ТРАМАДОЛ-ЗН розчин для ін’єкцій

Здоров'я народу N02A X02 TRAMADOLUM

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

р-н д/ін. 50 мг/мл амп. 1 мл, № 5, № 10

р-н д/ін. 50 мг/мл амп. 2 мл, № 5, № 10

Затверджено МОЗ Украiни від 2017-10-11 р. № 1246. Р.п. № UA/12470/01/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: tramadol;

1 мл розчину містить трамадолу гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики. Опiоїди.

Код АТС

N02A X02.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування помірного та сильного болю.

Протипоказання

Підвищена чутливість до трамадолу або до інших компонентів препарату. Гостра алкогольна інтоксикація; гостре отруєння снодійними, аналгетичними, опіоїдними або психотропними препаратами; тяжка печінкова/ниркова недостатність (клiренс креатинiну менше 10 мл/хв); одночасне застосування інгібіторів моноамiнооксидази (МАО) та 2 тижні після їх вiдмiни; епілепсія, що не контролюється лiкуванням. Синдром вiдмiни наркотиків.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно.

Дози встановлює лікар індивідуально з урахуванням інтенсивності больового синдрому.

Дорослим і дітям віком старше 14 років вводять внутрішньовенно (повільно крапельно), внутрішньом’язово або підшкірно по 50 мг (1 мл розчину). При відсутності задовільного ефекту через 30–60 хвилин можливе додаткове введення 50 мг (1 мл) препарату.

Залежно вiд iнтенсивностi болю, тривалість дії становить 4–8 годин. У ранньому післяопераційному перiодi у разi необхiдностi для додаткового знеболення можуть знадобитися більш високі дози.

Добова доза не має перевищувати дозу, яка зазвичай застосовується. Для усування болю слід призначати найменшу ефективну дозу. Добову дозу 400 мг трамадолу не слід перевищувати, за винятком специфічних клінічних обставин (наприклад біль при захворюваннях на рак або тяжкий післяопераційний біль).

Дітям віком від 1 до 14 років дозу встановлюють з розрахунку 1–2 мг/кг маси тіла у вигляді одноразової дози. Слід вибирати найменшу ефективну дозу трамадолу. Добова доза становить 4–8 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза трамадолу — 8 мг/кг маси тіла або 400 мг трамадолу.

Трамадол-ЗН розводять водою для ін’єкцій.

Нижче наведені концентрації, досягнуті при розведенні водою для ін’єкцій.

Розрахунок повної дози Трамадолу-ЗН (мг): маса тіла (кг) х доза (мг/кг). Розрахунок об’єму (мл) розведеного розчину для введення: розділити цілу дозу (мг) на відповідну концентрацію розведеного розчину (мг/мл):

Трамадол-ЗН, розчин для ін’єкцій, 50 мг/мл	Розчинник (вода для ін’єкцій)	Концентрація розведеного розчину для ін’єкцій (мг Трамадолу-ЗН/мл)
1 мл	1 мл 25 мг/мл 2 мл 16,7 мг/мл 3 мл 12,5 мг/мл 4 мл 10 мг/мл 5 мл 8,3 мг/мл 6 мл 7,1 мг/мл 7 мл 6,3 мг/мл 8 мл 5,6 мг/мл 9 мл 5 мг/мл

Приклад: для дитини масою тіла у 45 кг призначають дозу 1,5 мг трамадолу на 1 кг маси тіла. Для цього необхідно 67,5 мг Трамадолу-ЗН. 2 мл Трамадол-ЗН розводять 4 мл води для ін’єкцій. Це дає концентрацію 16,7 мг трамадолу на 1 мл. Потім вводять 4 мл розчину (приблизно 67 мг трамадолу). Залишки розчину утилізувати.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку (до 75 років), які не мають клінічно вираженої печінкової або ниркової недостатності, коригування дози зазвичай не потребується.

Печінкова та ниркова недостатність/дiалiз

У хворих із порушеннями функції печінки та/або нирок легкого та помірного ступеня виведення трамадолу уповільнене. Таким хворим у разі необхiдностi збільшують мiждозовий інтервал відповідно до потреби хворого.

Примітка. Слід застосовувати тільки рекомендовані низькі дози препарату. При лікуванні хронічного болю препарат Трамадол-ЗН призначають відповідно до встановленого режиму.

Розчин для ін’єкцій вводять повільно, тобто 1 мл розчину для ін’єкцій Трамадол-ЗН (еквівалентно 50 мг трамадолу гідрохлориду) за хвилину або розводять у розчині для інфузій і вводять у вигляді інфузій.

Тривалість лікування

Не застосовувати Трамадол-ЗН довше, ніж рекомендовано. Якщо, залежно від характеру і тяжкості захворювання, необхідне тривале знеболення трамадолом, то слід регулярно і ретельно контролювати стан хворого (якщо потрібно, то з перервою терапії).

Побiчнi реакції

Найчастішими побічними реакціями при застосуванні трамадолу є нудота та запаморочення.

Психiчнi порушення: галюцинації, судоми, розлади сну, тривога, нiчнi жахи.

Після застосування трамадолу можуть мати місце рiзнi побiчнi реакції (залежно від особливостей пацієнта і тривалості лiкування): зміна настрою (зазвичай ейфорія, іноді — дисфорiя), зміна активності (зазвичай зниження, іноді — підвищення), зміна когнітивних функцій та сприйняття (наприклад процес прийняття рішення, розлади сприйняття). Може виникнути залежність.

З боку нервової системи: запаморочення; головний біль, затьмарення свідомості; зміна апетиту, парестезiї, тремор, пригнічення дихання, епiлептиформнi напади, мимовiльне посмикування м’язів, порушення координації, безсоння, сонливість, порушення мовлення.

Якщо рекомендовані дози значно перевищені, а також одночасно застосовуються iншi депресанти центральної дії, можливе пригнічення дихання. Епiлептиформнi напади виникають в основному після застосування високих доз трамадолу або при сумісному прийомі лікарських засобів, що знижують судомний поріг.

З боку органів зору: затуманення зору, мідріаз.

З боку серцево-судиної системи: вплив на серцево-судинну регуляцiю (прискорене серцебиття, тахікардія, ортостатична гiпотензiя або серцево-судинний колапс). Ці побічні реакції можуть проявитися особливо при внутрішньовенному введенні та в ослаблених пацієнтів; брадикардiя, артеріальна гіпертензія.

З боку дихальної системи: пригнічення дихання, задишка, астма.

З боку травного тракту: нудота; блювання, запор, сухість у роті; позиви до блювання, подразнення травного тракту (наприклад, відчуття тяжкості у шлунку, метеоризм), діарея.

З боку гепатобiлiарної системи: у кількох окремих випадках було відзначено підвищення рівня ферментів печінки, що у часі збігалося з терапією трамадолом.

З боку шкіри: підвищена пітливість; шкiрнi реакції (у т.ч. свербiж, висипання, еритема, кропив’янка).

З боку кiстково-м’язової системи: рухова слабкість.

З боку сечовидiльної системи: розлади сечовипускання (утруднене сечовипускання, дизурія та затримка сечі).

Загальні порушення: втомлюваність; алергiчнi реакції (диспное, бронхоспазм, ангiоневротичний набряк, охриплість голосу), анафілаксія, порушення смаку, слабкість, загальмованість, зниження швидкості реакції, порушення менструального циклу.

Можливе виникнення абстинентного синдрому аналогічного такому, як при застосуванні інших опiоїдiв. Ці симптоми включають збудження, тривогу, нервозність, порушення сну, гiперкiнезiю, тремор і розлади з боку травного тракту. Інші симптоми спостерігаються у рідких випадках після відміни трамадолу, включаючи напади болю, тяжкий стан тривоги, галюцинації, парестезiї, шум у вухах, незвичні симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС): сплутаність свiдомостi, манія, деперсоналізація, розлади сприйняття оточуючого середовища, параноя.

Передозування

Симптоми: специфічний міоз, блювання, серцево-судинний колапс, порушення свiдомостi аж до коми, судоми і пригнічення дихання аж до зупинки дихання.

Лікування: слід забезпечити прохідність дихальних шляхів (можлива аспірація), підтримку дихання та кровообігу залежно від симптомів, внутрішньовенне введення налоксону. Лікування гострого передозування трамадолом за допомогою гемодiалiзу або гемофiльтрацiї недостатньо для усунення інтоксикації (трамадол тільки у мінімальний кiлькостi виводиться нирками).

З метою попередження передозування препарату необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз і призначеної схеми лікування.

Особливості застосування 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах показали, що високі дози трамадолу впливають на розвиток органів, ріст кісток та на летальність новонароджених. Тератогенний ефект не спостерігався.

Трамадол проходить через плацентарний бар’єр. Дані щодо безпеки застосування трамадолу у період вагітності відсутні, тому вагітним не можна застосовувати Трамадол-ЗН.

Трамадол, що застосовується до або під час пологів, не впливає на скоротливість матки. Він може спричинити зміну частоти дихання новонароджених, зазвичай клінічно незначущі. Тривале застосування трамадолу у період вагітності може призвести до абстинентного синдрому у новонароджених.

Приблизно 0,1% дози, яку отримує жінка у період годування груддю, потрапляє у грудне молоко, тому Трамадол-ЗН не рекомендується застосовувати у цей період. Зазвичай після застосування одноразової дози трамадолу годування груддю переривати не обов’язково.

Діти. Не застосовують дітям до 1 року. 

Трамадол-ЗН, розчин для ін’єкцій, з обережністю застосовують при опiоїднiй залежності, черепно-мозковiй травмі, шоку, при порушенні свiдомостi невідомого походження, порушенні функції дихання, пiдвищеннi внутрішньочерепного тиску.

З особливою обережністю трамадол застосовують хворим, чутливим до опiатiв.

У пацієнтів з пригніченням дихання або сумісному застосуванні депресантiв ЦНС, або якщо максимальна рекомендована добова доза значно перевищена, препарат призначають з обережністю, оскільки можливе пригнічення дихання.

Судоми були зареєстровані у пацієнтів, які отримували трамадол у рекомендованому дозуванні. Ризик може збільшуватися при застосуванні дози, що перевищує рекомендовану максимальну добову дозу (400 мг). При сумісному застосуванні лікарських засобів, які знижують судомний поріг, трамадол може збільшити ризик епілептичних нападів. Пацієнтам, хворим на епілепсію або схильним до епілептичних нападів, розчин Трамадол-ЗН застосовують тільки за життєвими показаннями.

Трамадол має низький потнціал залежності. При тривалому застосуванні може розвинутися толерантність, психічна і фізична залежність. У пацієнтів, схильних до зловживання лікарськими засобами або виникнення залежності, лікування трамадолом слід проводити тільки протягом короткого періоду і під суворим наглядом лікаря.

Трамадол не придатний для замісної терапії опiоїдозалежних пацієнтів. Незважаючи на те, що трамадол є опiоїдним агонiстом, він не може пригнічувати симптоми вiдмiни морфіну.

Під час лікування Трамадолом-ЗН не слід вживати алкоголь.

Розчин для ін’єкцій Трамадол-ЗН містить натрію ацетат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У період лікування Трамадолом-ЗН слід утримуватися від діяльності, що вимагає підвищеної уваги та чiткої координації рухів (керування автотранспортом або робота з іншими потенційно небезпечними видами дiяльностi).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Трамадол-ЗН не можна застосовувати одночасно з інгібіторами МАО. У пацієнтів, які отримують інгібітори МАО протягом 14 днів до застосування опіоїдного петидину, спостерігалося інгібування реакцій, які впливають на ЦНС, дихальну та серцево-судинну системи. Не можна виключити аналогічної взаємодії з інгібіторами МАО при застосуванні трамадолу.

Одночасне застосування трамадолу та лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, включаючи алкоголь, може посилити їх дію на ЦНС.

Результати фармакокінетичних досліджень показали, що супутнє або попереднє застосування циметидину (інгібітор ферменту) навряд чи призводить до клінічно значущої взаємодії. Одночасне або попереднє застосування карбамазепіну (індуктора ферментів) може знижувати аналгетичний ефект і скоротити тривалість дії препарату.

Не рекомендується комбінація змішаних агоністів/антагоністів (наприклад, бупренорфіну, нальбуфіну, пентазоциду) і трамадолу, оскільки при такому сполученні, теоретично, знеболювальний ефект чистого агоніста може бути ослабленим.

Трамадол може спричинити судоми і посилити ризик розвитку судом при одночасному застосуванні селективних iнгiбiторiв оборотного захоплення серотонiну, трициклiчних антидепресантів, нейролептикiв та інших лікарських засобів, що знижують судомний поріг.

Були окремі повідомлення про розвиток серотонiнового синдрому при комбінованому застосуванні трамадолу з іншими серотонiнергiчними лікарськими засобами, наприклад селективних інгібіторів оборотного захоплення серотоніну або інгібіторами МАО. Ознаками серотонінового синдрому можуть бути сплутаність свідомості, збудження, гарячка, підвищена пітливість, атаксія, міоклонус, діарея. Відміна серотонінергічних препаратів зазвичай призводить до швидкого покращення самопочуття. Лікування залежить від характеру і тяжкості симптомів.

Слід з обережністю застосовувати трамадол з похідними кумарину (наприклад варфарином), оскільки були повідомлення про збільшення міжнародного нормалізованого відношення (INR) з сильною кровотечею і крововиливами у деяких хворих.

Препарати, що інгібують CYP3A4, у тому числі кетоконазол і еритроміцин, можуть пригнічувати метаболізм трамадолу (N-деметилювання) і його активного О-деметильованого метаболіту. Клінічна значимість такої взаємодії не вивчена. Хінідін підвищує концентрацію у плазмі крові трамадолу і знижує концентрацію метаболіту М1 за рахунок конкурентного інгібування ізоферменту CYP1D6.

У невеликій кількості досліджень показано, що перед- або післяопераційне застосування селективних антагоністів 5НТз серотонінових рецепторів (ондансетрону) збільшує потребу в трамадолі для хворих з післяопераційним болем.

Швидкість всмоктування може бути збільшена при застосуванні метоклопрамiду або домперидону та знижена холестирамiном.

Фармакологічні властивості

Фармакодинамiка. Аналгетичний засіб центральної дії. Неселективний агоніст опіатних мю-, дельта- і каппа- рецепторів у ЦНС з найбільшою спорідненістю до мю-рецепторів. Пригнічує активність ноцицептивної і активує антиноцицептивную систему. Сприяє відкриттю калієвих і кальцієвих каналів, викликає гіперполяризацію мембран і гальмує проведення нервового імпульсу. Стимулює адренергiчну систему, пригнічуючи зворотне нейрональне захоплення норадреналіну. Підсилює вивільнення серотоніну. Чинить седативну та протикашльову дiю. У терапевтичних дозах практично не пригнічує дихання і не порушує серцево-судинну діяльність.

При парентеральному введенні аналгетичний ефект розвивається через 5–10 хв і зберігається протягом 3–5 годин.

Фармакокінетика.. При внутрішньом’язовому введенні трамадол швидко і повністю всмоктується в кров, біодоступність становить близько 100%. Максимальна концентрація в крові досягається через 45 хвилин після ін’єкції. Зв’язування з білками плазми — 20%. Трамадол добре розподіляється у тканинах, об’єм розподілу після внутрішньовенного введення становить 203 л. Проникає через гістогематичні бар’єри (гематоенцефалічний, плацентарний), у грудне молоко. Метаболізується у печінці шляхом деметилювання і кон’югації з утворенням одного активного (О-деметилтрамадол) і десяти неактивних метаболітів. Період напіввиведення трамадолу — 6 годин, О-деметилтрамадолу — близько 8 годин. Екскретується переважно нирками (90%) і кишечником (близько 10%) у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.

У пацієнтів літнього віку (старше 75 років) і при порушенні функції печінки і нирок (кліренс креатиніну менше 80 мл/хв) елімінація сповільнюється. Можлива кумуляція препарату. У зв’язку з цим для даної категорії пацієнтів рекомендується зменшення дози і збільшення інтервалу між введеннями препарату.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Несумicнiсть

Розчин Трамадолу-ЗН несумісний в одному шприці з розчинами диклофенаку, індометацину, фенілбутазону, діазепаму, флунітразепаму, нітрогліцерину, мiдазоламу.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Упаковка

В ампулах по 1 мл, 2 мл № 5, № 10 (5х2) у блістерах у коробку.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».

Місцезнаходження

Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.

Дата додавання: 17.07.2018 р.