Тести до розділу 2 (5001601825) Розділ

1. Для атеросклерозу не характерний такий біохімічний показник:

А. Гіперхолестеринемія.

В. Гіпертригліцеридемія.

С. Підвищення ХС ЛПНЩ.

D. Підвищення ХС ЛПВЩ.

Е. Підвищення ХС ЛПВЩ.

2. В патогенезі атеросклерозу не відіграє ролі наступний фактор:

А. Порушення ліпідного спектра крові.

В. Гостре локальне та хронічне системне запалення судин.

С. Генетичні чинники.

D. Зсув лейкоцитарної формули крові вліво.

Е. Дисфункція ендотелію.

3. До гострих коронарних синдромів не належить:

А. Не Q-інфаркт міокарда.

В. Q-інфаркт міокарда.

С. Стабільна стенокардія.

D. Нестабільна стенокардія.

Е. Стенокардія після коронарних втручань.

4. Характерною ознакою позитивної велоергометричної проби є:

А. Виникнення епізоду стенокардії та зміщення сегмента ST над ізолінією на 1 мм і більше при тривалості ST 0,08 с.

В. Зміни зубця Т на ЕКГ.

С. Поява поодиноких екстрасистол.

D. Збільшення зубця R на ЕКГ.

Е. Подовження комплексу QRS.

5. Антиангінальною дією не характеризуються:

А. Нітрати.

В. Блокатори бета-адренорецепторів.

С. Антагоністи кальцію.

D. Аміодарон.

Е. Антиагреганти.

6. Який чинник не підвищує рівень тригліцеридів у крові?

А. Алкоголізм.

В. Вживання морепродуктів.

С. Цукровий діабет.

D. Ожиріння.

Е. Хронічна ниркова недостатність

7. Який чинник не підвищує рівень ХС ЛПНЩ?

А. Гіпотиреоз.

В. Холестаз.

С. Цукровий діабет.

D. Нефротичний синдром.

Е. Ідіопатична фібриляція передсердь.

8. Дієтичні рекомендації для профілактики атеросклерозу передбачають виключення наступного продукту:

А. Знежирене молоко, йогурт, сир.

В. Риба варена, копчена, смажена без шкіри.

С. М’ясо свиняче.

D. Фрукти, овочі.

Е. Приправи: перець, гірчиця, спеції.

9. Плейотропні (неліпідні) ефекти статинів не включають:

А. Стабілізацію та регрес атеросклеротичної бляшки.

В. Протизапальний та імуномоделуючий ефект.

С. Протитромботичну дію.

D. Антикоагулянтну властивість.

Е. Гіпоглікемічний ефект.

10. До факторів, які збільшують потребу міокарда в кисні, не належить:

А. Тахікардія.

В. Артеріальна гіпертензія.

С. Серцева недостатність.

D. Артеріальна гіпотензія.

Е. Прийом катехоламінів, бронходилататорів, трициклічних антидепресантів.

11. До нових метаболічних факторів ризику серцево-судинних захворювань не належить наступний:

А. Гіперфібриногенемія.

В. Гіперурикемія.

С. Високий рівень гомоцистеїну.

D. Високий рівень С-реактивного білка.

Е. Лейкоцитоз.

12. Цілодобове моніторування ЕКГ дає змогу встановити наявність:

А. «Німої» ішемії міокарда.

В. Коронарного синдрому Х.

С. Синдрому енергетично-динамічної недостатності.

D. Систолічної дисфункції міокарда.

Е. Діастолічної дисфункції міокарда.

13. До особливих клінічних форм стабільної стенокардії не належить:

А. Рання ранкова стенокардія.

В. Стенокардія лежачого положення.

С. «Холодова» стенокардія.

D. Прогресуюча стенокардія.

Е. «Статична» стенокардія.

14. Механізм дії ацетилсаліцилової кислоти не полягає у:

А. Незворотному інгібуванні ЦОГ-1.

В. Селективному інгібуванні ЦОГ-2.

С. Стимулюванні утворення NO-синтетази.

D. Зв’язуванні з рецепторами глікопротеїну ІІb/ІІІа тромбоцитів.

Е. Зв’язуванні плазміну з інгібітором активатора плазміногену-1.

15. Гепаринотерапію слід проводити під контролем:

А. Протромбінового індексу.

В. Активованого часткового тромбопластинового часу.

С. Рівня катехоламінів.

D. Міжнародного нормалізованого відношення.

Е. Рівня фібриногену.

16. До низькомолекулярних гепаринів належить:

А.Гепарин.

В. Еноксапарин.

С. Гірудин.

D. Варфарин.

Е. Клопідогрель.

17. До характерних симптомів ішемії міокарда належить:

А. Плевральний біль.

В. Біль у середній чи нижній частині абдомінальної ділянки.

С. Нападоподібний біль за грудниною при стресовій ситуації.

D. Дуже короткотривалі (протягом декількох секунд) епізоди колючого болю в ділянці серця у людей до 30 років.

Е. Біль, що іррадіює в нижні кінцівки.

18. Який препарат найбільш ефективно знижує смертність при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST?

А. Гепарин.

В. Алтеплаза.

С. Ацетилсаліцилова кислота.

D. Бісопролол.

Е. Нітрогліцерин.

19. Яка група препаратів не знижує смертність при нестабільній стенокардії?

А. Антикоагулянти.

В. Антиагреганти.

С. Блокатори бета-адренорецепторів.

D. Антагоністи кальцію.

Е. Інгібітори АПФ.

20. Який маркер слід визначати, коли інфаркт міокарда триває 7 днів?

А. Тропінін І.

В. КФК.

С. Міоглобін.

D. АлАТ.

Е. АсАТ.

21. Який препарат не належить до тромболітиків?

А. Стрептокіназа.

В. Тканинний активатор плазміногену.

С. Урокіназа.

D. Гіалуронідаза.

Е. Тенектеплаза.

22. Після перенесеного інфаркту міокарда не призначають препарат для профілактики повторного його виникнення:

А. Блокатори бета-адренорецепторів.

В. Ацетилсаліцилова кислота.

С. Лізиноприл.

D. Аторвастатин.

Е. Ізосорбіду мононітрат.

23. Який із чинників не підвищує рівень тропонінів І, Т в крові?

А. Гостра і хронічна серцева недостатність.

В. Тромбоемболія легеневої артерії.

С. Артеріальна гіпертензія.

D. Артеріальна гіпотензія.

Е. Клапанні вади серця.

24. До ознак високого безпосереднього ризику смерті і розвитку інфаркту міокарда не належить така:

А. Повторні епізоди ішемії міокарда.

В. Підвищення вмісту серцевих тропонінів.

С. Нестабільна гемодинаміка (серцева недостатність та артеріальна гіпертензія).

D. Шлуночкові пароксизмальні тахікардії.

Е. Суправентрикулярні пароксизмальні тахікардії.

25. При кардіогенному шоку не призначають наступний препарат:

А. Допамін.

В. Добутамін.

С. Кофеїн.

D. Норадреналін.

Е. Преднізолон.

26. При інфаркті міокарда не призначають перераховані препарати, за виключенням:

А. Профілактичне застосування лідокаїну.

В. Профілактичне застосування фуросеміду.

С. Застосування похідних дигідропіридину короткої дії.

D. Введення алтеплази.

Е. Застосування омепразолу

27. При гіпертонічній хворобі гіпертрофія лівого шлуночка не спричиняє розвитку такого захворювання:

А. Хронічної коронарної недостатності.

В. Інфаркту міокарда.

С. Фатальних аритмій серця.

D. Гіпертонічних кризів.

Е. Хронічної серцевої недостатності.

28. Резистентну форму гіпертонічної хвороби не викликає:

А. Застосування глюкокортикостероїдів, гіпокаліємія.

В. НПЗП (диклофенак натрію, німесулід).

С. Норадреналін, допамін, ефедрин.

D. Статеві гормони, пероральні контрацептиви.

Е. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

29. Який антигіпертензивний препарат не належить до першої лінії?

А. Діуретики.

В. Антагоністи кальцію.

С. Блокатори альфа-адренорецепторів.

D. Інгібітори АПФ.

Е. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

30. При гіпертонічній хворобі з високим ризиком ІХС не застосовують наступний антигіпертензивний препарат:

А. Блокатори альфа-адренорецепторів.

В. Інгібітори АПФ.

С. Антагоністи кальцію.

D. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Е. Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів

31. При резистентній формі гіпертонічної хвороби не застосовують таку малоефективну комбінацію антигіпертензивних препаратів:

А. Антагоністи кальцію + інгібітор АПФ.

В. Інгібітор АПФ + гідрохлоротіазид.

С. Амлодипін + блокатор бета-адренорецепторів.

D. Амлодипін + лозартан.

Е. Празозин + ніфедипін короткої дії.

32. При гіпертонічній хворобі не показана така комбінація антигіпертензивних препаратів:

А. Блокатор бета-адренорецепторів + лозартан.

В. Блокатор бета-адренорецепторів + амлодипін.

С. Амлодипін + блокатор альфа-адренорецепторів.

D. Амлодипін + кандесартан.

Е. Блокатор бета-адренорецепторів + еналаприл.

33. Хворим з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією не призначають такий антигіпертензивний препарат:

А. Пропранолол.

В. Гідрохлоротіазид.

С. Амлодипін.

D. Раміприл.

Е. Лозартан.

34. При гострій гіпертензивній енцефалопатії не призначають:

А. Урапідил.

В. Нітропрусид натрію.

С. Ніфедипін.

D. Лабеталол.

Е. Фуросемід.

35. При інсульті не призначають такий антигіпертензивний препарат:

А. Бісопролол.

В. Урапідил

С. Ніфедипін.

D. Еналаприл.

Е. Лабеталол.

36. У людей негроїдної раси ефективний наступний антигіпертензивний препарат:

А. Лізиноприл.

В. Кандесартан.

С. Бісопролол.

D. Празозин.

Е. Амлодипін.

37. Який антигіпертензивний препарат не застосовують при гіпертонічній хворобі, ускладненій не Q-інфарктом міокарда?

А. Фуросемід.

В. Ніфедипін короткої дії.

С. Урапідил

D. Карведилол.

Е. Лабеталол.

38. Який синдром не характерний для нейроциркуляторної дистонії?

А. Гіпертензивний.

В. Кардіальний.

С. Респіраторний.

D. Аритмічний.

Е. Сечовий.

39. Критеріями діагностики нейроциркуляторної дистонії не є такий симптом:

А. Функціональні зміни з боку системи кровообігу.

В. Молодий вік.

С. Пролапс мітрального клапана (до 60% випадків).

D. Артеріальний тиск 140/100 мм рт. ст.

Е. Зміни зубця Т на ЕКГ.

40. При нейроциркуляторної дистонії найбільш ефективним антигіпертензивним препаратом є:

А. Гідрохлоротіазид.

В. Бісопролол.

С. Еналаприл.

D. Лозартан.

Е. Амлодипін.

41. Патогномонічним симптомом при інфекційному ендокардиті є:

А. Субфебрилітет.

В. Позитивна гемокультура у двох пробах.

С. Геморагічний синдром.

D. Хронічна ниркова недостатність.

Е. Тяжкі аритмії серця.

42. До високих факторів ризику розвитку інфекційного ендокардиту не належить:

А. Імплантація електрокардіостимулятора.

В. Складні вроджені «ціанотичні» вади серця.

С. Раніше перенесений інфекційний ендокардит.

D. Протезовані клапани серця.

Е. Пролапс мітрального клапана ІІІ ступеня.

43. До первинної кардіоміопатії не належить така форма:

А. Дилатаційна.

В. Гіпертрофічна.

С. Рестриктивна.

D. Аритмогенна.

Е. Ендокринна.

44. Ефективним засобом лікування дилатаційної кардіоміопатії не вважаються:

А. Блокатори бета-адренорецепторів.

В. Інгібітори АПФ.

С. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

D. Діуретики.

Е. Нітрати.

45. До стандартних ехоКГ-критеріїв гіпертрофічної кардіоміопатії не належить такий критерій:

А. Товщина міжшлуночкової перетинки >15 мм, товщина задньої стінки лівого шлуночка >13 мм.

В. Ознаки діастолічної дисфункції міокарда.

С. Збільшення фракції викиду >70%.

D. Зменшення об’ємів шлуночків.

Е. Збільшення об’ємів шлуночків.

46. До стандартних критеріїв діагностики рестриктивної кардіоміопатії не належить такий критерій:

А. Гарячка, зменшення маси тіла, пульмоніт.

В. Правошлуночкова і лівошлуночкова серцева недостатність.

С. Дилатація передсердь і зменшення порожнин обох шлуночків.

D. Лейкоцитоз і зсув лейкоцитарної формули крові вліво.

Е. Гіпереозинофілія.

47. Лікування рестриктивної кардіоміопатії не включає:

А. Серцеві глікозиди.

В. Преднізолонотерапію.

С. Цитостатики.

D. Антикоагулянти.

Е. Аміодарон.

48. Дифузний міокардит не характеризує наступний критерій діагностики:

А.Ущільнений, двофазний та негативний зубець Т на ЕКГ.

В. Аритмії та блокади серця.

С. Збільшення порожнин серця.

D. Розвиток симптомів серцевої недостатності.

Е. Артеріальна гіпертензія.

49. Стандартом критеріїв діагностики дефекту міжшлуночкової перетинки не є:

А. Відставання дітей у фізичному розвитку.

В. Межі відносної терапії зміщуються вліво і вправо.

С. Вислуховується інтенсивний систолічний шум в ІІ–IV міжребер’ї зліва (самостійно або у поєднанні з діастолічним шумом).

D. На ЕКГ визначають переважно гіпертрофію і перевантаження правого шлуночка.

Е. Суглобовий синдром.

50. До стандартів лікування дифузного міокардиту не належать:

А. НПЗП (німесулід).

В. Антиагреганти.

С. Амінохінолінові препарати.

D. Цитостатики.

Е. Антикоагулянти.

51. До стандартів діагностики ексудативного перикардиту не належать:

А. Біль в ділянці серця за типом кардіалгії.

В. Напади стенокардії.

С. «Гавкаючий» кашель, дисфагія, тихий голос.

D. Низький вольтаж зубців ЕКГ та інверсія зубця Т.

Е. Накопичення ексудату в перикарді (80–200–1000 мл).

52. До стандартів діагностики мітрального стенозу
не належить:

А. Симптом Попова — Савельєва.

В. Зміщення відносної тупості серця вверх і вправо.

С. Хлопаючий І тон на верхівці та діастолічний шум.

D. Систолічний шум на верхівці серця, який проводить в аксилярну впадину.

Е. П-подібний рух передньої стулки, однонаправлений рух стулок у діастолу за даними ехоКГ.

53. До стандартів лікування мітрального стенозу ревматичної етіології
не належить:

А. Дигоксин.

В. Блокатори бета-адренорецепторів.

С. Антикоагулянти.

D. Застосування бензатину бензилпеніциліну.

Е. НПЗП.

54. До стандартів діагностики мітральної регургітації не належить такий симптом:

А. Межі відносної тупості зміщуються вліво та вверх.

В. І тон послаблений на верхівці серця.

С. Систолічний шум на верхівці, який проводиться в аксилярну впадину.

D. Вибухання стулок мітрального клапана в порожнину лівого передсердя.

Е. Зміщення електричної осі серця вправо.

55. До стандартів діагностики пролапсу мітрального клапана не належать:

А. Перебої в роботі серця і біль за типом кардіалгії.

В. Межі відносної тупості серця зміщуються вправо.

С. І тон гучний, пізній систолічний шум на верхівці, систолічний щиголь.

D. Збільшення розміру лівого передсердя за даними ехоКГ.

Е. Провисання стулок мітрального клапана в порожнину лівого передсердя за даними ехоКГ.

56. До стандартних критеріїв діагностики аортального стенозу не належить такий:

А. Пульс малий, рідкий, повільний.

В. Межі відносної тупості серця зміщуються вліво і вниз.

С. Вислуховується грубий систолічний шум над аортою, який проводиться на a. carotis.

D. Визначається зміщення електричної осі серця вправо за даними ЕКГ.

Е. Ущільнення та потовщення стінок аорти і стулок аортального клапана за даними ехоКГ.

57. До критеріїв діагностики аортальної регургітації не належить такий:

А. Пульс швидкий, великий, високий, частий.

В. Межі відносної тупості серця зміщуються вліво і вниз.

С. Вислуховується діастолічний шум на верхівці серця.

D. На ехоКГ визначається гіпертрофія лівого шлуночка з систолічним перевантаженням.

Е. На ЕКГ визначається «шарованість» відображення ехогенності стулок і стінок аорти.

58. До критеріїв діагностики дефекту міжшлуночкової перетинки не належить такий:

А. Ознаки відставання фізичного розвитку у дітей.

В. Межі відносної тупості серця зміщуються вліво і вправо.

С. Вислуховується інтенсивний систолічний шум в ІІІ–IV міжребер’ї зліва самостійно або в поєднанні з діастолічним шумом.

D. Вислуховується систолічний шум на верхівці, що проводиться в аксилярну впадину.

Е. Фрагментарне і неповне відображення міжшлуночкової перетинки на ехоКГ.

59. До стандартів ЕКГ-критеріїв діагностики фібриляції передсердь не належить такий:

А. Відсутність зубця Р.

В. Визначаються хвилі f.

С. Амплітуда зубця R може бути різною (електрична альтернація).

D. І тон на верхівці різної сили.

Е. Комплекс QRS становить 0,12 с.

60. Найбільш ефективним антиаритмічним препаратом у купіруванні фібриляції передсердь є:

А. Лідокаїн.

В. Пропафенон.

С. Пропранолол.

D. Верапаміл.

Е. АТФ.

61. При постійній формі фібриляції передсердь не можна тривало застосовувати такий препарат:

А. Дигоксин.

В.Карведилол.

С. Верапаміл.

D. Хінідин.

Е. Варфарин.

62. Для профілактики рецидиву фібриляції шлуночків не слід застосовувати такий препарат:

А. Карведилол.

В. Аміодарон.

С. Інгібітор АПФ лізиноприл.

D. Кандесартан.

Е. Дигоксин.

63. Згідно з даними доказової медицини підвищує смертність при тривалому застосуванні наступний антиаритмічний препарат:

А. Хінідин.

В. Бісопролол.

С. Дилтіазем.

D. Аміодарон.

Е. Верапаміл.

64. При виникненні атріовентрикулярної блокади Мобітца ІІ можна застосовувати тільки такий препарат:

А. Аміодарон.

В. Атропін.

С. Пропранолол.

D. Верапаміл.

Е. Пропафенон.

65. При лівошлуночковій бігеменії не можна застосовувати:

А. Дигоксин.

В. Лідокаїн.

С. Пропафенон.

D. Ацебуталол.

Е. Аміодарон.

66. При набряку легенів з підвищеним АТ найбільш ефективним є наступний препарат:

А. Пропранолол.

В. Нітропрусид натрію.

С. Верапаміл.

D. Дигоксин.

Е. Торасемід.

67. При набряку легенів зі зниженим АТ найбільш доцільно спочатку ввести:

А. Допамін.

В. Нітрогліцерин.

С. Нітропрусид натрію.

D. Торасемід.

Е. Азаметонію бромід.

68. При хронічній серцевій недостатності ІІА стадії (за класифікацією Стражеска — Василенка) недоцільно застосовувати наступний блокатор бета-адренорецепторів:

А. Карведилол.

В. Пропранолол.

С. Бісопролол.

D. Метопрололу сукцинат.

Е. Небіволол.

69. При хронічній серцевій недостатності ІІІ стадії недоцільно застосовувати наступний препарат:

А. Дигоксин.

В. Кандесартан.

С. Спіронолактон.

D. Торасемід.

Е. Інгібітор АПФ еналаприл.

70. При хронічній серцевій недостатності ІІБ–ІІІ стадії в 50% і більше випадків хворі помирають від:

А. Фібриляції передсердь.

В. Фібриляції шлуночків.

С. Тромбоемболічних ускладнень.

D. Асистолії.

Е. Електромеханічної дисоціації.

Еталони відповідей