Фоліграф® ліофілізат для розчину для ін'єкцій 75 МО флакон з розчинником в ампулах по 0,5 мл №1

діюча речовина: фолітропін альфа;

1 флакон містить 75 МО фолітропіну альфа (рекомбінантного людського фолікулостимулюючого гормону (р-л ФСГ)), що еквівалентно 5,5 мкг;

допоміжні речовини: динатрію гідрофосфат безводний, маніт (Е 421), сахароза, метіонін, полісорбат 20, натрію гідроксид, кислота фосфорна, вода для ін’єкцій;

розчинник: стерильна вода для ін’єкцій.

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій у комплекті з розчинником.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса у вигляді грудки білого або майже білого кольору; розчинник — прозора безбарвна рідина без запаху.

Статеві гормони та модулятори статевої системи. Гонадотропіни. Код АТХ G03G A05.

Фармакодинаміка.

Фоліграф^® — це препарат фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), одержаного за допомогою методів генної інженерії з клітин яєчника китайського хом’яка. У жінок найважливішим ефектом парентерального введення ФСГ є розвиток зрілих граафових фолікулів.

Препарат чинить гонадотропну (стимулює проліферацію ендометрія, овуляцію у жінок з пригніченою ендогенною секрецією гонадотропіну) та естрогенну (стимулює ріст і дозрівання фолікулів яєчників, сприяє розвитку численних фолікулів при проведенні контрольованої оваріальної гіперстимуляції у межах програми допоміжних репродуктивних технологій) дії.

Клінічна ефективність та безпека застосування для жінок

У клінічних дослідженнях пацієнтки з тяжкою недостатністю ФСГ та лютеїнізуючого гормону (ЛГ) визначалися за сироватковим рівнем ендогенного ЛГ < 1,2 МО/л, отриманим в аналізі центральної лабораторії. Проте слід взяти до уваги, що рівень ЛГ, визначений у різних лабораторіях, може відрізнятися.

У клінічних дослідженнях з метою порівняння рекомбінантного людського ФСГ (р-лФСГ) (фолітропіну альфа) та сечового ФСГ при проведенні процедур допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) (див. таблицю 1) та індукції овуляції фолітропін альфа виявився ефективнішим, ніж сечовий ФСГ, що виражалося у нижчій загальній дозі та коротшому періоді лікування, необхідних для індукції дозрівання фолікула. Застосування нижчих доз фолітропіну альфа впродовж коротшого періоду лікування при проведенні ДРТ дало змогу отримати більшу кількість яйцеклітин, ніж у разі застосування сечового ФСГ.

Таблиця 1

Результати дослідження GF 8407 (рандомізованого дослідження у паралельних групах з метою порівняння ефективності та безпеки фолітропіну альфа та сечового ФСГ у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій)

За усіма переліченими критеріями різниця між двома групами була статистично значущою (p < 0,05).

Клінічна ефективність та безпека застосування для чоловіків

У чоловіків з недостатністю ФСГ одночасне застосування фолітропіну альфа та лХГ упродовж щонайменше 4 місяців сприяє індукуванню сперматогенезу.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення фолітропін альфа розподіляється до міжклітинної рідини з початковим періодом напіввиведення, що становить майже 2 години, і виводиться з організму з кінцевим періодом напіввиведення, що становить приблизно добу. Рівноважний об’єм розподілу та загальний кліренс становлять 10 л та 0,6 л/годину відповідно. Одна восьма дози фолітропіну альфа виводиться з сечею.

Після підшкірного введення абсолютна біодоступність фолітропіну альфа становить приблизно 70%. Багаторазове введення призводить до збільшення його кумуляції втричі з досягненням рівноважного стану впродовж 3−4 днів. Було показано, що у жінок з пригніченою ендогенною секрецією гонадотропінів фолітропін альфа ефективно стимулює розвиток фолікулів і стероїдогенез, незважаючи на низькі рівні ЛГ, які перебувають поза межею вимірювання.

Дорослі жінки

• Ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників) у жінок, які виявилися нечутливими до лікування кломіфену цитратом.
• Стимуляція розвитку множинних фолікулів у пацієнток при проведенні суперовуляції у рамках допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), таких як запліднення in vitro (IVF), перенесення гамети до фалопієвої труби (GIFT) і перенесення зиготи до фалопієвої труби (ZIFT).
• Фолітропін альфа у комбінації з препаратами лютеїнізуючого гормону (ЛГ) рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у жінок із тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ. У клінічних дослідженнях такі пацієнтки визначалися за рівнем ендогенного сироваткового ЛГ < 1,2 МО/л.

Дорослі чоловіки

• Фолітропін альфа призначений для стимуляції сперматогенезу у чоловіків із вродженим або набутим гіпогонадотропним гіпогонадизмом, одночасно з терапією людським хоріонічним гонадотропіном (лХГ).

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• пухлини гіпоталамуса або гіпофіза;
• збільшення яєчників або кісти, не пов’язані з синдромом полікістозних яєчників;
• гінекологічні кровотечі невідомої етіології;
• карциноми яєчників, матки або молочних залоз.

Препарат не можна застосовувати у разі неможливості отримання ефективної реакції на лікування, наприклад, при наявності:

• первинної недостатності яєчників;
• вад статевих органів, несумісних з вагітністю;
• фіброїдних пухлин матки, несумісних з вагітністю;
• первинної тестикулярної недостатності.

Одночасне застосування фолітропіну альфа з іншими препаратами, які застосовують для стимуляції овуляції (таких як лХГ, кломіфену цитрат), може посилювати фолікулярну реакцію, тоді як одночасне застосування з агоністами або антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (Гн-РГ), що індукують десенсибілізацію гіпофіза, може призвести до необхідності збільшення дозування препарату Фоліграф^®, необхідного для досягнення адекватної оваріальної реакції. Про жодні інші клінічно значущі лікарські взаємодії під час терапії фолітропіном альфа не повідомлялося.

Відстеження

З метою покращення відстеження біологічних лікарських засобів та повідомлення про підозрювані побічні реакції медичним працівникам слід чітко записати торговельну назву та номер партії введеного препарату у медичну карту пацієнта.

Оскільки фолітропін альфа проявляє значну гонадотропну активність, яка здатна спричинити розвиток побічних реакцій від легкого до тяжкого ступеня, препарат можуть призначати лише лікарі, добре обізнані з проблемами безпліддя та методами його лікування.

Терапія гонадотропінами потребує витрат певного часу від лікарів та інших медичних працівників, а також наявності відповідної апаратури для моніторингу лікування. Безпечне та ефективне застосування фолітропіну альфа для жінок передбачає регулярний моніторинг оваріальної реакції за допомогою ультразвукового дослідження, яке проводиться окремо або, що є переважним, в поєднанні з одночасним регулярним визначенням сироваткового рівня естрадіолу. Можлива певна індивідуальна варіабельність відповіді на застосування ФСГ, тобто у одних пацієнтів може відзначатися слабка реакція на ФСГ, а у інших — надмірна. Для лікування як жінок, так і чоловіків варто застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату відповідно до мети лікування.

Порфірія

Під час лікування фолітропіном альфа пацієнти з порфірією або з випадками порфірії у сімейному анамнезі повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. При перших ознаках розвитку цього стану або при його погіршенні може виникнути потреба у припиненні лікування.

Лікування жінок

Перед початком лікування необхідно ретельно дослідити причину безпліддя пари та визначити можливі протипоказання до вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежити на наявність гіпотиреозу, недостатності надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити їм відповідне лікування.

При проведенні стимуляції росту фолікулів під час лікування ановуляторного безпліддя або процедур ДРТ у пацієнток може спостерігатися збільшення розміру яєчників або розвиток гіперстимуляції. Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа, а також ретельний моніторинг терапії зменшать частоту подібних явищ. Точна інтерпретація показників розвитку фолікулів та дозрівання потребує залучення фахівця, який має досвід тлумачення відповідних тестів.

Під час клінічних досліджень було виявлено посилення чутливості яєчників до дії фолітропіну альфа при одночасному введенні лютропіну альфа. Якщо вважається необхідним збільшення дози ФСГ, коригування дози бажано здійснювати з інтервалами 7–14 днів та з покроковим підвищенням на 37,5–75 МО.

Безпосереднього порівняння застосування фолітропіну альфа/ ЛГ та людського менопаузального гонадотропіну (лМГ) не проводилося. Порівняння з існуючими даними дає підстави припустити, що частота овуляцій, отримана при застосуванні фолітропіну альфа/ ЛГ, подібна до частоти, отриманої при застосуванні лМГ.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

Очікуваним наслідком контрольованої стимуляції яєчників є певне їх збільшення. Це явище, що найбільш поширене у жінок із синдромом полікістозних яєчників, зазвичай минає без лікування.

На відміну від неускладненого збільшення розміру яєчників, СГСЯ є синдромом, що проявляється з наростанням ступеня тяжкості. Він включає значне збільшення розміру яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів та зростання проникності судин, що може призвести до накопичення рідини в черевній, плевральній та іноді у перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГСЯ можуть спостерігатися такі симптоми: біль і відчуття розтягнення у черевній порожнині, значне збільшення розміру яєчників, збільшення маси тіла, задишка, олігурія та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи нудоту, блювання та діарею. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, гемоконцентрація, електролітний дисбаланс, асцит, гемоперитонеум, плевральні випоти, гідроторакс або гострий респіраторний дистрес-синдром. У рідкісних випадках тяжкий СГСЯ може бути ускладнений перекручуванням яєчників та тромбоемболічними явищами, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.

До незалежних факторів ризику розвитку СГСЯ належать синдром полікістозних яєчників, високі абсолютні або швидко зростаючі сироваткові рівні естрадіолу (наприклад > 900 пг/мл або > 3300 пмоль/л при ановуляції; > 3000 пг/мл або > 11000 пмоль/л при ДРТ) та велика кількість фолікулів, що формуються (наприклад > 3 фолікулів діаметром ≥ 14 мм при ановуляції; ≥ 20 фолікулів діаметром ≥ 12 мм при ДРТ).

Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення фолітропіну альфа може мінімізувати ризик оваріальної гіперстимуляції (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»). Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою ультразвукового дослідження та визначення рівня естрадіолу.

Відомо, що лХГ відіграє ключову роль в ініціації СГСЯ, який може ставати тяжчим та тривалішим при настанні вагітності. Тому за наявності ознак гіперстимуляції яєчників, таких як сироваткові рівні естрадіолу > 5500 пг/мл, або > 20200 пмоль/л, та/або загальна кількість фолікулів ≥ 40, рекомендується відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утримуватися від статевих зносин або застосовувати бар’єрні засоби контрацепції впродовж щонайменше 4 днів. СГСЯ може швидко прогресувати (у межах 24 годин) і протягом кількох днів стати серйозним медичним ускладненням. Найчастіше він виникає після припинення гормональної терапії та досягає максимуму приблизно через 7–10 днів після завершення лікування. Тому після введення лХГ пацієнтки мають перебувати під медичним наглядом щонайменше протягом 2 тижнів.

Частоту розвитку гіперстимуляції при проведенні ДРТ може зменшити аспірація всіх фолікулів до овуляції.

Зазвичай легкі або помірні форми СГСЯ минають спонтанно. Якщо спостерігається тяжка форма СГСЯ, лікування гонадотропінами рекомендується припинити, якщо воно ще продовжується, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати відповідну терапію.

Багатоплідна вагітність

Частота багатоплідних вагітностей у разі індукції овуляції вища, ніж після природного запліднення. Більшість множинних запліднень представлена двійнями. Багатоплідна вагітність, особливо вищого порядку, несе підвищений ризик небажаних наслідків для матері, плода та новонародженого.

Для зниження ризику багатоплідної вагітності рекомендується ретельно контролювати реакцію яєчників.

При проведенні процедур ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов’язаний, головним чином, з кількістю пересаджених ембріонів, їхньою якістю та віком пацієнтки.

Пацієнтки мають бути проінформовані про потенційний ризик багатоплідної вагітності до початку лікування.

Переривання вагітності

У пацієнток при проведенні стимуляції росту фолікулів для індукції овуляції або ДРТ частота випадків переривання вагітності внаслідок викидня або спонтанного аборту вища, ніж після природного запліднення.

Позаматкова вагітність

Жінки із захворюваннями труб в анамнезі мають ризик позаматкової вагітності незалежно від того, настала вона внаслідок спонтанного запліднення чи лікування безпліддя. Повідомлялося, що поширеність позаматкової вагітності у жінок після проведення ДРТ вища, ніж у загальній популяції.

Новоутворення органів репродуктивної системи

Існують повідомлення як про доброякісні, так і про злоякісні новоутворення яєчників та інших органів репродуктивної системи у жінок, які проходили різні режими лікування безпліддя. Ще не встановлено, чи збільшує лікування гонадотропінами ризик розвитку таких пухлин у безплідних жінок.

Вроджені вади

Поширеність вроджених вад після проведення ДРТ може бути дещо вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважається, що це є наслідком характеристик стану здоров’я батьків (наприклад, вік матері, властивості сперми батька) та багатоплідних вагітностей.

Тромбоемболічні ускладнення

У жінок з нещодавніми або існуючими тромбоемболічними захворюваннями та у жінок, для яких загалом встановлено фактори ризику розвитку тромбоемболічних явищ, такі як індивідуальні або сімейні випадки, лікування гонадотропінами може призвести до подальшого зростання ризику загострення або появи подібних явищ. У таких жінок необхідно оцінити перевагу застосування гонадотропінів над існуючим ризиком розвитку таких ускладнень. Проте слід відзначити, що власне вагітність та СГСЯ збільшують ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Лікування чоловіків

Підвищення ендогенних рівнів ФСГ у пацієнтів є показником первинної тестикулярної недостатності. Такі пацієнти нечутливі до терапії фолітропіном альфа/ лХГ. Фолітропін альфа не слід застосовувати у разі неможливості отримання ефективної відповіді на лікування.

Для оцінки реакції на лікування рекомендується проводити аналіз сім’яної рідини через 4–6 місяців від початку лікування.

Вміст натрію

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в одній дозі, тобто практично не містить натрію.

Вагітність

Показань до застосування фолітропіну альфа у період вагітності немає. Дані, отримані для невеликої кількості випадків застосування препарату у період вагітності (менше 300 випадків), свідчать про відсутність вроджених вад у немовлят або проявів фето/неонатальної токсичності фолітропіну альфа.

У дослідженнях на тваринах тератогенного ефекту не спостерігалося. Клінічних даних для виключення тератогенного ефекту фолітропіну альфа при застосуванні його під час вагітності недостатньо.

Годування груддю

Фолітропін альфа не показаний для застосування у період годування груддю.

Фертильність

Фолітропін альфа показаний для лікування безпліддя (див. розділ «Показання»).

Очікується, що Фоліграф^® не впливає або майже не впливає на здатність пацієнтів керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Відповідних показань для застосування фолітропіну альфа пацієнтам педіатричної групи немає.

Прояви передозування фолітропіном альфа невідомі, проте не можна виключати можливості розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (див. розділ «Особливості застосування»).

Резюме профілю безпеки.

Найпоширенішими побічними реакціями є головний біль, кісти яєчників та реакції у місці введення (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/або подразнення у місці ін’єкції).

Часто повідомлялося про випадки синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) легкого або помірного ступеня тяжкості, який слід вважати невід’ємним ризиком процедури стимуляції. Тяжкі форми СГСЯ нечасті (див. розділ «Особливості застосування»).

Дуже рідко можливі випадки тромбоемболії (див. розділ «Особливості застосування»).

Для визначення частоти побічних реакцій використовують такі критерії:

Дуже часті (≥ 1/10, виникають більше ніж у 1 з 10 осіб).

Часті (від ≥ 1/100 до < 1/10, виникають не більше ніж у 1 з 10 осіб).

Нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100, виникають не більше ніж у 1 зі 100 осіб).

Поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000, виникають не більше ніж у 1 з 1 000 осіб).

Рідкісні (< 1/10000, виникають менше ніж у 1 з 10 000 осіб).

Побічні реакції у жінок

З боку імунної системи

Рідкісні: реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок.

З боку нервової системи

Дуже часті: головний біль.

Судинні розлади

Рідкісні: тромбоемболія (як у поєднанні із СГСЯ, так і окремо).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Рідкісні: загострення або погіршення астми.

З боку травної системи

Часті: біль у животі, відчуття розтягнення та дискомфорту у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже часті: кісти яєчників.

Часті: СГСЯ від легкого до помірного ступеня тяжкості (включаючи супутні симптоми).

Нечасті: тяжкий СГСЯ (включаючи супутні симптоми) (див. розділ «Особливості застосування»).

Поодинокі: ускладнення тяжкого СГСЯ.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Дуже часті: реакції у місці ін’єкції (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/або подразнення у місці ін’єкції).

Лікування чоловіків

З боку імунної системи

Рідкісні: реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи анафілактичні реакції та шок.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Рідкісні: загострення або погіршення астми.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часті: акне.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Часті: гінекомастія, варикоцеле.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Дуже часті: реакції у місці ін’єкції (наприклад біль, еритема, гематома, набряк та/або подразнення у місці ін’єкції).

Лабораторні та інструментальні дані

Часті: збільшення маси тіла.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатності препарату — 2 роки.

Термін придатності розчинника — 5 років.

Зберігати при температурі від 2 до 8 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Відтворений розчин слід використовувати відразу ж після приготування.

Невикористаний розчин слід утилізувати.

Розчинник зберігати при температурі не вище 25 °С.

1 флакон з ліофілізатом для розчину для ін’єкцій у комплекті з 1 ампулою розчинника (0,5 мл стерильної води для ін’єкцій) у контурній чарунковій упаковці. По 1 контурній чарунковій упаковці в картонній коробці.

За рецептом.

Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед.

Плот №: К-27, частини К-27 та К-27/1, Ананд Нагар, село Джамбівілі, Едішинал МІДС,, Амбернат (І) — 421506 Талука: МІСТО АМБАРНАТ, Район: ТХАНЕ — Зона 6, Індія.