Всі аптеки України
Київ (адресу не вказано)
Активні речовини — “П”ПІПЕКУРОНІЮ БРОМІД (PIPECURONII BROMIDUM)

ПІПЕКУРОНІЮ БРОМІД (PIPECURONII BROMIDUM) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 2 препарати
Ардуан® ліофілізат для розчину для ін'єкцій, 4 мг, флакон, з розчинником в ампулах по 2 мл, з розч. в амп. 2 мл, № 25; Гедеон Ріхтер
Аркурон ліофілізат для розчину для ін'єкцій, 4 мг, ампула, № 10; БІОЛІК ФАРМА

недеполяризуючий нервово-м’язовий блокатор тривалої дії; за рахунок компетитивного зв’язку з нікотин-чутливими рецепторами ацетилхоліну, розташованими в моторних закінченнях поперечно-смугастих м’язових волокон, блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м’язових волокон; антидоти піпекуронію броміду - інгібітори ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін, ендрофоній); не спричиняє м’язової фасцикуляції; не чинить гормональної дії; навіть у дозах, що у декілька разів перевищують його ефективну дозу, необхідну для 90% зниження м’язової контрактильності (ЕD90), не має гангліоблокуючої, ваголітичної та симпатоміметичної активності; максимальна дія залежить від дози і настає через 1,5-5 хв, ефект розвивається швидше за все при дозах 0,07-0,08 мг/кг; подальше збільшення дози скорочує час, необхідний для розвитку дії та істотно продовжує дію.

міорелаксація на фоні загальної анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення хірургічних втручань, що вимагають більш ніж 20-30-хв міорелаксацію.

застосовують в/в; дозу підбирають для кожного пацієнта індивідуально, з урахуванням типу анестезії, передбачуваної тривалості хірургічного втручання, можливих взаємодій з іншими ЛЗ, які використовуються до або під час анестезії, супутніх захворювань і загального стану хворого; застосовувати стимулятор периферичних нервів для забезпечення контролю нервово-м’язового блоку; дорослим: початкова доза для інтубації і наступного хірургічного втручання - 0,06-0,08 мг/кг, забезпечує умови для інтубації протягом 150-180 сек., тривалість м’язової релаксації - 60-90 хв; початкова доза для міорелаксації при інтубації з використанням сукцинілхоліну - 0,05 мг/кг, забезпечує 30-60-хв. міорелаксацію; підтримуюча доза 0,01-0,02 мг/кг, забезпечує 30-60-хв. міорелаксацію під час хірургічної операції; діти: у разі комбінованого наркозу початкова доза для дітей 1-14 років - 0,08-0,09 мг/кг; для новонароджених та дітей до 1 року - 0,04-0,06 мг/кг; зазначені дози забезпечують релаксацію при 25-35 - хв хірургічному втручанні; при необхідності подовження міорелаксації ще на 25-35 хв піпекуронію бромід вводять повторно у дозі, що становить 1/3 від початкової дози; можливе подовження часу дії в наступних випадках: надлишкова вага тіла, ожиріння (при підборі дози виходити з ідеальної ваги тіла), одночасне застосування інгаляційних анестетиків (дозу пірекуронію можна зменшити), під час інтубації із сукцинілхоліном (пірекуронію бромід вводять після зникнення клінічних ознак дії сукцинілхоліну, його введення після деполяризируючого міорелаксанту скорочує час, необхідний для настання міорелаксації, і збільшує тривалість максимального ефекту); припинення ефекту при 80-85% блокаді, виміряної за допомогою стимулятора периферичних нервових волокон, або при частковій блокаді, визначеній за клінічними ознаками, застосування атропіну (дорослим у дозі 0,5-1,25 мг) у комбінації з неостигміном (дорослим у дозі 1-3 мг) або галантаміном (дорослим в дозі 10-30 мг) припиняє міорелаксуючу дію засобу.

відома підвищена чутливість до пірекуронію броміду або до будь-якої допоміжної речовини ЛЗ; міастенія.

подовження фармакологічної дії пірекуронію броміду на більш тривалий період часу, який необхідний для хірургічного втручання та анестезії; слабкість скелетних м’язів до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів; дихальна недостатність, апное; анафілактичні/ анафілактоїдні реакції; підвищення рівня креатиніну, гіпоглікемія, гіперкаліємія; тетанія; сонливість; гіпестезія, пригнічення ЦНС; параліч; блефарит; інсульт, тромбоз, ішемія міокарда, фібриляція передсердь, шлуночкова екстрасистолія; аритмія, брадикардія, пригнічення роботи серця, тахікардія і фібриляція шлуночків, АГ, артеріальна гіпотензія, вазодилатація; ларингоспазм, ателектаз, задишка, гіповентиляція легенів, бронхоспоспазм, кашель; м’язова атрофія, утруднена інтубація; м’язова слабкість; висипання, кропив’янка; анурія; зниження рівня калію, магнію, кальцію у плазмі крові; підвищення рівня глюкози; збільшення концентрації сечовини у крові; зменшення ЧСС; частоти серцевих скорочень.