Носова кровотеча, також відома як епістаксис, є станом, при якому кров витікає із порожнини носа. Воно може проявлятися як кров, що витікає з носових ходів, так і кров, що стікає в горло. Незважаючи на те що більшість випадків носової кровотечі минає самостійно і зазвичай не становить серйозного ризику, іноді вони можуть бути пов’язані з більш серйозними станами, особливо в осіб похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями. Цей стан може бути спричинений різними факторами, включаючи травму, захворювання, зміни кліматичних умов та інші причини. Носові кровотечі — поширена медична проблема, яка безпосередньо впливає на якість життя пацієнтів.
Найбільш поширеними причинами носових кровотеч є травма, зміни в навколишньому середовищі, застосування деяких лікарських засобів та наявність певних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія та захворювання, пов’язані з порушенням згортання крові. Носові кровотечі зазвичай відбуваються у передній частині носа, де розташовується більшість кровоносних судин. Усі причини можна розділити на місцеві та загальні.
Місцеві причини носових кровотеч безпосередньо пов’язані зі станом кровоносних судин у порожнині носа. До них належать:
Загальні причини носових кровотеч зумовлюються чинниками, які впливають загальний стан організму чи систему кровообігу. До них належать:
Носові кровотечі можуть бути класифіковані за різними критеріями, включаючи місцезнаходження, частоту, механізм походження, тип пошкодженої судини та об’єм крововтрати. Розуміння цієї класифікації може допомогти у діагностиці та лікуванні.
Масивна та профузна кровотеча потребують негайного медичного втручання, оскільки вони можуть спричинити серйозні ускладнення, включаючи геморагічний шок.
Крім безпосередньої кровотечі з носа, існують додаткові симптоми, які можуть вказувати на основну проблему. До них належать запаморочення, слабкість, утруднене дихання, нудота та підвищене серцебиття. Важливими є докладний анамнез та фізичний огляд для визначення джерела кровотечі. У деяких випадках можуть бути потрібні додаткові діагностичні методи, такі як загальний аналіз крові, визначення протромбінового часу та активованого часткового тромбопластинового часу.
Носові кровотечі можуть виявлятися різними симптомами залежно від їх локалізації та обсягу крововтрати. Відмінність у симптоматиці передніх та задніх носових кровотеч, а також наслідки значної крововтрати потребують уважного медичного спостереження.
Передню носову кровотечу, як правило, легко розпізнати: помітно витікання крові з одного або обох носових ходів, яке може бути крапельним або рясним.
Задня носова кровотеча може бути менш помітною, оскільки кров часто стікає в горло, викликаючи згодом такі симптоми:
Симптоми носової кровотечі значною мірою залежать від обсягу крововтрати.
При невеликій крововтраті (кілька мілілітрів) загальний стан пацієнта зазвичай залишається стабільним. Однак в осіб, схильних до драматизації свого стану або тих, хто відчуває страх перед виглядом крові, можуть виникнути непритомність або істерика.
При втраті більше 20% об’єму крові може розвинутися геморагічний шок — небезпечний стан, що супроводжується:
При виникненні цих симптомів пацієнту потрібне негайне медичне втручання.
Носові кровотечі у дітей можуть викликатися різними чинниками, багато з яких пов’язані з серйозними захворюваннями. Особливості структури та розвитку дихальної системи у дітей роблять їх схильними до пошкоджень слизової оболонки носа, які можуть бути викликані різними механічними діями, такими як удари, травми або потрапляння сторонніх тіл у носові ходи.
У разі коли у дітей з носа виділяється слиз із густими кров’яними згустками, можливий розвиток запального процесу в носовій порожнині, такого як синусит або риніт, що потребує медичного втручання.
Тривалі та часто повторювані кровотечі з носа у дітей, особливо у поєднанні з виникненням синців та гематом, можуть вказувати на наявність гемофілії або інших порушень згортання крові.
Загальне ослаблення імунної системи може призвести до кровотеч з носа у дітей. Це може бути викликано гіповітамінозом, при якому нестача вітамінів С і А робить стінки судин крихкими і схильними до пошкоджень. Навіть незначне фізичне навантаження може призвести до підвищеного тиску, розриву судин та кровотечі.
Сухе повітря в приміщеннях може стоншувати слизову оболонку носа, роблячи її більш уразливою для пошкоджень. Перегрів повітря у приміщенні та недостатнє провітрювання також можуть призводити до виникнення носових кровотеч.
Хронічний нежить може викликати ламкість і крихкість судин носа, що підвищує ризик кровотеч при частих гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ).
Порушення в роботі ендокринної системи та вегетосудинна дистонія можуть призвести до підвищення артеріального тиску, що є потенційною причиною витікання крові з носа.
Обстеження при носовій кровотечі починається зі збирання анамнезу. Справжній анамнез допомагає встановити, з якого боку почалася кровотеча, хоча більшість носових кровотеч швидко стає двобічною. Визначають тривалість кровотечі можливі провокуючі фактори (наприклад чхання, сякання, тертя носа) та вжиті пацієнтом заходи для зупинки кровотечі.
Важливими симптомами, що супроводжують носову кровотечу, можуть бути наявність мелени, кривавого блювання (що може бути пов’язане з потраплянням крові в шлунок і подразненням його стінок), симптоми, схожі з інфекцією верхніх дихальних шляхів, закладеність носа або біль на обличчі.
У рамках системного опитування слід звернути увагу на наявність симптомів підвищеної кровотечі, включаючи дрібні гематоми, наявність крові в стулі або сечі, кровохаркання, а також надмірну кровотечу при чищенні зубів або легкій травмі.
Збір анамнезу також повинен включати уточнення можливих порушень згортання крові, у тому числі і в сімейному анамнезі, і станів, пов’язаних з тромбоцитарними або коагулятивними вадами, такими як пухлини, цироз печінки, ВІЛ або вагітність. Важливо також дізнатися про прийом пацієнтом лікарських засобів, які можуть викликати кровотечі, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, інші нестероїдні протизапальні препарати, антиагреганти (наприклад клопідогрель), гепарин, варфарин та інші.
Об’єктивне обстеження у разі носової кровотечі починається з перевірки основних фізіологічних показників, таких як частота серцевих скорочень та артеріальний тиск, щоб виявити ознаки дегідратації або вираженої гіпертензії. Якщо носова кровотеча активна, лікування починають відразу разом із обстеженням.
При активній кровотечі огляд пацієнта може бути утруднений. У цьому випадку головна мета — зупинити кровотечу, а потім провести детальне обстеження. Для огляду порожнини носа використовують носовий розширювач та лампу на лобі лікаря або головне дзеркало, що дає змогу залишити одну руку вільною для маніпуляцій.
Найчастіше джерело кровотечі з передньої частини носа можна побачити при прямому огляді. Якщо джерело кровотечі не виявлено, і у пацієнта відмічено лише 1–2 незначні епізоди кровотечі, додаткове обстеження може не знадобитися. Однак у разі тяжкої або повторюваної кровотечі, якщо джерело не визначено, може знадобитися використання ендоскопії.
У межах загального огляду лікар звертає увагу на ознаки порушень згортання крові, таких як наявність петехій, пурпури, телеангіектазій в ділянці навколо рота або на слизовій оболонці ротової порожнини, а також будь-яких аномальних утворень усередині носа.
У разі носової кровотечі існує низка тривожних симптомів, на які слід звернути особливу увагу:
Діагностика носових кровотеч у дітей, як і у дорослих, проводиться через зовнішній огляд та огляд порожнини носа, носоглотки та глотки. У деяких випадках може бути необхідно відрізнити носові кровотечі від кровотеч з інших органів, таких як легені, стравохід або шлунок, оскільки в цих випадках кров може потрапити в носову порожнину і потім витікати з носа. У такому разі пацієнту може знадобитися консультація з іншими фахівцями для виявлення джерела кровотечі.
Лікування носової кровотечі спрямоване на такі ключові цілі:
При сильних або тривалих кровотечах, а також якщо кровотеча не зупиняється після першої допомоги, необхідно звернутися до медичного фахівця. Лікар може застосувати різні методи для зупинки кровотечі та запобігання його повторенню, включаючи лікарські засоби, кріотерапію або хірургічне втручання.
Лікарі можуть використовувати кілька стратегій для зупинки кровотечі з носа та підтримки гідратації пацієнта. Ось основні методи:
При носовій кровотечі, викликаній підвищенням артеріального тиску, дуже важливим є призначення препаратів, які допомагають його знизити.
У разі значної втрати крові важливо провести відновлення об’єму рідини в організмі. Це може включати внутрішньовенне краплинне введення медичних розчинів та, у більш тяжких випадках, переливання донорської крові або її компонентів. Ці процедури допоможуть відновити рівень гемоглобіну та покращити загальний стан пацієнта.
При синдромі Рандю — Ослера — Вебера, що характеризується множинними телеангіектазіями та носовими кровотечами, дерматопластика носової перегородки може суттєво знизити частоту кровотеч та покращити стан пацієнтів з анемією. У процесі цієї операції можливе одночасне застосування лазера для коагуляції судин, що посилює ефект від втручання.
Ще одним сучасним і ефективним методом є селективна емболізація — процедура, при якій матеріал, що блокує кровообіг, вводиться в судину, що викликає кровотечу. Цей метод особливо корисний у випадках, коли хірургічне втручання не дає очікуваних результатів або за наявності протипоказань до загальної анестезії.
Застосування нових ендоскопічних інструментів також робить трансназальні операції більш ефективними, даючи змогу максимально точно працювати в носових пазухах і мінімізувати травму.
Для пацієнтів із серйозними захворюваннями печінки, такими як цироз, особлива увага приділяється профілактиці гепатичної енцефалопатії, яка може виникнути при проковтуванні великої кількості крові. Для цього рекомендується використовувати очисні клізми та проносні засоби. Крім того, для запобігання бактеріальному розкладу крові та всмоктуванню аміаку може бути запропонована стерилізація шлунково-кишкового тракту за допомогою антибіотиків, таких як неоміцин, який приймають перорально в дозі 1 г 4 рази на добу.
Існують різні способи запобігання кровотечі з носа, які можна легко застосовувати у повсякденному житті. Ось деякі з них:
Важливо знати, яких дій слід уникати при носовій кровотечі, щоб не погіршити стан та не викликати додаткових ускладнень. Ось дві поширені помилки, які люди часто роблять у таких випадках:
Існують випадки, коли носова кровотеча є симптомом серйозного стану або потребує негайної медичної допомоги. Нижче наведено деякі з цих ситуацій:
Носові кровотечі — поширене і зазвичай безпечне захворювання, яке, однак, може стати серйозною проблемою у разі невдалого самостійного лікування або наявності супутніх захворювань. Важливо знати основні методи першої допомоги та звертатися до лікаря за необхідності.