату Латамед концентрація кислоти латанопросту у водянистій волозі була приблизно в 2 рази вищою, ніж при монотерапії.

Показання ЛАТАМЕД

зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском, при недостатній відповіді на лікування блокаторами β-адренорецепторами або аналогами простагландину місцевої дії.

Застосування ЛАТАМЕД

дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку. Рекомендована доза — 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна надягати тільки через 15 хв після закапування крапель.

Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним інтервалом.

При використанні пацієнтом оклюзії носослізного каналу або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хв, системне поглинання препарату знижується. Це може призвести до зниження інтенсивності системних побічних ефектів та підвищення ефективності місцевої дії препарату.

Діти. Безпека та ефективність застосування Латамеду у дітей не встановлені.

Протипоказання

  • гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату;
  • реактивні захворювання дихального тракту, включаючи БА або БА в анамнезі, тяжкі ХОЗЛ;
  • синусова брадикардія, синдром слабкості синусного вузла, синусно-аурикулярна блокада, AV-блокада 2-го або 3-го ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму, серцева недостатність, кардіогенний шок.

Побічна дія

побічні ефекти згруповано залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000).

З боку нервової системи: нечасто — головний біль.

З боку органа зору: дуже часто — посилення пігментації райдужної оболонки; часто — подразнення очей (включаючи печіння, запалення та свербіж), біль в очах; нечасто — почервоніння очей, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки, кон’юнктивальні порушення, хибна рефракція.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання на шкірі, свербіж, гіпертрихоз, розлади шкіри.

Судинні розлади: гіпертензія.

Інфекції та інвазії: інфекції, синусит та інфекції верхніх дихальних шляхів.

Розлади з боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: артрит.

Для латанопросту

Інфекції та інвазії: герпетичний кератит.

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку органа зору: зміни повік та пушкового волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації); плямиста епітеліальна ерозія; періорбітальний набряк; ірит/увеїт; макулярний набряк (у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку); сухість слизової оболонки очей; кератит, набряк рогівки та ерозії; неправильний напрямок вій, що може призвести до подразнення очей, кісти райдужної оболонки; світлобоязнь; зміни періорбітальної ділянки та очного віка як результат поглиблення очної борозни, відчуття стороннього тіла, піску в оці.

З боку серцево-судинної системи: погіршення перебігу стенокардії, серцебиття.

З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки: БА, загострення БА, задишка.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: потемніння шкіри ділянки повік та локалізована шкірна реакція на повіках.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: біль у суглобах, біль у м’язах.

Порушення загального стану: біль у грудній клітці.

Для тимололу

З боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, локалізовані та генералізовані висипання, свербіж, анафілактичну реакцію.

Розлади метаболізму та травлення: гіпоглікемія, анорексія.

З боку психіки: депресія, погіршення пам’яті, безсоння, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, галюцинації, тривога, дезорієнтація, нервозність, зниження лібідо.

З боку нервової системи: непритомність, розлади мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення симптоматики та ознак міастенії, запаморочення, парестезії, сонливості, головного болю.

З боку органа зору: симптоми та ознаки подразнення очей (пекучі відчуття, поколювання в очах, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, затьмарення зору, а також відшарування судинної оболонки очей після трабекулоектомії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), зниження чутливості рогівки, сухість очей, ерозія рогівки, птоз, зміни рефракції, диплопія, гіперемія кон’юнктиви, транзиторні точкові епітеліальні ерозії, набряк повік, дистихіаз.

З боку органа слуху: шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, біль у грудях, серцебиття, набряки, аритмія, застійна серцева недостатність, передсердно-шлуночкова блокада, припинення серцевої діяльності, серцева недостатність, погіршення стенокардії.

З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду у кистях та стопах.

З боку респіраторної системи, органів середостіння та грудної клітки: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель, набряк легень, порушення дихання.

З боку травного тракту: дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання, ретроперитонеальний фіброз.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріатичні висипання або загострення псоріазу, шкірні висипання, псевдопемфігоїд.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія, системний червоний вовчак.

З боку статевої системи та молочних залоз: розлади статевої функції, зниження лібідо, імпотенція, хвороба Пейроні.

Порушення загального стану та пов’язані зі способом застосування препарату: астенія/стомлюваність, біль у грудях, набряк.

Повідомлялося про поодинокі випадки кальцифікації рогівки при застосуванні очних крапель, що містять фосфат, у деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки.

Особливості застосування

системні ефекти. Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Латамед абсорбується системно. Оскільки до складу препарату входить β-адренергічний засіб — тимолол, можуть виникати такі ж типи небажаних реакцій з боку легеневої, серцево-судинної та інших систем, як і при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів системної дії. Частота системних небажаних реакцій після місцевого застосування нижча, ніж після системного введення препарату. Заходи для зниження системної абсорбції наведені у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

Розлади діяльності серця. Слід ретельно оцінити необхідність лікування блокаторами β-адренорецепторів пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад з ІХС, стенокардією Принцметала та серцевою недостатністю) і гіпотензією та розглянути можливість лікування іншими препаратами. Необхідно наглядати за пацієнтами з серцево-судинними захворюваннями щодо виникнення ознак погіршення цих захворювань та побічних реакцій.

Оскільки блокатори β-адренорецепторів подовжують час збудження, їх слід з обережністю призначати пацієнтам з блокадою серця першого ступеня.

Були описані випадки реакцій з боку серцево-судинної системи та в окремих випадках — смерті пацієнтів від серцевої недостатності після введення тимололу.

Розлади з боку судинної системи. Слід з обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів з тяжкими розладами периферичного кровообігу (тобто пацієнтам з тяжкими формами хвороби Рейно або з синдромом Рейно).

Розлади з боку дихальної системи. При застосуванні деяких офтальмологічних блокаторів β-адренорецепторів були описані реакції з боку дихальної системи, у тому числі смерть пацієнта з БА внаслідок розвитку бронхоспазму. Слід з обережністю застосовувати Латамед для лікування пацієнтів із ХОЗЛ легкої та помірної тяжкості та призначати препарат лише у випадках, коли потенційна користь від лікування більша за потенційний ризик застосування препарату.

Гіпоглікемія/цукровий діабет. Блокатори β-адренорецепторів слід з обережністю призначати пацієнтам, у яких можливий розвиток спонтанної гіпоглікемії, або пацієнтам з цукровим діабетом нестабільного перебігу, оскільки блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.

Блокатори β-адренорецепторів можуть також маскувати ознаки гіпертиреозу.

Захворювання рогівки. Офтальмологічні препарати блокаторів β-адренорецепторів можуть спричинити сухість очей, тому пацієнтам із захворюванням рогівки слід з обережністю призначати ці препарати.

Інші блокатори β-адренорецепторів. У разі призначення тимололу пацієнтам, що приймають блокатори β-адренорецепторів системної дії, можливе посилення впливу блокаторів β-адренорецепторів на ВОТ або інших відомих ефектів системного блокування β-адренорецепторів. Слід ретельно контролювати відповідь пацієнта. Не рекомендується одночасно призначати два препарати місцевої дії з групи блокаторів β-адренорецепторів.

Анафілактичні реакції. Під час застосування блокаторів β-адренорецепторів пацієнти з анамнезом, обтяженим атопічними захворюваннями або тяжкими анафілактичними реакціями на різноманітні алергени, можуть більш інтенсивно реагувати на повторний контакт з цими алергенами та не реагувати на звичайні дози адреналіну, що застосовуються для лікування анафілактичних реакцій.

Відшарування судинної оболонки ока. Були описані випадки відшарування судинної оболонки ока під час лікування, спрямованого на пригнічення утворення внутрішньоочної рідини (наприклад із застосуванням тимололу, ацетазоламіду) після трабекулоектомії.

Хірургічне знеболення. Офтальмологічні препарати блокаторів β-адренорецепторів можуть блокувати системний вплив агоністів β-адренорецепторів, наприклад адреналіну. Якщо пацієнт приймає тимолол, про це слід повідомити анестезіолога.

Супутня терапія. Тимолол може взаємодіяти з іншими препаратами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Не рекомендується застосування двох місцевих блокаторів β-адренорецепторів або двох місцевих простагландинів.

Вплив на орган зору. Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту в райдужній оболонці і, таким чином, змінювати колір очей.

Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно та може не помічатися протягом кількох місяців чи років; ця зміна не пов’язана із виникненням будь-яких симптомів або розвитком патологічних змін.

Подальшого посилення забарвлення райдужної оболонки в коричневий колір після припинення лікування не спостерігалося, але зміни кольору, що виникли, можуть мати перманентний характер.

Лікування не впливає на невуси або веснянки райдужної оболонки.

Латанопрост слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з герпетичним кератитом в анамнезі та уникати застосування у разі кератиту, спричиненого вірусом простого герпесу, та рецидивуючого герпетичного кератиту в анамнезі, що пов’язаний із застосуванням аналогів простагландинів.

Повідомлялося про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярний набряк, при застосуванні латанопросту. Про такі випадки головним чином повідомлялося у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку. Латамед слід з обережністю призначати таким пацієнтам.

Використання контактних лінз. Латамед містить бензалконію хлорид, який часто використовують як консервант у препаратах для застосування в офтальмології. Повідомлялося, що бензалконію хлорид є причиною розвитку крапчастого кератиту та/або токсичної виразкової кератопатії, може спричиняти подразнення очей, а також відомо, що він змінює колір м’яких контактних лінз. При частому та тривалому застосуванні Латамеду пацієнтам із сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки, необхідний ретельний нагляд. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, тому лінзи необхідно зняти перед закапуванням препарату та їх можна знову надягти через 15 хв.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Немає даних щодо застосування латанопросту та тимололу у вагітних. Тому препарат не рекомендовано застосовувати в період вагітності.

Латанопрост та його метаболіти, а також тимолол виявляють у грудному молоці. За необхідності застосування препарату у жінок, які годують груддю, слід вирішити питання щодо припинення годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Застосування очних крапель може призвести до нетривалого затуманення зору. Поки цей ефект не зникне, пацієнтам не слід керувати транспортним засобом або користуватися складною технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

повідомлялося про парадоксальне підвищення ВОТ після одночасного застосування двох препаратів — аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендовано.

При одночасному застосуванні р-ну офтальмологічного блокатора β-адренорецепторів та пероральних блокаторів кальцієвих каналів, блокаторів β-адренорецепторів, протиаритмічних препаратів (у тому числі аміодарону), глікозидів наперстянки, парасимпатоміметиків та гуанетидину існує можливість адитивного ефекту і, як наслідок, гіпотензії та/або вираженої брадикардії.

При одночасному застосуванні тимололу та інгібіторів цитохрому CYP 2D6 (наприклад хінідину, флуоксетину, пароксетину) були описані випадки посилення системної блокади β-адренорецепторів (наприклад сповільнення серцевого ритму, депресія).

В окремих випадках повідомлялося про розвиток мідріазу внаслідок одночасного застосування офтальмологічних блокаторів β-адренорецепторів та адреналіну.

Гіпертензивна реакція при раптовій відміні клонідину може бути посилена при прийомі блокаторів β-адренорецепторів.

Блокатори β-адренорецепторів можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом блокаторів β-адренорецепторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.

Передозування

немає даних щодо передозування препаратом Латамед у людини.

Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Якщо виникають такі симптоми, слід проводити симптоматичну та підтримувальну терапію. Повідомлялося, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.

Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів з боку органа зору при передозуванні латанопросту не виявлено.

Терапія симптоматична.

Умови зберігання

при температурі 2–8 °С в захищеному від світла місці. Після відкриття флакон зберігати при температурі не вище 25 °С.

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2020

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують ЛАТАМЕД

Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС), офтальмогіпертензія МКХ H40.1
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko