ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Рацекадотрил — це проліки, що потребують гідролізу для утворення активного метаболіту тіорфану, який є інгібітором енкефалінази, пептидази клітинних мембран, що знаходиться у різних тканинах, особливо в епітелії тонкої кишки. Цей фермент сприяє як гідролізу екзогенних, так і розщепленню ендогенних пептидів, таких як енкефаліни. Отже, рацекадотрил захищає ендогенні енкефаліни, фізіологічно активні у ШКТ, подовжуючи їхню антисекреторну дію.
Рацекадотрил — це антисекреторна речовина, що діє виключно у слизовій оболонці кишечнику. Вона знижує кишкову гіперсекрецію води та електролітів, спричинену токсинами холери або запаленням, та не чинить впливу на базальну секреторну активність. Рацекадотрил зумовлює швидку протидіарейну дію, не змінюючи тривалості кишкового транзиту.
Рацекадотрил не викликає здуття живота. У клінічних дослідженнях частота вторинного запору на фоні застосування рацекадотрилу була подібною до відзначеної частоти у групі плацебо.
При пероральному застосуванні препарат проявляє виключно периферичну активність, не впливаючи на ЦНС.
У ході двох клінічних досліджень у дітей рацекадотрил зменшував масу випорожнень протягом перших 48 год на 40 та 46% відповідно. Також спостерігалося значне зменшення тривалості діареї та необхідності у відновленні водного балансу.
Протягом метааналізу даних окремих пацієнтів (9 рандомізованих клінічних досліджень рацекадотрилу порівняно з плацебо, додатково до перорального регідратаційного р-ну) було зібрано індивідуальні дані пацієнтів (1384 хлопчики та дівчаток) із гострою діареєю різного ступеня тяжкості, які перебували на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні. Середній вік становив 12 міс (інтерквартильна широта — від 6 до 39 міс). З усієї кількості 714 пацієнтів були віком до 1 року, 670 пацієнтів — старше 1 року. Середня маса тіла коливалася протягом досліджень від 7,4 до 12,2 кг. Загальна середня тривалість діареї після включення в дослідження становила 2,81 дня у групі плацебо та 1,75 дня — у групі рацекадотрилу. Частка пацієнтів, які одужали, була більшою у групах рацекадотрилу порівняно із плацебо (відношення ризиків (ВР) (hazard ratio) 2,04; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,85–2,32; р<0,001; модель пропорційних ризиків Кокса (Cox proportional hazards regression)). Результати були дуже схожими для немовлят (<1 року) (ВР 2,01; 95% ДІ 1,71–2,36; р<0,001) та дітей переддошкільного віку (>1 року) (ВР 2,16; 95% ДІ 1,83–2,57; р<0,001). Для стаціонарних пацієнтів (n=637) відношення середньої маси випорожнень у групі застосування рацекадотрилу до середньої маси випорожнень у групі прийому плацебо становило 0,59 (95% ДІ 0,51–0,74; р<0,001). Для амбулаторних пацієнтів (n=695) відношення середньої кратності випорожнень при діареї у групі прийому рацекадотрилу до середньої кратності випорожнень при діареї у групі плацебо становило 0,63 (95% ДІ 0,47–0,85; р<0,001).
Фармакокінетика
Всмоктування. Рацекадотрил швидко всмоктується після перорального застосування. Час до початку пригнічення енкефалінази у плазмі крові — 30 хв.
Біодоступність рацекадотрилу не змінюється внаслідок прийому їжі, але досягнення максимальної активності затримується приблизно на 1,5 год.
Розподіл. Після перорального введення дози міченого ¹⁴С рацекадотрилу виміряна концентрація радіоактивного ізотопу вуглецю у плазмі крові була на багато вищою, ніж у клітинах крові, та у три рази вищою, ніж у всьому об’ємі крові. Отже, лікарський засіб значною мірою не зв’язується з клітинами крові. Розподіл радіоактивного ізотопу вуглецю в інші тканини організму помірний, про що свідчить показник середнього уявного об’єму розподілу в плазмі крові — 66,4 кг. 90% активного метаболіту рацекадотрилу — тіорфану ((RS)-N-(1-оксо-2-(меркаптометил)-3-фенілпропіл) гліцину) — зв’язується з білками плазми крові, переважно із альбуміном.
Фармакокінетичні властивості рацекадотрилу не змінюються при повторному прийомі чи при застосуванні у пацієнтів літнього віку.
Тривалість і ступінь дії рацекадотрилу залежать від дози.
У дітей час до пікового пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить приблизно 2 год та відповідає пригніченню на 90% при прийомі дози 1,5 мг/кг маси тіла. У дорослих час до пікового пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить приблизно 2 год та відповідає пригніченню на 75% при прийомі дози 100 мг.
Тривалість пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить близько 8 год.
Метаболізм. Біологічний T_½ рацекадотрилу, з огляду на ступінь пригнічення енкефалінази у плазмі крові, становить приблизно 3 год.
Рацекадотрил швидко гідролізується до тіорфану, активного метаболіту, який, у свою чергу, перетворюється на неактивні метаболіти.
Повторне застосування рацекадотрилу не приводить до накопичення сполуки в організмі.
Дані in vitro свідчать про те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не інгібують основні CYP-ферментні ізоформи 3А4, 2D6, 2C9, 1A2 та 2С19 до клінічно значимого ступеня.
Дані in vitro свідчать про те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не стимулюють CYP-ферментні ізоформи (3А класу, 2А6, 2В6, 2С9/2С19, 1А класу, 2Е1) та УГТ-кон’югуючі ферменти до клінічно значимого ступеня.
Рацекадотрил не впливає на зв’язування з білками діючих речовин, у яких цей зв’язок значний, таких як толбутамід, варфарин, ніфлумова кислота, дигоксин або фенітоїн.
У пацієнтів із печінковою недостатністю (цироз, ступінь В за класифікацією Чайлда — П’ю) профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався показниками T_max та T_½, подібними до таких у здорових добровольців, але меншими значеннями C_max (–65%) та AUC (–29%).
У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11–39 мл/хв) профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався нижчими значеннями C_max (–49%) та більшими AUC (+16%) і T_½, ніж у здорових добровольців (кліренс креатиніну >70 мл/хв).
У дітей фармакокінетичні показники подібні до таких у дорослих, C_max досягається через 2,5 год після прийому. Не спостерігається накопичення після багаторазових прийомів кожні 8 год протягом 7 днів.
Виведення. Рацекадотрил виводиться у формі як активних, так і неактивних метаболітів. Препарат виділяється переважно нирками, значно меншою мірою — з калом. Легеневе виведення незначне.

ПОКАЗАННЯ:

Гідрасек, гранули для оральної суспензії: допоміжне симптоматичне лікування при гострій діареї у немовлят (віком від 3 міс) та дітей у поєднанні з пероральною регідратацією та звичайними підтримувальними заходами, якщо лише цих заходів недостатньо для контролю клінічного стану, та у разі, коли етіотропне лікування неможливе.
Гідрасек, капсули призначений для симптоматичного лікування при гострій діареї у дорослих у разі, коли етіотропне лікування неможливе.
За можливості проведення етіотропного лікування при гострій діареї рацекадотрил можна застосовувати як додаткову терапію.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Гідрасек, гранули для оральної суспензії. Гідрасек застосовують перорально разом із пероральними засобами для відновлення водного балансу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують у дітей з масою тіла до 13 кг.
Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують у дітей з масою тіла від 13 кг.
Рекомендовану дозу розраховують за масою тіла: 1,5 мг/кг маси тіла на прийом. Це становить 1–2 саше відповідного дозування, які приймають 3 рази на добу через рівні проміжки часу.
Дітям з масою тіла до 9 кг — по 1 саше (10 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла 9–13 кг — по 2 саше (10 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла 13–27 кг — по 1 саше (30 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла від 27 кг — по 2 саше (30 мг) 3 рази на добу.
У ході клінічних досліджень за участю дітей тривалість лікування становила 5 днів.
Лікування слід продовжувати, поки не буде зафіксовано 2 випадки нормального характеру випорожнень.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.
Не рекомендується довготривале лікування рацекадотрилом.
Клінічних досліджень за участю дітей віком до 3 міс не проводили.
Особливі групи пацієнтів. Досліджень за участю немовлят або дітей із нирковою чи печінковою недостатністю не проводили (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Не слід застосовувати лікарський засіб дітям з нирковою чи печінковою недостатністю.
Гранули препарату Гідрасек можна додавати до їжі, розчинити їх у склянці води або у пляшечці для годування, добре перемішавши. Після цього препарат слід застосувати негайно.
Гідрасек, капсули. Для перорального застосування.
Дорослі. Початкова доза становить 1 капсулу одноразово незалежно від часу доби. У подальшому після прийнятої початкової дози через 8 год приймають по 1 капсулі 3 рази на добу (кожні 8 год), бажано перед основними прийомами їжі. Лікування слід продовжувати, поки не буде зафіксовано два випадки нормального характеру випорожнень.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 послідовних днів.
Не рекомендується довготривале лікування рацекадотрилом.
Якщо не спостерігається покращення стану після 3 днів лікування, слід проконсультуватися з лікарем.
Особливі групи пацієнтів
Діти. Для немовлят, дітей та підлітків існують спеціальні лікарські форми.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна (див. Фармакокінетика).
З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із печінковою та нирковою недостатністю.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Пацієнтам, у яких розвивався ангіоневротичний набряк при застосуванні інгібіторів АПФ (таких як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл), не слід застосовувати рацекадотрил.
У зв’язку з наявністю сахарози Гідрасек, гранули для оральної суспензії, протипоказано застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або сахаразо-ізомальтазною недостатністю.

ПОБІЧНА ДІЯ:

нижче наведено небажані реакції на препарат, що відзначалися у групі рацекадотрилу частіше, ніж у групі плацебо, або зареєстровані в післяреєстраційний період. За частотою небажані реакції поділялися на дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).
Розлади з боку нервової системи (Гідрасек, капсули): часті — головний біль.
Інфекції та інвазії. Гідрасек, гранули для оральної суспензії: нечасті — тонзиліт.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті — висип, еритема; частота невідома — поліморфна еритема, набряк язика, набряк обличчя, набряк губ, набряк повік, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, вузлова еритема, папульозний висип, пруриго, свербіж, токсичний шкірний висип.
Повідомлялося про реакції з боку шкіри тяжкого ступеня (включаючи ангіоневротичний набряк) у пацієнтів, які перебували на лікуванні рацекадотрилом. Частота виникнення цих реакцій невідома, але у разі їх виникнення лікування рацекадотрилом слід припинити та призначити необхідну альтернативну терапію. У цих випадках пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність уникнення повторних прийомів рацекадотрилу.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

застосування препарату Гідрасек не змінює звичайного режиму відновлення водного балансу.
Відновлення водного балансу є надзвичайно важливим у лікуванні при гострій діареї у дітей. При відновленні водного балансу та виборі шляху його досягнення необхідно враховувати вік та масу тіла пацієнта, а також стадію та ступінь тяжкості його стану, особливо у разі серйозної чи довготривалої діареї, що супроводжується значним блюванням або втратою апетиту. Також важливо не переривати регулярний прийом їжі (включаючи годування грудьми) та контролювати споживання достатньої кількості рідини.
Криваві або гнійні випорожнення та гарячка можуть свідчити про наявність інвазійних бактерій (як причини діареї) або про інше тяжке захворювання, що потребує етіотропного лікування (наприклад антибіотиками) чи подальшого дослідження. Тому рацекадотрил не слід застосовувати у подібних випадках. Рацекадотрил можна застосовувати разом з антибіотиками у разі гострої діареї бактеріальної етіології як допоміжну терапію.
Застосування рацекадотрилу у разі діареї, спричиненої лікуванням антибіотиками, та хронічної діареї не рекомендується у зв’язку з недостатньою кількістю даних.
Хворим на цукровий діабет слід враховувати, що кожне саше Гідрасек, гранули для оральної суспензії, містить: Гідрасек, гранули по 10 мг — 0,966 г сахарози; Гідрасек, гранули по 30 мг — 2,899 г сахарози.
Якщо кількість сахарози (джерела глюкози та фруктози) у добовій дозі препарату Гідрасек перевищує 5 г/добу, це потрібно врахувати у добовому раціоні цукру.
Гідрасек, капсули, містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазною недостатністю чи із глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.
Не рекомендують застосовувати Гідрасек у немовлят віком до 3 міс, оскільки клінічних досліджень у цій популяції не проводилося.
Препарат не слід застосовувати дітям із нирковою чи печінковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості у зв’язку з обмеженістю інформації щодо цієї популяції пацієнтів. Дані про застосування препарату в дорослих пацієнтів із нирковою чи печінковою недостатністю обмежені. Застосування рацекадотрилу цим пацієнтам потребує обережності (див. Фармакокінетика).
У зв’язку з можливістю зниження біодоступності препарат не слід застосовувати дітям у разі тривалого чи неконтрольованого блювання. У разі тривалого блювання ефективність засвоєння рацекадотрилу в дорослих пацієнтів може знижуватися.
При застосуванні препарату повідомлялось про виникнення реакцій з боку шкіри. У більшості випадків ці реакції помірного ступеня та не потребують лікування. Проте в деяких випадках вони можуть бути тяжкого ступеня, навіть нести загрозу для життя. Неможливо повністю виключити їх зв’язок із прийомом рацекадотрилу. При виникненні реакцій з боку шкіри тяжкого ступеня лікування слід негайно припинити.
Повідомлялося про гіперчутливість/ангіоневротичний набряк у пацієнтів, які застосовували рацекадотрил. Ці стани можуть виникнути в будь-який час протягом лікування. Пацієнти, в яких в анамнезі наявний ангіоневротичний набряк, не пов’язаний із застосуванням рацекадотрилу, можуть мати підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку.
Застосування в період вагітності чи годування грудьми
Вагітність. Немає належних даних щодо застосування рацекадотрилу у вагітних. Дослідження на тваринах не свідчать про наявність прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, перебіг пологів чи постнатальний розвиток. Однак оскільки спеціальних клінічних досліджень не проводилося, рацекадотрил не слід застосовувати в період вагітності.
Годування грудьми. У зв’язку з недостатньою кількістю інформації щодо виділення препарату Гідрасек у грудне молоко його не слід застосовувати в період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Рацекадотрил не впливає або чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Діти. Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують у немовлят і дітей віком від 3 міс до 2 років.
Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують у дітей віком від 2 років.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

інгібітори АПФ (такі як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, фозиноприл, периндоприл, раміприл) можуть викликати ангіоневротичний набряк. При прийомі рацекадотрилу цей ризик може підвищуватися.
Супутнє застосування рацекадотрилу із лоперамідом або ніфуроксазидом у людини не змінює кінетики рацекадотрилу.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

повідомлялося про окремі випадки передозування без виникнення побічних реакцій у немовлят та дітей. Прийняті дози у 7 разів перевищували необхідну дозу.
У дорослих разові дози >2 г, тобто у 20 разів вищі за терапевтичну дозу, не викликали шкідливих ефектів.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.
UKR2187994

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Гідрасек гранули для оральної суспензії 10 мг,гранули для оральної суспензії 30 мг, Abbott Lab. (Німеччина)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ГІДРАСЕК

(HIDRASEC^®)

Склад

діюча речовина: рацекадотрил;

1 саше містить 10 мг рацекадотрилу або 30 мг рацекадотрилу;

допоміжні речовини: сахароза, кремнію діоксид колоїдний безводний, поліакрилатна дисперсія, ароматизатор абрикосовий.

Лікарська форма

Гранули для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: білий порошок з характерним запахом абрикоса.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. Інші антидіарейні засоби. Рацекадотрил. Код АТХ A07X A04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Рацекадотрил — це проліки, що потребують гідролізу для утворення активного метаболіту тіорфану, який є інгібітором енкефалінази, пептидази клітинних мембран, що знаходиться у різних тканинах, особливо у епітелії тонкого кишечнику. Цей фермент сприяє як гідролізу екзогенних, так і розщепленню ендогенних пептидів, таких як енкефаліни. Отже, рацекадотрил захищає ендогенні енкефаліни, фізіологічно активні у травному тракті, подовжуючи їхню антисекреторну дію.

Рацекадотрил — це антисекреторна речовина, що діє виключно у слизовій оболонці кишечнику. Вона знижує кишкову гіперсекрецію води та електролітів, викликану токсинами холери або запаленням, та не чинить впливу на базальну секреторну активність. Рацекадотрил чинить швидку протидіарейну дію, не змінюючи тривалості кишкового транзиту.

Рацекадотрил не викликає здуття живота. В клінічних дослідженнях частота вторинного запору на фоні застосування рацекадотрилу була подібною до відміченої частоти у групі плацебо.

При пероральному застосуванні препарат проявляє виключно периферичну активність, не впливаючи на центральну нервову систему.

У ході двох клінічних досліджень у дітей рацекадотрил зменшував вагу випорожнень протягом перших 48 годин на 40% та на 46% відповідно. Також спостерігалось значне зменшення тривалості діареї та необхідності у відновленні водного балансу.

Протягом метааналізу даних окремих пацієнтів (9 рандомізованих клінічних досліджень рацекадотрилу порівняно з плацебо, додатково до перорального регідратаційного розчину) було зібрано індивідуальні дані пацієнтів (1384 хлопчиків та дівчаток), що страждали на гостру діарею різного ступеня тяжкості та знаходились на стаціонарному або амбулаторному лікуванні. Середній вік становив 12 місяців (інтерквартильна широта — від 6 до 39 місяців). З усієї кількості 714 пацієнтів були віком до 1 року, 670 пацієнтів — віком від 1 року. Середня маса тіла коливалася протягом досліджень від 7,4 кг до 12,2 кг. Загальна середня тривалість діареї після включення в дослідження становила 2,81 дня у групі плацебо та 1,75 дня у групі рацекадотрилу. Відсоток пацієнтів, що одужали, був вищим у групах рацекадотрилу порівняно із плацебо [Hazard Ratio (HR): 2,04; 95% СІ: від 1,85 до 2,32; р<0,001; Cox Proportional Hazards Regression]. Результати були дуже схожими для немовлят (< 1 року) (HR: 2,01; 95% СІ: від 1,71 до 2,36; р<0,001) та дітей переддошкільного віку (> 1 року) (HR: 2,16; 95% СІ: від 1,83 до 2,57; р<0,001). Для стаціонарних пацієнтів (n=637) відношення середньої ваги випорожнень у групі прийому рацекадотрилу до середньої ваги випорожнень у групі прийому плацебо становило 0,59 (95% СІ: від 0,51 до 0,74); р<0,001). Для амбулаторних пацієнтів (n=695) відношення середньої кратності випорожнень при діареї у групі прийому рацекадотрилу до середньої кратності випорожнень при діареї у групі прийому плацебо становило 0,63 (95% СІ: від 0,47 до 0,85); р<0,001).

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Рацекадотрил швидко всмоктується після перорального застосування. Час до початку пригнічення плазмової енкефалінази — 30 хвилин.

Біодоступність рацекадотрилу не змінюється внаслідок прийому їжі, але досягнення максимальної активності затримується приблизно на півтори години.

Розподіл.

Після пероральної дози міченого 14С рацекадотрилу виміряна концентрація радіоактивного ізотопу вуглецю у плазмі крові була на багато порядків вищою, ніж у клітинах крові, та у три рази вищою, ніж у всьому об’ємі крові. Таким чином, лікарський засіб значною мірою не зв’язується з клітинами крові. Розподіл радіоактивного ізотопу вуглецю в інші тканини організму помірний, про що свідчить показник середнього уявного об’єму розподілу в плазмі — 66,4 кг. Дев’яносто відсотків активного метаболіту рацекадотрилу, тіорфану ((RS)-N-(1-оксо-2-(меркаптометил)-3-фенілпропіл) гліцину), зв’язується із білками плазми крові, переважно із альбуміном.

Фармакокінетичні властивості рацекадотрилу не змінюються при повторному прийомі чи при застосуванні літнім пацієнтам.

Тривалість та ступінь дії рацекадотрилу залежать від дози.

У дітей час до пікового пригнічення плазмової енкефалінази дорівнює приблизно 2 годинам та відповідає пригніченню на 90% при прийомі дози 1,5 мг/кг. У дорослих час до пікового пригнічення плазмової енкефалінази дорівнює приблизно 2 годинам та відповідає пригніченню на 75% при прийомі дози 100 мг.

Тривалість пригнічення плазмової енкефалінази становить близько 8 годин.

Метаболізм.

Біологічний період напіввиведення рацекадотрилу, з огляду на ступінь пригнічення плазмової енкефалінази, дорівнює приблизно 3 годинам.

Рацекадотрил швидко гідролізується до тіорфану, активного метаболіту, який, в свою чергу, перетворюється на неактивні метаболіти.

Повторне застосування рацекадотрилу не призводить до накопичення сполуки в організмі.

Дані in vitro вказують на те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не інгібують основні CYP ферментні ізоформи 3А4, 2D6, 2C9, 1A2 та 2С19 до клінічно значимого ступеня.

Дані in vitro вказують на те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не стимулюють CYP ферментні ізоформи (3А класу, 2А6, 2В6, 2С9/2С19, 1А класу, 2Е1) та УДФ-ГТ (уридин-5-дифосфат глюкуронілтрансфераза) кон’югуючі ферменти до клінічно значимого ступеня.

Рацекадотрил не впливає на зв’язування з білками діючих речовин, у яких цей зв’язок є значним, таких як толбутамід, варфарин, ніфлумова кислота, дигоксин або фенітоїн.

У пацієнтів із печінковою недостатністю [цироз, ступінь В за класифікацією Чайлда — П’ю] профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався показниками T_maxта T_½, подібними до таких у здорових добровольців, але меншими значеннями C_max (-65%) та AUC (-29%).

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11–39 мл/хв) профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався нижчою C_max(-49%) та більшими AUC (+16%) і T_½, ніж у здорових добровольців (кліренс креатиніну >70 мл/хв).

У дітей фармакокінетичні показники подібні до таких у дорослих, C_max досягається через 2 години 30 хвилин після прийому. Не спостерігається накопичення після багаторазових прийомів кожні 8 годин протягом 7 днів.

Виведення.

Рацекадотрил виводиться у формі як активних, так і неактивних метаболітів. Препарат виводиться переважно нирками, значно меншою мірою — із калом. Легеневе виведення незначне.

Клінічні характеристики

Показання

Допоміжне симптоматичне лікування гострої діареї у немовлят (віком від 3 місяців) та дітей у поєднанні з пероральною регідратацією та звичайними підтримувальними заходами, коли лише цих заходів недостатньо для контролю клінічного стану, та у разі, коли етіотропне лікування неможливе.

У разі можливості проведення етіотропного лікування рацекадотрил можна застосовувати як допоміжну терапію.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої із допоміжних речовин.

Пацієнтам, у яких розвивався ангіоневротичний набряк при застосуванні інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (таких як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл), не слід застосовувати рацекадотрил.

Через наявність сахарози Гідрасек протипоказано застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або сахаразо-ізомальтазною недостатністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (такі як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, фозиноприл, периндоприл, раміприл) можуть викликати ангіоневротичний набряк. В присутності рацекадотрилу цей ризик може підвищуватися.

Супутнє застосування рацекадотрилу із лоперамідом або ніфуроксазидом у людини не змінює кінетику рацекадотрилу.

Особливості застосування

Застосування препарату Гідрасек не змінює звичайного режиму відновлення водного балансу.

Відновлення водного балансу є надзвичайно важливим при лікуванні гострої діареї у дітей. При відновленні водного балансу та виборі шляху його досягнення необхідно враховувати вік та масу тіла пацієнта, а також стадію та ступінь тяжкості його стану, особливо у разі серйозної або довготривалої діареї, що супроводжується значним блюванням або втратою апетиту. Також важливо не переривати регулярний прийом їжі (включаючи годування груддю) та контролювати споживання достатньої кількості рідини.

Криваві або гнійні випорожнення та гарячка можуть свідчити або про наявність інвазійних бактерій як причини діареї, або про інше тяжке захворювання, що вимагає етіотропного лікування (наприклад, антибіотиками) або подальшого дослідження. Тому рацекадотрил не слід застосовувати у подібних випадках. Рацекадотрил можна застосовувати разом із антибіотиками у разі гострої діареї бактеріальної етіології як допоміжну терапію.

Застосування рацекадотрилу у випадку діареї, викликаної лікуванням антибіотиками, та хронічної діареї не рекомендується через недостатню кількість даних.

Хворим на діабет слід враховувати, що кожне саше містить:

Гідрасек, гранули по 10 мг — 0,966 г сахарози;

Гідрасек, гранули по 30 мг — 2,899 г сахарози.

Якщо кількість сахарози (джерела глюкози та фруктози) у добовій дозі препарату Гідрасек перевищує 5 г на добу, це потрібно врахувати у добовому раціоні цукру.

Не слід застосовувати препарат немовлятам віком до 3 місяців, оскільки клінічних досліджень у цій популяції не проводилося.

Препарат не слід застосовувати дітям із нирковою або печінковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості через обмеженість інформації щодо даної популяції пацієнтів.

Через можливість зниження біодоступності препарат не слід застосовувати у разі тривалого або неконтрольованого блювання.

При застосуванні препарату повідомлялось про виникнення реакцій з боку шкіри. У більшості випадків ці реакції є помірного ступеня та не потребують лікування. Проте в деяких випадках вони можуть бути тяжкого ступеня, навіть нести загрозу для життя. Неможливо повністю виключити їх зв’язок з прийомом рацекадотрилу. При виникненні реакцій з боку шкіри тяжкого ступеня лікування слід негайно припинити.

Повідомлялося про гіперчутливість/ ангіоневротичний набряк у пацієнтів, які застосовували рацекадотрил. Ці стани можуть виникнути в будь-який час протягом лікування. Пацієнти, у яких в анамнезі наявний ангіоневротичний набряк, не пов’язаний із застосуванням рацекадотрилу, можуть мати підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку.

Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)

Повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть становити загрозу для життя або призвести до летального наслідку, у зв’язку з лікуванням рацекадотрилом. Пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми та ретельно спостерігати за шкірними реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на DRESS-синдром, рацекадотрил слід негайно відмінити та розглянути можливість альтернативного лікування. Якщо у пацієнта розвинувся DRESS-синдром на тлі застосування рацекадотрилу, лікування рацекадотрилом не можна поновлювати в жодному разі.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Немає належних даних щодо застосування рацекадотрилу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про наявність прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, перебіг пологів чи постнатальний розвиток. Однак оскільки спеціальних клінічних досліджень не проводилося, рацекадотрил не слід застосовувати в період вагітності.

Годування груддю.

Через недостатню кількість інформації щодо виділення препарату Гідрасек у грудне молоко його не слід застосовувати в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Рацекадотрил не впливає або чинить незначний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Гідрасек застосовують перорально разом із пероральними засобами для відновлення водного балансу (див. розділ «Особливості застосування»).

Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують дітям з масою тіла до 13 кг.

Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують дітям з масою тіла від 13 кг.

Рекомендовану дозу розраховують за масою тіла: 1,5 мг/кг маси тіла на прийом. Це становить 1–2 саше відповідного дозування, які приймають 3 рази на добу через рівні проміжки часу.

Дітям з масою тіла до 9 кг — по 1 саше (10 мг) 3 рази на добу.

Дітям з масою тіла від 9 кг до 13 кг — по 2 саше (10 мг) 3 рази на добу.

Дітям з масою тіла від 13 кг до 27 кг — по 1 саше (30 мг) 3 рази на добу.

Дітям з масою тіла від 27 кг — по 2 саше (30 мг) 3 рази на добу.

В ході клінічних досліджень за участю дітей тривалість лікування становила 5 днів.

Лікування слід продовжувати, поки не буде зафіксовано 2 випадки нормального характеру випорожнень.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.

Не рекомендується довготривале лікування рацекадотрилом.

Клінічних досліджень за участю дітей віком до 3 місяців не проводили.

Особливі групи пацієнтів

Дослідження за участю немовлят або дітей із нирковою або печінковою недостатністю не проводилися (див. розділ «Особливості застосування»).

Не слід застосовувати лікарський засіб дітям з нирковою або печінковою недостатністю.

Гранули препарату Гідрасек можна додавати до їжі, розчинити їх у склянці води або у пляшечці для годування, добре перемішавши. Після цього препарат слід застосувати негайно.

Діти

Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують немовлятам і дітям віком від 3 місяців до 2 років.

Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують дітям від 2 років.

Передозування

Повідомлялось про окремі випадки передозування без виникнення побічних реакцій у немовлят та дітей. Прийняті дози в 7 разів перевищували необхідну дозу.

У дорослих разові дози більше 2 г, тобто в 20 разів вищі за терапевтичну дозу, не викликали шкідливих ефектів.

Побічні реакції

Далі наведено небажані реакції на препарат, що відмічалися у групі рацекадотрилу частіше, ніж у групі плацебо, або зареєстровані в післяреєстраційний період. За частотою небажані реакції поділялися на: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (≥ 1/1000 до < 1/100), рідкісні (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).

Повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (DRESS-синдром), у зв’язку з лікуванням рацекадотрилом (див. розділ «Особливості застосування»).

Інфекції та інвазії

Нечасті: тонзиліт.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасті: висип, еритема.

Частота невідома: поліморфна еритема, набряк язика, набряк обличчя, набряк губ, набряк повік, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, вузлова еритема, папульозний висип, пруриго, свербіж, індукована лікарськими засобами еозинофілія з системними симптомами (DRESS-синдром).

Розлади з боку імунної системи

Частота невідома: анафілактичний шок.

Повідомлялось про реакції з боку шкіри тяжкого ступеня (включаючи ангіоневротичний набряк) у пацієнтів, які перебували на лікуванні рацекадотрилом. Частота виникнення цих реакцій невідома, але якщо вони спостерігаються, лікування рацекадотрилом слід припинити та призначити необхідну альтернативну терапію. У цих випадках пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність уникнення повторних прийомів рацекадотрилу.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 16 саше в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Софартекс, Франція/Sophartex, France.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

28500, Вернуйе, рю дю Прессуар, 21, Франція/28500, Vernouillet, 21 rue du Pressoir, France.