Сени листя листя 100 г пачка з внутрішн. пакетом №1

діюча речовина: сени листя;

1 пакет містить сени листя (Sennae folium) 100,0 г.

Листя.

Основні фізико-хімічні властивості: шматочки листя різноманітної форми; сірувато-зеленого або коричнювато-зеленого кольору.

Контактні проносні засоби.

Код АТХ А06А В06.

Фармакодинаміка.

Сени листя містить флавоноїди, антраглікозиди (сенозидин А і В, реїн, алое-емодин), органічні кислоти, смолисті речовини. Цей комплекс біологічно активних речовин чинить м'яку проносну дію.

Фармакокінетика.

Проносна дія відвару із сени листя проявляється через 6-10 годин після прийому і зумовлена антраглікозидами, які посилюють моторну функцію товстого кишечнику.

Атонія товстого кишечнику, хронічні запори.

Гіперчутливість до біологічно активних речовин лікарського засобу. Метрорагії, паралітична кишкова непрохідність, геморой, гострі запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт, апендицит), перитоніт, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, тріщини прямої кишки, спастичний коліт, защемлена грижа, панкреатит, гепатит, нефрит, цистит, біль у животі невстановленого генезу, тяжкі порушення водно-електролітного балансу, нудота, блювання, дивертикуліт, органічні ураження печінки.

Одночасне застосування із хінідину сульфатом знижує рівень діючих речовин у сироватці крові, з серцевими глікозидами - спричиняє серцеву аритмію, із антиаритмічними засобами, діуретиками та кортикостероїдами — спричиняє м'язову слабкість.

Лікарський засіб «Сени листя» є традиційним лікарським засобом рослинного походження для застосування відповідно до показань, підтверджених тривалим застосуванням.

Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми захворювання не зникли під час застосування лікарського засобу або спостерігаються побічні реакції, не зазначені в інструкції для медичного застосування лікарського засобу.

Протипоказано.

Не впливає.

Застосовувати у вигляді відвару: 1,5-2 чайні ложки «Сени листя» покласти в емальований посуд, залити 200 мл (1 склянка) кип'яченої води кімнатної температури, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 30 хв. Витримати при кімнатній температурі до повного охолодження, процідити, залишок сировини віджати до отриманого відвару. Об'єм отриманого відвару довести кип'яченою водою до 200 мл. Дорослим приймати внутрішньо у теплому вигляді по ½-⅓ склянки на ніч або по 1 столовій ложці 1-3 рази на день. Дітям віком 12-14 років — по 1 столовій ложці, 14-16 років — по 2 столових ложки, 16-18 років — по ¼ склянки на ніч. Перед застосуванням відвар рекомендується збовтувати.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально з урахуванням перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту і переносимості препарату.

Дітям віком від 12 років лікарський засіб застосовувати за призначенням лікаря.

Лікування симптоматичне. Тривале (до кількох років) застосування великих доз препарату може спричинити атрофію гладкої мускулатури товстої кишки і порушення її іннервації. При передозуванні можливий колікоподібний біль у животі, диспепсія, що потребує відміни препарату і призначення в'яжучих засобів.

Алергічні реакції (включаючи висипання, свербіж, кропив'янку, локальну та генералізовану екзантему). Порушення травлення, діарея, колікоподібні болі в кишечнику, метеоризм, анорексія, зміна забарвлення сечі, псевдомеланоз кишечнику, водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпокальціємія), альбумінурія, гематурія, гіперальдостеронізм, порушення серцевої діяльності, підвищена втомлюваність, м'язова слабкість, судоми.

3 роки.

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Приготовлений відвар зберігати у прохолодному місці не більше 2 діб.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 100 г у пачці з внутрішнім пакетом.

Без рецепта.