Лікарський засіб Букаїн повинні вводити лише лікарі, які мають досвід проведення регіонарної анестезії, або введення препарату слід здійснювати під їхнім наглядом. Необхідно застосовувати найменші дози, що дають можливість досягти достатнього ступеня анестезії.

Важливо дотримуватися особливої обережності для запобігання випадковим внутрішньосудинним ін’єкціям. Рекомендовано проводити аспіраційну пробу перед введенням загальної дози, а також під час введення загальної дози. Загальну дозу слід вводити повільно, зі швидкістю 25−50 мг/хв або окремими дозами, підтримуючи постійний вербальний контакт з пацієнтом і контролюючи серцевий ритм.

При епідуральному введенні слід ввести тестову дозу 3−5 мл лікарського засобу Букаїну з адреналіном, оскільки випадкова внутрішньосудинна ін’єкція може спричинити, наприклад, короткочасне підвищення частоти серцебиття, а випадкова інтратекальна ін’єкція може спричинити спінальну блокаду. При виникненні симптомів інтоксикації введення лікарського засобу потрібно негайно припинити.

Нижче наведено рекомендовані дози. Дозування потрібно коригувати залежно від ступеня блокади та загального стану пацієнта.

Для інфільтраційної анестезії слід вводити 5–60 мл лікарського засобу Букаїн 2,5 мг/мл (12,5–150 мг бупівакаїну гідрохлориду) або 5–30 мл лікарського засобу Букаїн 5 мг/мл (25–150 мг бупівакаїну гідрохлориду).

Для міжреберної блокади слід вводити по 2−3 мл лікарського засобу Букаїн 5 мг/мл (10−15 мг бупівакаїну гідрохлориду) на один нерв до загальної кількості 10 нервів.

Для блокади великих нервів (наприклад, епідуральної, сакральної та анестезії плечового сплетіння) слід вводити 15−30 мл лікарського засобу Букаїн 5 мг/мл (75−150 мг бупівакаїну гідрохлориду).

Для акушерської анестезії (наприклад, епідуральної анестезії та каудальної анестезії при піхвових пологах або вакуум-екстракції) слід вводити 6−10 мл лікарського засобу Букаїн 2,5 мг/мл (15-25 мг бупівакаїну гідрохлориду). Наведені дози є початковими, їх введення за потреби можна повторювати кожні 2–3 години.

Для епідуральної блокади (при проведенні кесаревого розтину) слід вводити 15−30 мл лікарського засобу Букаїн 5 мг/мл (75−150 мг бупівакаїну гідрохлориду).

При безперервній епідуральній анестезії шляхом інтервального введення болюсних доз застосовується початкова доза 20 мл лікарського засобу Букаїн 2,5 мг/мл (50 мг бупівакаїну гідрохлориду) з подальшим введенням по 6–16 мл лікарського засобу Букаїн 2,5 мг/мл (15–40 мг бупівакаїну гідрохлориду) кожні 4–6 годин залежно від бажаної кількості сегментів, що анестезуються, і віку пацієнта.

Таблиця 1

При безперервному епідуральному введенні (наприклад, аналгезія у післяопераційний період)

Концентрація

Об’єм

Доза

Люмбальна епідуральна інфузія:

Болюс¹

Інфузія

2,5 мг/мл

5–10 мл

5–7,5 мл/год

12,5–25 мг

12,5–18,75 мг²

Торакальна епідуральна інфузія:

Болюс¹

Інфузія

2,5 мг/мл

5–10 мл

2,5–5 мл/год

12,5–25 мг

6,25–12,5 мг

Епідуральна інфузія при піхвових пологах:

Болюс¹

Інфузія

2,5 мг/мл

6–10 мл

2–5 мл/год

15–25 мг

5–12,5 мг

¹⁾ Якщо протягом години не була введена відповідна болюсна доза.

²⁾ Не слід перевищувати максимальну рекомендовану добову дозу (див. нижче).

Необхідно також враховувати дозу, що була введена під час операції.

У разі застосування комбінації з опіоїдними препаратами дозу бупівакаїну слід зменшити.

Під час проведення інфузії потрібно регулярно контролювати артеріальний тиск, частоту серцебиття та спостерігати за станом пацієнта щодо можливих симптомів інтоксикації. За наявності ознак токсичного ефекту інфузію слід негайно припинити.

Максимальні рекомендовані дози

Максимальна рекомендована доза, що застосовується протягом одного й того ж випадку, розраховується за нормою 2 мг/кг маси тіла; для дорослих максимальна доза становить 150 мг протягом 4 годин.

Букаїн 2,5 мг/мл: 60 мл (150 мг бупівакаїну гідрохлориду).

Букаїн 5 мг/мл: 30 мл (150 мг бупівакаїну гідрохлориду).

Максимальна рекомендована добова доза становить 400 мг. Загальну дозу слід коригувати залежно від віку пацієнта, загального стану здоров’я та інших значущих обставин.

Діти віком від 1 до 12 років

Регіональну анестезію дітям повинні виконувати лікарі, які мають досвід лікування пацієнтів цієї популяції та обізнані з відповідними техніками.

У таблиці наведені рекомендовані дози для застосування дітям. Існують окремі варіації. У дітей з підвищеною масою тіла часто необхідне поступове зменшення дозування, що має базуватися на ідеальній масі тіла. Стандартні навчальні посібники повинні бути прийняті до уваги у випадку наявності факторів, що впливають на конкретні методики проведення блокади, та для забезпечення індивідуальних вимог пацієнтів.

Слід застосовувати найнижчу дозу, необхідну для проведення адекватної анестезії.

Таблиця 2

Рекомендації щодо дозування у дітей віком від 1 до 12 років

	Концентрація, мг/мл	Об’єм, мл/кг	Доза, мг/кг	Початок дії, хв.	Тривалість ефекту, години
ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО БОЛЮ (пері- та післяопераційний біль)
Каудальне епідуральне введення	2,5	0,6–0,8	1,5–2	20–30	2–6
Люмбальне епідуральне введення	2,5	0,6–0,8	1,5–2	20–30	2–6
Торакальне епідуральне введення^b⁾	2,5	0,6–0,8	1,5–2	20–30	2–6
Регіонарна нервова блокада (наприклад, блокада дрібних нервів та інфільтрація)	2,5		0,5–2,0
	5,0		0,5–2,0
Блокада периферичних нервів (наприклад, клубово-пахового нерва, клубово-підчеревного нерва)	2,5		0,5-2,0	a)
	5,0		0,5-2,0^a)	a)

^a)Час до початку і тривалість блокади периферичних нервів залежить від типу блокади і введеної дози.

^b)Торакальну епідуральну блокаду необхідно виконувати поступовим збільшенням дози до досягнення бажаного ступеня анестезії.

Для дітей дозу розраховувати на вагу до 2 мг/кг маси тіла.

Для запобігання випадковим внутрішньосудинним ін’єкціям аспіраційну пробу рекомендується провести перед та під час введення загальної дози препарату. Її слід вводити повільно, поступово збільшуючи дозу, особливо при люмбальній та торакальній епідуральній інфузії, постійно уважно спостерігаючи за життєво важливими функціями пацієнта.

Перитонзилярну інфільтрацію проводили для дітей віком від 2 років зі застосуванням бупівакаїну 2,5 мг/мл у дозі 7,5-12,5 мг на мигдалик.

Блокади клубово-пахового нерва, клубово-підчеревного нерва проводяться дітям віком від 1 року зі застосуванням бупівакаїну 2,5 мг/мл у дозі 0,1-0,5 мл/кг, еквівалентному 0,25-1,25 мг/кг. Діти віком від 5 років отримували бупівакаїн 5 мг/мл у дозі 1,25-2 мг/кг.

Для блокад статевого члена (дорсальних нервів статевого члена) застосовується бупівакаїн 5 мг/мл у загальних дозах 0,2-0,5 мл/кг, еквівалентному 1-2,5 мг/кг.

Безпека та ефективність застосування Букаїну з адреналіном та без нього у дітей віком до 1 року не встановлені. Доступні лише обмежені дані.

Безпека та ефективність періодичної епідуральної болюсної ін’єкції або безперервної інфузії не встановлені. Доступні лише обмежені дані.

Діагнози, при яких застосовують Букаїн