Сіндранол (Sindranol)

діюча речовина: ропініролу гідрохлорид (ropinirole);

1 таблетка пролонгованої дії містить ропініролу гідрохлориду в кількості 2,280 мг, 4,560 мг або 9,121 мг, що еквівалентно 2 мг, 4 мг або 8 мг ропініролу;

допоміжні речовини: амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), гідроксипропілметилцелюлоза, натрію лаурилсульфат, коповідон, магнію стеарат;

таблетки по 2 мг: лактози моногідрат, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172);

таблетки по 4 мг: титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400, індигокармін (Е 132), жовтий захід FCF (Е 110);

таблетки по 8 мг: титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки.

Колір оболонки та форма таблетки визначаються дозуванням:

таблетки 2 мг: рожеві круглі двоопуклі таблетки;

таблетки 4 мг: світло-брунатні довгасті двоопуклі таблетки;

таблетки 8 мг: червоні довгасті двоопуклі таблетки.

Протипаркінсонічний засіб, агоніст допаміну. Ропінірол.

Код АТХ N04B C04.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ропінірол є неерголіновим агоністом D2/D3-рецепторів допаміну, що стимулює стріарні допамінові рецептори та знижує допамінову недостатність, характерну для хвороби Паркінсона. Ропінірол впливає на гіпоталамус та гіпофіз, інгібуючи секрецію пролактину.

Дослідження впливу ропініролу на реполяризацію серця

У дослідженні, в якому оцінювався інтервал QT у здорових добровольців чоловічої та жіночої статі, які отримували дози ропініролу 0,5, 1, 2 та 4 мг (у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою) 1 раз на добу, показане максимальне подовження інтервалу QT при застосуванні дози 1 мг — 3,46 мілісекунди (точкове оцінювання) порівняно з плацебо. Верхня межа однобічного довірчого інтервалу (ДІ) для найбільшого середнього ефекту склала менше 7,5 мілісекунди. Ефект від застосування ропініролу у вищих дозах систематично не вивчався.

Наявні клінічні дані, отримані в результаті дослідження впливу ропініролу на QT-інтервал, не вказують на ризик подовження QT-інтервалу при дозах ропініролу до 4 мг на добу, але цей ризик не можна виключити, оскільки не було проведено досліджень при застосуванні доз до 24 мг на добу.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Біодоступність ропініролу становить приблизно 50% (36–57%). Після прийому всередину ропініролу в таблетках пролонгованої дії його концентрація С_max у плазмі крові підвищується повільно, середній час становить між 6–10 годин.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона після постійного прийому всередину ропініролу в таблетках пролонгованої дії (8 мг один раз на день) біодоступність ропініролу була однаковою незалежно від прийому їжі.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона після прийому всередину ропініролу в дозі 0,79 мг 1 раз на добу у поєднанні з їжею, багатою жирами, в рівноважному стані спостерігалося підвищення системної експозиції ропініролу, при цьому відзначалося збільшення AUC і C_max на 30 і 44% відповідно. Проте в ході клінічних досліджень ефективності та безпеки ропінірол приймався незалежно від прийому їжі.

Збільшення тривалості системної дії ропініролу (C_max і AUC) приблизно пропорційне збільшенню дози.

У фазових дослідженнях III, що свідчили про безпеку та ефективність ропініролу в таблетках пролонгованої дії, пацієнти були проінструктовані приймати досліджуваний препарат без урахування прийому їжі.

Розподіл

Зв’язування препарату з білками плазми крові низьке (10–40%).

Завдяки високій ліофільності ропінірол має великий об’єм розподілу (приблизно 7 л/кг).

Метаболізм

Ропінірол переважно метаболізується ізоферментом CYP1A2 цитохрому шляхом окислювального метаболізму. Ропінірол та його метаболіти виділяються переважно з сечею. Активність основного метаболіту у 100 разів менша, ніж у ропініролу.

Виведення

У середньому період виведення ропініролу з системного кровотоку становить близько 6 годин. Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у фармакокінетичних параметрах. Відзначається пропорційне збільшення системного впливу (C_max та AUC) препарату зі збільшенням дози в межах терапевтичної дози. Після прийому всередину ропініролу в таблетках уповільненого вивільнення міжсуб’єктна змінність C_max була між 30 і 55%, а AUC — між 40 і 70%.

Порушення функції нирок

У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які мають ниркову недостатність легкого та помірного ступеня тяжкості, змін у фармакокінетиці ропініролу не спостерігалось.

У пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, які отримують регулярний гемодіаліз, кліренс при пероральному прийомі ропініролу знижується приблизно на 30%. Кліренс метаболітів ропініролу SKF-1045557 та SKF-89124 також знижується приблизно на 80% та 60% відповідно. Тому для пацієнтів із хворобою Паркінсона рекомендована максимальна доза не повинна перевищувати 18 мг на добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лікування хвороби Паркінсона:

• монотерапія ранніх стадій захворювання у пацієнтів, які потребують допамінергічної терапії, щоб відстрочити призначення препаратів леводопи;
• у складі комбінованої терапії пацієнтів, які отримують препарати леводопи, з метою підвищення ефективності леводопи, включаючи контроль за коливаннями «включення — виключення» та ефектів «закінчення дози», пов’язаних із хронічною терапією L-допою, що дає змогу знижувати щоденну дозу леводопи.

• Підвищена чутливість до ропініролу або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.
• Порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
• Порушення функції печінки.

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид або метоклопрамід, можуть послаблювати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.

Підвищення концентрації ропініролу в плазмі крові спостерігалося у пацієнтів, які отримували замісну гормональну терапію. У пацієнтів, які вже отримують замісну гормональну терапію, лікування ропініролом може починатися за звичайною схемою. Проте, якщо замісна гормональна терапія припиняється або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції може бути потрібне коригування дози ропініролу.

Ропінірол переважно метаболізується через цитохром P₄₅₀ ферменту CYP 1A2. У ході фармакокінетичного дослідження у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона (доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу), було виявлено, що ципрофлоксацин підвищував C_max та AUC ропініролу на 60 та 84% відповідно з потенційним ризиком побічних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може бути потрібним коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, наприклад ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.

У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (доза 2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ані ропініролу, ані теофіліну.

Відомо, що куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, які починають або кидають палити протягом лікування ропініролом, потребують корекції дози.

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

У пацієнтів, які отримували комбінацію антагоністів вітаміну К та ропініролу, повідомлялося про випадки незбалансованого МНВ. Необхідний посилений клінічний та біологічний нагляд (МНВ).

При хворобі Паркінсона з прийомом ропініролу пов’язували нечасті випадки сонливості і епізодів раптового засинання під час повсякденної діяльності, іноді — без усвідомлення або попереджувальних ознак. Разом з тим, всіх пацієнтів, які приймають ропінірол, потрібно проінформувати про ці явища та рекомендувати бути обережними під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Пацієнти, у яких спостерігалася сонливість і/або епізод раптового засинання, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Крім того, можна розглянути доцільність зменшення дози або припинення лікування.

Лікування антагоністами дофаміну пацієнтів із великими психічними або психотичними розладами або наявністю їх в анамнезі слід проводити тільки тоді, коли потенційна користь перевищує ризики.

Синдром відміни агоністів допаміну

Щоб відмінити лікування у пацієнтів із хворобою Паркінсона, слід поступово знижувати дозу ропініролу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Немоторні побічні ефекти можуть виникати при зниженні або припиненні прийому агоністів допаміну, в тому числі ропініролу. Симптоми включають апатію, тривожність, депресію, втомлюваність, підвищене потовиділення та біль, які можуть бути тяжкими. Пацієнтів слід проінформувати про це до початку зниження дози агоніста допаміну. Під час зниження дози потрібен моніторинг стану пацієнта. У випадку стійких симптомів може виникнути необхідність у тимчасовому підвищенні дози ропініролу (див. розділ «Побічні реакції»).

Розлади імпульсного контролю

Необхідно регулярно контролювати стан пацієнтів на предмет розвитку розладів імпульсного контролю.

Пацієнтів та осіб, які доглядають за ними, слід проінформувати про те, що під час лікування агоністами допаміну, включаючи ропінірол, можуть виникати поведінкові симптоми розладів імпульсного контролю, в тому числі патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, підвищене лібідо, непереборний потяг до неконтрольованих витрат та покупок, переїдання та непереборний потяг до їжі. У разі виникнення цих симптомів слід розглянути можливість зниження дози або поступової відміни ропініролу. Про виникнення цих розладів повідомляли, головним чином, при застосуванні високих доз, зазвичай розлади зникали після зниження дози або припинення лікування. У деяких випадках були наявні фактори ризику, такі як імпульсивна поведінка в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)

Про симптоми, які характерні для ЗНС, повідомляли при швидкій відміні допамінергічної терапії. Тому слід відміняти лікування поступово (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У зв’язку з ризиком виникнення гіпотензії призначати лікування пацієнтам із тяжкими серцево-судинними захворюваннями (зокрема з коронарною недостатністю) слід з обережністю, також рекомендується перевіряти артеріальний тиск, особливо на початку лікування.

Галюцинації

Галюцинації є відомим побічним ефектом лікування агоністами допаміну та леводопи. Пацієнтів слід проінформувати про можливість виникнення галюцинацій.

Лікарський засіб Сіндранол^®, таблетки пролонгованої дії по 2 мг, містить моногідрат лактози. Пацієнти із рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати препарат у даному дозуванні.

Лікарський засіб Сіндранол^®, таблетки пролонгованої дії по 4 мг, містить барвник «Жовтий захід FCF» (Е 110), який може викликати алергічну реакцію.

Вагітність

Дані щодо застосування ропініролу вагітним обмежені. Ропінірол не рекомендується приймати під час вагітності.

Годування груддю

Ропінірол може пригнічувати лактацію, тому лікування препаратом під час годування груддю протипоказане.

Фертильність

Дані щодо впливу ропініролу на фертильність людини відсутні.

Пацієнтів потрібно попередити про можливість виникнення сонливості та запаморочення на початку лікування. Пацієнтам, які лікуються ропініролом та відчувають сонливість та/або мають епізоди раптового засинання, слід утримуватися від керування автомобілем та діяльності, під час якої порушення уваги може становити ризик серйозного травмування або смерті для них самих або оточуючих (див. розділ «Особливості застосування»).

Для перорального застосування.

Рекомендується індивідуальний підбір дози лікарського засобу Сіндранол^® відповідно до ефективності та переносимості.

Дорослі

Хвороба Паркінсона

Рекомендується індивідуальний підбір дози лікарського засобу залежно від ефективності та переносимості.

Сіндранол^® слід застосовувати одноразово, в однаковий час щоденно, незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи. Таблетки не можна ділити навпіл, а також вони не призначені для подрібнення.

Початок лікування

Початкова доза лікарського засобу Сіндранол^®, таблетки пролонгованої дії, становить 2 мг один раз на добу щодня протягом першого тижня. З другого тижня дозу можна збільшити до 4 мг один раз на добу щодня. Терапевтичний ефект звичайно досягається при прийомі в дозі 4 мг один раз на добу.

Якщо у пацієнтів спочатку лікування при прийомі початкової дози (2 мг) виникають будь-які побічні ефекти, або терапія важко переноситься, дози мають бути знижені та лікування проводити в нижчій щоденній дозі.

Терапевтичний режим

Пацієнти приймають найнижчу дозу препарату до досягнення симптоматичного контролю. Якщо достатній симптоматичний контроль ропініролом пролонгованої дії не досягається при дозі 4 мг одноразово щодня, то дозу слід збільшити на 2 мг з щотижневими або довшими проміжками часу до дози 8 мг одноразово щодня.

Терапевтичний ефект звичайно досягається при застосуванні дози 8 мг на добу. Якщо задовільний результат не досягається або не підтримується, дозу ропініролу можна збільшити до 10–12 мг на добу на два тижні або більш тривалі періоди. Це рекомендовано пацієнтам, яким призначена мінімальна кількість таблеток для того, щоб досягти потрібного дозування і необхідного терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза ропініролу, таблеток пролонгованої дії, не повинна перевищувати 24 мг.

Якщо лікування переривається на одну або декілька діб, терапію необхідно продовжувати з підбору дози (див. вище).

Коли ропінірол призначається як додаткова терапія до L-допи, доза L-допи може бути поступово зменшена загалом приблизно на 30%.

Коли пацієнта переводять з іншого дофамінового агоніста на ропінірол, перед тим як призначити ропінірол, слід припинити застосування цього препарату згідно з рекомендаціями, наведеними в інструкції виробника цього препарату.

Як і застосування інших дофамінових агоністів, прийом ропініролу потрібно припиняти поступово, зменшуючи кількість щоденних доз протягом одного тижня.

Перехід від ропініролу негайної дії до ропініролу пролонгованої дії.

Пацієнти повинні переходити на лікування ропініролом пролонгованої дії лише після досягнення симптоматичного контролю внаслідок застосування ропініролу негайної дії. Перехід від лікування ропініролом негайної дії до застосування ропініролу пролонгованої дії можливий ввечері.

Доза ропініролу пролонгованої дії базуватися на повній щоденній дозі ропініролу негайної дії, яку приймав пацієнт.

Рекомендована доза для переходу на препарат іншої дії наведена в таблиці. Якщо пацієнт приймає певну дозу ропініролу негайної дії, то для переходу потрібно взяти найближчу доступну щоденну дозу ропініролу пролонгованої дії, як зазначено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Після переходу на ропінірол пролонгованої дії рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від терапевтичного призначення (див. підрозділ «Початок лікування» вище та розділ «Показання»).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Не потрібно проводити коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв).

Для пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю (пацієнти на гемодіалізі) початкова доза ропініролу повинна складати 2 мг один раз на добу. Надалі підвищення дози повинно базуватися на переносимості та ефективності. Рекомендована максимальна доза для пацієнтів, які отримують регулярний гемодіаліз, становить 18 мг на добу. Додаткові дози після гемодіалізу не потрібні (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Застосування ропініролу пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) без регулярного гемодіалізу не вивчалося.

Пацієнти літнього віку

Кліренс ропініролу зменшується приблизно на 15% у пацієнтів віком від 65 років. Збільшення дози потрібно проводити поступово і з урахуванням полегшення симптомів.

Сіндранол^® не рекомендований для застосування дітям (віком до 18 років) через обмеженість даних з безпеки та ефективності.

Симптоми передозування ропініролу пов’язані з його допамінергічною активністю і можуть бути полегшені відповідним лікуванням антагоністами допаміну, такими як нейролептики або метоклопрамід.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (за наявними даними частоту визначити неможливо).

У межах кожної категорії побічні реакції вказані у порядку зменшення їх серйозності.

Лікування хвороби Паркінсона.

Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона, при застосуванні ропініролу таблеток, пролонгованої дії у дозах до 24 мг щоденно.

Таблиця 2.

* Прояви агресії пов’язували з психотичними реакціями, а також з компульсивними симптомами.

** Про дуже часті випадки сонливості повідомляли під час клінічних досліджень допоміжної терапії ропініролом з негайним вивільненням та часті випадки — під час допоміжної терапії ропініролом з пролонгованим вивільненням.

*** Серед пацієнтів з прогресуючою хворобою Паркінсона під час первинного титрування ропініролу може виникнути дискінезія. У ході клінічних досліджень було виявлено, що зниження дози леводопи може усунути дискінезію.

**** Про дуже часті випадки нудоти повідомляли під час клінічних досліджень допоміжної терапії ропініролом з негайним вивільненням та часті випадки — під час допоміжної терапії ропініролом з пролонгованим вивільненням.

***** Побічні реакції немоторного характеру можуть виникнути при зменшенні дози або припиненні прийому агоністів допаміну, включаючи ропінірол (див. розділ «Особливості застосування»).

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

По 14 таблеток пролонгованої дії, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2, 4 або 6 блістерів у картонній упаковці.

За рецептом.

1. ФАРМАТЕН С.А., Греція.

2. ФАРМАТЕН ІНТЕРНЕШНЛ С.А., Греція.