Київ
Нозологічний довідник лікаря

Трансдермальна біопсія печінки

Содержание

Показання

Трансдермальна біопсія печінки є цінним діагностичним методом, за допомогою якого можна досліджувати тканини печінки для виявлення різних видів патології та оцінити її стан. Основні показання до проведення процедури наступні:

  1. Діагностика та моніторинг захворювань печінки:
  • визначення активності та тяжкості хронічних захворювань печінки;
  • оцінка ефективності терапії, наприклад при аутоімунному гепатиті;
  • виявлення гепатотоксичності, викликаної призначенням лікарських засобів, таких як метотрексат.
  1. Уточнення причин пошкодження печінки:
  • дослідження за наявності біохімічних ознак пошкодження печінки, якщо в результаті серологічних методів немає точної відповіді (наприклад при підозрі на медикаментозне пошкодження, включаючи гострий перебіг).
  1. Діагностика стану печінки:
  • з’ясування причини гепатомегалії (збільшення печінки) нез’ясованої етіології;
  • уточнення причин гіпертермії, якщо її походження залишається невідомим, включаючи гістологічне дослідження та мікробіологічний посів біопсійного матеріалу.
  1. Оцінка під час трансплантації:
  • аналіз стану трансплантованої печінки або печінки донора перед запланованою трансплантацією.
  1. Діагностика новоутворень:
  • дослідження змінених ділянок печінки при підозрі на метастази, якщо первинне вогнище пухлини не визначене або його неможливо верифікувати. У таких випадках краща тонкоголкова біопсія.

Цей метод надає цінну інформацію для встановлення діагнозу, вибору тактики лікування та моніторингу стану пацієнтів з різними захворюваннями печінки.

Протипоказання

При проведенні трансдермальної біопсії печінки потрібен облік протипоказань, які поділяються на абсолютні та відносні.

  1. Абсолютні протипоказання.

Біопсія протипоказана у таких випадках:

  • підозра на судинну мальформацію печінки;
  • позапечінкова біліарна обструкція (непрохідність жовчних проток поза печінкою);
  • некориговані порушення згортання крові, такі як:
    • тромбоцити менше 50 000/мкл;
    • міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) > 1,5;
    • активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) перевищує верхню норму;
  • кістозні зміни печінки, особливо при підозрі на ехінококову кісту.
  1. Відносні протипоказання.

Ці стани підвищують ризик ускладнень, але можуть бути скориговані або враховані під час планування процедури:

Альтернативний метод

За наявності абсолютних чи відносних протипоказань, особливо у таких випадках:

  • серйозні порушення згортання крові;
  • напружений асцит;
  • позапечінкова біліарна обструкція;
  • значне ожиріння.

Рекомендується трансвенозна біопсія. Вона виконується через судини (зазвичай яремну вену) і вважається безпечнішою альтернативою трансдермальній процедурі, мінімізуючи ризик ускладнень.

Цей підхід забезпечує надійне одержання матеріалу для аналізу навіть у складних клінічних ситуаціях.

Ускладнення

Трансдермальна біопсія печінки — відносно безпечна процедура, але пов’язана з певним ризиком ускладнень. Вони діляться на часті та рідкісні, і їхня ймовірність залежить від клінічних факторів та використовуваної техніки.

  1. Часті ускладнення:
  • біль:
    • у правому верхньому квадранті живота;
    • у правому плечі (через подразнення діафрагмального нерва);
    • сильний біль у животі може бути ознакою серйозних ускладнень, таких як кровотеча або перитоніт;
  • субкапсулярна гематома печінки: невелика, яка зазвичай не потребує втручання;
  • гіпотензія: пов’язана з вазовагальною реакцією та зникає самостійно.
  1. Рідкісні, але серйозні ускладнення:
  • масивні кровотечі:
    • в черевну або плевральну порожнину;
    • внутрішньопечінкова гематома, особливо у пацієнтів з цирозом або пухлинами печінки;
  • летальний результат: найчастіше пов’язаний із масивною кровотечею в черевну порожнину;
  • інші рідкісні ускладнення:
    • пневмоторакс та підшкірна емфізема;
    • гемобілія (кровотеча в жовчні шляхи);
    • сепсис та септичний шок;
    • пункція сусідніх органів (нирки, підшлункова залоза, кишечник, жовчний міхур);
    • перитоніт, у тому числі жовчний;
    • піддіафрагмальний абсцес;
    • внутрішньопечінкова артеріовенозна фістула;
    • поломка біопсійної голки.

Фактори ризику та часові рамки ускладнень

  • Тимчасові рамки:
    • 60% ускладнень проявляються у перші 2 год після процедури;
    • 96% ускладнень стають очевидними протягом перших діб.
  • Фактори ризику:
    • використання ріжучої голки підвищує ризик ускладнень більш ніж у 3 рази порівняно з вакуумною голкою;
    • збільшення діаметра голки також підвищує ризик.

Ретельний відбір пацієнтів, облік факторів ризику та вибір правильної техніки біопсії мінімізують ймовірність ускладнень та забезпечують безпечне проведення процедури.

Підготовка пацієнта до маніпуляції

Ретельна підготовка пацієнта відіграє ключову роль в успішному виконанні трансдермальної біопсії печінки та зниженні ризику ускладнень.

  1. Інформування та згода: отримання свідомої поінформованої згоди пацієнта після пояснення суті процедури, можливих ризиків та очікуваних результатів.
  2. Дієтичні рекомендації: пацієнт повинен бути натще перед процедурою.
  3. Необхідні дослідження. Для оцінки стану пацієнта та мінімізації ризиків проводять:
  • ультразвукове дослідження (УЗД) чи інше візуалізаційне дослідження органів черевної порожнини;
  • лабораторні аналізи:
    • загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів;
    • показники згортання крові: МНВ, АЧТЧ, рівень фібриногену;
    • визначення групи крові у разі необхідності екстреного переливання.
  1. Корекція антикоагулянтної терапії. Якщо пацієнт приймає препарати, що впливають на згортання крові, необхідне наступне:
  • антагоністи вітаміну К: відмінити препарат та дочекатися нормалізації МНО;
  • низькомолекулярний гепарин:
    • профілактичну дозу вводять за 12 год до втручання;
    • лікувальну дозу — за 24 год;
  • антиагреганти:
    • скасувати прийом за 7–10 днів до процедури, якщо це можливо;
    • виняток: ацетилсаліцилову кислоту не відміняють у пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком.
  1. Положення пацієнта та знеболення:
  • пацієнт розміщується у положенні лежачи на спині;
  • проводиться місцева анестезія для мінімізації дискомфорту;
  • за необхідності, особливо для товстоголкової біопсії, можливе застосування аналгоседації, аналогічної тій, що використовується при ендоскопії.

Чітке дотримання етапів підготовки знижує ризик ускладнень та забезпечує успішне виконання процедури.

Алгоритм дій після маніпуляції

Після виконання біопсії печінки товстою голкою пацієнту необхідно забезпечити належний догляд та ретельне спостереження для своєчасного виявлення можливих ускладнень.

  1. Положення пацієнта: після процедури пацієнт повинен залишатися в положенні лежачи кілька годин для мінімізації ризику кровотечі та інших ускладнень.
  2. Моніторинг стану: протягом перших 6 год необхідно регулярно перевіряти основні життєві показники (пульс, артеріальний тиск, загальний стан):
  • перші 2 год — кожні 15 хв;
  • наступні 2 год — кожні 30 хв;
  • потім — щогодини до закінчення періоду спостереження.
  1. Ознаки ускладнень. Особливу увагу слід приділяти симптомам, які можуть вказувати на внутрішню кровотечу:
  • збільшення вираженості болю;
  • блідість шкірних покривів;
  • зниження артеріального тиску (гіпотензія);
  • млявість, слабкість.
  1. Невідкладні дії при підозрі на кровотечу. З появою зазначених симптомів необхідно провести термінове обстеження, що включає:
  • загальний аналіз крові для оцінки рівня гемоглобіну та тромбоцитів;
  • УЗД черевної порожнини для виявлення можливого скупчення крові;
  • інші дослідження за показаннями.

Ці заходи дозволяють оперативно реагувати на ускладнення та забезпечувати безпеку пацієнта після проведення біопсії.

ГоловнаКошикОбране