Що таке гострий епідидиміт? Причини розвитку

Гострий епідидиміт є найчастішою причиною синдрому «гострої мошонки» у дорослих чоловіків. Розвиток захворювання пов’язаний із ретроградним перенесенням інфекції: інфікована сеча з простатичного відділу уретри потрапляє через сім’явивідну протоку в придаток яєчка. Етіологія залежить від віку: у молодих пацієнтів частіше виявляють збудника інфекцій, що передаються статевим шляхом, як-от Chlamydia trachomatis і Neisseria gonorrhoeae, тоді як у чоловіків старшого віку переважають бактерії групи Enterobacterales.

Клінічна картина гострого епідидиміту

Клінічно захворювання зазвичай починається з одностороннього болю в ділянці мошонки. Можливі також підвищення температури тіла з ознобом, дизуричні розлади та симптоми, що нагадують гострий простатит. При огляді визначається збільшений, ущільнений та різко болісний придаток яєчка. У міру прогресування запальний процес може поширюватися на яєчко, а також супроводжуватися розвитком гідроцеле.

Лікування гострого епідидиміту

Лікування починають негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень. У молодих чоловіків використовують комбінацію цефтріаксону, що вводиться внутрішньом’язово одноразово в дозі 0,25–1,0 г, з доксицикліном по 100 мг 2 р/добу протягом 10 днів. У пацієнтів старшого віку як емпіричну терапію призначають цефтріаксон у дозі 2,0 г на добу протягом 10–14 днів.