Неовітам (Neovitam)

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, повідон;
оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry II 57U White: тальк, мальтодекстрин, полідекстроза, титану діоксид (Е171), тригліцериди середнього ланцюга, гіпромелоза.

Вітамін B1 (тіаміну гідрохлорид) - 100 мг

Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид) - 200 мг

Вітамін В12 (ціанокобаломин) - 0,2 мг

фармакодинаміка. Лікарський засіб містить комбінацію нейротропних активних речовин комплексу вітамінів В: тіамін (В₁), піридоксин (В₆) і ціанокобаламін (В₁₂) мають особливе значення в якості коензимів у проміжному метаболізмі, що відбувається в центральній і периферичній нервовій системі.
Як і всі інші вітаміни, вони є незамінними поживними речовинами, які не можуть синтезуватися безпосередньо в організмі.
Терапевтичне введення в організм вітамінів В₁, В₆ і В₁₂ поповнює недостатнє надходження вітамінів з їжею, що забезпечує наявність в організмі необхідної кількості коензимів. Терапевтичне застосування цих вітамінів при різних захворюваннях нервової системи спрямоване на те, щоб, з одного боку, компенсувати недостатність, що існує одночасно (можливо, через збільшення потреби організму, зумовленої безпосередньо захворюванням) і, з іншого боку, щоб стимулювати природні механізми відновлення.
Вітаміни В₁, В₆ і В₁₂ мають дуже низьку токсичність і не становлять потенційного ризику для людини.
Фармакокінетика
Тіамін. Після застосування внутрішньо піддається дозованому транспорту, механізм якого має подвійну природу: активне всмоктування до концентрації 2 мкмоль і пасивна дифузія при концентраціях більше 2 мкмоль. Т_½ становить приблизно 4 год. Організм людини може накопичувати до 30 мг тіаміну. Через швидкий метаболізм резервні запаси вітаміну дуже обмежені та витрачаються через 4–10 днів.
Піридоксин. Піридоксин всмоктується дуже швидко, в основному у верхньому відділі ШКТ, і виводиться максимум через 2–5 год.
В організмі людини може зберігатися приблизно 40–150 мг вітаміну, 1,7–3,6 мг виводиться із сечею за добу.
Ціанокобаламін. Вітамін В₁₂ всмоктується з ШКТ за допомогою двох механізмів:
- вивільнення під дією шлункового соку і швидкого поєднання з внутрішнім чинником;
- незалежно від внутрішнього чинника за рахунок пасивного потрапляння в кров.
При дозах вище 1,5 мкг останній механізм відіграє значну роль. Вітамін В₁₂ накопичується в основному в печінці. Швидкість метаболізму становить 2,5 мкг/добу або 0,05% від кількості, що зберігається. Вітамін В₁₂ в основному виводиться з жовчю і значною мірою реабсорбується при кишково-печінковій циркуляції.

у складі комплексної терапії неврологічних захворювань:
– невралгія трійчастого нерва;
– міжреберна невралгія;
– ішіалгія;
– поперековий синдром (люмбаго);
– плексит (шийного та плечового сплетінь);
– корінцеві неврити внаслідок дегенеративних захворювань хребта;
– прозоплегія (ураження лицьового нерва).

таблетки слід приймати після їди не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Рекомендована доза становить 1 таблетку на добу. В індивідуальних випадках дозу підвищувати і застосовувати по 1 таблетці 3 рази на добу.
Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально в кожному випадку. Після періоду лікування тривалістю 4 тиж лікар приймає рішення щодо коригування та зниження доз лікарського засобу.
Діти. Застосування препарату у дітей протипоказане через відсутність клінічного досвіду.

підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу.
Вітамін В₁ протипоказано застосовувати при алергічних захворюваннях.
Вітамін В₆ протипоказано застосовувати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення (оскільки можливе підвищення кислотності шлункового соку).
Вітамін В₁₂ протипоказано застосовувати при еритремії, еритроцитозі, тромбоемболії.

з боку нервової системи: довготривале застосування (понад 6–12 міс) у дозах вище 50 мг вітаміну В₆ щоденно може призвести до периферичної сенсорної нейропатії, нервового збудження, нездужання, запаморочення, головного болю.
З боку ШКТ: шлунково-кишкові розлади, у тому числі нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення кислотності шлункового соку.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: хроматурія.
З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілаксія, шкірні реакції, у тому числі свербіж, кропив’янка, висипання.
Загальні розлади: хронічне зловживання надзвичайно високими дозами вітаміну В₆ може спричинити розлади чутливості, підвищену пітливість, тахікардію.

лікарський засіб у високих дозах не можна застосовувати більше 4 тиж, оскільки це може спровокувати неврологічні симптоми.
Вживання алкоголю та чорного чаю знижує абсорбцію тіаміну. Вживання напоїв, що містять сульфіти (наприклад вино), підвищує деградацію тіаміну.
Оскільки лікарський засіб містить вітамін В₆, його слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, вираженими порушеннями функцій нирок і печінки.
При введенні вітаміну В₁₂ клінічна картина, а також лабораторні аналізи при фунікулярному мієлозі або перніціозній анемії можуть втрачати свою специфічність. Пацієнтам з новоутвореннями, за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В₁₂, не слід застосовувати лікарський засіб.
Препарат не застосовують при тяжкій або гострій формі декомпенсації серцевої діяльності та стенокардії.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування лікарського засобу не рекомендоване в період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Лікарський засіб не впливає на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.
У випадках, якщо під час лікування лікарським засобом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

дія тіаміну інактивується фторурацилом, оскільки останній конкурентно інгібує фосфорилювання тіаміну в тіамін-пірофосфат.
Антациди знижують всмоктування тіаміну. Петльові діуритики, що гальмують канальцеву реабсорбцію (наприклад фуросемід), під час довготривалої терапії можуть спричинити підвищення екскреції тіаміну і таким чином знизити рівень тіаміну.
Одночасне застосування з антагоністами піридоксину (наприклад ізоніазидом, гідралазином, пеніциламіном або циклосерином), пероральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В₆. При одночасному застосуванні вітамін В₆ може знижувати ефективність леводопи.
Вживання алкоголю та чорного чаю зменшує абсорбцію тіаміну.
Напої, що містять сульфіти (наприклад вино), посилюють деградацію тіаміну.

вітамін В₁: має широкий терапевтичний діапазон. Дуже високі дози (більше 10 г) проявляють курареподібний ефект, пригнічуючи провідність нервових імпульсів.
Вітамін В₆: має дуже низьку токсичність. Невропатії з атаксією та розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕКГ, а також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описані після застосування більше 2 г/добу.
Надмірне застосування вітаміну В₆ у дозах, вищих більш ніж 1 г/добу протягом кількох місяців може призвести до нейротоксичних ефектів.
Вітамін В₁₂. Після парентерального введення (дуже рідко — після перорального застосування) високих доз спостерігалися алергічні реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісна форма акне.
При тривалому застосуванні вітаміну В₁₂ у високих дозах можливе порушення активності ферментів печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.