фармакодинаміка.
Аскоцин Макс є комбінованим препаратом, що поєднує два лікарські засоби: водорозчинний вітамін С − аскорбінову кислоту та мікроелемент — цинк.
Механізм дії аскорбінової кислоти
Аскорбінова кислота (вітамін С) є важливим антиоксидантним, метаболічним засобом, що регулює окисно-відновні процеси та підвищує адаптаційні можливості організму. Через низьку здатність організму до зберігання вітаміну С регулярний прийом достатньої його кількості є необхідним для людини.
Аскорбінова кислота та її метаболіт − дегідроаскорбінова кислота — утворюють оборотну окисно-відновну систему, яка бере участь у багатьох ферментативних реакціях і складає основу для спектра дії вітаміну С. Аскорбінова кислота функціонує як кофактор у низці реакцій гідроксилювання та амідування шляхом перенесення електронів до ферментів, що забезпечують відновлення різних біологічних субстратів. Важливість аскорбінової кислоти для людського організму найяскравіше проявляється при цинзі − клінічно вираженому дефіциті вітаміну С. Аскорбінова кислота відіграє ключову роль в утворенні гідроксипроліну з проліну, який, зі свого боку, є важливим для розвитку функціонально активного колагену. Симптоми, які спостерігаються при цинзі, такі як уповільнене загоєння ран, порушення росту кісток, крихкість судин та порушення утворення дентину, є наслідком порушення утворення колагену.
Механізм дії цинку
Як і у випадку з вітаміном С, низький рівень цинку також може негативно впливати на швидкість загоєння ран, виразок та пролежнів. Статус цинку має важливе значення для підтримання ефективної імунної відповіді, особливо опосередкованої Т-клітинами.
Фармакокінетика.
Аскорбінова кислота
Абсорбція. Аскорбінова кислота всмоктується переважно у верхній частині тонкої кишки за допомогою натрійзалежного активного транспорту. За умови наявності аскорбінової кислоти у високій концентрації її всмоктування відбувається за допомогою пасивної дифузії. Після перорального прийому вітаміну С у дозах 1–12 г частка аскорбінової кислоти, що всмоктується, знижується приблизно з 50% до приблизно 15%, хоча абсолютна кількість прийнятої речовини продовжує зростати.
Розподіл. Максимальна фізіологічна концентрація вітаміну С становить приблизно 1500 мг. Приблизно 24% аскорбінової кислоти зв’язується з білками плазми крові. Концентрація в плазмі крові зазвичай становить 10 мг/л (60 мкмоль/л). Концентрація аскорбінової кислоти менше 6 мг/л (35 мкмоль/л) свідчить про те, що споживання вітаміну С не завжди є достатнім, а концентрація менше 4 мг/л (20 мкмоль/л) вказує на недостатнє споживання аскорбінової кислоти на даний час. При клінічно виражених проявах цинги концентрація вітаміну С у сироватці крові становить менше 2 мг/л (10 мкмоль/л).
Метаболізм. Аскорбінова кислота метаболізується частково через дегідроаскорбінову кислоту до щавлевої кислоти та інших продуктів. Однак при пероральному прийомі в надмірних кількостях аскорбінова кислота переважно виводиться у незміненому вигляді зі сечею та калом. У сечі також наявний метаболіт аскорбінової кислоти — аскорбат-2-сульфат.
Виведення. Т_½ аскорбінової кислоти залежить від способу введення, введеної кількості та швидкості всмоктування. Після перорального прийому аскорбінової кислоти в дозі 1 г Т_½ становить приблизно 13 год. При прийомі вітаміну С у дозі 1–3 г на добу його виведення з організму відбувається зі сечею. При застосуванні доз, що перевищують 3 г, кількість препарату, яка виводиться з калом у незміненому вигляді, збільшується.
Цинк
Абсорбція. Цинк всмоктується вздовж усієї тонкої кишки. Абсорбція цинку (іонного), що вводиться у вигляді розчину натще, коливається у межах 41–79%. При прийомі цинку, який наявний у харчових продуктах або у вигляді харчових добавок, кількість речовини, що всмоктується, становить 10–40%.
Розподіл. Для підтримки гомеостазу цинку його загальний вміст в організмі частково контролюється регулюванням ефективності кишкового всмоктування та виведення з ендогенних депо цього мікроелемента. Загальний вміст цинку в організмі дорослих коливається приблизно від 2,3 ммоль (1,5 г) у жінок до 3,8 ммоль (2,5 г) у чоловіків. Цинк наявний у всіх органах, тканинах, рідинах та секретах організму. Цинк, головним чином, є внутрішньоклітинним іоном, зокрема понад 95% всього цинку знаходиться у клітинах. Цинк пов’язаний з усіма органелами клітини, але приблизно 60–80% клітинного цинку міститься в цитозолі.
Метаболізм. Загальна кількість цинку, наявного у більшості тканин, є набагато більшою за його загальну кількість у плазмі крові. Таким чином, порівняно невеликі коливання вмісту цинку в тканинах, таких як печінка, можуть мати значний вплив на концентрацію цинку у плазмі крові. Весь цинк, що всмоктується, проходить до тканин за допомогою плазми крові, і вважається, що концентрація цинку в плазмі крові змінюється приблизно 130 разів на добу. Не існує спеціального «депо» цинку.
Дослідження за участі добровольців із застосуванням дієт із низьким вмістом цинку (2,6–3,6 мг/добу / 40–55 ммоль/добу) показали, що рівень циркулюючого цинку та активність цинковмісних ферментів можуть підтримуватися в межах норми протягом кількох місяців, підкреслюючи ефективність механізму гомеостазу цинку.
Виведення. Основним шляхом екскреції ендогенного цинку є ШКТ із кінцевим виведенням із калом. При пероральному або в/в введенні досліджуваних доз цинку зі сечею виводиться лише від 2 до 10%, решта виділяється з калом. У людей виведення з калом може коливатися від <15 мкмоль/добу (1 мг/добу) при дуже низькому прийомі цинку до понад 80 мкмоль/добу (5 мг/добу) при дуже високому його прийомі. Зазвичай із сечею щодня виводиться приблизно від 6 до 9 мкмоль (400–600 мкг) цинку.

Діагнози, при яких застосовують Аскоцин Макс