Фармакодинаміка.

Механізм дії

Цинітаприд — ортопрамід з прокінетичною активністю на рівні шлунково-кишкового тракту (ШКТ) з вираженою прохолінергічною дією. Блокуючи пресинаптичні рецептори серотоніну, він збільшує вивільнення серотоніну, що призводить до підвищення серотонінергічної активності. Його антидопамінергічна активність, хоч і дискретна, сприяє терапевтичному ефекту.

Фармакодинамічні ефекти

Введення цинітаприду експериментальним тваринам показало, що він чинить прокінетичну дію від нижнього стравохідного сфінктера до товстої кишки. Цинітаприд сприяє випорожненню шлунка щура, стимулює моторику ізольованої клубової кишки морської свинки, підвищує інтралюмінальний тиск у шлунку, дванадцятипалій кишці та клубовій кишці собаки при збереженні свідомості, а також підвищує тиск нижнього стравохідного сфінктера та механічну активність дванадцятипалої та товстої кишки в анестезованого собаки. Прискорює проходження вмісту через кишечник у мишей.

Клінічна ефективність та безпека

У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів та здорових добровольців було показано, що цинітаприд антагонізує L-допа-індукований гастропарез та блювання.

У плацебо-контрольованому дослідженні цинітаприд значно прискорював випорожнення шлунка у пацієнтів із патологічно сповільненою евакуацією шлункового вмісту. Цинітаприд покращує клінічну симптоматику у пацієнтів з диспепсією, пов’язаною зі сповільненою евакуацією шлункового вмісту, та затримкою транзиту їжі ШКТ.

У пацієнтів з гастроезофагеальним рефлюксом цинітаприд зменшує кількість і тривалість епізодів рефлюксу, а також час із pH стравоходу нижче 4, значно полегшуючи симптоми цього захворювання. Ефективність в останньому випадку може бути зумовлена як збільшенням тиску в нижньому стравохідному сфінктері, так і полегшенням випорожнення шлунка.

Фармакокінетика.

Розподіл

Фармакокінетика цинітаприду у щурів після внутрішньовенного введення найкраще відповідала двокомпартментній моделі з великим об’ємом розподілу (9,9 л/кг) та відносно низькою швидкістю виведення (51–83 хв). При такому способі введення метаболіти у плазмі крові не виявлялися.

При пероральному введенні спостерігався суттєвий передсистемний метаболізм. Тридцять відсотків введеної дози виводилося з жовчю протягом 48 годин.

Метаболізм

Дослідження в умовах in vitro у рекомбінантних мікросомах показують, що метаболізм цинітаприду відбувається під дією CYP3A4 та меншою мірою — CYP2C8.

Виведення

Фармакокінетичні дослідження за участю людей проводилися після перорального та внутрішньом’язового введення у дозах, що перевищують терапевтичну дозу, у зв’язку з відсутністю аналітичного методу з достатньою чутливістю для визначення концентрацій у плазмі крові, що досягаються при введенні рекомендованої дози.

Ці дослідження показали, що після перорального прийому цинітаприду максимальний рівень у плазмі крові досягається протягом двох годин. Період напіввиведення становить від 3 до 5 годин протягом перших 8 годин із залишковим періодом напіввиведення більше ніж 15 годин після цього, хоча й за надзвичайно низького рівня у плазмі крові.

Такий фармакокінетичний профіль передбачає як найбільш відповідний режим дозування введення три рази на добу з розподілом на фракції. Після багаторазового введення цинітаприду накопичення не спостерігалося.

Аналоги Цинара