Фармакодинаміка

Вонопразан є конкурентним кислотним блокатором калію і не вимагає активації кислотою. Він конкурентно інгібує H⁺- , K⁺-ATФ-азу, оборотно щодо іонів калію. Вонопразан тривалий час залишається на місцях утворення кислоти в клітинах стінки шлунка, що спричиняє тривале пригнічення утворення шлункового соку. Таким чином препарат значно знижує ризик утворення ушкоджень слизової оболонки верхніх відділів травного тракту.

Вонопразан не виявляє антигелікобактерної активності та не інгібує H. pylori та уреази H. pylori. Роль вонопразану в ерадикації H. pylori полягає у підвищенні рівня pH у шлунку, що, ймовірно, збільшує антибактеріальну активність амоксициліну, кларитроміцину та метронідазолу, які використовуються в комплексному лікуванні.

Фармакокінетика

Всмоктування. Фармакокінетичні параметри та зміни концентрації в крові вонопразану у здорових чоловіків при одноразовому пероральному застосуванні дози 20 мг натщесерце і після прийому їжі були такими: AUC_0–48— 222,1±69,7 нг×год/мл, Т_1/2— 7,7±1,0 год, С_max— 24,3±6,6 нг/мл, Т_max— 1,5 (1,0, 3,0) год. Вплив прийому їжі на фармакокінетику був майже непомітним.

При повторному прийманні препарату протягом 7 днів у дозах 10 мг або 20 мг один раз на день AUC та C_max вонопразану на 7-й день у здорових чоловіків збільшувалися разом із зростанням дози, і це зростання було незначно вищим відносно доз. Концентрація в крові вонопразану залишалася стабільною від 3-го до 7-го дня прийому, і можна припустити, що стійкий стан досягається до 3-го дня. Крім того, з огляду на результати оцінки накопичення препарату після повторного прийому за фармакокінетичними параметрами AUC та T_1/2можна вважати, що фармакокінетика вонопразану не залежить від часу.

Розподіл. [14С]вонопразан, доданий до людської плазми в кількості 0,1–10 мкг/мл, показав ступінь зв’язування з білками 85,2–88,0% (in vitro).

Метаболізм. Вонопразан головним чином метаболізується CYP3A4, частково CYP2B6, CYP2C19 та CYP2D6. Також відбувається метаболізм за допомогою сульфотрансферази SULT2A1 (in vitro). Вонопразан виявляє інгібіторну дію, залежну від часу, щодо CYP2B6, CYP2C19 та CYP3A4/5 (in vitro). Крім того, вонопразан, залежно від концентрації, незначно індукує CYP1A2, але майже не впливає на активність CYP2B6 та CYP3A4/5 (in vitro).

Виведення. Після перорального прийому радіоактивно маркованого вонопразану в дозі 15 мг у здорових чоловіків 98,5% введеної радіоактивності через 168 годин виводилося з сечею (67,4%) і з калом (31,1%).

Ниркова недостатність. Порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок у пацієнтів із легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок AUC_0–∞ та C_max вонопразану були відповідно в 1,3–2,4 та в 1,2–1,8 раза вищі, а зниження функції нирок супроводжувалося збільшенням цих параметрів. У пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності AUC_0–∞ та C_maxбули відповідно в 1,3 та 1,2 раза вищі в порівнянні з пацієнтами із нормальною функцією нирок.

Печінкова недостатність. Порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки у пацієнтів із легким, помірним та тяжким порушенням функції печінки AUC_0–∞ та C_max вонопразану були відповідно в 1,2–2,6 та 1,2–1,8 раза вищі.

Вонопразан у комбінації з кларитроміцином. У здорових дорослих чоловіків, яким у дослідженні одноразово вводили 40 мг вонопразану через 30 хвилин після сніданку на 1-й та 8-й день, а також 500 мг кларитроміцину двічі на день протягом 3–9 днів перед їдою, AUC_0–∞ та C_maxвонопразану збільшилися в 1,6 та 1,4 рази порівняно із застосуванням без кларитроміцину.

Вонопразан у комбінації з амоксициліну гідратом і кларитроміцином. У здорових дорослих чоловіків, яким у дослідженні одночасно вводили 20 мг вонопразану, 750 мг амоксициліну та 400 мг кларитроміцину двічі на день протягом 7 днів, AUC_0–12 та C_maxвонопразану збільшилися в 1,8 та 1,9 раза відповідно, а AUC_0–12 та C_max кларитроміцину збільшилися в 1,5 та 1,6 раза.

Вонопразан у поєднанні з низькими дозами аспірину чи нестероїдними протизапальними засобами. У здорових дорослих чоловіків, яким у дослідженні застосовували 40 мг вонопразану і одночасно 100 мг аспірину чи 60 мг локсопрофену натрію, 25 мг диклофенаку натрію або 10 мг мелоксикаму двічі на день протягом 7 днів, не було виявлено значного впливу вонопразану на фармакокінетику аспірину чи нестероїдних протизапальних засобів, а також упливу на фармакокінетику вонопразану.

Вонопразан у поєднанні з мідазоламом. У здорових дорослих чоловіків, яким у дослідженні одноразово вводили 2 мг мідазоламу вранці та ввечері на 1-й та 9-й день, а також 20 мг вонопразану двічі на день з 2-го по 10-й день, AUC_0–∞ та C_max мідазоламу збільшилися в 1,9 раза порівняно із введенням без вонопразану.

Аналоги Хеліпрозан