Левомеколь (Laevomecol) (262971) - інструкція із застосування ATC-класифікація
Левомеколь інструкція із застосування
Склад
1 г мазі містить хлорамфеніколу у перерахуванні на 100% суху речовину – 7,5 мг; метилурацилу у перерахуванні на 100% суху речовину – 40 мг;
допоміжні речовини: поліетиленгліколь 1500, поліетиленгліколь 400.
Хлорамфенікол - 7,5 мг/г
Метилурацил - 40 мг/г
Фармакологічні властивості
фармакодинаміка.
Комбінований препарат для місцевого застосування з антимікробною, репаративною та протизапальною дією.
Хлорамфенікол (левоміцетин), що входить до складу препарату, чинить антимікробну дію, механізм якої пов’язаний з порушенням синтезу білків мікроорганізмів. Діє бактеріостатично, активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (стафілокок, стрептокок, синьогнійна і кишкова палички).
Метилурацил прискорює процеси клітинної регенерації, сприяє рубцюванню ран та чинить протизапальну дію.
Поліетиленоксидна основа адсорбує рановий ексудат, потенціює активність лікарських речовин.
Фармакокінетика.
Препарат легко проникає у тканини без пошкодження біологічних мембран, однак ступінь системного всмоктування після застосування препарату на шкіру, рани та слизові оболонки невідомий.
Показання Левомеколь
лікування гнійних ран (у тому числі інфікованих змішаною мікрофлорою) у першій фазі ранового процесу, трофічних виразок, пролежнів, інфікованих опіків, фурункулів, карбункулів.
Застосування Левомеколь
мазь Левомеколь призначена для місцевого застосування дорослим та дітям віком від 3 років.
Маззю просочити стерильні марлеві серветки, які накладати на рану. Можливе введення мазі у гнійні порожнини через катетер (дренажну трубку) за допомогою шприца. У цих випадках мазь Левомеколь попередньо підігріти до 35-36 °С. Перев’язки виконувати щодня до повного очищення ран від гнійно-некротичних мас і до початку їх грануляції. При великій площі ранових поверхонь добова доза мазі у перерахуванні на хлорамфенікол (левоміцетин) не повинна перевищувати 3 г.
Мазь застосовувати з першої доби ушкодження упродовж 4 днів. Гіперосмолярну мазь Левомеколь не рекомендується застосовувати тривалий час, тому що вона здатна спричинити осмотичний шок у неушкоджених клітинах. На 5-7 добу лікування рекомендується змінити мазь на препарати, що відновлюють цілісність пошкодженої тканини.
Діти.
Не застосовувати дітям до 3 років.
Протипоказання
алергія на компоненти препарату; псоріаз, екзема, грибкові ураження.
Побічна дія
можливі алергічні реакції, у тому числі шкірні висипання, свербіж, дерматити, місцевий набряк,
кропив’янка, печія, гіперемія, ангіоневротичний набряк та інші ознаки, які не спостерігалися до лікування. У таких випадках застосування мазі необхідно припинити.
Особливості застосування
використання антибактеріальних засобів для місцевого застосування може призвести до сенсибілізації шкіри, що супроводжується розвитком реакції підвищеної чутливості при подальшому використанні цього препарату зовнішньо або у вигляді лікарських форм системної дії.
При наявності гнійних або некротичних мас антибактеріальна дія препарату зберігається.
При тривалому (довше 1 місяця) застосуванні препарату необхідно здійснювати контроль стану периферичної картини крові.
Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу. Не допускати попадання мазі в очі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату у період вагітності або годування груддю виправдане лише у тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
небажано одночасно застосовувати з препаратами, які пригнічують кровотворення (сульфаніламідами, цитостатиками, похідними піразоліну).
Передозування
випадки передозування невідомі. При застосуванні мазі Левомеколь згідно з наведеними рекомендаціями передозування неможливе. Однак тривале (понад 5-7 діб) місцеве застосування часто призводить до контактної сенсибілізації, яка супроводжується розвитком реакцій підвищеної чутливості при наступному застосуванні препарату зовнішньо або у вигляді лікарських форм для системного застосування. Терапія симптоматична.
Умови зберігання
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Хлорамфенікол є унікальним антибіотиком. Зазвичай він бактеріостатічен, але має бактерицидну дію відносно Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae і Neisseria meningitidis, а клінічна ефективність хлорамфеніколу щодо цих менінгеальних патогенів добре відома. Хлорамфенікол може бути використаний для лікування серйозних дитячих інфекцій, коли Haemophilus influenzae є ймовірним патогеном, а також черевного тифу, анаеробних інфекцій, бактеріального менінгіту у пацієнтів з алергією на пеніцилін, абсцес мозку і рикетсіозні інфекції. Застосування хлорамфеніколу обмежено через його токсичність. Апластична анемія дуже рідкісна, але може виникнути після перорального або внутрішньовенного введення. Синдром Грея можна усунути і звести до мінімуму придушення кісткового мозку за допомогою хлорамфеніколу в рекомендованих дозах і з рівнями контролю. Протягом останнього десятиліття більш широке використання хлорамфеніколу не привело до збільшення резистентності або частим повідомленнями про токсичність. Таким чином, хлорамфенікол залишається важливим стаціонарним антибіотиком, який може бути неоціненним для лікування деяких небезпечних для життя інфекцій. (Feder HM Jr.)
Хлорамфенікол слід застосовувати тільки при тих серйозних інфекціях, для яких менш потенційно небезпечні препарати неефективні або протипоказані. Бактеріологічні дослідження повинні проводитися для визначення збудників та їх чутливості до хлорамфеніколу.
Вивчено вплив метилурацила на динаміку морфологічних структур і швидкість синтезу нуклеїнових кислот в грануляційної тканини, що розвивається при загоєнні полнослойних шкірних ран. Нанесення мазі, що містить 4-метилурацил, на рани показало протизапальну ефективність і зменшило накопичення лейкоцитів в рані. Препарат вкорочував мітотичний цикл в фибробластах які діляться, в результаті чого почастішали періоди синтезу ДНК, тривалістю два дні. Швидкість синтезу РНК була збільшена в 1,5-2 рази. Зміст кислих глікозаміногліканів і колагену підвищувався в міжклітинному просторі, що оточує фібробласти. (Silaeva SA, Khatsernova BIa, Golenchenko VA, Berchenko GN, Nikolaev AIa, Shekhter AB.)