Що таке гострий простатит?
Гострий простатит у більшості випадків розвивається як інфекційне захворювання, яке є наслідком проникнення патогенних мікроорганізмів із уретри у тканину передміхурової залози. Нерідко він протікає разом з уретритом або з інфекцією сечовивідних шляхів. Основними збудниками є бактерії групи Enterobacterales, а також мікроорганізми, асоційовані з розвитком уретриту.
Клінічна картина гострого простатиту
Гострий простатит характеризується бурхливим початком та швидким розвитком симптомів. У пацієнтів фіксують виражену гарячку, яка часто супроводжується ознобом, а також біль у ділянці таза чи промежини. Нерідко відзначаються дизуричні розлади та помутніння сечі. Через набряк передміхурової залози може розвинутися затримка сечовипускання. При обережній пальпації лікар визначає, що передміхурова залоза збільшена, м’яка, гаряча на дотик і різко болісна, при цьому маніпуляцію проводять обережно через ризик бактеріємії.
Діагностика гострого простатиту
При діагностиці захворювання обов’язково виконують бакпосів сечі, а у госпіталізованих пацієнтів додатково проводять бакпосів крові, який виявляється позитивним у близько 1/5 усіх випадків.
Лікування гострого простатиту
Лікування починають емпірично: застосовують фторхінолони у вигляді монотерапії або поєднано з аміноглікозидами, також як один із варіантів терапії призначають ко-тримоксазол у дозах, аналогічних тим, що застосовують при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів. Після отримання результатів бактеріологічного дослідження терапію за необхідності коригують і продовжують протягом 2–4 тиж. Якщо протягом 1-го тижня лікування не фіксується клінічного поліпшення (зменшення вираженості симптомів), слід запідозрити формування абсцесу передміхурової залози.