Лейкоцитокластичний васкуліт шкіри

Содержание

Визначення

Лейкоцитокластичний васкуліт шкіри (ізольований васкуліт шкіри), що також відомий як «васкуліт дрібних судин шкіри», є захворюванням, при якому запалення розвивається виключно в судинах шкіри, не поширюючись на внутрішні органи. Раніше цей стан називали гіперсенситивним васкулітом. Цей тип васкуліту характеризується запальним процесом у стінках дрібних судин шкіри, що може виявлятися у вигляді почервоніння, висипу чи болісних вузликів на шкірі. Важливою особливістю ізольованого васкуліту шкіри є відсутність ураження внутрішніх органів, це його основна відмінність від ширших форм васкуліту.

Клінічна картина

Захворювання зазвичай починається з гарячки, болю в суглобах та м’язах, а також загальним погіршенням самопочуття. Шкірні ураження часто усуваються без значних суб’єктивних симптомів, проте іноді можуть розвиватися печіння та свербіж, особливо на нижніх кінцівках та сідницях, у ділянках травм або під вузьким одягом. На шкірі може виникати плямисто-папульозний висип, припіднята еритема, бульбашки, кропив’янка або папули, що може призвести до формування значних уражень шкіри.

Первинна форма захворювання зазвичай зникає самостійно протягом кількох тижнів чи місяців. У близько 10% пацієнтів можливий рецидив через кілька місяців чи навіть років. Перебіг вторинної форми патології залежить від основного патологічного процесу (хвороби), та часто вираженість симптомів зменшується після терапії основного захворювання.

Діагностика

До діагностики хвороб, пов’язаних із васкулітами, часто належить гістологічне дослідження біоптату шкіри, який слід взяти протягом перших 48 год після виникнення змін на шкірі. За допомогою такого аналізу можна точно оцінити характер уражень. Крім того, важливо провести ретельне дослідження для унеможливлення ураження внутрішніх органів, що допомагає визначити загальний обсяг ураження.

Диференційна діагностика

При проведенні диференційної діагностики необхідно виключити стани, такі як тромботичні або емболічні зміни, наприклад, сепсис або дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВС-синдром), геморагічний діатез при тромбоцитопенії. Крім того, необхідно диференціювати захворювання від інших форм васкулітів, що уражують дрібні судини, а також від первинних або вторинних висипів, які не асоційовані з васкулітом. Це дозволяє точно визначити природу шкірних проявів та вибрати адекватну терапію.

Лікування

Для управління первинною формою патології зазвичай використовують такі методи лікування:

1. До загальних заходів належать підтримка ураженої ділянки тіла в теплі, уникнення впливу холоду та прямих сонячних променів, а також обмеження фізичної активності, часто цього достатньо для зменшення вираженості симптомів.
2. Застосування антигістамінних лікарських засобів та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) призначають при скаргах на шкірні зміни або артралгію.
3. Призначають колхіцин у дозі 0,5 мг 2 р/добу та/або дапсон у випадках персистувальних, великих або болісних шкірних змін, а також при постійних симптомах з боку суглобів. Терапевтичний ефект зазвичай настає протягом 2 тиж.
4. При тяжких шкірних ураженнях рекомендують застосовувати глюкокортикостероїди перорально.
5. Азатіоприн у дозі 2 мг/кг маси тіла/добу призначають тільки в тих випадках, коли інші лікарські засоби виявилися неефективними, наприклад, коли симптоми рецидивують після зниження дози глюкокортикостероїдів.

Необхідність лікування вторинної форми захворювання полягає в корекції основного прояву захворювання або припинення прийому препарату, що спричинив васкуліт. У випадках, які загрожують життю, можуть знадобитися додаткові методи терапії, аналогічні тим, що використовуються при первинній формі патології.