1. До стандартів критеріїв діагностики гострого гломерулонефриту не належить наступний клінічний синдром:
А. Сечовий.
В. Набряковий.
С. Синдром запального ураження клубочків (біль у попереку, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ).
D. Анемічний.
Е. Синдром серцевої недостатності.
2. До клінічних критеріїв діагностики хронічного гломерулонефриту не належить наступний синдром:
А. Сечовий синдром.
В. Нефротичний синдром.
С. Гіпертензивний синдром.
D. Анемічний синдром.
Е. Синдром хронічної серцевої недостатності.
3. До критеріїв переходу гострого в хронічний гломерулонефрит не належить наступний симптом:
А. Збереження набряків та АГ більше 3 міс.
В. Креатинін в крові 0,7 ммоль/л.
С. Протеїнурія більше 500 мг/добу.
D. Мікрогематурія протягом року.
Е. Наявність ознак активного запалення (набряки, лейкоцитоз, підвищена ШОЕ).
4. До ефективних методів лікування гострого гломерулонефриту не належить застосування такого препарату:
А. Глюкокортикоїд преднізолон.
В. Імунодепресант циклофосфамід.
С. Імунодепресант хлорамбуцил.
D. Преднізолон + циклофосфамід.
Е. Індометацин.
5. При хронічному гломерулонефриті в період загострення не призначають:
А. Преднізолон.
В. 6-Меркаптопурин або циклофосфамід.
С. Варфарин.
D. Хлорохін.
Е. Гепарин.
6. Для хронічного пієлонефриту не характерна наступна форма:
А. Латентна.
В. Рецидивуюча.
С. Набрякова.
D. Гіпертонічна.
Е. Анемічна.
7. Для хронічного пієлонефриту не характерний наступний синдром:
А. Сечовий.
В. Гематуричний.
С. Інтоксикаційний.
D. Больовий.
Е. Гіпертензивний.
8. До стандартів лікування загострення хронічного пієлонефриту не належить наступний препарат:
А. Тетрациклін.
В. Амоксицилін.
С. Норфлоксацин.
D. Цефтріаксон.
Е. Амікацин.
9. Для санаторно-курортного лікування хронічного пієлонефриту не рекомендують наступний курорт:
А. Хмільник.
В. Трускавець.
С. Сатанів.
D. Моршин.
Е. Березівське.
10. До амілоїдозу нирок не характерна наступна форма:
А. Первинний амілоїдоз (AL-тип).
В. Вторинний амілоїдоз (AА-тип).
С. Амілоїдоз у молодому віці.
D. Сімейний (спадковий) амілоїдоз.
Е. Старечий амілоїдоз.
11. До клінічних критеріїв діагностики амілоїдозу нирок не належить:
А. Збільшення печінки, селезінки та АГ у хворих з остеомієлітом.
В. Протеїнурія, циліндрурія, мікрогематурія (20%).
С. Больовий синдром.
D. Значне підвищення ШОЕ, анемія.
Е. Набряковий синдром у поєднанні з масивною протеїнурією.
12. Для АL-амілоїдозу нирок не характерний наступний симптом:
А. Нефротичний синдром без причини.
В. Гепатомегалія.
С. Синдром мальабсорбції, діареї та закрепу без причини.
D. Вторинна кардіоміопатія.
Е. Гіпертермія.
13. Спадковий амілоїдоз нирок не характеризується наступним симптомом:
А. Нейропатія в анамнезі.
В. Ураження серцево-судинної системи.
С. Синдром надлишкової маси тіла.
D. Ураження нирок.
Е. Помутніння скловидного тіла.
14. До стандартів лікування амілоїдозу нирок не належить наступний метод:
А. Лікування основного захворювання.
В. Преднізолонотерапія.
С. Вживання сирої печінки.
D. Хлорохін.
Е. Колхіцин.
15. Для хронічної ниркової недостатності не характерний такий критерій:
А. Астенічний синдром (млявість, втомлюваність, апатія).
В. Дистрофічний синдром (сухість і свербіж шкіри, «іній», схуднення, розчухування).
С. Гіпотензивний синдром.
D. Шлунково-кишковий синдром (гастрит, коліт, кровотечі).
Е. Гіпертензивний та сечовий синдром.
16. До стандартів лікування хронічної ниркової недостатності не належить:
А. Лікування основного захворювання.
В. Промивання кишечнику, сифонні клізми.
С. Дезінтоксикаційна терапія (препарат, що містить повідон низькомолекулярний, натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид, магнію хлориду гексагідрат, натрію гідрокарбонат; 5% розчин глюкози).
D. Антигіпертензивна терапія (карведилол, індапамід, фуросемід).
Е. Застосування фталілсульфатіазолу.
17. До показань для хронічного гемодіалізу не належить:
А. Швидкість клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв.
В. Вміст креатиніну в плазмі крові більше 1 ммоль/л.
С. Вміст калію в плазмі крові більше 6 ммоль/л.
D. Розвиток стійкої олігоанурії (діурез менше 500 мл/добу).
Е. Розвиток гіперглікемії.
18. До протипоказань до гемодіалізу при хронічній нирковій недостатності не належить:
А. Геморагічний синдром будь-якого генезу.
В. Злоякісна АГ.
С. Перенесені в минулому інфаркти міокарда й інсульти.
D. Глюкоза крові 7,5 ммоль/л.
Е. Виражена серцева недостатність.
19. До ентеросорбентів, які застосовуються при хронічній нирковій недостатності, не належить:
А. Гідрогель метилкремнієвої кислоти.
В. Панкреатин.
С. Вугілля активоване.
D. Нанокремнію діоксид.
Е. Оксицелюлоза.
20. Не спричиняє виникненню «уремічної» кровотечі наступний препарат:
А. Ацетилсаліцилова кислота.
В. Німесулід.
С. Препарат магнію.
D. Диклофенак натрію.
Е. Преднізолон.
21. Не пригнічує синтез амілоїду наступний препарат:
А. Хлорохін.
В. Преднізолон.
С. Колхіцин.
D. Димеркапрол.
Е. Мелфалан.
22. До ускладнень гострого гломерулонефриту не належить наступний критерій:
А. Гостра ниркова недостатність.
В. Гіпертонічна енцефалопатія.
С. Еклампсія.
D. Гостра лівошлуночкова недостатність.
Е. Тахікардія за типом «пірует».
Еталони відповідей
1 D | 5 С | 9 А | 13 С | 17 Е | 21 В |
2 Е | 6 С | 10 С | 14 В | 18 D | 22 Е |
3 В | 7 В | 11 С | 15 С | 19 В | |
4 Е | 8 А | 12 Е | 16 Е | 20 С |