НААДІН, таблетки

Naari

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА

табл. в/о блістер, № 21

Затверджено МОЗ Украiни від 2014-09-24 р. № 665. Р.п. № UA/12965/01/01

Склад:

діючі речовини: етинілестрадіол,

дієногест;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить дієногесту 2

мг, етинілестрадіолу 0,03 мг;

допоміжні

речовини: повідон; крохмаль

прежелатинізований; лактоза, моногідрат; магнію стеарат; Opadry II White 85F18422 (поліетиленгліколь, титану

діоксид (Е 171), спирт полівініловий, тальк).

 

Лікарська форма. Таблетки,

вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Гормональні

контрацептиви для системного застосування.

Код АТС G03А A16.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Контрацепція (запобігання

вагітності).

Лікування

вугрів звичайних середнього ступеня тяжкості у жінок,

які застосовують пероральну контрацепцію для запобігання небажаної вагітності.

 

Протипоказання.

Препарат не

слід застосовувати за наявності хоча б одного зі станів або захворювань,

зазначених нижче. Якщо будь-який із цих станів або захворювань виникає вперше

під час застосування препарату, його прийом слід негайно припинити.

       Венозні або

артеріальні тромботичні/тромбоемболічні явища (наприклад тромбоз глибоких вен,

емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда) або цереброваскулярний розлад нині

або в анамнезі.

       Наявність нині

або в анамнезі продромальних симптомів тромбозу (наприклад транзиторне

порушення мозкового кровообігу, стенокардія).

       Наявність

тяжких або множинних факторів ризику розвитку венозного або артеріального

тромбозу.

       Мігрень з

вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.

       Цукровий діабет

з ураженням судин.

       Тяжке

захворювання печінки, поки показники функції печінки не повернулися в межі

норми.

       Наявність нині

або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

       Відомі або

підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз),

залежні від статевих гормонів.

       Вагінальна

кровотеча нез’ясованої етіології.

       Відома чи

підозрювана вагітність.

       Підвищена

чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

При правильному застосуванні комбінованих оральних контрацептивів (КОК)

ступінь невдач становить приблизно 1 % на рік. При пропуску прийому таблеток

або їх неправильному застосуванні ступінь невдач може зростати.

Таблетки слід приймати щоденно

згідно з порядком, зазначеним на блістері, приблизно в один і той самий час,

запиваючи невеликою кількістю рідини. Препарат приймають по 1 таблетці/добу

протягом 21-го дня поспіль. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки слід

розпочинати після закінчення 7-денної перерви у застосуванні препарату.

 

Початок

застосування препарату

      

Гормональні контрацептиви у

попередній період (минулий місяць) не застосовувались

Застосування

препарату слід розпочинати у перший день природного циклу (тобто в перший день

менструальної кровотечі). Можна почати прийом також з 2-5-го дня, проте в цьому випадку необхідно використовувати

додатковий метод контрацепції

(наприклад бар'єрний) протягом перших 7 днів застосування препарату.

      

Перехід з іншого КОК, вагінального кільця або трансдермального

пластиру

Бажано

розпочати застосування препарату наступного дня після прийому останньої

гормоновмісної таблетки попереднього КОК, але не пізніше  наступного дня після перерви у прийманні

таблеток або після приймання таблеток плацебо попереднього КОК. У випадку

застосування контрацептивного вагінального кільця або трансдермального пластиру

слід розпочати приймати препарат у день 

видалення засобу, але не пізніше

дня, коли необхідне наступне застосування цих препаратів.

      

Перехід з методу, що базується на

застосуванні лише прогестогену («міні-пілі», ін'єкції, імпланти) або внутрішньоматкової системи з

прогестогеном 

Можна розпочати

застосування препарату у будь-який день після припинення приймання «міні-пілі»

(у випадку імпланту або внутрішньоматкової системи – в день їх видалення, у

випадку ін’єкції — замість наступної ін’єкції). Однак у всіх випадках

рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом

перших 7 днів приймання препарату.

      

Після аборту в першому триместрі

вагітності

Можна починати

застосування препарату одразу ж. У такому випадку немає необхідності

використовувати додаткові засоби контрацепції.

      

Після пологів або аборту в

другому триместрі

У випадку годування груддю див. розділ

«Застосування у період вагітності або годування груддю».

Рекомендується розпочинати застосування препарату з

21-28-го дня після пологів або аборту в другому триместрі вагітності. При

пізнішому початку приймання таблеток рекомендується додатково використовувати бар’єрний

метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату. Проте, якщо

статевий акт уже відбувся, то перш ніж почати приймати препарат, слід виключити

можливу вагітність або дочекатися настання першої менструації.

 

Що робити у

випадку пропуску прийому таблетки

Якщо запізнення в прийомі

таблетки не перевищує 12 годин,

протизаплідна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку потрібно прийняти

одразу, як тільки це з’ясувалося. Наступну таблетку з цієї упаковки необхідно

приймати у звичний час.

 

Якщо запізнення з прийомом забутої таблетки перевищує 12 годин, контрацептивний захист може знизитися. У такому

разі можна керуватися двома основними правилами:

 

1.      Перерва між

прийомами таблеток ніколи не може становити більше ніж 7 днів.

 

2.      Адекватне пригнічення

системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягається безперервним прийманням

таблеток протягом 7 днів.

 

Відповідно до цього у повсякденному житті слід керуватися нижчезазначеними

рекомендаціями.

 

§ 1-й тиждень

Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо

доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжують приймати

таблетки у звичний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід

використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. У разі

якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість

настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче перерва у

прийомі препарату, тим більший ризик вагітності.

 

§ 2-й тиждень

Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо

доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжують приймати

таблетки у звичний час. За умови правильного приймання таблеток протягом 7 днів

перед пропуском немає необхідності застосовувати додаткові протизаплідні

засоби. В іншому разі або при пропуску більше ніж однієї таблетки

рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом

7 днів.

 

§ 3-й тиждень

Ризик зниження надійності зростає при наближенні перерви у застосуванні

препарату. Однак при дотриманні схеми приймання таблеток можна уникнути

зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з нижченаведених

варіантів, то не виникне необхідності у застосуванні додаткових контрацептивних

засобів за умови правильного приймання таблеток протягом 7 днів до пропуску. В

іншому випадку, рекомендується дотримуватися першого з нижченаведених варіантів

і використовувати додаткові застережні методи протягом наступних 7 днів.

 

  1. Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо

    доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжують

    приймати таблетки у звичний час. Таблетки з наступної упаковки слід почати

    приймати одразу ж після закінчення таблеток з попередньої, тобто не

    повинно бути перерви між застосуванням таблеток з різних упаковок.

    Малоймовірно, що у жінки почнеться менструальноподібна кровотеча до

    закінчення приймання таблеток з другої упаковки, хоча під час застосування

    препарату може спостерігатися кровомазання або проривна кровотеча.

 

  1. Можна також припинити приймання таблеток з поточної упаковки. В такому

    разі перерва у прийманні препарату повинна становити до 7 днів, включаючи

    дні пропуску таблеток; приймання таблеток слід почати з наступної

    упаковки.

 

Якщо після

пропуску прийому таблеток відсутня очікувана менструація протягом першої нормальної перерви в застосуванні препарату, то ймовірна вагітність. Слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж почати застосування таблеток з  нової упаковки.

 

Рекомендації у

випадку розладів з боку шлунково-кишкового тракту

У випадку тяжких розладів з боку

шлунково-кишкового тракту можливе неповне всмоктування препарату; у такому разі

слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо блювання почалось упродовж 3-4 годин після прийому таблетки Наадін, ця

ситуація схожа на пропуск прийому препарату,

тому слід дотримуватись інструкцій як у випадку пропуску таблеток.

 

Як змінити час

настання менструації або як затримати менструацію

Щоб затримати менструацію, слід продовжувати

приймати таблетки препарату Наадін із нової упаковки і не робити перерви у

застосуванні препарату. Якщо є бажання, можна продовжити приймати препарат аж

до закінчення таблеток із другої упаковки. 

При цьому можуть спостерігатися проривна 

кровотеча  або  кровомазання.   Зазвичай 

застосування  препарату  відновлюють 

після  7-денної перерви у прийомі

таблеток.

 

Щоб змістити

час настання менструації на інший день тижня, рекомендується скоротити перерву

у застосуванні препарату на стільки днів, на скільки бажано. Слід зазначити, що

чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність

менструальноподібної кровотечі та проривна кровотеча або кровомазання протягом

приймання таблеток з другої упаковки (як і у випадку затримки настання

менструації).

 

Пацієнти

літнього віку

Препарат Наадін не показаний після настання

менопаузи.

 

Пацієнти з

печінковою недостатністю

Препарат Наадін протипоказаний жінкам із

захворюваннями печінки тяжкого ступеня.

 

Пацієнти з

нирковою недостатністю

Застосування препарату Наадін пацієнтам з

порушеннями функції нирок спеціально не вивчалося. Наявні дані не свідчать про

необхідність зміни способу застосування для цієї групи пацієнтів.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції препарату спостерігалися при

застосуванні за показаннями «контрацепція» та «лікування

вугрів звичайних середнього ступеня тяжкості у жінок,

які обрали пероральну контрацепцію для запобігання небажаної вагітності».

Частота побічних реакцій підсумована у

таблиці нижче. У кожній колонці побічні реакції представлені у порядку

зменшення тяжкості. Частота визначається як часті (від ≥1/100 до ≤ 1/10),

нечасті (від ≥1/1000 до  <1/100) і

поодинокі (від ≥1/10000 до  <1/1000).

Інші побічні реакції, частоту яких не можна оцінити, зазначені у колонці

«Частота невідома».

 

Органи та системи

Часті

(≥ 1/100)

Нечасті

(≥1/1000 і <1/100)

Поодинокі

(< 1/1000)

Частота невідома

Інфекційні процеси та

інвазії 

 

Вагініт/вульвовагініт,

вагінальний кандидоз або інші

грибкові вульвовагінальні інфекції

Сальпінгоофорит,

Інфекції сечовивідних шляхів,

цистит,

мастит,

цервіцит,

грибкові інфекції,

кандидоз,

герпес ротової порожнини,

грип,

бронхіт,

синусит,

інфекції верхніх дихальних шляхів,

вірусні захворювання

 

Доброякісні, злоякісні і

новоутворення нез'ясованої природи (у т.ч. кісти і поліпи)

 

 

Лейоміома матки,

ліпома молочної залози

 

З боку крові та лімфатичної

системи

 

 

Анемія

 

З боку імунної системи

 

 

Гіперчутливість

 

З боку ендокринної системи

 

 

Вірильний синдром

 

З боку метаболізму і травлення

 

Підвищення апетиту

Анорексія

 

З боку психіки

 

Пригнічений настрій

Депресія,

ментальні розлади.

безсоння,

розлади сну,

агресія

Зміна настрою, підвищення лібідо,

зниження лібідо

З боку нервової системи

Головний біль

Запаморочення,

мігрень

Ішемічний інсульт,

порушення мозкового кровообігу,

дистонія

 

З боку органів зору

 

 

Сухість слизової оболонки ока,

подразнення очей,

осцилопсія,

порушення зору

Непереносимість контактних лінз

З боку органів слуху та рівноваги

 

 

Раптова втрата слуху,

дзвін у вухах,

вертиго,

порушення слуху

 

 

З боку серцево-судинної системи

 

Артеріальна гіпертензія,

артеріальна гіпотензія

Кардіоваскулярні порушення,

тахікардія (включаючи збільшення частоти серцевих

скорочень), тромбоз/емболія легеневої артерії, тромбофлебіт,

діастолічна гіпертензія,

циркуляторні ортостатичні порушення,

припливи,

варикоз,

порушення з боку вен,

болючість  вен

 

З боку органів дихання та

середостіння

 

 

Бронхіальна астма,

гіпервентиляція

 

З боку травної системи

 

Біль у черевній порожнині (у т.ч. біль у верхній та нижній частині

живота, дискомфорт у черевній порожнині, здуття),

нудота,

блювання,

діарея

Гастрит,

ентерит,

диспепсія

 

З боку шкіри та підшкірної клітковини

 

Акне,

алопеція,

висип (у т.ч. макулярний висип),

свербіж (у т.ч. генералізований свербіж)

 

Дерматит алергічний,

дерматит атопічний/ нейродерміт,

екзема,

псоріаз,

гіпергідроз,

хлоазма,

пігментація/ гіперпігментація, себорея,

лупа,

гірсутизм,

захворювання шкіри,

шкірні реакції,

целюліт («апельсинова кірка»),

павукоподібний невус

Кропив'янка,

вузлувата еритема, мультиформна

еритема

З боку кістково-м'язової системи і сполучних тканин

 

 

Біль у спині,

дискомфорт у м'язах та кістках,

міалгія,

біль у кінцівках

 

З боку репродуктив-ної системи та молочних залоз

Болючість молочних залоз

(відчуття диском-форту та напруже-ності)

Аномальні кровотечі (у т.ч. менорагія, гіпоменорея, олігоменорея,

аменорея),

міжменструальні кров'янисті виділення (у т.ч.

вагінальні кровотечі і метрорагії),

збільшення молочних залоз (у т.ч. нагрубання і набухання молочних залоз

),

набряк молочних залоз,

дисменорея,

генітальні/ вагінальні виділення, кіста яєчника,

тазовий біль

Дисплазія шийки матки,

кіста придатків матки,

болючість придатків матки,

кіста молочної залози,

фіброзно-кістозна мастопатія,

диспареунія,

галакторея,

менструальні порушення

 

Набухання молочних залоз

Загальні розлади

 

Втома (в т.ч. слабкість і нездужання)

Біль у грудях,

периферичні набряки,

грипоподібний стан,

запалення,

пірексія,

дратівливість

Затримка рідини

Дані обстежень

 

Зміна маси тіла ( у т.ч. збільшення або зменшення

маси тіла, флуктуація)

 

 

Підвищення рівня тригліцеридів

у крові,

гіперхолестеринемія

 

Вроджені, сімейні  та генетичні

порушення

 

 

Прояви безсимптомної полімастії

 

 

Можуть виникати також такі серйозні побічні реакції

на тлі застосування КОК:

               

венозна тромбоемболія;

               

артеріальна тромбоемболія;

               

цереброваскулярні порушення;

               

артеріальна гіпертензія;

               

гіпертригліцеридемія, що може

становити ризик розвитку панкреатиту;

               

зміни в толерантності до глюкози

або вплив на периферичну інсулінорезистентність;

               

пухлини печінки (злоякісні і

доброякісні);

               

розлади функції печінки,

зокрема  ризик виникнення гепатиту;

               

хлоазма;

               

у жінок зі

спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть

спричинити або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку;

               

захворювання, зв'язок розвитку

або загострення яких з прийомом КОК остаточно не з'ясований: жовтяниця або

свербіж, пов'язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія;

системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром; хорея Сиденхама;

герпес вагітних; втрата слуху внаслідок отосклерозу, хвороба Крона, виразковий

коліт, рак шийки матки та інші порушення з боку крові.

Серед

жінок, які приймають КОК, частота випадків діагностики раку молочної залози

дуже незначно підвищена. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років

зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної

залози є незначним на тлі рівня ризику раку молочної залози в загальній

популяції. Причинний взаємозв'язок із застосуванням КОК не встановлений.

 

Передозування.

Не було

ніяких повідомлень про серйозні несприятливі ефекти від передозування. При

одночасному прийомі декількох таблеток може спостерігатися нудота, блювання або

незначна піхвова кровотеча у молодих дівчат. Антидотів до препарату не існує і

подальше лікування повинно бути симптоматичним.

 

Застосування

у період вагітності  або  годування груддю.

Препарат 

протипоказаний до застосування у період вагітності. У разі виникнення

вагітності під час застосування препарату його приймання необхідно припинити.

Проте результати епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику

появи вроджених вад у дітей, які народилися у жінок, які приймали КОК до

вагітності, так само, як і на існування тератогенної дії при ненавмисному

застосуванні КОК у ранні терміни вагітності.

КОК можуть впливати на годування

груддю, оскільки під їх впливом може зменшуватися кількість грудного молока, а

також змінюватися його склад. Зважаючи на це, КОК не рекомендується приймати в

період годування груддю. Діючі речовини, що входять до складу препарату, та/або

їх метаболіти у невеликих кількостях можуть проникати в грудне молоко.

 

Діти.

Препарат показаний для

застосування за призначенням лікаря тільки після настання сталих менструацій.

 

Особливості застосування.

Циркуляторні порушення

На підставі результатів епідеміологічних досліджень

припускається існування зв'язку між застосуванням КОК та підвищенням ризику

виникнення венозних та артеріальних тромботичних і тромбоемболічних

захворювань, таких як інфаркт міокарда, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої

артерії та цереброваскулярні явища. Наведені стани виникають рідко.

Ризик виникнення венозної тромбоемболії  (ВТЕ) найвищий протягом першого року

застосування КОК. Такий підвищений ризик існує після початку застосування КОК

або відновлення застосування (після 4-тижневої або більшої перерви у прийомі

таблеток) того самого або іншого орального контрацептиву. Дані на підставі

великого проспективного дослідження свідчать, що цей підвищений ризик

зберігається переважно упродовж перших 3 місяців. 

Загальний ризик розвитку  ВТЕ у жінок, які застосовують низькодозовані

контрацептиви   (< 50 мкг

етинілестрадіолу), у 2-3 рази вищий, ніж у тих, які їх ніколи не застосовували,

і залишається нижчим, ніж ризик, асоційований з вагітністю і пологами.

ВТЕ може

загрожувати життю або мати летальні наслідки (у 1-2 % випадків ВТЕ).

ВТЕ у вигляді

венозного тромбозу та/або емболії легеневої артерії може виникнути при

застосуванні будь-якого КОК.

Надзвичайно рідко повідомлялося про виникнення

тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки,

нирок, мезентеріальних судинах, судинах головного мозку або сітківки у жінок,

які застосовують КОК.

Симптомами тромбозу глибоких вен можуть бути:

однобічний набряк ноги або ділянки уздовж вени на нозі; біль або підвищена

чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі, відчуття

жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.

Симптомами емболії легеневої артерії можуть бути:

раптова задишка нез'ясованої етіології або прискорене дихання; раптовий кашель,

можливо з кров'ю; раптовий біль у грудях, що може посилюватися при глибокому

диханні; тривожний стан; запаморочення; швидке або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) неспецифічні або можуть бути

неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш тяжкі явища (наприклад

інфекції дихальних шляхів).

Артеріальне тромбоемболічне явище може включати

цереброваскулярний розлад, оклюзію судин або інфаркт міокарда. Симптомами

цереброваскулярного розладу можуть бути: раптове оніміння обличчя, руки або

ноги, особливо однобічне; раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення

або розуміння; раптове погіршання зору одного або обох очей; раптове порушення

ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації; раптовий, сильний або

тривалий головний біль без визначеної причини; втрата свідомості із судомами

або без них. Інші симптоми оклюзії судин можуть включати: раптовий біль, набряк

або легке посиніння кінцівок; ²гострий² живіт.

Симптомами інфаркту міокарда можуть бути: біль,

дискомфорт, відчуття стиснення, тяжкість, відчуття стиснення або тяжкості у

грудях, руці або нижче груднини; дискомфортне відчуття, що віддає у спину,

щелепу, горло, руку, шлунок; відчуття переповненого шлунка, нетравлення шлунка

або ядуха; посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;

надзвичайна слабкість, тривожний стан або задишка; швидке або нерегулярне

серцебиття.

Артеріальні тромбоемболічні явища можуть

загрожувати життю або призводити до летальних наслідків.

Фактори, що підвищують ризик виникнення венозних

або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ або цереброваскулярного

розладу:

         

вік;

         

ожиріння (індекс маси тіла більше

30 кг/м2);

         

ускладнений сімейний анамнез

(наприклад випадки венозної або артеріальної тромбоемболії у братів чи сестер

або батьків у відносно молодому віці). Якщо існує або підозрюється спадкова

схильність, рекомендується звернутися за консультацією до лікаря перед початком

застосування будь-якого КОК;

         

тривала іммобілізація, радикальні

хірургічні втручання, будь-які хірургічні операції на нижніх кінцівках, значні

травми. У цих випадках рекомендується припинити застосування КОК (при планових

операціях — щонайменше за 4 тижні до її проведення) і не починати його знову

приймати раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухливості;

         

паління (при інтенсивному палінні

ризик зростає з віком). При застосуванні КОК варто припинити паління,

особливо якщо вік перевищує 35 років);

         

дисліпопротеїнемія;

         

артеріальна гіпертензія;

         

мігрень;

         

вади клапанів серця;

         

фібриляція передсердь.

 

Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозних

вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку ВТЕ.

Необхідно брати до уваги підвищення ризику розвитку

тромбоемболії у післяпологовому періоді.

 

До інших захворювань, які можуть бути асоційовані з

циркуляторними розладами, належать: цукровий діабет, системний червоний вовчак,

гемолітичний уремічний синдром, хронічні запальні захворювання кишечнику

(хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібно-клітинна анемія.

Підвищення частоти випадків виникнення мігрені або

її посилення під час застосування КОК (що може бути передвісником порушення

мозкового кровообігу) може потребувати 

термінового припинення застосування КОК.

Біохімічні показники, що можуть бути характерними

для спадкової або набутої схильності до венозних або артеріальних тромбозів,

включають: резистентність до активованого протеїну С (АРС),

гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит

протеїну S, антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла), вовчаковий

антикоагулянт.

Аналізуючи співвідношення ризик/користь,

рекомендується враховувати той факт, що адекватне лікування станів, про які

згадувалося вище, може знижувати пов'язаний з ними ризик виникнення тромбозів,

а також і те, що ризик виникнення тромбозів, асоційованих з вагітністю, вищий,

ніж при застосуванні низькодозованих КОК (<0,05 мг етинілестрадіолу).

 

Пухлини

Найважливішим фактором ризику розвитку раку шийки

матки є персистенція  папіломавірусу. Результати

деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику

розвитку раку шийки матки при довготривалому застосуванні КОК, проте це

твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з'ясовано, наскільки

результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад скринінг

стану шийки матки та статеву поведінку, включаючи використання бар'єрних

методів контрацепції.

Аналіз досліджень вказує на незначне підвищення

відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК.

Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після закінчення

застосування КОК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років

зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної

залози у жінок, які приймають у даний час або нещодавно

застосовували КОК, є незначним порівняно із загальною кількістю випадків раку

молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування

причинного взаємозв'язку. Підвищення ризику може бути обумовлене як більш

ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК, так і

біологічною дією КОК або поєднанням обох факторів. Відмічено тенденцію, що рак

молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали КОК, клінічно менш

виражений, ніж у тих, хто ніколи не вживав КОК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують

КОК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, що в

окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної

кровотечі. У випадку виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці,

збільшення печінки або прояви ознак внутрішньочеревної кровотечі при

диференційній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки

при застосуванні КОК.

 

Інші стани

Жінки з гіпертригліцеридемією або з цим порушенням

у сімейному анамнезі становлять групу ризику розвитку панкреатиту при

застосуванні КОК.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення

артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають КОК, клінічно значуще підвищення

артеріального тиску є рідкісним явищем. Проте якщо тривала клінічно виражена

артеріальна гіпертензія виникає під час застосування КОК, то буде слушним

відмінити КОК та лікувати артеріальну гіпертензію. Якщо це доцільно,

застосування КОК може бути відновлено після досягнення нормотонії за допомогою

антигіпертензивної терапії.

Повідомлялося про виникнення або загострення

зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КОК, але їх

взаємозв¢язок із

застосуванням КОК не є остаточно з'ясованим: жовтяниця та/або свербіж,

пов'язаний з холестазом, утворення жовчних каменів, порфірія, системний

червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сиденгама, герпес

вагітних, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковою схильністю

до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або

посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

При гострих або хронічних порушеннях функції

печінки може виникнути необхідність припинення застосування КОК, доки показники

функції печінки не повернуться до нормальних значень. При рецидиві

холестатичної жовтяниці, що вперше виникла під час вагітності або попереднього

приймання статевих гормонів, застосування КОК слід припинити.

Хоча КОК можуть впливати на периферичну

інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби

змінювати терапевтичний режим жінкам з діабетом, які приймають низькодозовані

КОК (< 0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий

діабет, повинні ретельно обстежуватися протягом застосування КОК.

Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути

пов'язані із застосуванням КОК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок із

хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні

уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під

час застосування КОК.

Кожна таблетка препарату містить 27 мг лактози. За

наявності рідкісних спадкових захворювань непереносимості галактози, дефіциту

лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози рекомендується враховувати цю

кількість лактози.

 

Медичне обстеження

Перед початком або відновленням приймання препарату

Наадін рекомендується зібрати повний медичний анамнез та провести повне медичне

обстеження. При застосуванні КОК слід проходити періодичні обстеження.

Проведення таких періодичних обстежень є важливим, оскільки стани, зазначені в

розділі «Протипоказання» (наприклад транзиторна ішемічна атака тощо), або

фактори ризику (наприклад венозний або артеріальний тромбоз у сімейному

анамнезі) можуть вперше виявитися вже під час застосування КОК.

Частота і характер цих обстежень повинні

ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних

особливостей кожної жінки, проте загалом включають вимірювання артеріального

тиску, обстеження молочних залоз, органів черевної порожнини та таза, у т.ч.

цитологічне дослідження шийки матки.

Наадін,

як і інші комбіновані оральні контрацептиви, не захищає від зараження

ВІЛ-інфекцією (СНІД) чи будь-яким іншим захворюванням,

що передається  статевим  шляхом.

 

Зниження ефективності

Ефективність комбінованих оральних контрацептивів

може знижуватись у випадку пропуску прийому таблетки, розладів

шлунково-кишкового тракту або застосування інших лікарських засобів.

 

Контроль циклу

При застосуванні оральних контрацептивів можуть

спостерігатися міжменструальні кров'янисті виділення (кровомазання або проривні

кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців. Зважаючи на це, оцінку нерегулярних піхвових кров'янистих виділень можна проводити лише після періоду адаптації організму до препарату

(зазвичай після 3 циклів приймання таблеток).

Якщо нерегулярні кров'янисті

виділення зберігаються після періоду адаптації або з'являються після

періоду регулярних кровотеч, слід розглянутися негормональні причини кровотеч

та відповідні діагностичні заходи, включаючи обстеження з метою виключення

наявності пухлин та вагітності. До діагностичних заходів можна включити

кюретаж.

У деяких жінок може не настати менструальноподібна

кровотеча під час перерви в застосуванні препарату. У випадку приймання КОК

відповідно до вказівок вагітність малоймовірна. Проте, якщо застосування

контрацептиву було нерегулярним або якщо менструальноподібні кровотечі відсутні

протягом двох циклів, перед продовженням застосування КОК необхідно виключити

вагітність.

 

Здатність

впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими

механізмами.

Досліджень

з приводу впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з

механізмами не проводилося.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія пероральних контрацептивів та інших

лікарських засобів (індукторів ферментів, деяких антибіотиків) може призводити

до проривної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептиву. При лікуванні

будь-яким із цих препаратів слід тимчасово застосовувати бар’єрний метод

додатково до приймання КОК або обрати інший метод контрацепції. При лікуванні

препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, бар’єрний метод слід

застосовувати протягом усього періоду лікування відповідним препаратом і ще

протягом 28 днів після припинення його застосування.

При лікуванні антибіотиком (за винятком рифампіцину

і гризеофульвіну) бар’єрний метод слід використовувати ще протягом 7 днів після

його відміни. У разі якщо бар’єрний метод все ще застосовується, а таблетки в

поточній упаковці вже закінчилися, слід почати приймати таблетки з наступної

упаковки без перерви в застосуванні препарату.

Може спостерігатися взаємодія з лікарським

засобами, що індукують мікросомальні ферменти, збільшуючи кліренс статевих

гормонів (наприклад з фенітоїном, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном,

рифампіцином і, можливо, також окскарбазепіном, топіраматом, фельбаматом,

гризеофульвіном та лікарськими засобами, що містять звіробій).

Також інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад ритонавір)

і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад невірапін) та їх

комбінації  потенційно можуть впливати на

метаболізм у печінці.  

Результати деяких клінічних досліджень дають

можливість припустити, що ентерогепатична циркуляція естрогенів може

знижуватися при застосуванні певних антибіотиків, що можуть знижувати

концентрацію етинілестрадіолу (наприклад, антибіотиків пеніцилінового і

тетрациклінового ряду).

Дієногест метаболізується за участю цитохрому Р450 (CYP) 3А4. Відомо, що

інгібітори цитохому Р450 (CYP) 3А4, наприклад протигрибкові засоби азольної

групи (зокрема

кетоконазол), циметидин, верапаміл, макроліди (зокрема еритроміцин), дилтіазем, антидепресанти та

грейпфрутовий сік можуть підвищувати рівень дієногесту у плазмі.

Оральні контрацептиви можуть

вплинути на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація в

плазмі та тканинах може збільшуватися (наприклад, циклоспорину) або

зменшуватися (наприклад, ламотриджину). Однак на підставі даних in vitro інгібування ферментів системи

цитохрому Р450 дієногестом у терапевтичній дозі є малоймовірним.

Лабораторні аналізи

Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати певних

лабораторних аналізів, у т.ч. на біохімічні параметри функції печінки,

щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, концентрацію в плазмі білків

(носіїв), таких як глобулін, що зв’язує кортикостероїди і фракції

ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також параметри

коагуляції і фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах норми.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Контрацептивна дія КОК базується на взаємодії різних факторів, найважливішими з

яких є супресія овуляції і зміна цервікальної секреції. Окрім запобігання

вагітності, КОК мають ще низку позитивних властивостей, які можуть бути взяті

до уваги при виборі методу контрацепції. Менструальний цикл стає регулярнішим,

менструація — зазвичай менш болючою, зменшується крововтрата. Останнє сприяє

зниженню частоти залізодефіцитної анемії.

Прогестагенний компонент препарату Наадін —

дієногест — є сильним прогестагеном та вважається єдиним похідним норетистерону

з антиандрогенними властивостями. Наявність антиандрогенного ефекту була

доведена в ході клінічних досліджень за участю обмеженої кількості пацієнтів із

запальною формою вугрів звичайних. Дієногест позитивно впливає на ліпідний

профіль, при цьому підвищується вміст ліпопротеїнів високої щільності.

Існують докази зниження ризику раку ендометрія і

раку яєчників. Крім того, було доведено, що при застосуванні високодозованих

КОК (50 мкг етинілестрадіолу) знижується ризик виникнення кіст яєчників,

запальних захворювань органів таза, доброякісних захворювань молочних залоз і

позаматкової вагітності. Необхідно з'ясувати, чи стосується це низькодозованих

КОК.

Результати стандартних доклінічних досліджень

токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності

та репродуктивної токсичності не вказують на існування будь-якого специфічного

ризику для людського організму.  Проте

слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту попередньо існуючих

певних гормонозалежних тканин та пухлин.

 

Фармакокінетика.

Дієногест

Всмоктування.

Після перорального застосування дієногест швидко і

повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці досягається

упродовж 2,5 години після одноразового перорального прийому і становить 51

нг/мл. Біодоступність дієногесту в комбінації з етинілестрадіолом становить

приблизно 96 %.

Розподіл.

Дієногест 

зв'язується із сироватковим альбуміном та не зв'язується з глобуліном,

що зв'язує статеві стероїди (ГЗСС), або глобуліном, що зв'язує кортикоїди

(ГЗК). Лише 10 % від загальної концентрації дієногесту у сироватці знаходяться

у вигляді вільного стероїду, а 90 % 

неспецифічно зв’язані з альбуміном. Індуковане етинілестрадіолом

підвищення рівня ГЗСС не впливає на зв’язування дієногесту з білками сироватки.

Метаболізм.

Дієногест повністю метаболізується переважно шляхом

гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів. Ці

метаболіти дуже швидко виводяться з плазми у такий спосіб, що в плазмі не

спостерігається жодного активного метаболіту, а лише дієногест у незміненому

вигляді. Загальний кліренс становить приблизно 3,6 л/год після одноразового

застосування.

Виведення з організму.

Рівень дієногесту в сироватці знижується з періодом

напіввиведення, що дорівнює 8,5-10,8 години. Лише незначна кількість дієногесту

екскретується нирками у незміненому вигляді. Метаболіти виводяться із сечею та жовчю

у співвідношенні приблизно 3:1. Період напіввиведення метаболітів становить

приблизно 14,4 години.

Стан рівноваги.

Фармакокінетика дієногесту не залежить від рівня

ГЗСС. При щоденному прийомі концентрація речовини у сироватці зростає в 1,5

рази, досягаючи рівноважного стану через 4 дні застосування.

 

Етинілестрадіол

Адсорбція

При пероральному застосуванні етинілестрадіол

швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці становить

приблизно 67 пкг/мл і досягається упродовж 1,5-4 годин.

Розподіл

Етинілестрадіол міцно, проте неспецифічно

зв’язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98 %) та індукує  збільшення сироваткових концентрацій ГЗСС.

Метаболізм

Етинілестрадіол метаболізується головним чином шляхом

ароматичного гідроксилювання, проте додатково утворюється велика кількість

гідроксильованих і метильованих метаболітів, серед яких існують як вільні

метаболіти, так і кон’югати з глюкуронідами і сульфатами. Кліренс становить

2,3-7 мл/хв/кг.

Виведення з організму

Рівень етинілестрадіолу в сироватці знижується

двофазно з періодами напіввиведення приблизно 1 година і 10–20 годин

відповідно. Етинілестрадіол не виводиться з організму у незміненому вигляді,

його метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період

напіввиведення метаболітів становить приблизно один день.

Стан рівноваги

Стан рівноваги досягається протягом другої половини

циклу застосування, коли концентрація етинілестрадіолу в сироватці приблизно

вдвічі вища  порівняно з одноразовим

прийомом.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні

властивості: циліндричні, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою

білого кольору.

 

Термін

придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі

не вище 25 °С.

 

Упаковка.

По 21

таблетці, вкритій оболонкою у блістері з календарною шкалою. По 1 блістеру в

картонній пачці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Циндеа Фарма, С.Л./Cyndea Pharma, S.L.

 

 

 

Дата добавления: 22.05.2017 г.

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой