опіпрамол не можна застосовувати при гіпертрофії передміхурової залози, виражених захворюваннях печінки та нирок, підвищеній судомній активності (наприклад, ураженні головного мозку різної етіології, епілепсії, алкоголізмі), цереброваскулярній недостатності, а також ураженнях серця, зокрема порушенні провідності. Лікування пацієнтів із попередніми атріовентрикулярними блокадами I ступеня або іншими порушеннями провідності повинно проводитись з моніторингом ЕКГ (щодо атріовентрикулярних блокад вищого ступеня див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Зміни в картині крові (нейтропенія, агранулоцитоз) можуть траплятися дуже рідко, але при лікуванні опіпрамолом слід перевірити картину крові, при виникненні гарячки, грипу та ангіни.
У зв’язку з можливістю виникнення небажаних явищ з боку серцево-судинної системи слід дотримуватися особливої обережності пацієнтам із гіпертиреозом або пацієнтам, які приймають препарати, що впливають на функцію щитовидної залози (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Діти та підлітки
Ефективність та безпека опіпрамолу у дітей та підлітків не доведені, тому застосування препарату Опіпрам пацієнтам віком до 18 років не рекомендується.
У процесі досліджень лікування депресивних станів у цій віковій групі лікарські засоби групи трициклічних антидепресантів, до яких належить і опіпрамол, терапевтичної користі не виявили. Дослідження з іншими антидепресантами (селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (SSRI), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (SNRI)) виявили підвищений ризик виникнення суїцидальної поведінки, самоушкодження та ворожості у зв’язку з застосуванням цих засобів. Тому ці ризики не можна виключити і щодо опіпрамолу.
Крім того, опіпрамол у всіх вікових групах пов’язаний із ризиком серцево-судинних побічних ефектів. До того ж, немає даних про безпеку препарату при його довготривалому застосуванні у дітей та підлітків щодо впливу на їх ріст, дозрівання, а також пізнавальний та поведінковий розвиток.
Ризик суїциду
У випадку депресивних станів існує ризик самогубства, який може тривати, поки не наступить суттєва ремісія захворювання. У контексті застосування опіпрамолу повідомляли про спроби самогубства, деякі з них мали летальні наслідки. У пацієнтів із депресивними станами (як у дорослих, так і у дітей та підлітків) можуть мати місце посилення депресивного стану та/або ризик суїциду або інші психіатричні симптоми, незалежно від того, приймають вони антидепресанти чи ні.
Інші психіатричні розлади також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком самогубства або депресивних розладів (великих депресивних епізодів). Тому за усіма пацієнтами, які, незалежно від сфери застосування, отримують опіпрамол, необхідно встановити ретельний контроль на предмет клінічного погіршення, ризику суїциду та інших психіатричних симптомів, особливо на початку лікування або після зміни дозування. У таких пацієнтів слід враховувати зміну схеми лікування, включаючи можливе припинення прийому ліків. Це є особливо актуальним тоді, коли ці зміни є тяжкими, відбуваються раптово або не були частиною попередньої симптоматики пацієнта.
Членам родини та медичному персоналу, що здійснює догляд за дорослими пацієнтами та пацієнтами дитячого віку, які застосовують антидепресанти для лікування психіатричних і непсихіатричних розладів, слід рекомендувати слідкувати за пацієнтами на предмет виникнення ризику суїциду та інших психологічних симптомів. Слід негайно повідомляти лікаря про такі симптоми.
При виникненні алергічних реакцій прийом опіпрамолу слід припинити.
При тривалому застосуванні рекомендується контролювати показники функції печінки.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Клінічних даних щодо застосування опіпрамолу вагітним жінкам немає.
Дослідження на тваринах не дозволяють зробити висновок щодо прямого або опосередкованого шкідливого впливу на ембріональний розвиток або фертильність.
Слід з обережністю застосовувати опіпрамол під час вагітності. У період вагітності, особливо у І триместрі, опіпрамол слід призначати, якщо користь від його застосування перевищує ризик.
Опіпрамол не слід застосовувати у період годування груддю, оскільки він у невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У випадку необхідності застосування опіпрамолу, годування груддю слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Опіпрамол має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами, особливо на початку лікування, а також при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, які мають вплив на ЦНС (болезаспокійливими, снодійними, психотропними препаратами) та алкоголем.

Діагнози, при яких застосовують Опіпрам