Можна сплатити ліки карткою підтримка
0
UA | RU

Латамед

(Latamed)
Виробник:

Склад і форма випуску

Можна сплатити ліки карткою підтримка
Класифікація
Лікарські засоби

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Механізм дії. До складу лікарського засобу входять дві діючі речовини: латанопрост та тимолол. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск шляхом різних механізмів дії, поєднаний ефект приводить до більш вираженого зниження внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією кожним із них.

Латанопрост, аналог простагландину F, є селективним агоністом простаноїдного рецептора FP, що знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає в підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомляли про дещо посилений відтік (зниження опору до відтоку у трабекулах) у людей. Латанопрост не чинить суттєвого впливу на продукування водянистої вологи та на гематоводний бар’єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Тривале застосування латанопросту у мавп, яким було проведено екстракапсулярну екстракцію кришталика, не чинило впливу на судини сітківки ока згідно з даними флуоресцентної ангіографії. Латанопрост не індукував витік флуоресцину в задньому сегменті ока у пацієнтів із псевдофакією протягом короткого курсу лікування.

Тимолол є блокатором (неселективним) β1— та β2-адренергічних рецепторів, що не чинить значущої прямої симпатоміметичної дії, прямого пригнічувального впливу на міокард та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення утворення водянистої вологи в циліарному епітелії.

Точний механізм дії чітко не встановлений, але є імовірним пригнічення посиленого синтезу циклічного аденозинмонофосфату, спричинене ендогенною стимуляцією β-адренергічних рецепторів.

Не виявлено значного впливу тимололу на проникність гематоводного бар’єру щодо білків плазми крові. У кролів тимолол не впливав на місцевий кровотік ока після тривалого застосування.

Фармакодинамічна дія. У ході досліджень підбору дози комбінація латанопрост/тимолол виявляла значно більше зниження показника середнього денного внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією латанопростом або тимололом при призначенні 1 раз на добу. У двох добре контрольованих подвійних сліпих 6-місячних клінічних дослідженнях ступінь зниження внутрішньоочного тиску при застосуванні комбінації латанопрост/тимолол порівнювали зі ступенем зниження при застосуванні монотерапії латанопростом та тимололом у пацієнтів з показником внутрішньоочного тиску принаймні 25 мм рт. ст. або вище. Після початкового періоду із застосуванням тимололу упродовж 2–4 тиж (середнє зниження внутрішньоочного тиску становило 5 мм рт. ст. від показника, зафіксованого на момент включення в дослідження), додаткове зниження середнього добового показника внутрішньоочного тиску на 3,1, 2,0 та 0,6 мм рт. ст. відмічали через 6 міс лікування комбінацією латанопрост/тимолол, латанопростом та тимололом (2 рази на добу) відповідно. Ефект зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при застосуванні комбінації латанопрост/тимолол зберігався протягом наступних 6-місячних відкритих розширених досліджень.

Існуючі дані показують, що застосування ввечері може бути ефективнішим щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж вранці. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування комбінації латанопрост/тимолол вранці або ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта та імовірну згоду.

Слід пам’ятати, що у випадку недостатньої ефективності комбінації латанопрост/тимолол може бути ефективним призначення окремо тимололу 2 рази на добу та латанопросту 1 раз на добу, що підтверджено під час досліджень.

Початок дії комбінації латанопрост/тимолол настає протягом 1 год, а максимальний ефект досягається протягом 6–8 год. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 год після закапування у випадку багаторазового застосування.

Фармакокінетика. Латанопрост є пропрепаратом ізопропілового ефіру, що по суті неактивний, але після гідролізу ефірами в рогівці стає біологічно активною кислотою латанопросту. Пропрепарат добре абсорбується через рогівку і, як усі препарати, що надходять у водянисту вологу, гідролізується при проходженні через рогівку. Дослідження у людей показали, що Cmax у водянистій волозі (близько 15–30 нг/мл) досягається приблизно через 2 год після місцевого застосування латанопросту як монотерапії. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розподіляється головним чином у передньому сегменті ока, кон’юнктиві та повіках.

Кліренс із плазми крові кислоти латанопросту становить 0,4 л/год/кг; об’єм розподілу незначний — 0,16 л/кг, що призводить до швидкого Т½ із плазми крові (17 хв). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність кислоти латанопросту становить 45%. Кислота латанопросту зв’язується з білками плазми крові на 87%.

Метаболізм кислоти латанопросту в оці практично відсутній. Основний метаболізм відбувається в печінці. Головні метаболіти (1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор) не виявляють або мають лише слабку біологічну активність (дослідження на тваринах) та виводяться переважно з сечею.

Тимолол. Cmax тимололу у водянистій волозі досягається приблизно через 1 год після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; Cmax у плазмі крові становить 1 нг/мл і досягається через 10–20 хв після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Т½ тимололу із плазми крові становить близько 6 год. Тимолол екстенсивно метаболізується в печінці. Метаболіти виводяться із сечею разом із деякою кількістю незміненого тимололу.

Фармакокінетичних взаємодій між латанопростом та тимололом не виявлено, незважаючи на підвищення концентрації кислоти латанопросту у водянистій волозі майже у 2 рази через 1–4 год після застосування комбінації латанопрост/тимолол порівняно з монотерапією.

Показання Латамед

зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском при недостатній відповіді на лікування блокаторами β-адренорецепторів або аналогами простагландину місцевої дії.

Застосування Латамед

для офтальмологічного застосування.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку. Рекомендована доза — 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Якщо дозу пропущено, лікування слід продовжувати наступною запланованою дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око (очі) 1 раз на добу.

Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна надівати тільки через 15 хв після закапування крапель.

Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу місцевої дії, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним інтервалом.

При використанні пацієнтом оклюзії носослізного каналу або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хв, системне поглинання препарату знижується. Це може призвести до зниження інтенсивності системних побічних ефектів та підвищення ефективності місцевої дії препарату.

Діти. Безпека та ефективність застосування Латамеду у дітей та підлітків не встановлені.

Протипоказання

  • гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату;
  • реактивні захворювання дихального тракту, включаючи БА або БА в анамнезі, тяжкі ХОЗЛ;
  • синусова брадикардія, синдром слабкості синусного вузла, синоаурикулярна блокада, AV-блокада 2-го або 3-го ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму, серцева недостатність, кардіогенний шок.

Побічна дія

при застосуванні латанопросту більшість побічних реакцій виникає з боку органа зору. Дані розширеної фази основного дослідження застосування комбінації латанопрост/тимолол свідчать, що у 16–20% пацієнтів виникло посилення пігментації райдужної оболонки, що може бути постійним. У ході відкритого 5-річного дослідження безпеки застосування латанопросту у 33% пацієнтів виникла пігментація райдужної оболонки (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Інші побічні реакції з боку органа зору, як правило, короткочасні і залежать від введеної дози. При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні реакції є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції.

Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується в системний кровообіг. Це може призвести до виникнення побічних реакцій, аналогічних тим, що виникають при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів системної дії. Частота виникнення системних побічних реакцій після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижча, ніж при системному введенні. Перелічені побічні реакції включають реакції, характерні для класу офтальмологічних препаратів — блокаторів β-адренорецепторів.

Побічні реакції, пов’язані із застосуванням комбінації латанопрост/тимолол, що відмічалися в ході клінічних досліджень, наведені нижче.

Побічні ефекти згруповано залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000).

З боку нервової системи: нечасто — головний біль.

З боку органа зору: дуже часто — посилення пігментації райдужної оболонки; часто — подразнення очей (включаючи печіння, запалення, свербіж, відчуття стороннього тіла), біль в очах; нечасто — гіперемія ока, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки, кон’юнктивіт, нечіткість зору.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висип на шкірі, свербіж.

Під час клінічних досліджень у спонтанних повідомленнях та літературі інформували про додаткові побічні ефекти, специфічні щодо окремих компонентів.

Для латанопросту

Інфекції та інвазії: герпетичний кератит.

З боку нервової системи: запаморочення.

З боку органа зору: зміни повік та пушкового волосся (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації); точковий кератит, періорбітальний набряк; ірит, увеїт; макулярний набряк (у тому числі кістозний макулярний набряк); сухість слизової оболонки очей; кератит, набряк рогівки та ерозії; трихіаз, кісти райдужної оболонки; світлобоязнь; зміни періорбітальної ділянки та очної повіки як результат поглиблення очної борозни; набряк повік; локалізована шкірна реакція на повіках, псевдопемфігоїд кон’юнктиви ока1, потемніння шкіри повік.

З боку серцево-судинної системи: стенокардія; нестабільна стенокардія; відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки: БА, загострення БА, задишка.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: потемніння шкіри ділянки повік та локалізована шкірна реакція на повіках.

З боку опорно-рухової системи та сполучних тканин: міалгія, артралгія.

Загальні порушення та реакції у місці введення: біль у грудній клітці.

1Може потенційно виникати через наявність консерванту бензалконію хлориду у складі лікарського засобу.

Для тимололу

З боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, локалізований та генералізований висип, свербіж, анафілактичну реакцію.

Розлади метаболізму та травлення: гіпоглікемія.

З боку психіки: депресія, втрата пам’яті, безсоння, кошмарні сновидіння, галюцинації.

З боку нервової системи: синкопе, розлади мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення симптоматики та ознак міастенії гравіс, запаморочення, парестезії, головний біль.

З боку органа зору: симптоми та ознаки подразнення очей (пекучі відчуття, поколювання в очах, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, відшарування судинної оболонки очей після трабекулоектомії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), зниження чутливості рогівки, сухість слизової оболонки очей, ерозія рогівки, птоз, затуманення зору, диплопія.

З боку органа слуху та рівноваги: шум у вухах.

З боку серцевої системи: брадикардія, біль у грудях, серцебиття, набряки, аритмія, застійна серцева недостатність, AV-блокада, припинення серцевої діяльності, серцева недостатність.

З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду в кистях та стопах.

З боку респіраторної системи, органів середостіння та грудної клітки: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель.

З боку травного тракту: дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріазоподібний висип, загострення псоріазу, шкірний висип.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: міалгія.

З боку статевої системи та молочних залоз: розлади статевої функції, зниження лібідо.

Загальні порушення та реакції у місці введення: астенія, стомлюваність.

Повідомлялося про поодинокі випадки кальцифікації рогівки при застосуванні очних крапель, що містять фосфат, у деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Особливості застосування

системні ефекти. Як і інші офтальмологічні препарати для місцевого застосування, Латамед абсорбується системно. Оскільки до складу препарату входить β-адренергічний компонент тимолол, можуть виникати такі ж типи небажаних реакцій з боку легеневої, серцево-судинної та інших систем, як і при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів системної дії. Частота системних небажаних реакцій після місцевого застосування у формі очних крапель нижча, ніж після системного введення препарату. Заходи для зниження системної абсорбції наведені в розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

Розлади діяльності серця. Слід ретельно оцінити необхідність лікування блокаторами β-адренорецепторів пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад з ІХС, стенокардією Принцметала та серцевою недостатністю) і артеріальною гіпотензією та розглянути можливість лікування іншими препаратами. Під час застосування лікарського засобу слід здійснювати моніторинг стану пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями щодо виникнення ознак погіршення цих захворювань та побічних реакцій.

Оскільки блокатори β-адренорецепторів негативно впливають на час проведення збудження, їх слід з обережністю призначати пацієнтам з блокадою серця 1-го ступеня.

Описані випадки реакцій з боку серцево-судинної системи та в окремих випадках — смерті пацієнтів від серцевої недостатності після введення тимололу.

Пацієнти з тяжкими розладами периферичного кровообігу. Слід з обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів з тяжкими розладами периферичного кровообігу (тобто пацієнтам з тяжкими формами хвороби Рейно або з синдромом Рейно).

Розлади з боку дихальної системи. При застосуванні деяких офтальмологічних блокаторів β-адренорецепторів описані реакції з боку дихальної системи, у тому числі смерть пацієнта з БА внаслідок розвитку бронхоспазму. Слід з обережністю застосовувати Латамед для лікування пацієнтів із ХОЗЛ легкої та помірної тяжкості та призначати препарат лише у випадках, коли потенційна користь від лікування більша за потенційний ризик застосування препарату.

Пацієнти, у яких можливий розвиток спонтанної гіпоглікемії, або пацієнти з цукровим діабетом нестабільного перебігу. Блокатори β-адренорецепторів слід з обережністю призначати таким пацієнтам, оскільки блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати симптоми та ознаки гострої гіпоглікемії.

Блокатори β-адренорецепторів можуть також маскувати ознаки гіпертиреозу.

Анафілактичні реакції. Під час застосування блокаторів β-адренорецепторів пацієнти з анамнезом, обтяженим атопічними захворюваннями або тяжкими анафілактичними реакціями на різноманітні алергени, можуть більш інтенсивно реагувати на повторний контакт з цими алергенами та не реагувати на звичайні дози адреналіну, що застосовуються для лікування анафілактичних реакцій.

Хірургічне знеболення. Офтальмологічні препарати блокаторів β-адренорецепторів можуть блокувати системний вплив агоністів β-адренорецепторів, наприклад адреналіну. Якщо пацієнт приймає тимолол, про це слід повідомити анестезіолога.

Захворювання рогівки. Офтальмологічні препарати блокаторів β-адренорецепторів можуть спричинити сухість очей, тому пацієнтам із захворюванням рогівки слід з обережністю призначати ці препарати.

Відшарування судинної оболонки ока. Описані випадки відшарування судинної оболонки ока під час лікування, спрямованого на пригнічення утворення внутрішньоочної рідини (наприклад із застосуванням тимололу, ацетазоламіду) після трабекулоектомії.

Зміна пігментації райдужної оболонки. Латанопрост може поступово збільшувати кількість коричневого пігменту в райдужній оболонці і, таким чином, змінювати колір очей. Як і при застосуванні латанопросту у формі очних крапель, посилення пігментації райдужної оболонки відмічали у 16–20% усіх пацієнтів, які застосовували комбінацію латанопрост/тимолол протягом 1 року (на основі знімків). Цей ефект переважно виявляли у пацієнтів зі змішаним кольором райдужки, наприклад зелено-коричневим, жовто-коричневим або синьо-/зелено-коричневим, і виникає через підвищений вміст меланіну у стромальних меланоцитах райдужної оболонки ока. Як правило, пігментація коричневого кольору навколо зіниці хворого ока поширюється концентрично до периферії, але і вся райдужна оболонка або її частина може бути забарвлена інтенсивніше в коричневий колір. У пацієнтів з очима однорідного синього, зеленого, сірого або коричневого кольору такі зміни відмічали рідко під час застосування латанопросту протягом 2 років у ході клінічних досліджень.

Зміна кольору райдужної оболонки ока відбувається повільно та може не помічатися протягом кількох місяців чи років; ця зміна не пов’язана із виникненням будь-яких симптомів або розвитком патологічних змін.

Подальшого посилення забарвлення райдужної оболонки в коричневий колір після припинення лікування не виявлено, але зміни кольору, що виникли, можуть мати перманентний характер.

Лікування не впливає на невуси або веснянки райдужної оболонки.

Накопичення пігменту у трабекулярній сітчастій системі або в іншому місці передньої камери ока не відмічали, але пацієнтів слід оглядати регулярно. Залежно від клінічної картини лікування може бути припинене, якщо виникає посилення пігментації райдужки.

Перед застосуванням лікарського засобу пацієнта слід поінформувати про можливість розвитку змін кольору очей. При лікуванні одного ока може виникнути перманентна гетерохромія.

Зміни з боку повік та вій. Повідомляли про потемніння шкіри повік, яке може бути зворотним, у зв’язку із застосуванням латанопросту.

Латанопрост може поступово змінювати вії та пушкове волосся навколо ока, яке лікується. Ці зміни включають збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості вій або волосся, а також ріст вій у неправильному напрямку. Зміни вій є зворотними після припинення лікування.

Глаукома. Немає підтвердженого досвіду застосування латанопросту при запальній, неоваскулярній або хронічній закритокутовій глаукомі, при відкритокутовій глаукомі у пацієнтів з артифакією та при пігментній глаукомі. Латанопрост не впливає або впливає незначною мірою на зіницю ока, але немає підтвердженого досвіду застосування при гострих нападах закритокутової глаукоми. У зв’язку з цим при таких станах рекомендується застосовувати лікарський засіб з обережністю, поки не буде отримано більше даних.

Пацієнти з герпетичним кератитом. Латанопрост слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з герпетичним кератитом в анамнезі та уникати застосування у разі кератиту, спричиненого вірусом простого герпесу, та рецидивуючого герпетичного кератиту в анамнезі, що пов’язаний із застосуванням аналогів простагландинів.

Макулярний набряк. Повідомлялося про розвиток макулярного набряку, включаючи кістозний макулярний набряк, при застосуванні латанопросту. Про такі випадки головним чином повідомлялося у пацієнтів з афакією, у пацієнтів з артифакією та відривом задньої капсули кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку. Латамед слід з обережністю призначати таким пацієнтам.

Одночасне застосування з іншими блокаторами β-адренорецепторів. У разі призначення тимололу пацієнтам, що приймають блокатори β-адренорецепторів системної дії, можливе посилення впливу блокаторів β-адренорецепторів на внутрішньоочний тиск або інших відомих ефектів системного блокування β-адренорецепторів. Слід ретельно контролювати відповідь пацієнта. Не рекомендується одночасно призначати два препарати місцевої дії з групи блокаторів β-адренорецепторів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Одночасне застосування з іншими аналогами простагландинів. Не рекомендується одночасне застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Одночасне застосування з іншими засобами. Тимолол може взаємодіяти з іншими препаратами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Використання контактних лінз. Контактні лінзи можуть абсорбувати допоміжну речовину лікарського засобу бензалконію хлорид, тому лінзи необхідно зняти перед закапуванням препарату та їх можна знову надіти через 15 хв (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Застереження, пов’язані з допоміжними речовинами. Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, який часто застосовують як консервант у препаратах для застосування в офтальмології. Повідомляли, що бензалконію хлорид є причиною розвитку крапчастого кератиту та/або токсичної виразкової кератопатії, може спричиняти подразнення очей, а також відомо, що він змінює колір м’яких контактних лінз. При частому та тривалому застосуванні лікарського засобу у пацієнтів із сухістю слизової оболонки очей або при станах, що супроводжуються ураженням рогівки, необхідний ретельний нагляд.

Застосування у період вагітності та годування грудьми

Вагітність. Латанопрост. Немає адекватних даних щодо застосування латанопросту у вагітних. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Тимолол. Адекватних даних стосовно застосування тимололу у вагітних немає. У разі відсутності нагальної потреби тимолол не слід застосовувати в період вагітності. Шляхи зниження системної абсорбції див. у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

У ході епідеміологічних досліджень не виявлено мальформативних ефектів, однак було показано, що існує ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при внутрішньому застосуванні блокаторів β-адренорецепторів. Крім того, у новонароджених, матері яких приймали блокатори β-адренорецепторів до народження дитини, відмічали ознаки та симптоми блокади β-адренорецепторів (наприклад брадикардія, гіпотензія, респіраторний дистрес та гіпоглікемія). У разі застосування лікарського засобу у вагітних у період, що передує народженню дитини, слід ретельно контролювати стан новонародженого протягом перших днів його життя.

Беручи до уваги вищезазначене, лікарський засіб не слід застосовувати в період вагітності.

Період годування грудьми. Блокатори β-адренорецепторів проникають у грудне молоко. Однак терапевтичних доз тимололу в очних краплях недостатньо для того, щоб та кількість, що проникла у молоко, могла спричинити клінічні симптоми блокади β-адренорецепторів у новонародженого. Шляхи зниження системної абсорбції див. у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко, тому лікарський засіб не слід застосовувати в період годування грудьми.

Фертильність. У ході досліджень на тваринах не виявлено здатності латанопросту або тимололу впливати на репродуктивну функцію самців або самок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Застосування очних крапель може призвести до короткочасного порушення зору. Поки зір не нормалізується, не слід керувати транспортним засобом або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

спеціальних досліджень взаємодії комбінації латанопрост/тимолол з іншими засобами не проводили.

Простагландини, аналоги простагландину або похідні простагландину. Повідомляли про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох засобів — аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендується.

Пероральні блокатори кальцієвих каналів, антиаритмічні засоби (включаючи аміодарон), глікозиди наперстянки, парасимпатоміметики, гуанетидин. Існує можливість адитивного ефекту, який призводить до розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії, якщо блокатори β-адренорецепторів у формі очних крапель застосовувати одночасно з цими засобами.

Інгібітори CYP 2D6 (наприклад хінідин, флуоксетин, пароксетин). Посилення системної β-блокади (наприклад зниження ЧСС, депресія) відмічали під час одночасного застосування цих засобів та тимололу.

Пероральні блокатори β-адренорецепторів. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної β-блокади можуть посилюватися при одночасному застосуванні комбінації латанопрост/тимолол у пацієнтів, які вже застосовують блокатори β-адренорецепторів перорально. Застосування двох або більше блокаторів β-адренорецепторів місцевої дії не рекомендується.

Епінефрин (адреналін). В окремих випадках повідомляли про розвиток мідріазу внаслідок одночасного застосування офтальмологічних блокаторів β-адренорецепторів та епінефрину (адреналіну).

Клонідин. Застосування блокаторів β-адренорецепторів може призвести до гіпертензивної реакції у відповідь на раптову відміну клонідину.

Антидіабетичні засоби. Блокатори β-адренорецепторів можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних засобів і маскувати ознаки та симптоми гіпоглікемії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Передозування

немає даних щодо передозування препарату Латамед у людини.

Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Якщо виникають такі симптоми, слід проводити симптоматичну та підтримувальну терапію. Повідомлялося, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.

Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів з боку органа зору при передозуванні латанопросту не виявлено.

Якщо латанопрост випадково прийняли внутрішньо: у разі необхідності проводити промивання шлунка. Симптоматичне лікування. Латанопрост значною мірою метаболізується під час першого проходження через печінку. При в/в інфузії у дозі 3 мкг/кг маси тіла у здорових добровольців не виникало жодних симптомів, але застосування дози 5,5–10 мкг/кг маси тіла супроводжувалося нудотою, абдомінальним болем, запамороченням, втомлюваністю, припливами та підвищеною пітливістю. Ці прояви були від легких до помірних за тяжкістю та зникали без проведення лікування протягом 4 год після завершення інфузії.

Умови зберігання

при температурі 2–8 °С в захищеному від світла місці. Після відкриття флакон зберігати при температурі не вище 25 °С.

Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 4 тиж.

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують Латамед

Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС), офтальмогіпертензія МКХ H40.1
Дата додавання: 19.11.2021 р.
© Компендіум 2021
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko