Хеферол (Heferol)

Допоміжні речовини: магнію стеарат; лактоза, моногідрат; натрію лаурилсульфат; кремнію діоксид колоїдний безводний;
склад капсули: титану діоксид (Е171), хіноліновий жовтий (Е104), азорубін (Е122), патентований синій V (Е131), діамантовий чорний BN (Е151), желатин.

Заліза фумарат - 350 мг

фармакодинаміка. Хеферол містить елементарне залізо у вигляді заліза фумарату. Близько ⅔ заліза в організмі міститься в гемоглобіні циркулюючої маси еритроцитів. При недостатньому надходженні заліза з їжею або порушенні його всмоктування розвивається латентний або клінічно виражений дефіцит заліза в організмі (залізодефіцитна анемія). Відповідне надходження заліза в організм має особливе значення в період вагітності для забезпечення нормального розвитку плода і запобігання недостатній масі тіла новонароджених.
Лікарська форма Хеферолу (капсули) дає можливість запобігти контакту заліза зі слизовою оболонкою шлунка. Прийом капсул забезпечує захист зубів, а швидкий пасаж заліза через шлунок перешкоджає розвитку побічних ефектів, які зумовлені подразненням залізом слизової оболонки шлунка. У кишечнику залізо поступово вивільняється з капсули і всмоктується.
Фармакокінетика. Заліза фумарат забезпечує поступове та рівномірне вивільнення заліза в ШКТ. Абсорбція заліза відбувається майже повністю шляхом активного переносу в дванадцятипалій і порожній кишках. У здорових людей абсорбується близько 5–10% прийнятої внутрішньо дози, а при дефіциті заліза всмоктування збільшується до 80–95%. М’язові тканини (білки, що містять цистеїн) і аскорбінова кислота, прийнята всередину, стимулюють абсорбцію негемового заліза. Їжа, що містить фітинову кислоту (соя, бобові рослини і хлібні злаки) і поліфеноли (чай, кава, шоколад, червоне вино), ускладнює всмоктування негемового заліза. Гідролізовані таніни чаю — головні інгібітори; кальцій — в органічних речовинах або їжі, деякі білки (соя, яйця, казеїн).
C_max заліза фумарату досягається через 4 год після прийому. Залізо у вигляді феритину і гемосидерину створює депо заліза в організмі. Біологічний T_½ заліза становить 12,9 год. T_½ при прийомі всередину і парентеральному застосуванні заліза становить 6 год. Тільки в мінімальній кількості залізо виводиться з організму з жовчю і потовиділенням, а 12–30 мг заліза виділяється при нормальному менструальному циклі. У період нормальної лактації в грудне молоко надходить близько 0,25 мг/добу (0,15–0,3 мг) заліза.

лікування і профілактика залізодефіцитної анемії.

капсули приймати натще за 30 хв до сніданку, запивати великою кількістю рідини.
Дорослі та діти віком від 12 років: для профілактики — 1 капсула на добу; для лікування — 1 капсула 2 рази на добу.
Для лікування і профілактики вагітним в ІІ і ІІІ триместр призначають звичайні дози, як для дорослих.
Пацієнти похилого віку. Для лікування і профілактики дози такі ж, як і для дорослих.
Курс лікування — від 6 до 12 тиж. Прийом препарату необхідно продовжувати протягом деякого часу після нормалізації картини периферичної крові для того, щоб поповнити депо заліза в організмі.
У деяких пацієнтів застосування препарату в дозі >30 мг/кг маси тіла може викликати симптоми передозування. Для дітей доза препарату >75 мг/кг маси тіла може бути токсичною.
Діти. Капсули не можна ділити, тому немає рекомендацій щодо застосування препарату Хеферол у дітей віком до 12 років.

підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Пароксизмальна нічна гемоглобінурія.
Гемохроматоз, гемосидероз та інші типи анемії, не пов’язані з дефіцитом заліза в організмі (гемолітична анемія, апластична анемія, таласемія).
Гемоглобінопатія.
Пептична виразка в активній формі.
Регіональний ентерит (хвороба Крона) і виразковий коліт.
Повторні трансфузії крові.
Парентеральне застосування препаратів заліза.
Дитячий вік до 12 років.

найчастіше при лікуванні препаратами заліза відзначали порушення з боку ШКТ: біль в епігастрії, нудота, блювання, анорексія, забарвлення калу в чорний колір, діарея, металевий присмак у роті; алергічні реакції, включаючи висип та свербіж. Тривале невиправдане застосування може призвести до запору та гемосидерозу.

не слід приймати препарат довше 6 міс, виняток — пацієнти з тривалою кровотечею, менорагією або повторною вагітністю.
Особливу обережність слід виявляти хворим на пептичну виразку та гепатит.
Для запобігання запору препарат необхідно запивати великою кількістю рідини. Якщо прийом препарату спричиняє біль у шлунку, його слід приймати під час їди.
У деяких пацієнтів після гастректомії виявлено погане всмоктування заліза.
Оскільки анемія може бути мікроцітарного типу, що обумовлено комбінованим дефіцитом заліза і вітаміну В₁₂ або дефіцитом фолієвої кислоти, хворих на мікроцитарну анемію, які резистентні до терапії залізом, слід обстежити на дефіцит фолієвої кислоти або вітаміну В₁₂.
Препарати заліза можуть пофарбувати випорожнення в чорний колір. Це може перешкодити результатам тестів, які використовують для виявлення прихованої крові в калі.
До призначення терапії залізом пацієнтам віком старше 50 років необхідно з’ясувати причину анемії, оскільки анемія в цьому віці може бути викликана кровотечею в травному тракті.
Хеферол містить лактози моногідрат, тому пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, при недостатності лактази і глюкозо-галактозній мальабсорбції не повинні приймати цей препарат.
Лікарський засіб містить азорубін (Е122) та діамантовий чорний BN (Е151) що може спричиняти алергічні реакції.
Застосування в період вагітності та годування грудьми. Хеферол показаний при дефіциті заліза в період вагітності та годування грудьми.
Призначення лікарських засобів в I триместр вагітності рекомендується тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик і лише у разі крайньої необхідності. У III триместр вагітності препарати заліза можна застосовувати тільки за рекомендацією лікаря.
Вагітним слід також приймати фолієву кислоту.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

у разі одночасного прийому Хеферолу і тетрацикліну (або ципрофлоксацину) рекомендується приймати ці антибіотики за 3 год до прийому препарату заліза або через 2 год після його застосування.
Не рекомендується одночасне застосування з антацидами, кальцієм карбонатом, фосфатами, оксалатами, трієнтином, кавою, чаєм, яйцями, молоком і молочними продуктами, які знижують всмоктування заліза. Тому Хеферол необхідно застосовувати за 1 год до або через 2 год після вживання цих продуктів.
Аскорбінова кислота і білки, що містять цистеїн, збільшують всмоктування заліза. Колестирамін, їжа та антациди знижують абсорбцію заліза в травному тракті.
Залізо затримує абсорбцію в травному тракті тетрацикліну, деяких хінолонових засобів (ципрофлоксацину), метилдопи.
Препарати заліза зменшують всмоктування пеніциламіну при одночасному їх застосуванні.
Гематологічна відповідь на терапію препаратами заліза розвивається пізніше у пацієнтів, які одночасно отримують терапію хлорамфеніколом.
Солі заліза зменшують всмоктування в травному тракті антибіотиків групи хінолонів (ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин); леводопи, метилдопи, пеніциламіну, біфосфонатів, левотироксину (тироксину), ентакапону, цинку. Не рекомендується їх одночасне застосування. Застосовувати їх слід за 2 год до або через 2 год після прийому Хеферолу.
Солі заліза затримують абсорбцію тетрацикліну і колестираміну, тому дану комбінацію не слід застосовувати. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів рекомендується приймати з інтервалом не менше ніж 2 год.
Солі заліза можуть знижувати ефективність левотироксину.

проковтування 20 мг/кг елементарного заліза потенційно токсично, а 200–250 мг/кг — потенційно смертельно. Жоден з методів оцінки не є повністю задовільним — необхідно враховувати як клінічні особливості, так і лабораторний аналіз. Рівень заліза в плазмі крові, виміряний приблизно через 4 год після прийому всередину, є найкращим лабораторним показником тяжкості стану пацієнта.

Симптоми. Ранні ознаки та симптоми включають нудоту, блювання, біль у животі та діарею. Блювотні маси та випорожнення можуть бути сірими або чорними. В більш серйозних випадках можуть виникати ознаки гіпоперфузії (холодні кінцівки та артеріальна гіпотензія), метаболічного ацидозу та системної токсичності. У серйозних випадках можливі рецидиви блювання та шлунково-кишкової кровотечі через 12 год після прийому. Шок може виникнути в результаті гіповолемії або прямої кардіотоксичності.
На цій стадії з’являються ознаки гепатоцелюлярного некрозу, які проявляються жовтяницею, кровотечею, гіпоглікемією, енцефалопатією та метаболічним ацидозом з позитивною аніонною щілиною. Погана перфузія тканин може призвести до ниркової недостатності. Рідко рубці шлунка, які викликають стриктуру або стеноз воротаря, можуть призвести до часткової або повної непрохідності кишечнику через 2–5 тиж після прийому.
Лікування. Підтримувальні та симптоматичні заходи включають у себе забезпечення прохідності дихальних шляхів, моніторинг серцевого ритму, АТ та виділення сечі, встановлення в/в доступу та введення достатньої кількості рідини для забезпечення адекватної гідратації. Слід розглянути необхідність промивання кишечнику. Якщо метаболічний ацидоз зберігається, незважаючи на корекцію гіпоксії та адекватне відновлення рідини, можна призначити бікарбонат натрію в початковій дозі 50 ммоль для дорослих та повторити, за необхідності, враховуючи результати моніторингу газів артеріальної крові (мета — рН 7,4). Слід розглянути необхідність призначення десферіоксаміну, при наявності симптомів у пацієнта (крім нудоти), якщо концентрація заліза в плазмі крові становить 3–5 мг/л (55–90 мкмоль/л) та продовжує збільшуватися. Гемодіаліз не є ефективним, але він може бути корисним при гострій нирковій недостатності, оскільки це прискорює видалення комплексу «залізо — десферіоксамін».

при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.