Київ
Нозологічний довідник лікаря

Хвороба Фабрі

Содержание

Що таке хвороба Фабрі?

Хвороба Фабрі — це зчеплене з Х-хромосомою лізосомальне захворювання накопичення, спричинене зниженням активності альфа-галактозидази А (альфа-Gal A). При хворобі Фабрі відмічається накопичення в лізосомах нейтральних глікосфінголіпідів та глоботріаозілцераміду (GL-3 або Gb3). При цьому характерне дифузне ураження тонких мієлінізованих та немієлінізованих нервових волокон, а також нейронів спинномозкових гангліїв.

Основними проявами захворювання є дифузна ангіокератома тіла (Angiokeratoma corporis diffusum) — типове ураження шкіри, ниркових клубочків та канальців, очей, серця та головного мозку, зокрема інфаркт міокарда та інсульт у осіб молодого віку.

Хвороба Фабрі: етіологія

Дефіцит лізосомальної альфа-Gal A є основною причиною накопичення лізосомальних глікосфінголіпідів, в основному цереброзидтригексозидів. При цьому викликати дефіцит можуть різні мутації.

Прогресуюче накопичення гліколіпідів з наступним набряком та проліферацією ендотеліальних клітин призводить до ниркової недостатності, серцевих захворювань, інсультів та летального наслідку у осіб молодого віку.

Більш легкі форми хвороби Фабрі з міссенс-мутаціями проявляються серцевими аномаліями.

Чи передається хвороба Фабрі спадково?

Це спадкове захворювання з Х-зчепленим типом успадкування. Пацієнтам із хворобою Фабрі слід пройти генетичне консультування під час планування сім’ї.

Патофізіологія

В основі захворювання лежить дефіцит лізосомальної альфа-Gal A. Цей фермент необхідний для розщеплення термінальної галактози із GL-3. Дефіцит же призводить до накопичення GL-3 у різних клітинах та тканинах, включно зі шкірою, очима, нирками, серцем, головним мозком та периферичною нервовою системою.

Накопичення в судинах, вторинне щодо підвищеної проліферації ендотелію, може призводити до оклюзії судин, ішемії та інфаркту.

У пацієнтів молодого віку з інсультом на тлі хвороби Фабрі відмічаються низькі рівні тромбомодуліну та підвищені рівні інгібітора активатора плазміногену, що свідчить про протромботичну природу захворювання.

GL-3 також накопичується в автономних гангліях, гангліях задніх корінців, ниркових клубочкових, канальцевих, інтерстиціальних клітинах, кардіоміоцитах, клітинах гладких м’язів судин, клапанних фіброцитах, волокнах провідної системи серця та рогівки.

Накопичення сфінголіпідів у гангліях дорсальних корінців спинного мозку призводить до розвитку нейропатичного болю та акропарестезій.

Накопичення GL-3 у ниркових клубочках та дистальних канальцях викликає розвиток ранньої протеїнурії та поліурії. Механізм формування кіст ниркових синусів, пов’язаних із хворобою Фабрі, на сьогодні вивчений недостатньо.

Гістопатологія

Біопсія шкіри зазвичай виявляє високий рівень ліпідів. Ліпіди також можуть бути виявлені всередині м’язових волокон, ендотеліальних та гангліозних клітин.

Хвороба Фабрі: діагностика

Важливим є детальний збір анамнезу. Можуть бути виявлені:

  • підвищений артеріальний тиск у зв’язку з нирковою дисфункцією;
  • непереносимість спеки з аномально зниженими потовиділенням та продукцією сліз;
  • тяжкі серцево-судинні захворювання, інсульт.

Важливо ретельно проаналізувати сімейний анамнез з огляду на Х-зчеплений патерн генетичного успадкування. У хворих чоловіків захворювання може почати проявитися в дитинстві та ранньому підлітковому віці із залученням будь-якої системи органів.

Хвороба Фабрі: симптоми

  • Болісні акропарестезії;
  • гіпогідроз та ангідроз;
  • спазматичний біль у животі;
  • діарея;
  • нудота;
  • метеоризм;
  • мікросудинні ураження шкіри — дифузна ангіокератома тіла (наприклад невеликі петехії навколо пупка, темно-червоні папули та плями на тулубі та кінцівках, особливо на стегнах та нижній частині тулуба);
  • помутніння кришталика;
  • дистрофія рогівки;
  • зниження слуху, тинітус;
  • поліурія;
  • полідипсія;
  • протеїнурія;
  • лімфаденопатія;
  • порушення адаптації до спеки та холоду;
  • знижена толерантність до фізичних навантажень;
  • підвищення артеріального тиску.

Як проявляється хвороба Фабрі?

Хвороба Фабрі у дітей: зазвичай перші симптоми захворювання (пекучий біль у стопах та кистях, парестезії, нападоподібний біль) виявляються вже у дітей та підлітків. Вираженість болю збільшується при фізичних вправах та підвищенні температури навколишнього середовища / гарячці.

У міру прогресування захворювання, зазвичай на 3–4-му десятиріччі життя, можуть розвиватися ниркова недостатність, атеросклероз периферичних судин, порушення серцевої провідності та клапанні вади, інсульт.

Хвороба Фабрі у гетерозиготних жінок, як правило, проявляється менш вираженими симптомами, ніж у чоловіків.

Додаткові методи обстеження:

  • біохімічний аналіз крові;
  • рівень електролітів у плазмі крові;
  • осад сечі на наявність жирних овальних тіл;
  • електрокардіограма;
  • ехокардіографія;
  • рентгенографія грудної клітки;
  • комп’ютерна томографія (КТ), КТ-ангіографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ) та МРТ-ангіографія за наявності неврологічних симптомів, підозри на інсульт.

Як діагностувати хворобу Фабрі?

Для підтвердження діагнозу має бути зафіксовано низьку активність альфа-Gal А в лейкоцитах або плазмі крові.

При неможливості проведення аналізу рівня лізосомальної альфа-Gal A або генетичного тестування для підтвердження діагнозу може бути проведена біопсія шкіри або нирки (виявляють гліколіпідні відкладення, при електронно-мікроскопічному дослідженні ниркової біопсії виявляють концентричні шари включень, що називаються мієлоїдними тільцями).

Пацієнтам із хворобою Фабрі показаний щорічний скринінг щодо появи нових симптомів з проведенням загального аналізу крові та біохімічного аналізу крові з визначенням функції нирок, аналізу сечі для виявлення протеїнурії, електрокардіографією та ехокардіографією.

Скринінг членів сім’ї включає ферментативний аналіз на дефіцит активності альфа-Gal А як у чоловіків, так і жінок із наявністю симптомів.

Хвороба Фабрі: лікування

Захворювання є хронічним і його не можна повністю вилікувати.

Підтримувальне лікування хвороби Фабрі полягає в заміщенні дефіцитного ферменту альфа-Gal А відразу після встановлення діагнозу незалежно від наявності або відсутності клінічних проявів у хворих чоловіків та пацієнтів, які отримують замісну ниркову терапію.

Жінкам-носіям та хворим чоловікам зі зниженим рівнем альфа-Gal А показана замісна ферментна терапія лише за наявності ознак та симптомів ураження нирок, серцево-судинної або нервової систем.

Хворим, які знаходяться на тривалому діалізі, також показана замісна ферментна терапія.

Замісна терапія проводиться рекомбінантними препаратами альфа-галактозидази. Інфузії агалсидази альфа чи бета проводяться 1 раз на 2 тиж, доза препарату розраховується з урахуванням маси тіла хворого.

Інфузія проводиться повільно протягом 1–2 год. Рекомендується попереднє введення жарознижувальних засобів.

Те, як лікувати хворобу Фабрі, значною мірою залежить від наявних у пацієнта проявів.

Для терапії артеріальної гіпертензії у пацієнтів із хворобою Фабрі показані інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (лізиноприлу, раміприлу та ін.) або блокатори рецепторів ангіотензину (валсартан та ін.).

Також важливою є адекватна симптоматична терапія больового синдрому. Так, для усунення болю можна застосовувати карбамазепін, трициклічні антидепресанти, інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну, прегабалін і габапентин. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів зазвичай є низькоефективним і не рекомендується, враховуючи несприятливий вплив на функцію нирок.

За наявності шлуночкових аритмій або симптомної брадикардії може бути показано імплантацію кардіовертера-дефібрилятора або електрокардіостимулятора. Аміодарон для лікування аритмій при хворобі Фабрі не рекомендується.

Пацієнтам із хворобою Фабрі з термінальною стадією ниркової недостатності може бути проведена трансплантація нирки із продовженням замісної ферментної терапії після трансплантації.

Диференційна діагностика

Чим небезпечна хвороба Фабрі?

Можливі ускладнення захворювання включають:

ГоловнаКошикОбране