Сліпота

Содержание

Що таке сліпота?

Сліпота, або амавроз — це повна документально підтверджена відсутність зору та сприйняття світла. Основними причинами сліпоти в усьому світі є катаракта, глаукома, нескоректовані порушення рефракції, вікова макулярна дегенерація та діабетична ретинопатія.

За оцінками експертів, близько 15% осіб із захворюваннями очей мають повну сліпоту.

Сліпоту слід відрізняти від інших порушень зору.

Симптоми порушення зору включають:

• нечіткий зір.
• Димка / розмитість / чорні точки, плями або смуги в полях зору.
• Обмежений периферичний зір.
• Зниження гостроти нічного зору.
• Порушення сприйняття кольорів.
• Звуження полів зору при глаукомі.
• Вада скроневих полів зору при ураженні перехреста зорового нерва.
• Минуще зниження гостроти зору в одному оці при ішемії чи емболії.

Тестування гостроти зору на відстані проводиться з використанням таблиці гостроти зору Снеллена або зіставних тестів, включно з автоматизованою статичною периметрією, такою як аналізатор поля зору Хамфрі (Humphrey Field Analyzer — HFA) 30-2, HFA 24-2 і Octopus 32, HFA тест SSA Kinetic.

Чому розвивається сліпота?

Залежно від причини сліпота може бути тимчасовою або постійною і розвиватися раптово або поступово. Розвиток сліпоти може супроводжуватися больовими відчуттями. З іншого боку, втрата зору може бути одно- чи двосторонньою.

Основними причинами сліпоти у всьому світі є:

• катаракта — стан, що викликає помутніння та затвердіння кришталика ока; основна причина сліпоти у всьому світі в країнах, що розвиваються, і розвинених.
• Вікова дегенерація жовтої плями: пошкоджується центральна частина сітківки (макула).
• Глаукома — стан, при якому пошкоджується зоровий нерв.
• Діабетична ретинопатія — основна причина сліпоти, що вперше виникла, у дорослих віком 25–64 років.
• Трахома — викликають бактерії Chlamydia trachomatis.
• Помутніння рогівки. Причинами помутніння рогівки можуть бути травми ока, кератит (грибковий, бактеріальний, вірусний, протозойний та ін.), офтальмологічний герпес зостер, периферичний виразковий кератит, відторгнення трансплантата, нейротрофічний кератит, хімічне пошкодження, термічні опіки та ін.
• Рефракційні помилки.
• Травма.
• У низці випадків неможливо встановити причину сліпоти.

Які захворювання викликають сліпоту у дітей найчастіше?

• Ксерофтальмія.
• Вроджена глаукома.
• Вроджена катаракта.
• Атрофія зорового нерва.
• Амбліопія.
• Рефракційні помилки.
• Трахома.
• Сліпота після травми.

Ускладнення захворювань очей, які можуть призвести до сліпоти:

• перфорація рогівки.
• Абсцес рогівки.
• Розплавлення рогівки.
• Дислокація кришталика.
• Абсцес кришталика.
• Відшарування сітківки.
• Розрив сітківки.
• Ендофтальміт.
• Хоріоретиніт.
• Розрив та відшарування хоріоїдеї.
• Відрив диска зорового нерва та ін.

Сліпота, пов’язана з професійною діяльністю, частіше діагностується у працівників фабрик, майстерень та промислових підприємств, оскільки у них високий ризик проникних та прободних травм ока. Також працівники фабрик і заводів найчастіше піддаються впливу пилу, предметів і частинок, що летять, радіації, парів і газів.

За даними популяційних досліджень, сліпоту частіше виявляють в осіб із низьким рівнем доходу та освіти, а також пацієнтів із низькими стандартами особистої та суспільної гігієни.

Якими є неврологічні причини сліпоти?

• Ураження зорового нерва (об’ємні новоутворення, демієлінізувальні та аутоімунні, ішемічні ураження, інтоксикації, передня ішемічна нейропатія, атрофія зорового нерва тощо).
• Ураження перехреста зорового нерва (здавлення менінгіомою, аневризмою та іншими об’ємними новоутвореннями).
• Ураження зорової кори (ішемічний або геморагічний інсульт, тромбоз мозкових вен та синусів, субарахноїдальний крововилив, мігрень, судомна активність, вертебробазилярна недостатність та ін.).

Чи може сліпота бути тимчасовою? Минуща сліпота характерна при вертебро-базилярній недостатності, ретинальній мігрені, тимчасових порушеннях кровообігу сітківки та інших захворюваннях.

Токсична нейропатія зорових нервів може відмічатися при отруєнні:

• метиловим спиртом;
• етиленгліколем;
• етамбутолом;
• свинцем;
• арсеном;
• талієм;
• інтоксикації чадним газом.

Крім того, поступовий розвиток нейропатії зорових нервів може відбуватися при застосуванні низки препаратів (аміодарону, левоміцетину, ізоніазиду, стрептоміцину, дигоксину, ципрофлоксацину).

Поступова втрата зору може розвиватися при дефіциті фолієвої кислоти, вітамінів В₁ та В₁₂, наприклад, при тривалому недоїданні / голоданні, мальабсорбції, алкоголізмі.

Стани, що викликають порушення зору, широко варіюють, і можуть бути генетичними, вродженими або набутими.

Діагностика

Історія хвороби має включати:

• офтальмологічний анамнез пацієнта.
• Сімейний офтальмологічний анамнез.
• Медичний анамнез хворого, включно з лікарськими засобами, що він приймає.
• Сімейний медичний анамнез.
• Соціальний анамнез.
• Професійна, освітня діяльність та хобі.

Офтальмологічне обстеження має включати дослідження:

• гостроти зору (у далечінь і зблизька).
• Рефракції.
• Рухливості зіниць.
• Бінокулярного зору.
• Полів зору (центрального та периферичного зору).
• Колірного зору, контрастної чутливості.
• Руху очей.
• Переднього сегмента ока (детальне).
• Заднього сегмента ока (детальне).
• Очного дна (розширене).
• Тонометрію (вимірювання внутрішньоочного тиску).
• Гоніоскопію.

Додаткові методи обстеження:

• формалізоване тестування поля зору;
• тести на викликаний зоровий потенціал;
• електроретинографія;
• електроокулографія;
• оптична когерентна томографія;
• флуоресцентна ангіографія;
• генетичне тестування.

Особливості розвитку сліпоти при різних захворюваннях

Минуще порушення кровообігу сітківки — це найбільш часта причина сліпоти на одне око, що раптово розвивається та зберігається від декількох хвилин до декількох годин. Характерна раптова поява пелени, яка виникає перед одним оком. Можливі супутні порушення чутливості, минуща слабкість у кінцівках із протилежною сліпоті боку. Найчастіше розвиток пов’язаний з емболією артерій сітківки. Рідко може розвиватися через критичне зниження тиску у хворого з вираженим стенозом внутрішньої сонної артерії. Це може розцінюватися як провісник інсульту.

Ретинальна мігрень — характерна минуща сліпота на одне око, що передує нападу головного болю.

Передня ішемічна невропатія зорового нерва — характерна раптова безболісна втрата зору на одне око. Іноді можуть фіксуватися провісники — короткочасні епізоди порушення зору. Пов’язана з недостатністю кровотоку у задній циліарній артерії, зазвичай унаслідок артеріолосклерозу на тлі артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, скроневого артеріїту.

Неврит зорового нерву. Характерні епізоди гострого падіння зору, біль в очному яблуці, вираженість якого збільшується під час руху. Епізоди рецидивують. Розвиток невриту зорового нерва пов’язаний із запальним демієлінізувальним процесом. Часто згодом розвивається розсіяний склероз.

Токсична невропатія зорових нервів проявляється раптовою втратою зору, наявністю центральної худоби. При огляді зазвичай виявляється двосторонній набряк дисків зорового нерва.

Внутрішньочерепна гіпертензія. Може розвиватися тимчасова сліпота на одне чи обидва ока. При дослідженні полів зору виявляють розширення сліпої плями та звуження полів зору по периферії. У міру прогресування захворювання розвивається стійке зниження гостроти зору, застійні зміни дисків зорових нервів, крововилив у сітківку в зоні жовтої плями.

При вертебробазилярній недостатності, крім епізодів втрати зору, можливі такі симптоми, як спалахи світла, диплопія, дизартрія, чутливі та рухові порушення у кінцівках.

Двосторонній інфаркт потиличної частки — проявляється сліпотою, що гостро виникла, на обидва ока. На відміну від ураження зорових нервів при корковій сліпоті, зберігаються зіничні реакції. Інфаркт потиличної частки може розвиватися внаслідок емболії або критичної артеріальної гіпотензії, наприклад, при зупинці кровообігу.

Лікування сліпоти

Низка офтальмологічних причин сліпоти піддаються лікуванню. Так, можуть проводитися операції на сітківці при її відшаруванні, пересадка рогівки, трабекулектомія, орбітотомія тощо.

При запальних, демієлінізувальних та низці судинних захворювань показано лікування глюкокортикостероїдами (преднізолоном, метилпреднізолоном). За відсутності терапії глюкокортикостероїдами гігантоклітинного артеріїту відзначається високий ризик ураження другого ока.

При ішемічній ретинопатії показані дезагреганти (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), при корковому інсульті — лікування згідно з відповідним протоколом.

При епізоді тимчасової односторонньої сліпоти та звуженні сонної артерії на ≥70% на стороні ураження можливе проведення каротидної ендартеректомії.

При сліпоті, пов’язаній з новоутвореннями, показано їх лікування (променева терапія, хірургічне лікування та/або хімієтерапія).

Профілактика сліпоти

Комплексні обстеження очей потрібні для профілактики, діагностики лікування захворювань очей, які можуть призвести до сліпоти.

Особам різного віку рекомендується проходити комплексне обстеження органа зору кожні 1–2 роки.

Реабілітація при сліпоті

Послуги з реабілітації при зниженому зорі доступні для того, щоб зберегти незалежність та підвищити якість життя. Реабілітаційна команда має включати оптометристів або офтальмологів, неврологів, ерготерапевтів, фахівців з орієнтації та мобільності, професійної реабілітації, соціальних працівників та ін.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика сліпоти полягає у встановленні причини та її курабельності.

Так, окрім офтальмологічних причин, слід виключити:

• істерію;
• підвищений внутрішньочерепний тиск;
• неврит зорового нерва;
• пухлини головного мозку;
• менінгіт;
• гігантоклітинний артеріїт;
• тромбоз мозкових вен та синусів;
• глибокий мікоз головного мозку;
• розсіяний склероз та ін.