Дніпро
Нозологічний довідник лікаря

М’язові крампі

Содержание

Що таке м’язові крампі?

М’язові крампі (судоми) — це мимовільні, болісні, локалізовані скорочення цілої групи м’язів, окремого м’яза або окремих м’язових волокон. Як правило, судома може тривати від кількох хвилин до кількох секунд. М’язові крампі можуть виникнути в будь-якій частині тіла.

М’язові судоми можуть бути ідіопатичними, що розвиваються з відомих причин у здорових людей, або виникати через наявність захворювань.

М’язові крампі при фізичних навантаженнях є найчастішим станом, який потребує медичного втручання під час занять спортом.

При пальпації під час судоми відзначається щільний спазмований м’яз.

М’язові крампі: причини

Етіологія судом залежить від ситуації, в якій вони виникають. Чому розвиваються м’язові крампі — найчастіше неможливо визначити.

Пов’язані з теплом м’язові спазми часто відмічаються під час занять спортом та інтенсивних вправ чи фізичної активності. Імовірно, основним патологічним механізмом є значна втрата поту та електролітів.

За оцінками експертів, причинами судом у період вагітності можуть бути зміна нервово-м’язової функції, значне збільшення маси тіла, здавлювання периферичних нервів, недостатній приплив крові до м’язів, підвищена робота м’язів нижніх кінцівок, а також зниження рівня кальцію та магнію.

В осіб похилого віку виникнення м’язових крампі може бути пов’язане з віковими дегенеративними процесами в нервовій системі.

Які фактори ризику розвитку м’язових крампі?

Крампі литкових м’язів становлять до 80% усіх випадків м’язових судом.

Як діагностувати м’язові крампі?

Важливим етапом діагностики є детальний збір анамнезу.

Огляд має включати оцінку постави, ходи — необхідно зрозуміти, чи відзначається м’язовий дисбаланс. М’язи необхідно пропальпувати, оцінити симетричність їхнього стану.

Потім пацієнта просять стимулювати зону м’яза, де зазвичай виникають судоми (довільне скорочення), щоб лікар міг оцінити, чи викликає судому механічна активна напруга, що повторюється. Також пацієнту пропонують провести пасивне розтягнення м’яза, щоб перевірити, чи з’являється судома за відсутності активної напруги з боку пацієнта. Спазми, спричинені пасивним розтягуванням, можуть бути не доброякісними м’язовими крампі, а симптомом захворювання.

Які симптоми характерні для м’язових крампі, залежить від причин їх виникнення.

Які стани можуть супроводжуватися м’язовими крампі?

  • Нічні судоми ніг (судоми ніг, пов’язані зі сном). Найчастіше уражаються литкові м’язи. Нічні судоми знижують якість сну та життя пацієнтів. Характерні судоми та нічний біль у ногах, які можуть зникнути при розтягуванні задіяних м’язів.
  • Судоми ніг у вагітних відмічаються дуже часто; особливо в останній триместр. Виникають переважно вночі. Можуть бути пов’язані з хропінням та синдромом обструктивного апное уві сні.
  • М’язові крампі при фізичних навантаженнях — це явище, яке часто трапляється під час або після фізичної активності. М’язові крампі найчастіше відзначаються у спортсменів. Передбачається, що їхнє виникнення може бути пов’язане зі зневодненням, електролітним дисбалансом або периферичним неврологічним розладом, що минає. Найчастіше розвиваються на тлі втоми під час виконання фізичних вправ або після тренування. Розтяжка до фізичної активності не запобігає появі ймовірної судоми.
  • Писчий спазм — це специфічна дистонія руки, яка використовується для письма.
  • Синдром спазмів-фасцикуляцій — це периферичний синдром, пов’язаний із підвищеною збудливістю периферичної нервової системи. Спазми або фасцикуляції можуть супроводжуватися такими симптомами, як оніміння і печіння.

М’язові крампі: патологічні симптоми, за наявності яких потрібне подальше поглиблене обстеження:

  • гіпертрофія ураженого м’яза;
  • атрофія ураженого м’яза;
  • м’язова слабкість, параліч;
  • оніміння, печіння;
  • зміни шкіри над ураженою ділянкою;
  • біль в уражених м’язах;
  • інтенсивні судоми, що пробуджують від нічного сну;
  • порушення координації та інші супутні неврологічні симптоми;
  • порушення зору;
  • судоми, що виникли після контакту з потенційно отруйною речовиною;
  • судоми, що відмічаються по всьому тілу.

Додаткові методи дослідження

  • Електроміографія.
  • Ультразвукове дослідження.
  • Магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія — за підозри на неврологічні ураження.

За наявності основного / супутнього захворювання — обстеження згідно з відповідним протоколом.

М’язові крампі: лікування

Здоровим особам з м’язовими крампі рекомендується розтягнення залученого м’яза або глибокий масаж.

Також можуть бути рекомендовані легкі фізичні вправи (наприклад ходьба), додавання грілки або льоду.

При інтенсивних болісних судомах можуть бути рекомендовані парацетамол, ібупрофен, міорелаксанти.

Також може бути показане специфічне лікування.

Наприклад, при термінальній стадії ниркової недостатності трансплантація нирки значно знижує частоту м’язових крампі.

Бічний аміотрофічний склероз — мексилетин та сульфат хініну сприяють зниженню частоти виникнення судом.

М’язові крампі: профілактика

  • Правильне розігрівання перед фізичною активністю;
  • адекватна гідратація;
  • уникнення тривалого перебування в одній, особливо незручній позі;
  • не слід виконувати високоінтенсивні фізичні навантаження за високої температури навколишнього середовища.

Профілактика м’язових крампі за допомогою прийому препаратів магнію у здорових осіб, пацієнтів з неврологічними захворюваннями та вагітних, за оцінками експертів, є неефективною.

Диференційна діагностика

  • М’язова дистонія;
  • міотонія;
  • тетанія (при нервовій анорексії, гіпокальціємії);
  • міалгії (наприклад при гіповітамінозі D, зловживанні наркотиками, стенозі периферичних судин);
  • синдром неспокійних ніг — дискомфортні відчуття в кінцівках, які не викликають судом, але змушують пацієнта здійснювати рухи для зменшення їх вираження.
ГоловнаКошикОбране