Рефакто АФ ліофілізат для розчину для ін'єкцій 1000 МО флакон + розчинник шприц 4 мл , стерильний набір №1
діюча речовина: мороктоког альфа (фактор коагуляції крові VIII рекомбінантний);
1 флакон містить 250 МО або 500 МО, або 1000 МО, або 2000 МО мороктокогу альфа;
1 попередньо наповнений шприц містить 3000 МО мороктокогу альфа;
допоміжні речовини: цукроза, кальцію хлориду дигідрат, L-гістидин, полісорбат 80, натрію хлорид.
Розчинник: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості:
— флакон:
ліофілізат білого кольору, практично вільний від чітко видимих сторонніх часток, вологи та дефектів закупорки флакона;
розчинник: безбарвний прозорий розчин, практично вільний від видимих включень;
— попередньо наповнений шприц:
у верхній камері — ліофілізат білого кольору, практично вільний від чітко видимих сторонніх часток, вологи та дефектів закупорки контейнера;
у нижній камері — розчинник: безбарвний прозорий розчин, практично вільний від видимих включень.
— флакон
Ліофілізований порошок розчиняють у відповідному розчиннику (розчин натрію хлориду 0,9%), що додається у попередньо наповненому шприці, використовуючи стерильний адаптер. Після додавання розчинника флакон слід обережно повертати до повного розчинення порошку.
Більш детальна інформація щодо приготування та застосування розчину наведена нижче.
Після розчинення отриманий розчин набирають назад у шприц. Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцентним та безбарвним. Розчин слід викинути, якщо спостерігається включення чужорідних часточок або зміна кольору.
— попередньо наповнений шприц:
Ліофілізований порошок у верхній камері попередньо наповненого шприца необхідно розчинити за допомогою розчинника (розчин натрію хлориду, 9 мг/мл (0,9%)), який знаходиться у нижній камері. Слід обережно перевертати попередньо наповнений шприц, поки не розчиниться весь порошок. Більш детальна інформація щодо приготування та застосування розчину наведена нижче.
Після відновлення розчин буде прозорим або дещо опалесцентним та безбарвним. Розчин необхідно викинути, якщо спостерігаються видимі механічні включення або зміна кольору.
Препарат РеФакто АФ після розчинення містить полісорбат 80, який має здатність прискорювати екстракцію ди-(2-етилгексил)фталату з полівінілхлориду (ПВХ). Дану особливість необхідно враховувати при приготуванні та застосуванні препарату, включаючи час зберігання у ПВХ-контейнері після приготування розчину. Важливо точно дотримуватися рекомендацій, наданих у розділі «Умови зберігання».
Невикористані залишки препарату або матеріали, що використовувалися для розчинення та введення препарату, мають бути утилізовані згідно з місцевими вимогами.
— флакон
Приготування розчину:
1. Доведіть температуру ліофілізату та розчинника у попередньо наповненому шприці до кімнатної температури.
2. Зніміть пластикову flip-top кришку з флакона РеФакто АФ, щоб відкрити центральну частину гумової пробки.
10. Повільно натисніть на шток поршня, щоб ввести весь розчинник у флакон РеФакто АФ.
3. Введіть голку катетера інфузійного набору у вену та зніміть джгут. Видаліть повітря з катетера інфузійного набору, відтягуючи шприц. Приготований препарат слід вводити внутрішньовенно протягом кількох хвилин. Лікар може змінювати рекомендовану швидкість інфузії, щоб процедура інфузії була більш комфортною для пацієнта.
5. Видаліть порожній попередньо наповнений шприц РеФакто АФ та повторюйте процедури 3 та 4 з іншими додатковими шприцами з приготованим розчином.
6. Зніміть з’єднання для шприців з 10 см3 або більшого шприца типу Люер Лок і прикріпіть інфузійний набір, як описано вище в інструкції щодо введення.
Слід утилізувати невикористаний розчин, порожній флакон(-и) і використані голки та шприци у відповідному контейнері для утилізації медичних відходів, оскільки ці матеріали можуть зашкодити іншим, якщо не будуть утилізовані належним чином.
— флакон: для порошку — 3 роки, для розчинника — 5 років.
— попередньо наповнений шприц: 3 роки.
— флакон:
1 флакон з ліофілізатом, 1 попередньо наповнений шприц з розчинником, 1 адаптер для флакону, 1 система для інфузії, 2 тампони зі спиртом, 1 пластир та 1 марлева подушечка у картонній коробці.
— попередньо наповнений шприц:
1 попередньо наповнений шприц з ліофілізатом у верхній камері та розчинником по 4 мл у нижній камері, 1 шток поршня, 1 система для інфузії, 2 тампони зі спиртом, 1 пластир, 1 марлева подушечка та 1 ковпачок у картонній коробці.
Антигеморагічні засоби. Фактор згортання крові VIII. Код АТХ В02В D02.
Фармакодинаміка.
РеФакто АФ містить рекомбінантний фактор згортання крові VIII з видаленим В-доменом (мороктоког альфа). Активність препарату в міжнародних одиницях (МО) визначається за допомогою методу хромогенного аналізу згідно з Європейською Фармакопеєю. Специфічна активність лікарського засобу РеФакто АФ становить 7,600–13,800 МО/мг білка.
Мороктоког альфа — це глікопротеїн з приблизною молекулярною масою 170 000 Да, що складається з 1438 амінокислот, послідовність яких подібна до 90 + 80 кДа форми фактора VIII (тобто з видаленим В-доменом), а посттрансляційні модифікації подібні до тих, що наявні у молекулі, отриманій з плазми крові.
Мороктоког альфа виготовляють за допомогою технології рекомбінантної ДНК з використанням клітин яєчників китайських хом’яків. Процес виробництва РеФакто АФ був модифікований таким чином, що виключає можливість потрапляння екзогенного білка людського або тваринного походження під час культивування клітин, очищення або виробництва готового продукту; одночасно назву препарату було змінено з РеФакто на РеФакто АФ.
Функціональні характеристики РеФакто АФ подібні до характеристик ендогенного фактора VIII. Активність фактора VIII значно знижена у пацієнтів із гемофілією А, тому їм необхідна замісна терапія.
При інфузії препарату пацієнтам із гемофілією введений фактор VIII зв’язується з фактором Віллебранда, що циркулює в крові.
Активований фактор VIII діє як кофактор до активованого фактора ІХ, прискорюючи перетворення фактора Х на активований фактор Х. Активований фактор Х перетворює протромбін на тромбін. Потім тромбін перетворює фібриноген на фібрин і утворюється тромб. Гемофілія А — це пов’язане зі статтю спадкове порушення згортання крові, обумовлене зниженим рівнем фактора VIII:С, яке призводить до профузних крововиливів у суглоби, м’язи або внутрішні органи. Крововиливи можуть виникати спонтанно або в результаті випадкових чи хірургічних травм. При застосуванні замісної терапії рівень фактора VIII в плазмі крові підвищується, що дає змогу тимчасово скоригувати недостатність цього фактора та зменшити схильність до кровотеч.
Клінічна ефективність
Дані, наведені у таблиці 1, отримані у дослідженнях застосування лікарського засобу РеФакто АФ попередньо не лікованим пацієнтам (ПНП) та попередньо лікованим пацієнтам (ПЛП) віком < 12 років.
Таблиця 1
Дозування та ефективність застосування пацієнтам дитячого віку
a Дозування та частота застосування препарату РеФакто АФ у дослідженні визначалися лікарем на основі локальних стандартів терапії.
b Суб’єкти у дослідженні ПНП не були зобов’язані дотримуватися регулярного безперервного профілактичного лікування; проте, за винятком одного суб’єкта (якому застосовували лише лікування «за необхідності»), більшість суб’єктів отримували регулярні профілактичні інфузії. Декілька суб’єктів розпочинали участь у дослідженні з інфузіями «за необхідності» та перейшли на профілактичне лікування, деякі суб’єкти мали лише спорадичні профілактичні інфузії.
c Суб’єкти у дослідженні ПЛП на початку дослідження зазначали режим їхньої терапії фактором VIII («профілактика» або «за необхідності») та не були зобов’язані дотримуватися цього режиму як умови участі у дослідженні. Дозування та частота застосування препарату РеФакто АФ у дослідженні визначалася лікарем на основі локальних стандартів терапії.
Скорочення: СРК — середньорічний рівень кровотеч.
Варто зазначити, що не порівнюється показник СРК при застосуванні різних концентратів факторів згортання крові та у різних клінічних дослідженнях.
Індукція імунної толерантності.
Збиралися дані стосовно індукції імунної толерантності у пацієнтів із гемофілією А, у яких утворилися інгібітори фактора VIII. У рамках базового клінічного дослідження РеФакто із залученням 25 пацієнтів, які раніше не отримували лікування, були зібрані дані щодо індукції імунної толерантності (15 із високим титром, 10 із низьким титром). З 25 цих пацієнтів у 20 пацієнтів титр інгібіторів зменшився до рівня < 0,6 БО (одиниць Бетезда), з яких у 11 з 15 спочатку спостерігалися високі титри (≥ 5 БО/мл), а у 9 з 10 — низькі. Аналогічне зменшення титрів спостерігалося у 5 з 6 пацієнтів, у яких були низькі титри інгібіторів, але вони не отримували лікування індукцією імунної толерантності. Спостереження віддалених наслідків не проводилися.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні властивості РеФакто, визначені у перехресному дослідженні РеФакто та концентрату фактора VIII, отриманого з плазми крові, за участю 18 пацієнтів, які раніше отримували лікування (попередньо ліковані пацієнти, (ПЛП)), зазначено в таблиці 2. Дослідження кількісного вмісту проводили із застосуванням хромогенного субстрату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Таблиця 2
Скорочення: AUCt — площа під кривою «концентрація в плазмі — час» від нуля до останньої вимірюваної концентрації; t½ — період напіввиведення; CL — кліренс; СВ — стандартне відхилення.
У дослідженні, в якому методом хромогенного аналізу порівнювалась активність РеФакто АФ, РеФакто та фактора VIII у плазмі крові пацієнтів, була встановлена біоеквівалентність РеФакто АФ та РеФакто. Співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів, визначених методом найменших квадратів, РеФакто АФ та РеФакто становили 100,6%, 99,5% та 98,1% для відновлення, AUCt та AUC∞ (площа під кривою «концентрація в плазмі — час» від нуля до нескінченності) відповідно. Відповідні 90% довірчі інтервали для співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів РеФакто АФ та РеФакто були в межах вікна біоеквівалентності (від 80 до 125%), що свідчить про біоеквівалентність РеФакто АФ та РеФакто.
У перехресному фармакокінетичному дослідженні фармакокінетичні параметри РеФакто АФ визначали у 25 пацієнтів (≥ 12 років), які раніше отримували лікування, на початку дослідження та через шість місяців багаторазового застосування РеФакто АФ. Співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів, визначених методом найменших квадратів, через 6 місяців застосування в порівнянні з вихідними показниками становили 107%, 100% та 104% для відновлення, AUCt та AUC∞ відповідно. Відповідні 90% довірчі інтервали для співвідношення фармакокінетичних параметрів через 6 місяців дослідження в порівнянні з вихідними показниками були в межах вікна еквівалентності (від 80% до 125%). Це свідчить про відсутність залежних від часу змін у фармакокінетичних властивостях РеФакто АФ.
У тому ж самому дослідженні, в якому активність препарату РеФакто АФ, рекомбінантного фактора VIII з повною довжиною молекули (препарат порівняння) та активність фактора VIII визначали у зразках плазми пацієнтів (30 пацієнтів, які раніше отримували лікування ≥ 12 років) за допомогою одноетапного аналізу згортання крові РеФакто АФ продемонстрував фармакокінетичну біоеквівалентність до препарату порівняння при застосуванні стандартного підходу до встановлення біоеквівалентності.
У пацієнтів, які раніше не отримували лікування, фармакокінетичні параметри РеФакто оцінювали за допомогою методу хромогенного аналізу. У цих пацієнтів (n = 59; медіана віку 10 ± 8,3 місяця) середнє відновлення на тижні «0» становило 1,5 ± 0,6 МО/дл на МО/кг (у межах 0,2–2,8 МО/дл на МО/кг), що нижче від величин, отриманих для пацієнтів, які раніше отримували лікування, на тижні «0» із середнім значенням відновлення 2,4 ± 0,4 МО/дл на МО/кг (у межах 1,1–3,8 МО/дл на МО/кг). У пацієнтів, які раніше не отримували лікування, середнє відновлення було стабільним протягом 2-річного періоду (5 візитів протягом зазначеного часу) та знаходилося в межах 1,5–1,8 МО/дл на МО/кг. Дослідження за допомогою популяційної фармакокінетичної моделі, що включала дані 44 пацієнтів, які раніше не отримували лікування, показало, що середній прогнозований період напіввиведення становить 8,0 ± 2,2 години.
У дослідженні застосування препарату РеФакто АФ за участю 19 ПНП, рівень відновлення у 17 дітей віком від 28 днів до 2 років становив 1,32 ± 0,65 МО/дл на МО/кг та у 2 дітей віком від 2 до < 6 років — 1,7 та 1,8 МО/дл на МО/кг. За винятком випадків, коли були виявлені інгібітори, середній рівень відновлення був стабільним у часі (6 візитів протягом 2-річного періоду) та окремі значення варіювалися від 0 (за присутності інгібітора) до 2,7 МО/дл на МО/кг. У таблиці 3 наведено фармакокінетичні параметри РеФакто АФ, що спостерігалися після застосування дози 50 МО/кг дослідженні, проведеному за участю 37 попередньо лікованих дітей.
Таблиця 3
Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілією А (вроджений дефіцит фактора згортання крові VIII).
РеФакто АФ призначений для застосовування дорослим та дітям будь-якого віку, включаючи немовлят.
РеФакто АФ не містить фактор Віллебранда і тому не показаний для лікування хвороби Віллебранда.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Відома алергічна реакція на білки хом’яка.
Про взаємодію рекомбінантного фактора коагуляції крові людини VIII з іншими препаратами не повідомлялось.
Відстеження
Для поліпшення відстеження біологічних лікарських засобів слід чітко реєструвати назву та номер партії введеного лікарського засобу. З цією метою пацієнти можуть одну з відривних самоклейних етикеток з флакона або попередньо наповненого шприца прикріпити у своєму щоденнику, щоб задокументувати номер серії, або використати для повідомлення про будь-які побічні ефекти.
Гіперчутливість
РеФакто АФ може спричинити розвиток реакції гіперчутливості алергічного типу. Препарат містить незначні кількості білків хом’яка. Пацієнтам слід порадити, що при виникненні симптомів гіперчутливості необхідно негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтам необхідно повідомити про ранні ознаки розвитку реакцій гіперчутливості, включаючи кропив’янку, генералізовану кропив’янку, відчуття стиснення в грудній клітці, дихання зі свистом, артеріальну гіпотензію та анафілаксію.
У разі виникнення шоку слід здійснювати стандартне медичне лікування шокового стану.
Інгібітори
Вироблення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) фактора VIII є відомим ускладненням, що виникає при лікуванні осіб із гемофілією А. Зазвичай це імуноглобуліни IgG, дія яких спрямована проти прокоагулянтної активності фактора VIII. Їх наявність у плазмі визначають модифікованим кількісним методом та виражають в одиницях Бетезда (БО) на 1 мл. Ризик утворення інгібіторів корелює з тяжкістю захворювання, а також з експозицією фактора VIII, причому він найвищий протягом перших 50 днів застосування препарату, але зберігається протягом усього життя, хоча зустрічається нечасто.
Клінічна значимість утворення інгібіторів залежатиме від їхнього титру, причому інгібітори з низьким титром становлять менший ризик недостатньої клінічної відповіді, ніж інгібітори з високим титром.
Необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, які отримують лікування рекомбінантними факторами згортання крові VIII, щодо утворення інгібіторів за допомогою належного клінічного спостереження та лабораторних аналізів. Якщо очікувані рівні активності фактора VIII у плазмі крові не досягаються або якщо кровотеча не зупиняється при застосуванні відповідної дози препарату, слід провести аналізи для визначення наявності інгібіторів фактора VIII. Для пацієнтів з високими рівнями інгібіторів терапія фактором VIII може бути неефективною та слід розглянути можливість застосування інших препаратів. Лікування таких пацієнтів повинні проводити лікарі з досвідом лікування гемофілії та випадків вироблення інгібіторів фактора VIII.
Повідомлення про недостатню ефективність
У клінічних дослідженнях та під час постмаркетингового застосування РеФакто повідомлялося про випадки недостатньої ефективності препарату, переважно у пацієнтів, які застосовували препарат з метою профілактики. Відсутність ефективності описувалася як крововиливи в таргетні суглоби, крововиливи в нові суглоби або суб’єктивне відчуття пацієнтом початку нової кровотечі. При призначенні РеФакто АФ важливо індивідуально підбирати дозування та відстежувати рівень фактора в кожного пацієнта для забезпечення адекватної терапевтичної відповіді (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцево-судинні ускладнення
У пацієнтів з наявними факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень замісне лікування фактором VIII може призвести до підвищення кардіоваскулярних ризиків.
Ускладнення, пов’язані з катетером
У разі необхідності використання пристрою для центрального венозного доступу слід розглянути ризик ускладнень, пов’язаних з його використанням, у тому числі місцевих інфекцій, бактеріємії та тромбозу катетера (див. розділ «Побічні реакції»).
Вміст натрію
Після розчинення порошку 1 флакон або попередньо наповнений шприц містить 1,27 ммоль (або 29 мг) натрію, що еквівалентно 1,5% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми натрію для дорослої людини 2 г. Залежно від маси тіла пацієнта та дозування РеФакто АФ пацієнти можуть використовувати кілька флаконів або попередньо наповнених шприців. Цю інформацію слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням вживання натрію.
Дослідження впливу фактора VIII на репродуктивну функцію тварин не проводилися, тому дані щодо його впливу на фертильність відсутні. Оскільки гемофілія А рідко виникає в жінок, досвід застосування фактора VIII в період вагітності та годування груддю відсутній. Тому фактор VIII слід застосовувати в період вагітності та годування груддю лише за нагальної потреби.
РеФакто АФ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря з досвідом лікування гемофілії А.
Контроль лікування.
Для визначення дози, необхідної протягом курсу лікування, та частоти повторних інфузій рекомендується проводити дослідження рівня фактора VIII. У різних пацієнтів відповідь на введення фактора VIII може варіювати, що проявляється у різних рівнях відновлення та різних періодах напіввиведення. Доза, розрахована за масою тіла пацієнта, може потребувати корегування для хворих з надмірною або недостатньою масою тіла. Зокрема, у випадку значних хірургічних втручань ретельний моніторинг замісної терапії за допомогою аналізу коагуляції (активності фактора VIII у плазмі) є обов’язковим.
Для моніторингу рівня активності фактора VIII у пацієнтів під час лікування препаратом РеФакто АФ рекомендується застосовувати метод хромогенного аналізу. Якщо для визначення активності фактора VIII у зразках крові пацієнтів використовують in vitro активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), розрахований за допомогою одноетапного аналізу коагуляційної активності, на результати активності фактора VIII можуть впливати як типи реагентів, так і стандарті зразки, які застосовувались при кількісному визначенні. Також можуть бути суттєві відмінності між результатами кількісного визначення, отриманими з використанням хромогенного методу аналізу та визначенням АЧТЧ шляхом одноетапного аналізу коагуляційної активності. Звичайно результати, отримані методом одноетапного аналізу коагуляційної активності, на 20–50% нижчі за результати кількісного визначення, виконаного із застосуванням хромогенного методу аналізу. Для корекції цієї розбіжності можна застосовувати лабораторний стандарт РеФакто АФ (див. розділ «Фармакокінетика»). Передусім це важливо, коли використовують інші лабораторії та/або реагенти.
Дозування.
Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності фактора VIII, локалізації та тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта. Дози, що застосовуються, необхідно коригувати відповідно до клінічної відповіді пацієнта. За наявності інгібіторів може бути потрібне застосування більш високих доз препарату або призначення відповідного специфічного лікування.
Кількість одиниць фактора VIII, що застосовують, зазначають у МО, пов’язаних з діючим стандартом ВООЗ для препаратів, які містять фактор VIII. Активність фактора VIII у плазмі крові зазначається у відсотках (відносно його вмісту в нормальній людській плазмі) або у міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для фактора VIII у плазмі). 1 МО активності фактора VIII еквівалентна кількості фактора VIII в 1 мл нормальної людської плазми.
Активність іншого препарату мороктокогу альфа (Ксинта), зареєстрованого поза межами України, визначається за допомогою виробничого стандарту активності, який було відкалібровано відповідно до міжнародного стандарту ВООЗ з використанням одноетапного аналізу коагуляційної активності. Через відмінності між методами, які використовуються для визначення активності препаратів Ксинта і РеФакто АФ, 1 МО препарату Ксинта (калібрований за допомогою одноетапного аналізу) приблизно еквівалентна 1,38 МО препарату РеФакто АФ (каліброваного за допомогою хромогенного аналізу). Якщо пацієнту, який зазвичай отримує лікування препаратом Ксинта, призначають РеФакто АФ, лікар може розглянути можливість коригування дози залежно від показників відновлення рівня фактора VIII.
Пацієнтам із гемофілією А слід рекомендувати мати при собі достатню кількість препарату фактора VIII відповідно до діючої схеми лікування на випадок, якщо лікування буде потрібним під час подорожі. Слід порадити пацієнтам консультуватися із лікарем напередодні подорожі.
Лікування за необхідності.
Розрахунок необхідної дози фактора VIII базується на емпіричних даних про те, що 1 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла збільшує активність фактора VIII у плазмі крові на 2 МО/дл. Необхідна доза розраховується за формулою:
При лікуванні препаратом РеФакто АФ дітей молодшого віку (віком до 6 років) може виникнути необхідність у застосуванні більш високих доз порівняно з тими, що застосовуються дорослим пацієнтам і дітям старшого віку (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку
Пацієнти віком від 65 років не залучались у клінічні дослідження. Загалом дозу для літніх пацієнтів слід підбирати індивідуально.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю
Під час клінічних досліджень не вивчали коригування дози для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.
Спосіб застосування.
Внутрішньовенне застосування.
РеФакто АФ вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом декількох хвилин після розчинення у відповідному розчиннику. Швидкість введення визначається ступенем комфорту пацієнта. Особам, які вводять препарат, але не є медичними працівниками, рекомендується пройти відповідне навчання.
РеФакто АФ можна застосовувати дітям будь-якого віку, включаючи немовлят, як зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози».
Не повідомлялось про будь-які симптоми передозування при застосуванні препаратів рекомбінантного фактора VIII.
Резюме профілю безпеки
Гіперчутливість та алергічні реакції (які можуть включати ангіоневротичний набряк, печіння та поколювання в місці інфузії, озноб, припливи, генералізовану кропив’янку, головний біль, кропив’янку, артеріальну гіпотензію, летаргію, нудоту, збудженість, тахікардію, стиснення в грудях, шум у вухах, блювання, дихання зі свистом) при застосуванні РеФакто АФ виникають рідко та в деяких випадках прогресують до тяжкої форми анафілаксії, включаючи шок (див. розділ «Особливості застосування»)
РеФакто АФ може містити слідові кількості білка хом’яка. Дуже рідко спостерігалося утворення антитіл до білка хом’яка, але клінічні ускладнення були відсутні. В дослідженні РеФакто у 20 з 113 (18%) попередньо лікованих пацієнтів (ПЛП) спостерігалося підвищення титру антитіл до білка яєчників китайського хом’яка без видимого клінічного ефекту.
Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) може відбуватись у пацієнтів із гемофілією А, які отримують лікування фактором VIII, включаючи РеФакто АФ. Утворення інгібіторів може проявлятися у вигляді недостатньої клінічної відповіді. В таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії.
Перелік побічних реакцій
Інформація, що наведена нижче, відповідає системно-органній класифікації згідно з медичним словником для регуляторної діяльності (MedDRA). Побічні реакції класифіковано відповідно до частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10) та нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100). Нижче представлено побічні реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях РеФакто або РеФакто АФ. Частота зазначена з урахуванням всіх випадкових побічних реакцій, що виникли під час застосування препарату у ході всіх клінічних досліджень із залученням 715 пацієнтів.
У кожній групі побічні ефекти зазначено в порядку зменшення їхньої серйозності.
З боку кровотворної та лімфатичної систем:
дуже часто: інгібування фактора VIII (у пацієнтів, які раніше не отримували лікування)*;
нечасто: інгібування фактора VIII (у пацієнтів, які раніше отримували лікування) *.
З боку імунної системи: нечасто: анафілактичні реакції.
Метаболічні порушення та розлади харчування: часто: зниження апетиту.
З боку нервової системи: дуже часто: головний біль;
часто: запаморочення;
нечасто: периферійна нейропатія, сонливість, дисгевзія.
З боку серця: нечасто: стенокардія, тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку судин: часто: кровотеча/гематома;
нечасто: гіпотензія, тромбофлебіт, гіперемія обличчя.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто: кашель;
нечасто: задишка.
З боку травної системи: часто: діарея, нудота, біль у животі, блювання.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто: кропив’янка, свербіж, висипання;
нечасто: гіпергідроз.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: дуже часто: артралгія;
часто: міалгія.
Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто: підвищення температури тіла;
часто: озноб, ускладнення з боку постійного венозного катетера;
нечасто: астенія, біль, запалення та інші реакції у місці введення.
Лабораторні аналізи:
часто: позитивний тест на антитіла; позитивний тест на антитіла до фактора VIII;
нечасто: підвищення рівня аспартатамінотрасферази, аланінамінотрансферази, білірубіну крові, креатинінфосфокінази крові.
* Частота вказується на основі досліджень всіх факторів VIII, що включали пацієнтів із тяжкою гемофілією А. ПЛП — попередньо ліковані пацієнти; ПНП — попередньо неліковані пацієнти.
Діти
Повідомлялося про один випадок розвитку кісти в 11-річного пацієнта та один випадок затьмарення свідомості в 13-річного пацієнта; розвиток цих станів може бути пов’язаний із лікуванням препаратом РеФакто АФ.
Безпеку застосування РеФакто АФ оцінювали у дослідженнях за участю дорослих, дітей та підлітків, які раніше отримували лікування (n = 18, віком 12–16 років у дослідженні та n = 49, віком 7–16 років у додатковому дослідженні), та встановлено тенденцію до збільшення частоти небажаних явищ у дітей віком 7–16 років порівняно з дорослими.
Додатково дані щодо безпеки були отримані у дослідженнях за участю пацієнтів які отримували (n = 18 віком до 6 років та n = 19 віком від 6 до 12 років) або не отримували (n = 23 віком до 6 років) попереднього лікування. Отримані дані свідчать про подібність профілів безпеки до профілю безпеки у дорослих пацієнтів.
Звітування про підозрювані побічні реакції.
Важливо надавати інформацію про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу і далі контролювати співвідношення користь/ризик застосовування лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про всі підозрювані побічні реакції згідно з місцевими вимогами.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати, щоб уникнути пошкодження попередньо наповненого шприца.
Препарат у межах терміну придатності можна зберігати при температурі не вище 25 °С протягом 3 місяців. Препарат не можна повертати до холодильника, якщо його зберігали при кімнатній температурі.
Приготований розчин слід використати одразу або протягом 3 годин після приготування розчину (та/або зняття сірого ковпачка з наконечника для форми випуску попередньо наповнений шприц) за умови зберігання при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
За рецептом.
Ваєт Фарма С.А. / Wyeth Farma S.A.
Аутовіа дель Норте А1, Км 23, десвіо Алгете, Км. 1, Сан Себастіан де лос Реєс, 28700 Мадрид, Іспанія / Autovia del Norte A1, Km 23, desvio Algete, Km. 1, San Sebastian de los Reyes, 28700 Madrid, Spain.