Кровохаркання Довідник

Кровохаркання є процесом, при якому з дихальних шляхів виділяється кров або кров’янисте мокротиння. Це може бути ознакою серйозних проблем зі здоров’ям.

Рясна кровотеча з легень характеризується значною втратою крові з дихальної системи, яка часто перевищує 200 мл протягом 24 год. Такий стан може швидко призвести до недостатності дихання і є прямою загрозою для життя людини.

Патомеханізм та причини

Патомеханізм і причини легеневої кровотечі включають кілька основних факторів, пов’язаних з кровотечею з бронхіальних судин під високим тиском. Ось головні причини такої кровотечі:

1. Запальні процеси та проліферація кровоносних судин:

• • бронхоектатична хвороба: розширення та хронічне запалення бронхів, яке може призвести до кровотечі;
  • туберкульоз: інфекційне захворювання, що уражує легені та викликає запалення і пошкодження тканин, що може призводити до кровохаркання.

2. Інфільтрація та неоваскуляризація при пухлинних захворюваннях легень:

• • пухлини легень можуть спричинити зростання нових кровоносних судин та інфільтрацію тканин, що підвищує ризик кровотечі.

3. Підвищення тиску у лівому шлуночку:

• • стеноз мітрального клапана: зменшення просвіту клапана між лівим передсердям та лівим шлуночком, що призводить до підвищення тиску та ризику кровотечі;
  • лівошлуночкова недостатність: стан, при якому лівий шлуночок серця не може ефективно перекачувати кров, що веде до підвищення тиску в легеневих судинах і може спричинити кровотечу.

Розуміння цих механізмів та причин легеневої кровотечі важливе для правильної діагностики та вибору стратегії лікування. З появою симптомів кровохаркання слід негайно звернутися по медичну допомогу, оскільки це може бути ознакою серйозного захворювання.

Причини кровохаркання можуть бути різноманітними і варіювати від станів, що часто відмічаються, до більш рідкісних захворювань. Ось основні причини, розділені за частотою походження:

1. Часті причини:

• • бронхіт: запалення бронхів, що часто супроводжується кашлем та виділенням мокротиння;
  • бронхоектатична хвороба: хронічне захворювання легень з аномальним розширенням бронхів;
  • рак легені: злоякісні пухлини у легенях;
  • туберкульоз: інфекційне захворювання, яке уражує легені;
  • бактеріальна пневмонія: запалення легень, спричинене бактеріальною інфекцією.

2. Помірно часті причини:

• • тромбоемболія легеневої артерії: закупорка легеневої артерії тромбом;
  • лівошлуночкова недостатність: нездатність лівого шлуночка ефективно перекачувати кров;
  • первинні пухлини легень, відмінні від раку;
  • травми легень: включаючи ятрогенні (медичні процедури, такі як бронхоскопія, біопсія легені, торакотомія, використання катетера Сван-Ганца).

3. Рідкісні причини:

• • аспергільоз, геморагічні діатези, стеноз мітрального клапана;
  • паразитарні інвазії, легенева гіпертензія;
  • васкуліти та захворювання сполучної тканини (наприклад хвороба, пов’язана з антитілами до базальної мембрани, системний червоний вовчак, гранулематоз Вегенера);
  • побічні ефекти від застосування лікарських засобів (антикоагулянти, фібринолітики, ацетилсаліцилова кислота, кокаїн);
  • аспірація стороннього тіла, гемосидероз, амілоїдоз.

Завжди слід враховувати рак легені як потенційну причину кровохаркання. У разі виникнення цього симптому необхідно негайно звернутися до лікаря для діагностики та лікування. При легеневій кровотечі найчастіші причини включають злоякісні пухлини, бронхоектатичну хворобу, туберкульоз, травми та геморагічний діатез.

Діагностика

Діагностика кровохаркання включає комплексний підхід, що поєднує суб’єктивне й об’єктивне дослідження для визначення причини цього симптому. Ключовими аспектами діагностичного процесу є такі:

1. Суб’єктивне та об’єктивне дослідження:

• • оцінка ознак кровохаркання та супутніх симптомів допомагає встановити причину цього стану:

a) рясне відкашлювання забарвленого кров’ю мокротиння:

• • може вказувати на бронхоектатичну хворобу, при якій відбувається розширення та запалення бронхів;

б) гнійне та кров’янисте мокротиння:

• • може бути ознакою бронхіту чи бронхоектатичної хвороби;
  • якщо супроводжується лихоманкою, це може вказувати на пневмонію або абсцес легені;

в) рожеве, пінисте мокротиння:

• • таке мокротиння часто асоціюється з лівошлуночковою недостатністю або стенозом мітрального клапана, де порушується робота серця, що впливає на легеневий кровообіг;

г) відкашлювання самої крові:

• • може вказувати на більш серйозні стани, такі як пухлини легень, туберкульоз, артеріовенозна мальформація або тромбоемболія легеневої артерії.

Кожен із цих симптомів потребує додаткового обстеження, щоб підтвердити діагноз та визначити найбільш ефективне лікування. Важливо провести всебічне обстеження, включаючи лабораторні аналізи та інструментальні методи дослідження, для точної діагностики причин кровохаркання.

Діагностика кровохаркання включає аналіз даних анамнезу пацієнта, що дає змогу виявити можливі причини цього симптому.

Розгляд анамнезу включає наступні чинники:

а) куріння тютюну, що рецидивує кровохаркання:

• • ці фактори можуть вказувати на пухлини легень, особливо якщо є тривала історія куріння;

б) раптовий початок із сильним болем у грудній клітці та задишкою:

• • такі симптоми можуть бути ознаками тромбоемболії легеневої артерії, стану, при якому кров’яний потік блокує кровотік у легенях;

в) травма грудної клітки, інвазивні діагностичні процедури:

• • кровохаркання може бути спричинене нещодавньою травмою грудної клітки або внаслідок інвазивних медичних процедур;

г) васкуліт та системні захворювання сполучної тканини:

• • кровохаркання може бути пов’язане з такими станами, як васкуліт, при якому запалюються кровоносні судини, та іншими системними захворюваннями сполучної тканини;

д) значне зменшення маси тіла:

• • цей симптом може вказувати на пухлини легень або туберкульоз, особливо якщо супроводжується іншими симптомами, такими як кашель та кровохаркання;

е) нападоподібна нічна задишка або задишка при фізичному навантаженні:

• • такі симптоми можуть бути пов’язані з лівошлуночковою недостатністю або стенозом мітрального клапана, станами, що впливають на функцію серця та можуть призвести до легеневої гіпертензії та кровохаркання.

Облік усіх цих аспектів анамнезу допомагає лікареві сформувати повну картину захворювання та визначити найбільш ймовірну причину кровохаркання, що є ключовим для призначення відповідного лікування.

Для діагностики причин кровохаркання використовуються різноманітні допоміжні дослідження, які допомагають уточнити діагноз та визначити найкращу стратегію лікування. Ось деякі з ключових діагностичних методів:

1. Рентгенографія грудної клітки (РГ):

• • основне дослідження для візуалізації легень та грудної клітки;
  • у разі потреби може бути доповнено комп’ютерною томографією (КТ) грудної клітки, особливо у складних випадках або для уточнення діагнозу.

2. КТ-ангіографія:

• • застосовується при підозрі на тромбоемболію легеневої артерії з метою оцінки кровоносних судин легень.

3. Бронхоскопія:

• • використовується, якщо не встановлено точний діагноз, а також при підозрі на рак легені;
  • може бути використана не тільки для діагностики, а й для терапевтичних цілей.

4. Загальний аналіз периферичної крові та обстеження згортання крові:

• • включаючи міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) та інші тести, щоб оцінити функцію згортання крові.

5. Консультація ларинголога:

• • у випадках, коли кровотеча може відбуватися із верхніх дихальних шляхів.

6. Специфічні аналізи залежно від підозрюваної причини:

• • наприклад, додаткові дослідження можуть бути проведені для діагностики туберкульозу або інших інфекційних захворювань.

Ці діагностичні методи дають змогу лікарям отримати повну інформацію про стан пацієнта, що є ключовим для визначення найбільш ефективного лікування. Завжди важливо проводити повноцінну діагностику за будь-яких підозр на серйозні захворювання, такі як кровохаркання.

Лікування

При поводженні з пацієнтом з легеневою кровотечею слід дотримуватися певного алгоритму дій, щоб забезпечити ефективну та швидку медичну допомогу. Ось основні кроки, які необхідно виконати:

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів та доступу до вени:

• • важливо переконатися, що пацієнт може вільно дихати і що є венозний доступ для введення лікарських засобів та рідин.

2. Здача крові для аналізів:

• • необхідно взяти кров для визначення групи крові та виконання проби на сумісність, а також для загального аналізу крові та оцінки показників згортання.

3. Киснева терапія:

• • застосовується для підтримки насиченості кисню (SaO₂) на рівні вище 90%, що є критично важливим для підтримки життєво важливих функцій.

4. Корекція порушень згортання крові, анемії та гіповолемії:

• • це може включати введення компонентів крові, рідин та відповідних лікарських засобів.

5. Виключення кровотечі з верхніх дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту:

• • для уточнення джерела кровотечі.

6. Термінова бронхоскопія:

• • за наявності умов переважно слід використовувати жорстку бронхоскопію для точної локалізації джерела кровотечі.

7. Положення пацієнта та за необхідності інтубація:

• • пацієнта слід покласти на «хворий» бік, щоб запобігти поширенню крові на «здоровий» бік;
  • за необхідності інтубації може знадобитися введення ендотрахеальної трубки в головний бронх «здорової» легені для запобігання аспірації крові.

Ці кроки забезпечують комплексний підхід до контролю стану пацієнтів з легеневою кровотечею, що є критично важливим для їх виживання та відновлення.