• Кабинет
  • 4.05. Синдром подразненого кишечнику

    Міжнародні назви

    Визначення. СПК — це функціональні розлади кишечнику впродовж 3 міс і більше, під час яких абдомінальний біль поєднується з порушеннями акту дефекації та кишкового транзиту. Синдром подразненої товстої кишки відзначають і у чоловіків (10–20% випадків), і в жінок (70–80% випадків). У розвинених країнах СПК реєструється у 5–10% дорослого населення.

    Етіологія. Фактори, які сприяють розвитку захворювання:

    1. Нервово-психічний вплив (депресії, тривожність, іпохондричний стан, фіксація почуття провини) та дисфункція вегетативної НС (гіперреактивність симпатичної або парасимпатичної систем).
    2. орушення режиму та якості харчування (недостатня кількість у раціоні харчових волокон, відмова від повноцінного сніданку, їда всухом’ятку).
    3. Сидячий спосіб життя, супутні урологічні та гінекологічні захворювання, вагітність.
    4. Спадковість (це захворювання відзначають у родичів хворого).
    5. Гостра кишкова інфекція та інші захворювання органів травлення.

    Основні патогенетичні ланки захворювання:

    1. Підвищена чутливість рецепторів стінки товстої кишки до розтягнення, що супроводжується неприємним відчуттям через низький поріг збудливості.
    2. Вплив ендогенних опіоїдних пептидів — енкефалінів, які виділяються в головному мозку, — на секрецію та моторику товстої кишки через опіатні рецептори.
    3. Гіпераліментарний гіперкінез з підвищеною активністю кишкової стінки з перевагою низькоамплітудних сегментарних скорочень, що призводить до тривалої затримки кишкового вмісту і сповільнення транзиту (зустрічається в 52% хворих). У 36% випадків виникає дистонічний гіпокінез, акінез, який характеризується зниженням моторно-евакуаторної активності і порушенням тонусу кишкової стінки та больовим синдромом.
    4. Відбуваються секреторні розлади з розвитком бродильної диспепсії, при якій частина вуглеводів недостатньо розщеплюється і всмоктується. У товстій кишці під впливом мікроорганізмів виникає дисбактеріоз; надмірна кількість органічних і осмотичних речовин сприяють транссудації та розвитку запалення; посилене газоутворення сприяє збудженню перистальтики кишечнику і виникненню діареї, що чергується із закрепами.

    Патофізіологічні механізми при СПК

    1. Порушення рухової активності кишечнику.
    2. Порушення вісцеральної чутливості/перцепції.
    3. Дисрегуляція/гіперчутливість ЦНС.
    4. Психопатологічні порушення.
    5. Постінфекційне запалення кишечнику і нейроімунна модуляція кишкових функцій.
    6. Харчова алергія і харчова непереносимість.
    7. Зовнішні та внутрішні чинники тригерів (стреси, шкідливі звички, прийом антибіотиків, спадковість, мальабсорбція жовчних кислот, гормональний дисбаланс, дисбаланс кишкової мікрофлори і т. п.).

    Класифікація СПК згідно з Брістольською шкалою

    І — варіант із закрепом (тверде випорожнення * >25% і м’яке або водянисте випорожнення ** <25% випорожнень кишечнику***).

    ІІ — варіант із діареєю (м’яке або водянисте випорожнення ** >25%; тверде або шкарубке випорожнення* <25% випорожнень кишечнику***).

    ІІІ — змішаний варіант (тверде або шкарубке випорожнення * >25% і м’яке або водянисте випорожнення** >25% випорожнень кишечнику***).

    ІV — невизначений варіант, альтернуючий (недостатня вираженість відхилень консистенції калу для інших субтипів ***).

    • Примітки:

    *Брістольська шкала форми калу, тип 1–2 (окремі тверді горіхоподібні грудки (пасаж утруднений), кал у формі ковбаски або грудкуватий).

    **Брістольська шкала форми калу, тип 6–7 (крихкі частки з нерівними краями, рідкий неоформлений кал).

    ***Без застосування антидіарейних та проносних препаратів.

    Додаткова класифікація СПК

    Тригер-фактор СПК:

    • післяінфекційний СПК, індукований вживанням певних харчових продуктів;
    • стрес-індукований СПК.

    Домінуючий клінічний синдром:

    • СПК з переважанням кишкової дисфункції;
    • СПК з переважанням больового синдрому;
    • СПК з переважанням метеоризму.

    Періоди: загострення і ремісії.

    Залежно від вираженості клінічної картини захворювання може мати такі форми перебігу:

    1. Легка форма: клінічні прояви короткочасні, ремісії стійкі, тривалі; стан хворих задовільний, пацієнти не мають психічних порушень і не відзначають зниження якості життя.
    2. Середнього ступеня тяжкості: симптоми захворювання турбують постійно, що є причиною зниження якості життя; у хворих з’являються симптоми депресії, високого рівня тривоги та іпохондричних станів.
    3. Тяжка форма: постійно спостерігаються диспептичні, психічні розлади та значне зниження якості життя.

    Приклад формулювання діагнозу: СПК з переважанням діареї середнього ступеня тяжкості.

    Клініка та діагностика захворювання

    Фактори, що сприяють розвитку СПК [8, 28, 31]:

    • Стресові ситуації.
    • Особливості харчування (неповноцінне одноманітне харчування, низький вміст у раціоні баластних речовин).
    • Малорухливий спосіб життя.
    • Генетична схильність.
    • Глистяна інвазія (аскаридоз, лямбліоз).
    • Низька маса тіла при народженні (менше 2,5 кг).
    • Перенесені кишкові інфекції (24–32% випадків).
    • Дисбактеріоз кишечнику.
    • Харчова непереносимість (молока).

    Основні симптоми СПК

    • Абдомінальний біль або дискомфорт.
    • Здуття живота.
    • Порушення кишкової функції:
    • зміна частоти випорожнень (посилення або уповільнення);
    • «ургентне» випорожнення;
    • зміни консистенції випорожнень (від водянистого до грудкуватого);
    • дискомфорт або утруднення акту дефекації;
    • відчуття неповного спорожнення кишечнику;
    • виділення слизу з калом;
    • тенезми;
    • нетримання калу.
    • Верхні гастроентерологічні симптоми (нудота, відчуття грудки в шиї, печія, біль у грудях).
    • Негастроентерологічні симптоми.
    • Неприємний смак у роті, прискорене сечовипускання, ніктурія, гінекологічні проблеми і т. п.
    • Психологічні розлади (тривога, фобії, соматизація, параноя та ін.).

    Загальні діагностичні критерії СПК:

    • початок хвороби в молодому віці;
    • багаторічний перебіг без ознак прогресування захворювання;
    • відносна стабільність клінічних симптомів, їхня стереотипність і зв’язок із впливом нервово-психічних факторів;
    • відсутність суб’єктивних проявів хвороби в нічний час;
    • невідповідність між різноманітністю скарг і даними об’єктивного дослідження;
    • висока частота тривожно-іпохондричних і депресивних розладів.

    Діагностичні критерії СПК із закрепами (53% хворих): кратність випорожнення кишечнику до 2 разів на тиждень. Тривале та надмірне натужування під час акту дефекації, непродуктивні позиви до дефекації, відчуття неповного випорожнення кишечнику, фрагментовані «щільні» калові маси, зменшення маси фекалій (менш ніж 35 г/добу), відсутність крові в калі, поєднання зі зниженим лібідо. Особливості характеру особистості при розвитку анальної фіксації: впертість, педантичність, бережливість.

    Діагностичні критерії СПК з діареєю (23% хворих): поява переважно вранці, після сніданку (синдром ранкової бурі): випорожнення з невеликими інтервалами впродовж короткого періоду (1–2 год) з виділенням невеликих порцій неоформлених калових мас; імперативні позиви, виділення слизу з калом, рідше — лієнторея; кратність випорожнень 2–4 (6) разів на добу; загальна вага калових мас не перевищує 200 г/добу. Рецидивуюча діарея не спричиняє синдрому мальабсорбції. В особистості домінує бажання визнавати власну значущість.

    Діагностичні критерії СПК з больовим синдромом і метеоризмом (27% хворих): локалізація болю у здухвинних ділянках не виникає вночі; посилення больових відчуттів після їжі, під час менструацій, емоційного збудження; інтенсивність, локалізація, розповсюдженість, гострота болю змінюється протягом дня; зменшення вираженості болю після дефекації або відходження газів, у випадку, коли є невідкладні справи. Біль супроводжується симптомами порушення транзиту кишкового вмісту та акту дефекації, відчуттям переповнення живота.

    Усім трьом варіантам СПК притаманні «позакишкові» симптоми: 42–87% пацієнтів скаржаться на патологію опорно-рухової системи.

    Діагностичні критерії СПК (Римські критерії ІІІ, 2006)

    Рецидивуючий абдомінальний біль або дискомфорт протягом щонайменше 3 днів на місяць за останні 3 міс, що супроводжується двома або більше з наведених нижче ознак:

    1) поліпшення після дефекації;

    2) початок захворювання супроводжується зміною частоти випорожнення;

    3) початок захворювання супроводжується зміною консистенції випорожнень.

    Критерії повинні бути наявні протягом останніх 3 міс та з’являтися щонайменше за 6 міс до встановлення діагнозу.

    Додаткові діагностичні критерії СПК (Римські критерії ІІІ, 2006):

    • Порушення частоти випорожнень (менше 3 випорожнень на тиждень або більше 3 випорожнень на добу).
    • Неправильна форма випорожнень (тверді, рідкі).
    • Натужування під час дефекації.
    • Імперативні позиви або відчуття неповного випорожнення, виділення слизу з дефекаціями та здуття живота.

    Біль при СПК є завжди, але має певні особливості:

    • зменшується після дефекації;
    • не виникає вночі;
    • посилюється після їжі, при неспокої, емоційному збудженні, під час менструації;
    • зникає під час відпустки, відпочинку;
    • локалізується в правій або лівій здухвинних ділянках.

    Позакишкові клінічні симптоми при СПК:

    • головний біль (типу мігрені);
    • відчуття «клубка» при ковтанні;
    • неможливість спати на лівому боці;
    • порушення сну, стану спокою, лабільність настрою;
    • загальне внутрішнє занепокоєння;
    • погіршення стану, не пов’язане з якістю їжі;
    • розлади сечовипускання;
    • канцерофобія.

    СПК — це діагноз виключення, який вимагає багатьох обстежень і диференційної діагностики з різноманітними захворюваннями. Вирішальне значення в обстеженні хворих мають дані колоноскопії і ректороманоскопії.

    Особливо тривожними є тривалі симптоми, які виключають діагноз СПК:

    • гарячка;
    • домішки крові в калі; немотивоване схуднення;
    • кишкові розлади, що переривають сон;
    • зміни в загальному аналізі крові (анемія, лейкоцитоз, нейтрофільоз, прискорена ШОЕ);
    • вік понад 50 років.

    При обстеженні хворого із СПК визначається невідповідність між великою кількістю скарг і добрим загальним станом та відсутністю ознак прогресування хвороби.

    Діагноз СПК підтверджують наступні ознаки, що виникають протягом більш ніж 25% часу доби:

    • зміна частоти випорожнень — закреп (випорожнення рідше 3 разів на тиждень) або пронос (випорожнення частіше 3 разів на добу);
    • зміна консистенції калу (твердий або, навпаки, рідкий, водянистий);
    • порушення процесу дефекації (надмірне натужування, раптові позиви до дефекації, відчуття неповного спорожнення кишечнику);
    • виділення слизу з калом;
    • здуття живота, метеоризм;
    • відчуття розпирання і бурчання в животі.

    Брістольська шкала форм калу представлена в табл. 4.21.

    Таблиця 4.21. Брістольська шкала форм калу

    Тип Характеристика Зовнішній вигляд
    1 Окремі тверді грудки, подібні до горіхів (важкопрохідні)
    2 Ковбасоподібний, але грудкуватий
    3 Ковбасоподібний, але з тріщинами на поверхні
    4 Ковбасоподібний або змієвидний, гладкий і м’який
    5 М’які грудки з чіткими краями (легкопрохідний)
    6 Пухкі рвані шматки, пористий кал
    7 Водянистий, без твердих часток, повністю рідина

    СПК необхідно запідозрити у тому випадку, коли пацієнт скаржиться на біль або дискомфорт в животі; вираженість болю зменшується після дефекації і пов’язана з наступними симптомами:

    • зміни випорожнень та дефекації;
    • метеоризм (частіше у жінок, ніж у чоловіків);
    • погіршення симптомів, пов’язане з прийомом їжі;
    • наявність (відходження) слизу.

    Для діагностування СПК здійснюють такі дослідження (NICE, 2017) [8]:

    • загальний аналіз крові;
    • СРБ;
    • колоноскопія;
    • дослідження калу на яйця глистів;
    • водорозчинний дихальний тест;
    • УЗД;
    • сигмоендоскопія;
    • антитіла на целіакію (ендомізіальні антитіла — ЕМА) або тканинна трансглутаміназа (TTGI).

    Види порушення копрограми при СПК наведені в табл. 4.22.

    Таблиця 4.22. Клінічна оцінка копрограми

    Копрологічний синдром Норма

    реакція слабколужна

    М’язові волокна ± змінені

    Нейтральний жир –

    Жирні кислоти ±

    Крохмаль ±

    Перетравлена клітковина ±

    Сполучна тканина –

    Слиз –

    Стеркобілін +

    Білірубін –

    Гастрогенна диспепсія

    реакція лужна

    М’язові волокна ++ незмінені

    Нейтральний жир –

    Жирні кислоти –

    Крохмаль внутрішньоклітинний +

    Перетравлена клітковина ++

    Сполучна тканина ++

    Слиз –

    Стеркобілін +

    Білірубін –

    Копрологічний синдром Порушення всмоктування

    реакція кисла

    М’язові волокна ± змінені

    Жирні кислоти +++

    Крохмаль позаклітинний +++

    Перетравлена клітковина ++

    Сполучна тканина –

    Слиз ++ (при ентеритах)

    Стеркобілін +

    Білірубін ±

    Кишкова диспепсія бродильна

    реакція різко кисла

    М’язові волокна ±

    Нейтральний жир –

    Жирні кислоти –

    Крохмаль позаклітинний +++

    Перетравлена клітковина +++

    Сполучна тканина ±

    Слиз –

    Стеркобілін +

    Білірубін ±

    Кишкова диспепсія гнилісна

    реакція різко лужна

    М’язові волокна +++ незмінені

    Нейтральний жир –

    Жирні кислоти –

    Крохмаль позаклітинний +

    Перетравлена клітковина +

    Сполучна тканина –

    Слиз –

    Стеркобілін +

    Білірубін ±

    Закреп — це порушення пасажу по товстій кишці, що характеризується частотою випорожнень менше 3 разів на тиждень.

    Основні причини закрепів

    • Функціональний закреп (простий закреп, простий колоностаз).
    • Закреп як складова частина симптомокомплексу (захворювання):
    • СПК;
    • закреп при подовженій товстій кишці (доліхосигма);
    • дивертикулярна хвороба;
    • закреп при м’язовій дисфункції кишки (псевдообструкція, міотонічна дистрофія, склеродермія).
    • Розлади, які призводять до розвитку закрепів:
    • ендокринні і метаболічні порушення (ЦД, гіпотиреоз, вагітність, гіпокаліємія, гіперкальціємія, порфірія);
    • кишкова обструкція (пухлини, доброякісні стриктури, ішемічний коліт, постхірургічні стенози, копроліти);
    • болісна дефекація (проктити, тріщини, геморой);
    • слабкість м’язів черевного преса, тазового дна;
    • нейрогенні розлади (хвороба Гіршпрунга), множинний склероз, хвороба Паркінсона, церебральний параліч);
    • ліки;
    • психогенні розлади (пригнічення рефлексу на дефекацію).

    Закреп може бути функціональним розладом і симптомом різних захворювань. Закреп характеризується наявністю хоча б однієї з наступних ознак:

    • тривалі інтервали між актами дефекації;
    • частота випорожнень менше 3 разів на тиждень;
    • виділення при дефекації малої кількості калу (до 35 г/добу);
    • кал щільний, горбкуватий;
    • відчуття неповного випорожнення кишечнику;
    • необхідність натужування під час дефекації.

    Хронічна діарея частіше зумовлена функціональними розладами, у першу чергу СПК. У таких випадках діарея визначається як виділення рідкого або водянистого випорожнення протягом 3 міс і більше. При цьому структурні або органічні зміни з боку слизової оболонки відсутні, проте необхідно виключити целіакію, зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози, неспецифічні запальні захворювання кишечнику, інфекції кишечнику. Причини діареї наведено в табл. 4.23.

    Таблиця 4.23. Основні причини хронічної діареї

    Захворювання шлунка
    • Атрофічний гастрит.
    • Демпінг-синдром
    Захворювання тонкої кишки
    • Целіакія.
    • Лімфома.
    • Хвороба Уіппла.
    • Паразити (лямбліоз).
    • Порушення моторики прямої кишки з надмірним бактеріальним ростом (склеродермія, амілоїдоз, діабет, гіпертиреоїдизм)
    Захворювання товстої кишки
    • Аденокарцинома.
    • Неспецифічні запальні захворювання товстої кишки (неспецифічний виразковий коліт (НВК), хвороба Крона).
    • СПК.
    • Функціональна діарея.
    • СНІД-асоційовані інфекції
    Захворювання підшлункової залози
    • ХП.
    • Пухлини острівцевих клітин (гастринсекретуючі, VIP-секретуючі)
    Ендокринні та інші захворювання
    • Гіпертиреоз.
    • Гіпопаратиреоз.
    • Хвороба Аддісона.
    • ЦД.
    • Карциноїдний синдром
    Ліки і речовини
    • Антациди (магнійвмісні).
    • Антибіотики (антибіотикоасоційована діарея).
    • Алкоголь.
    • Антиметаболіти.
    • Послаблюючі засоби.
    • Дигіталіс.
    • Колхіцин.
    • Сорбітол, фруктоза та ін.

    За даними Огляду оновлених закордонних клінічних рекомендацій з гастроентерології за 2018 р., хронічну діарею у дорослих потрібно диференціювати з колоректальним раком шляхом проведення колоноскопії. У пацієнтів з функціональним порушенням діяльності кишечнику або діареєю, зумовленою СПК, причиною діареї може бути надлишкове надходження жовчних кислот в ободову кишку, використовують SeHCAT-тест або визначення у крові жовчної кислоти та колоноскопію правого і лівого відділів товстого кишечнику для виключення мікроскопічного коліту. Для виявлення аномалії тонкої кишки рекомендується проведення МР-ентерографії та ендоскопії за допомогою відео-капсули (VCE). Однак не рекомендується проводити рентгенологічне дослідження тонкого кишечнику з барієм для оцінки аномалій тонкої кишки через низьку чутливість та специфічність.

    МРТ має перевагу перед КТ при оцінці структурних аномалій підшлункової залози у разі підозрі на ХП.

    Застосування аноректальної манометрії та ендоанального УЗД рекомендується тільки у тих випадках, коли виключається інша локальна патологія.

    Критерії діагностики різних форм СПК з урахуванням даних літератури [28, 31] наведено в алгоритмі 4.12.

    Алгоритм 4.12. Діагностика різних клінічних форм СПК [6]

    Загальні діагностичні критерії:

    • захворювання виникає в молодому віці;
    • перебіг захворювання тривалий (протягом багатьох років без ознак прогресування);
    • іпохондрично-депресивні симптоми;
    • невідповідність численних скарг на тлі незначних об’єктивних даних;
    • головний біль, відчуття клубка при ковтанні, незадоволення видихом, порушення сну.

    Критерії діагностики СПК з діареєю:

    • діарея частіше виникає вранці (синдром ранішньої бурі) з випорожненням через невеликі інтервали (1–2 год) і виділенням невеликої кількості неоформлених калових мас;
    • імперативні позиви, виділення слизу з калом, частота випорожнень — 1–4 рази на добу;
    • діарея з’являється або посилюється під час психоемоційних перевантажень (страх, підвищена відповідальність на роботі), але рецидиви не спричиняють розвитку синдрому мальабсорбції.

    Критерії діагностики СПК з закрепами:

    • випорожнення відбуваються 2 рази на тиждень на тлі тривалого та надмірного натужування під час дефекації; є відчуття неповного випорожнення кишечнику, фрагментовані «щільні» калові маси;
    • зменшення маси фекалій, відсутність крові в калі, зниження лібідо у чоловіків;
    • поява та посилення закрепів зумовлена певними аліментарними або іншими факторами;
    • у характері пацієнтів спостерігається впертість, педантичність або надмірна бережливість.

    Критерії діагностики СПК у поєднанні з больовим синдромом і метеоризмом:

    • біль локалізується у здухвинних ділянках, не виникає вночі;
    • біль посилюється після їди, під час емоційного збудження, змінюється протягом дня;
    • біль зменшується після дефекації або відходження газів, супроводжується діареєю, здуттям кишечнику.

    Лабораторно-інструментальні критерії:

    • загальний аналіз крові, вміст білірубіну і трансаміназ суттєво не змінюються;
    • у копрограмі симптом бродильної диспепсії;
    • при ректороманоскопії, іригоскопії, колоноскопії суттєвих патологічних змін не виявляють (інколи під час загострення захворювання спостерігаються слабко виражені симптоми запалення сигмовидної кишки).

    Схему лікування СПК наведено в алгоритмі 4.13.

    Алгоритм 4.13. Лікування при СПК [6]

    Лікування СПК з діареєю

    Перша лінія:

    • лоперамід по 1–2 капсули 3 рази на добу;
    • буферні алюмінійвмісні антациди по 1 дозі 3 рази на добу;
    • цитомукопротектор по 1 пакетику 3 рази на добу після їди;
    • іонообмінні смоли — колестирамін по 12 г 1–2 рази на добу.

    Друга лінія:

    • октреотид по 0,05–0,1 г 3 рази на добу п/ш;
    • антидепресанти в низьких дозах (есциталопрам по 10 мг/добу);
    • сухі дріжджі ліофілізовані по 1–2 пакетики 3 рази на добу.

    Лікування СПК з закрепами:

    • обмеження жирної газоутворюючої їжі, зменшення споживання тригерних продуктів (кава, алкоголь, цитрусові, солодкі сиропи), збільшення в добовому раціоні кількості баластних речовин (харчових волокон) до 40 г/добу, а саме вживання чорного хліба до 200 г/добу, овочів (буряк, морква, гарбуз) у вареному, тушкованому, запеченому вигляді до 250–300 г/добу, фруктів (печені яблука, банани, сливи) до 200 г/добу, сухофруктів (чорнослив, курага), круп (гречана, вівсяна) до 200 г/добу;
    • достатня фізична активність (плавання, ходьба у швидкому темпі);
    • щоденний масаж передньої черевної стінки;
    • слід пити вранці натще склянку соку або води;
    • вживати не менше 2,0 л води за день;
    • 30% раціону повинні складати баластні речовини (окрім картоплі) і фрукти; 20% — риба, м’ясо птиці, яйця, молоко, йогурт, сир;
    • у випадку поганого сприйняття харчових продуктів застосовують послаблюючі засоби, які збільшують об’єм калових мас: порошок оболонок насіння подорожника овального, ламінарид по 4 чайні ложки гранул на добу; лактулоза по 30–60 мл/добу, макрогол по 1–2 пакетики на добу (також пригнічує патогенну флору кишечнику);
    • прокінетики домперидон (краще в сублінгвальній формі), цизаприд, домперидон у стандартних дозах; бета-агоністи 5НТ4-рецепторів — тегасерод по 2–6 мг 2 рази на добу.

    Нові препарати для лікування хронічного закрепу любіпростон, що активує хлоридні канали і збільшує секрецію води в кишечнику, та лінахлорид (теж стимулює кишкову секрецію) в Україні не зареєстровані.

    Лікування СПК з больовим синдромом

    Перша лінія:

    • селективні міотропні спазмолітики — мебеверин по 200–400 мг/добу;
    • селективні блокатори Са2+-каналів — отилонію бромід по 40 мг 3 рази на добу, пінаверію бромід по 50 мг 3 рази на добу.

    Друга лінія:

    • агоністи опіатних рецепторів — тримебутин;
    • холінолітики — скопаламін по 10 мг 3 рази на добу;
    • антидепресанти (низькі дози) — есциталопраму оксалат 10 мг/добу;
    • психотерапія і гіпноз.

    Лікування синдрому подразненої товстої кишки з метеоризмом:

    • сорбенти (активоване вугілля, гідрогель метилкремнієвої кислоти, діоксид кремнію колоїдний, нанокремнію діоксид, поліфепан, препарати вісмуту, біла глина, діосмектитум) — в загальноприйнятих дозах;
    • сорбент IV покоління діоксид кремнію по 1–2 пакетику на добу (до 12 г/добу) за 1 год до їди;
    • піногасник симетикон по 1–2 таблетки 3 рази на добу;
    • комбінований препарат, що містить папаїн, грибкову діастазу, симетикон, по 1 таблетці 2–3 рази на добу;
    • м’ятна олія, настоянка тмину, кропу, коріандру, фенхеля;
    • пробіотики — сухі дріжджі ліофілізовані по 1 капсулі 2 рази на добу.

    Для лікування СПК широко застосовують харчові продукти, які містять різну кількість клітковини (табл. 4.24).

    Таблиця 4.24. Приблизний вміст клітковини в харчових продуктах

    Продукт Звичайна порція Вміст клітковини, г
    Добавки з клітковиною та цільнозернові сніданки
    Висівки пшеничні 1 ст. л. (7 г) 2,5
    Вівсянка (на молоці або на воді) 250 г 2,3
    Хліб/рис/макарони
    Житній хлібець 4 скибки (36 г) 4,2
    Лаваш (з непросіяного борошна) 2 скибки (75 г) 3,9
    Макарони 1 середня порція (200 г) 3,8
    Хліб з непросіяного борошна 2 скибки (70 г) 3,5
    Сірий хліб 2 скибки (70 г) 2,5
    Цільнозерновий хліб 2 скибки (70 г) 2,3
    Коричневий рис 1 середня порція (200 г) 1,6
    Овочі
    Тушкована квасоля 200 г 7,4
    Червона квасоля (відварна) 3 ст. л. (80 г) 5,4
    Горох (відварений) 3 ст. л. (80 г) 3,6
    Стручкова квасоля (відварна) 4 ст. л. (80 г) 3,3
    Брюсельська капуста (відварна) 8 головок (80 г) 2,5
    Картопля (відварна) 200 г 2,4
    Салатні овочі
    Перець (стручковий зелений, червоний) 80 г 1,1
    Цибуля (сира) 1 шт. середнього розміру (80 г) 1,1
    Фрукти
    Авокадо 1 шт. середнього розміру (145 г) 4,9
    Груша (з шкуринкою) 1 шт. середнього розміру (170 г) 3,7
    Апельсин 1 шт. середнього розміру (180 г) 2,7
    Яблуко (з шкуринкою) 1 шт. середнього розміру (112 г) 2
    Банан 1 шт. середнього розміру (150 г) 1,7
    Сухофрукти і горіхи
    Абрикос 3 цілих (80 г) 5
    Чорнослив 3 цілих (80 г) 4,6
    Мигдаль 20 шт. (33 г) 2,4

    Фактично при будь-якому захворюванні органів травлення відбуваються порушення моторно-евакуаторної функції стравоходу, шлунка, товстої та тонкої кишки. З метою нормалізації цієї функції органів травлення використовують прокінетики різних поколінь, які змінюють пропульсивну активність ШКТ та прискорюють транзит харчового вмісту по ньому [28, 31].

    Метоклопрамід підвищує тонус нижнього стравохідного сфінктера, посилює рухливу активність, прискорює випорожнення шлунка та транзит вмісту через тонкий і товстий кишечник. Його призначають по 10 мг 3 рази на добу або по 10 мг в/м чи в/в, проте він спричиняє багато побічних реакцій.

    Домперидон — селективний препарат 1-го покоління, який блокує вплив на периферичні допамінові рецептори, локалізовані в шлунку та ДПК. Препарат застосовують також при вторинному гастропарезі, що виникає на фоні ЦД, ССД і після операцій на шлунку. Його застосовують по 10 мг 3–4 рази на добу за 20 хв до їди (побічні ефекти — головний біль, загальна слабкість — відзначають рідко).

    В Україні застосовують препарат ітоприду, що позитивно впливає на тонус нижнього стравохідного сфінктера, посилює моторно-евакуаторну функцію шлунка, товстого та тонкого кишечнику, підвищує тонус жовчного міхура. Його застосовують при ГЕРХ. Препарат призначають по 50 мг (1 таблетка) 3 рази на добу за 15–30 хв до їди.

    Тегасерод застосовують при закрепах; він посилює тонкокишкову та проксимальну товстокишкову моторику, зменшує абдомінальний дискомфорт, нормалізує частоту та консистенцію випорожнень. Застосовують по 2,6 мг 2 рази на добу. Це один з найбільш ефективних препаратів у лікуванні СПК із закрепами.

    Міжнародні рекомендації стосовно лікування СПК наведені в табл. 4.25.

    Таблиця 4.25. Можливі лікарські засоби залежно від провідного симптому СПК (Римські критерії ІІІ, 2006)

    Симптом Препарат Доза
    Діарея
    • Лопераміду хлорид
    • Алосетрон
    2–4 мг/добу

    0,5–1,0 мг 2 рази на добу (жінкам при тяжкому СПК)

    Закреп
    • Псиліум
    • Лактулоза
    • Поліетиленгліколь 3350.
    • Тегасерод
    1–2 краплі 1–4 рази на добу

    10–20 мл 1–2 рази на добу

    1 пакетик 1 раз на добу

    6 мг 2 рази на добу (жінкам)

    Абдомінальний біль
    • Міотропні спазмолітики
    • Антидепресанти
    • Анксіолітики
    1–4 рази на добу

    Починати з низьких доз, потім необхідна корекція дози

    Основні стратегії лікування СПК

    Терапія першої лінії

    Загальні заходи:

    • пояснення пацієнту можливих причини і механізмів розвитку кишкових розладів;
    • ведення пацієнтом індивідуального щоденника.

    Рекомендації щодо харчування з огляду на домінуючий варіант СПК

    При переважанні діареї: обмеження споживання грубих харчових волокон; виключення сорбітолу, фруктози, кави, алкоголю, газованих напоїв, продуктів, що посилюють газоутворення (молока, капусти, бобових).

    При переважанні закрепів: дієта з високим вмістом рослинної клітковини, висівок.

    Медикаментозна терапія

    При переважанні абдомінального болю:

    • гіосцину бутилбромід — 10–20 мг 3–4 рази на добу;
    • мебеверин — 200 мг 2 рази на добу за 20 хв до їди;
    • пінаверію бромід — 50 мг 3–4 рази на добу під час їди;
    • отилонію бромід — 20–40 мг 2–3 рази на добу перед їдою.

    При переважанні діареї:

    • лоперамід — доза підбирається індивідуально;
    • діосмектитум — 1 пакетик 2–3 рази на добу;
    • симетикон — 2–3 капсули 3–4 рази на добу;
    • пробіотики.

    При переважанні закрепів:

    • псиліум — 5 г 2–4 рази на добу;
    • лактулоза — 20–60 мл (доза підбирається індивідуально);
    • макрогол — 10–20 г/добу на один прийом (вранці);
    • домперидон — 10 мг 3–4 рази на добу за 20 хв до їди;
    • ітоприд — 10 мг 3 рази на добу до їди.

    Терапія другої лінії

    • антидепресанти — інгібітори зворотного захоплення серотоніну (есциталопраму оксалат по 10 мг/добу);
    • різні види психотерапії;
    • фітотерапія;
    • антигемотоксична терапія.

    Клінічні рекомендації з ведення хворих із СПК (2009) включають рекомендації як високого, так і низького ступеня доказовості [28]. До групи високого ступеня доказовості належать препарати рифаксимін (ІВ), любіпростон для жінок з СПК-3 (ІВ), алосетрон для жінок із СПК-D (ІВ) та селективні антидепресанти — інгібітори зворотного захоплення серотоніну (ІВ), психотерапія (ІВ) та тегасерод для жінок із СПК-3 (ІА), однак тегасерод було відкликано з фармакологічного ринку у зв’язку з його кардіотоксичними властивостями.

    До групи лікарських засобів з низьким ступенем доказовості при СПК належать лоперамід для хворих із СПК-D (2С), поліетиленгліколь та лушпиння подорожника для хворих із СПК-З (2С), спазмолітики (2С), деякі пробіотики (антагоністи широкого спектра патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів). Слід зазначити, що з 2010 р. деякі спазмолітики (отилонію бромід) за результатами РКД OBIS переведено до групи медикаментів з високим ступенем доказовості та ефективності (ІВ). Пшеничні та житні висівки при СПК вживати не рекомендується.

    Алосетрон, за даними РКД, в одних дослідженнях ефективний, в інших — недостатньо ефективний. Дослідження у цьому напрямку тривають.

    Отилонію бромід — високоефективний і безпечний препарат, спазмолітик міотропної дії, який достовірно зменшує вираженість абдомінального болю, метеоризму і сприяє пролонгації ремісії СПК. Отилонію бромід найбільш ефективний у лікуванні хворих із СПК як при короткотривалому (2–3 тиж), так і тривалому застосуванні. Ефективність цього препарату більш виражена у хворих із СПК змішаного типу та СПК з метеоризмом. Він локально знімає біль, не спричиняє побічних реакцій, тому не має протипоказань і може застосовуватися в лікуванні вагітних, при патології серця, печінки, нирок.

    Ефективним засобом лікування СПК є гіпнотерапія, яка застосовується переривчасто впродовж 12 міс, хоча тривалість її застосування обмежена.

    ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ

    АЛМАГЕЛЬ® НЕО, Тева Україна

    АЛЬФА НОРМІКС, Alfasigma S.p.A.

    АЛЬФЛОРЕКС, Biocodex

    АПЕТИСТИМ, Гербаполь ВЗЛР

    АСАКОЛ®, ТОВ "Ворвартс Фарма"

    АСПАЗМІН, Київський вітамінний завод

    БЕТАМАКС, Grindeks

    БІФРЕН®, Асіно Україна

    БУСКОПАН®, Санофі-Авентис Украина

    ВАЛЕРІАНА, Sopharma

    ВІБУРКОЛ, Heel

    ГАЗОСПАЗАМ®, Кусум

    ГІДРАСЕК, Abbott Lab.

    ГУТТАЛАКС® ПІКОСУЛЬФАТ, Санофі-Авентис Украина

    ДОМРИД®, Кусум

    ДРОТАВЕРИН-ДАРНИЦЯ, Дарниця ФФ

    ДУСПАТАЛІН® таблетки, Абботт Хелскеа Продактс

    ДУСПАТАЛІН®, Abbott Lab.

    ДУФАЛАК®, Abbott Lab.

    ЕНЗИСТАЛ®, Торрент

    ЕНТЕРОЖЕРМІНА®, Санофі-Авентис Украина

    ЕНТЕРОЖЕРМІНА® ФОРТЕ, Санофі-Авентис Украина

    ЕНТЕРОЛ 250, Biocodex

    ЕНТЕРОСПАЗМІЛ, ТОВ "Універсальне агенство "Про-фарма"

    ЕНТЕРОФУРИЛ®, Bosnalijek

    ЕРМІТАЛЬ, Nordmark Arzneimittel GmbH & Co. KG

    ЕСПУМІЗАН® L, Menarini Group

    ЗАФАКОЛ, ТОВ "Ворвартс Фарма"

    ІЗІДУ, Organosyn Life Sciences

    ІМОДІУМ®, МакНіл Продактс Лімітед

    ІНУЛІН-НУТРІМЕД®, Нутримед, ТОВ

    ІТОМЕД, PRO.MED.CS Praha a.s.

    КАПСУМЕН®, ТОВ "ОМНІФАРМА КИЇВ"

    КОМБІСПАЗМ® ГАСТРОКОМФОРТ, Organosyn Life Sciences

    КРЕАЗИМ, Технолог

    КРЕОН, Abbott Lab.

    ЛАЦИДОЕНТЕР®, ТОВ "Ворвартс Фарма"

    ЛАЦІДОФІЛ, ТОВ "Ворвартс Фарма"

    ЛЕГКОЛАКС®, Корпорація Артеріум

    ЛІНЕКС® КОМПЛЕКС, Sandoz

    ЛОПЕДІУМ®, Sandoz

    ЛОПЕРАМІД, Лекхім-Харків

    ЛОПЕРАМІД ГРІНДЕКС, Grindeks

    ЛОПЕРАМІД-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я

    ЛОПЕРАМІДУ ГІДРОХЛОРИД, Здоров'я народу

    ЛОПЕРАМІДУ ГІДРОХЛОРИД "ОЗ", ДЗ ДНЦЛЗ

    ЛОФЛАТІЛ®, Кусум

    МЕБСІН РЕТАРД®, Organosyn Life Sciences

    МЕВЕРИН®, Корпорація Артеріум

    МЕДОПРАМ, Medochemie Ltd., Cyprus, Europe

    МЕЗИМ® ФОРТЕ, Menarini Group

    МЕТЕОСПАЗМІЛ, Лабораторії Майолі Спіндлер

    МУКОФАЛЬК АПЕЛЬСИН, Alpen Pharma AG

    НІФУРОЗИД-ЗДОРОВ'Я, Здоров'я

    НІФУРОКСАЗИД-СПЕРКО, Сперко Україна

    НОРМАГУТ, MEGA LIFESCIENCES

    НОРМАЗЕ, Delta Medical Promotions AG

    НОРМОЛАКТ, Борщагівський ХФЗ

    НОХШАВЕРИН "ОЗ", ДЗ ДНЦЛЗ

    Обліпихова олія супозиторії

    ПАНГРОЛ®, Menarini Group

    ПАНКРЕАЗИМ 10000, Технолог

    ПАНКРЕАТИН 8000, Технолог

    ПАНКРЕАТИН ФОРТЕ, Вітаміни

    ПІКОЛАКС®, Фармак

    ПРЕМА® ДЛЯ ДІТЕЙ ДУО/ПРЕМА® ДЛЯ ДІТЕЙ/ПРЕМА® САШЕ, Delta Medical Promotions AG

    ПРОБІЗ, Organosyn Life Sciences

    СЕДАРИСТОН® КАПСУЛИ, esparma

    СМЕКТА®, IPSEN Pharma

    Спазмолак, ТОВ "Ворвартс Фарма"

    СПАЗМОМЕН®, Menarini Group

    СПАРК®, Фармак

    СТОПДІАР, Gedeon Richter

    СУЛЬФАСАЛАЗИН / СУЛЬФАСАЛАЗИН-ЄН, KRKA d.d. Novo Mesto

    ТРИМСПА 200, Macleods Pharmaceuticals Ltd

    УРСОНОСТ, Euro Lifecare

    ФЕСТАЛ® НЕО 10000, Санофі-Авентис Украина

    ФОРЛАКС, IPSEN Pharma

    Апсорбін, Фармак [Архив]

    АФОБАЗОЛ®, Валента Фармацевтика [Архив]

    Дата додавання: 22.08.2019 р.
    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko