КОФЕКС™ (COFEX)

Затверджено МОЗ Украiни від 2017-03-20 р. № 295. Р.п. № UA/0711/02/01

Склад лікарського засобу

діючі речовини: 5 мл сиропу містять: хлорфеніраміну малеату 4 мг, кодеїну фосфату 10 мг; допоміжні речовини: цукроза; сорбіту розчин, що не кристалізується(Е 420), глюкози розчин, натрію метилпарагідроксибензоат (Е 219); натрію пропілпарагідроксибензоат (Е 217); натрію бензоат (Е 211); кислота лимонна, моногідрат; барвник Жовтий захід FCF (Е 110); ароматизатор малиновий, вода очищена.

Лікарська форма

Сироп.

Сироп оранжевого кольору, прозорий, з приємним запахом і смаком.

Назва і місцезнаходження виробника

Дженом Біотек ПВТ.ЛТД

Плот номер: Ді-121–123, Ем.Ай.Ді.Сі. Малегаон, Тал: Сіннар, Насік — 422 103, Індія.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях.

Код АТС R05Х.

Хлорфенірамін, який входить до складу Кофексу, є протиалергійним засобом, блокатором гістамінових Н₁-рецепторів. Хлорфеніраміну малеат усуває ефекти ендогенно вивільненого гістаміну, ефекти, що призводять до набряку тканин, судинні реакції, зменшує прояви симптомів, пов’язаних з алергічним ринітом, сінною гарячкою тощо. Спричиняє помірно виражений седативний ефект, має антихолінергічну активність.

Кодеїн є алкалоїдом опію фенантренового ряду, протикашльовим засобом центральної дії. Агоніст опіоїдних рецепторів. За своїми властивостями подібний до морфіну, однак болезаспокійлива дія виражена значно слабше. Стимулюючи опіоїдні рецептори нейронів мозку, зменшує збудження кашльового центру. Меншою мірою, ніж морфін, пригнічує центр дихання, перистальтику кишечнику, однак при тривалому застосуванні може спричиняти запори.

Кодеїн швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Протикашльова активність при прийомі препарату в терапевтичній дозі розвивається через 2 години і триває протягом 4 — 6 годин. Кодеїн швидко розподіляється в тканинах тіла, переважно в паренхіматозних органах, таких як печінка, селезінка і нирки.

Кодеїн метаболізується в печінці до морфіну і норкодеїну, кожного з яких утворюється приблизно 10% від прийнятої дози кодеїну. Майже 90% кодеїну виводиться впродовж 24 годин, переважно нирками. Продукти, які виводяться із сечею, — вільний або глюкуронідкон’югований кодеїн (приблизно 70%), вільний або кон’югований норкодеїн (близько 10%), норморфін (менше 4%) і гідрокодон (менше 1%). Залишки препарату містяться у фекаліях.

Метаболізм радіактивноміченого хлорфеніраміну вивчався у здорових добровольців. Разові дози хлорфеніраміну малеату по 12 мг, прийняті кожним із 6 добровольців перорально, призводили до середньої пікової концентрації хлорфеніраміну в сироватці близько 17 мг/мл через 2 години після застосування з періодом напіввиведення 12 — 15 годин. Метаболіти хлорфеніраміну були наявні в сироватці не менше 48 годин. У середньому майже 34% дози виділялося з сечею протягом 48 годин; менше 1% виділялося з калом. Двом добровольцям вводили разові дози по 4 мг внутрішньовенно, і період напівжиття в сироватці становив близько 15 хвилин підчас стадії первинного розпаду і 28 годин під час другої стадії метаболізму. При пероральному застосуванні близько однієї третини дози виводилося з сечею після 48 годин і тільки незначна кількість містилася в калі. Порівняння даних за вмістом метаболітів у калових виділеннях після перорального і внутрішньовенного застосування свідчать, що хлорфенірамін може зазнавати кишково-печінкової циркуляції. Хлорфенірамін активно виділяється в сечу у вигляді незміненої речовини, а також моно- і дидесметилхлорфеніраміну та неідентифікованих сполук. Вивчення in vitro показали, що хлорфенірамін приблизно на 72% зв’язується з протеїнами сироватки крові. Середній біологічний період напіввиведення хлорфеніраміну у 5 здорових добровольців становив 30,3 години (коливався від 20,6 до 42,5 годин) після прийняття 8 мг хлорфеніраміну малеату перорально натще і був значно тривалішим, ніж раніше зареєстровані періоди напіврозпаду.

Показання для застосування

Симптоматичне лікування сухого, подразливого, виснажливого кашлю алергічного або інфекційного характеру, пов’язаного із захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до хлорфеніраміну або інших антигістамінних препаратів, кодеїну або інших опіоїдів, або до інших речовин, які входять до складу препарату. Обструктивні захворювання дихальних шляхів, емфізема, пневмонія, бронхіальна астма, гостре пригнічення дихання, черепно-мозкові травми, підвищення внутрішньочерепного тиску, стани після оперативного втручання на жовчних шляхах, паралітична непрохідність кишечнику, алкогольна інтоксикація, декомпенсовна серцева недостатність, виражена артеріальна гіпертензія, аритмії, епілепсія, тяжкі порушення функції печінки та нирок, гіпокоагуляція, закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, пілородуоденальнй стеноз або обструкція шийки сечового міхура, гіпертиреоз. Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

Належні заходи безпеки при застосуванні

Не можна перевищувати рекомендовані дози.

Кофекс слід з обережністю призначати пацієнтам при хронічній обструктивній хворобі легень, коли видалення слизу є проблемою, з серцево-судинними захворюваннями, артеріальною гіпертензією.

Під час лікування препаратом слід уникати вживання алкоголю.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовують у період вагітності.

У разі необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід уникати керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Діти.

Не застосовують дітям віком до 6 років.

Дітям віком від 6 років препарат застосовують тільки за призначенням лікаря.

Спосіб застосування та дози

Застосовують внутрішньо після їди. Сироп запивають водою.

Для дозування сиропу використовувати мірний ковпачок, що має поділки 2,5 мл, 5 мл, 10 мл. Дорослим та дітям віком від12 років: 5 мл 4 рази на добу.

Дітям віком від 6 до 12 років: 2,5 мл 4 рази на добу.

Тривалість лікування визначає лікар. Зазвичай тривалість лікування становить 7 — 10 днів.

Передозування

При передозуванні можливі: сухість шкіри та слизових оболонок, посилення побічних реакцій, порушення з боку травного тракту, підвищення внутрішньоочного тиску, головний біль, запаморочення, збудження центральної нервової системи, затримка сечі.

Симптоми передозування хлорфеніраміном:

з боку центральної нервової системи: седативний ефект, апное, безсоння, галюцинації, тремор, судоми, запаморочення;

з боку серцево-судинної системи: серцево-судинна недостатність, зниження артеріального тиску;

інші: дзвін у вухах, атаксія, затуманення зору, сухість у роті, розширення зіниць, припливи крові, гіпертермія та порушення травного тракту.

Лікування: промивання шлунка та очищення кишечнику, призначення послаблюючих засобів.

Симптоматичне лікування: не слід застосовувати стимулятори (аналептичні засоби).

Симптоми передозування кодеїном: пригнічення дихання (зниження ритму чи дихального об’єму, дихання Чейна-Стокса, ціаноз), звуження зіниць, підвищена сонливість, яка переходить у стан ступору чи коми, в’ялість скелетної мускулатури, холодна та липка шкіра; іноді — брадикардія та артеріальна гіпотензія.

Лікування: симптоматична терапія. Необхідно приділяти особливу увагу відновленню правильного дихального газообміну, забезпечивши вільну прохідність дихальних шляхів та встановивши допоміжну чи штучну вентиляцію легень. Специфічний антидот — налоксону гідрохлорид (внутрішньовенно), у разі необхідності вводять додаткову дозу антидоту з інтервалом у 2–3 хвилини. Надто високі концентрації кодеїну у плазмі не можна знизити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Побічні ефекти

Побічна дія хлорфеніраміну малеату:

алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, бронхоспазм;

з боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, аритмія, відчуття прискореного серцебиття, тахікардія;

з боку системи крові: тромбоцитопенія та агранулоцитоз, лейкопенія, апластична анемія;

з боку нервової системи: седативний ефект, запаморочення, порушення координації, підвищена стомлюваність, головний біль, сплутаність свідомості, тривожність, збудження, знервованість, тремор, дратівливість, безсоння, ейфорія, парестезія, вертиго, дзвін у вухах, гострий лабіринтит, невроз, неврит, судоми; у поодиноких випадках — сонливість;

з боку травного тракту: диспепсичні розлади, включаючи нудоту, блювання, пронос, запор, біль в епігастральній ділянці;

з боку сечостатевої системи: утруднення при сечовипусканні та затримка сечі, порушення менструального циклу; імпотенція;

з боку дихальної системи: закладеність носа;

інші: сухість слизових оболонок, підвищена пітливість, світлобоязнь, порушення зору (затуманення, двоїння).

Побічна дія кодеїну фосфату:

алергічні реакції: висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк;

з боку нервової системи: седативний ефект, сонливість, сплутаність свідомості, слабкість, запаморочення, летаргія, порушення розумової та фізичної активності, боязливість, судоми, дисфорія, раптові зміни настрою, пригнічення дихання, втрата свідомості, збудження, тривога, депресія, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску;

з боку травного тракту: відсутність апетиту, нудота, блювання, запор; спазм жовчовивідних шляхів, сухість у роті;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, включаючи ортостатичну, брадикардія, тахікардія, відчуття прискореного серцебиття, запаморочення;

з боку сечостатевої системи: спазм сфінктера сечового міхура та затримка сечовипускання; зменшення лібідо, імпотенція;

інші: припливи крові, підвищена пітливість, свербіж, гіпотермія, міоз, порушення гостроти зору, диплопія, ригідність м’язів, синдром відміни.

При тривалому застосуванні у великих дозах можливий розвиток толерантності та залежності до кодеїну.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія, спричинена кодеїну фосфатом

Слід з обережністю застосовувати одночасно з кодеїном: антихолінергічні (атропін тощо), антидіарейні засоби (лоперамід, каолін) — підвищується ризик гострого запору, що може призвести до завороту кишок; метоклопрамід та домперидон — можливий антагонізм дії; анестезуючі та антипсихотичні засоби — можливе посилення седативного та гіпотензивного ефектів; антигіпертензивні засоби — посилення гіпотензивної дії; трициклічні антидепресанти — посилення седативного ефекту; хінідин — знижує аналгетичний ефект кодеїну.

Одночасне застосування кодеїну з опіоїдними антагоністами (бупренорфін, налоксон, налтрексон) може спричинити симптоми синдрому відміни.

Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину — опіоїди знижують концентрацію препарату в плазмі; прийом ритонавіру може підвищувати рівень кодеїну у плазмі; циметидин інгібує метаболізм опіоїдних анальгетиків, що призводить до підвищення концентрації кодеїну у плазмі. При одночасному застосуванні уповільнює абсорбцію мексилетину.

Взаємодія, спричинена хлорфеніраміну малеатом

Алкогольні напої чи препарати, що пригнічують центральну нервову систему можуть посилити пригнічувальну дію подібних або антигістамінних препаратів, таких як хлорфенірамін, що може спричинити симптоми передозування.

Інгібітори моноаміноксидази (інгібітори МАО), включаючи фуразолідон (антибактеріальний препарат) і прокарбазин (протипухлинний препарат): одночасний прийом не рекомендований, оскільки можуть подовжитися й посилитися антихолінергічна дія та пригнічення центральної нервової системи, притаманне антигістамінним препаратам.

Трициклічні антидепресанти чи мапротилін (чотирициклічний антидепресант) та інші препарати антихолінергічної дії: може посилитись антихолінергічна дія цих препаратів чи таких антигістамінних засобів, як хлорфенірамін. У разі виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту пацієнти повинні якомога раніше звернутися до лікаря, оскільки це може призвести до паралітичної непрохідності кишечнику.

Ототоксичні препарати можуть замаскувати такі симптоми ототоксичності, як дзвін у вухах, запаморочення й непритомність.

Фотосенсибілізуючі препарати можуть спричинити появу додаткової фотосенсибілізуючої дії.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Сироп по 60 мл у флаконі з мірним ковпачком. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.