Діагностичні процедури, які передбачають застосування будь-якого рентгеноконтрастного засобу, повинні проводитися під керівництвом персоналу, який пройшов необхідну підготовку та має досконале знання конкретної процедури, яка має виконуватися. Необхідно забезпечити можливість негайного проведення відповідних реанімаційних заходів. Під час обстеження необхідно забезпечити доступ до вени пацієнта для надання невідкладної допомоги у разі розвитку реакції непереносимості.

Після завершення обстеження пацієнт має протягом щонайменше 30 хв залишатися під наглядом лікаря.

Необхідна обережність під час введення контрастної речовини, щоб уникнути екстравазації. Місцеве подразнення тканин може виникнути внаслідок периваскулярної інфільтрації контрастної речовини.

Пацієнтам, хворим на епілепсію, у тому числі в анамнезі, слід продовжувати застосування відповідних лікарських засобів. У деяких випадках протисудомну терапію доцільно проводити навіть за 48 годин перед обстеженням. Якщо під час процедури виник судомний криз, рекомендується внутрішньовенно ввести діазепам або фенобарбітал.

Йопамідол слід з обережністю застосовувати пацієнтам з гіперкальціємією та церебральними судинними захворюваннями.

Ризик, пов’язаний з певним дослідженням, може бути збільшений такими станами, як прогресуючий атеросклероз і артеріальна гіпертензія.

Введення йодовмісних контрастних засобів може посилити симптоми міастенії.

Окремим пацієнтам може бути показана загальна анестезія. Однак у цих пацієнтів повідомлялося про більшу частоту побічних реакцій, ймовірно, через гіпотензивну дію анестетика.

Як і всі інші контрастні речовини, препарат може спричиняти анафілактичні реакції або інші прояви алергії (нудота, блювання, задишка, почервоніння шкіри, кропив’янка, артеріальна гіпотензія). Повідомлялося про тяжкі реакції з летальним наслідком. Якщо виявлено схильність до алергії, астми або несприятливих реакцій, коли такі спостерігалися при попередніх обстеженнях, застосовувати препарат слід з особливою обережністю. Вводити його таким пацієнтам можна тільки тоді, коли користь від застосування значно переважає ризик виникнення вищезазначених ускладнень. Можна розглянути попереднє лікування антигістамінними препаратами або кортикостероїдами для запобігання або мінімізації можливих алергічних реакцій у таких пацієнтів. Ризик бронхоспазм-індукованих реакцій у пацієнтів, хворих на астму, вищий після введення контрастної речовини, особливо у пацієнтів, які приймають бета-блокатори.

Пацієнтам із підозрюваною або відомою гіперчутливістю до контрастної речовини не рекомендується проводити тестування на чутливість, оскільки тяжкі або летальні реакції на контрастну речовину неможливо передбачити за допомогою тестів на чутливість. Також слід повідомити пацієнта, що алергічні реакції можуть розвинутися протягом декількох днів після процедури, у такому випадку слід негайно звернутися до лікаря.

Особливу увагу необхідно також приділяти пацієнтам із помірно або значно зниженою функцією нирок (що проявляється підвищенням рівня сечовини у крові). Істотні відхилення показників функції нирок можна мінімізувати шляхом проведення гідратаційних заходів. Після застосування препарату стан функції нирок у таких пацієнтів необхідно постійно перевіряти. Існуюча ниркова недостатність може спричинити розвиток гострої ниркової дисфункції після введення контрастної речовини.

Хворим із порушеннями функції нирок потенційно нефротоксичні лікарські засоби не застосовують до повного виведення контрастного засобу з організму. У таких пацієнтів слід контролювати параметри функції нирок після процедури. Введення контрастного засобу відкладається, доки порушена функція нирок не буде відновлена. Пацієнти, які перебувають на діалізі, можуть отримувати контрастні речовини, такі як йопамідол, які можна без труднощів видалити за допомогою діалізу.

Пацієнтів із гепаторенальною недостатністю слід обстежувати тільки у разі, якщо таке обстеження є необхідним. Повторні обстеження можна проводити тільки через 5–7 днів.

Слід бути обережними при застосуванні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю та цукровим діабетом. У цих пацієнтів важливо підтримувати гідратацію, щоб мінімізувати порушення функції нирок.

Наявність ураження нирок у хворих на цукровий діабет є одним із факторів схильності до ураження нирок після введення контрастної речовини. Це може спровокувати лактоацидоз у пацієнтів, які приймають метформін (див. розділ «Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Перед процедурою рентгенодіагностики пацієнтів слід регідратувати. Хворим із тяжкими порушеннями функції печінки або міокарда, мієломатозом, діабетом, поліурією або oлігурією, гіперурикемією, немовлятам, пацієнтам літнього віку та хворим з тяжкими системними захворюваннями регідратація не проводиться. Споживання рідини не слід обмежувати, необхідно відкоригувати всі розлади водно-електролітного балансу перед введенням препарату.

Пацієнти з парапротеїнемією Вальденстрема, множинною мієломою або серйозними порушеннями функції печінки та нирок також знаходяться у групі ризику: у цих випадках після введення контрастної речовини рекомендується адекватна гідратація.

Контрастні засоби можуть спричинити утворення серпоподібного синдрому в осіб, гомозиготних за серпоподібноклітинною анемією, якщо їх вводити внутрішньовенно та внутрішньоартеріально. Щоб запобігти кризу в пацієнтів зі серпоподібноклітинною анемією, слід забезпечити достатню гідратацію та використовувати мінімальний об’єм низької концентрації.

За пацієнтами із застійною серцевою недостатністю слід спостерігати протягом кількох годин після процедури, щоб виявити відстрочені гемодинамічні порушення, які можуть бути пов’язані з тимчасовим підвищенням циркулюючого осмотичного навантаження.

У пацієнтів, яким проводять ангіокардіографічні процедури, особливу увагу слід приділяти стану правого шлуночка серця та малого кола кровообігу. При введенні розчину органічного йоду недостатність правого шлуночка серця та легенева гіпертензія можуть спровокувати брадикардію та системну гіпотензію. Ангіографію правого шлуночка серця слід проводити лише при наявності абсолютних показань.

Під час внутрішньосерцевої та/або коронарної артеріографії нечасто можуть виникати шлуночкові аритмії.

Необхідно з обережністю проводити обстеження з йодовмісним контрастним підсиленням у пацієнтів з гіпертиреозом або з підозрою на гіпертиреоз або автономно функціонуючими вузлами щитовидної залози, оскільки повідомлялося про тиреоїдні кризи після введення йодовмісних контрастних речовин. Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам із гіпертиреозом. Цілком можливо, що гіпертиреоз може повторитися у пацієнтів, які раніше лікувалися від хвороби Грейвса.

У пацієнтів, яким призначено обстеження щитовидної залози з використанням радіоактивного йоду, слід враховувати, що поглинання йоду щитовидною залозою буде знижено протягом кількох днів (до двох тижнів) після введення йодовмісної контрастної речовини, яка виводиться нирками.

Пацієнтам із феохромоцитомою попередньо слід уводити α-адреноблокатори, оскільки внаслідок внутрішньосудинного застосування йопамідолу може виникнути тяжкий гіпертонічний криз.

Під час проведення ангіографічних процедур можлива агрегація тромбоцитів або пошкодження чи перфорація стінки судини, через це необхідно зважати на час маніпулювання катетером і тривалість ін’єкції контрастного засобу. Рекомендуються тестові ін'єкції для впевненості у належному розміщенні катетера.

При обстеженні дуги аорти кінчик катетера слід розташовувати обережно, щоб уникнути артеріальної гіпотензії, брадикардії та ураження ЦНС через надлишковий тиск, що передається від інжекторного насоса до брахіоцефальних гілок аорти.

Ангіографію не слід проводити хворим на гомоцистинурію, оскільки вона може підвищити ризик виникнення тромбозу та емболії.

У пацієнтів, яким проводять периферичну ангіографію, повинна спостерігатися пульсація в артерії, в яку вводиться контрастний засіб. У пацієнтів з облітеруючим тромбангіїтом або ризиком розвитку інфекції разом із сильною ішемією ангіографію потрібно виконувати з особливою обережністю та при наявності абсолютних показань.

Пацієнтам, які проходять венографію, слід проявляти особливу обережність при наявності підозри на флебіт, серйозної ішемії, місцевих інфекцій або повної венозної оклюзії.

Серйозні неврологічні явища спостерігалися після прямого введення контрастної речовини в церебральні артерії чи судини, що живлять спинний мозок, або під час ангіокардіографії внаслідок ненавмисного заповнення сонних артерій.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам літнього віку, пацієнтам із симптоматичними цереброваскулярними захворюваннями, нещодавно перенесеним інсультом, порушенням проникності гематоенцефалічного бар’єру, підвищенням внутрішньочерепного тиску, підозрою на внутрішньочерепну пухлину, абсцес або гематому/крововилив, судомний розлад в анамнезі, хронічний алкоголізм або розсіяний склероз. Пацієнти з цими захворюваннями мають підвищений ризик неврологічних ускладнень.

Внутрішньоартеріальні ін’єкції контрастної речовини можуть спричинити вазоспазм і церебральні ішемічні явища.

Інтратекальне введення

Точна оцінка співвідношення користь/ризик необхідна, якщо в анамнезі є епілепсія, або при наявності крові в спинномозковій рідині, або при наявності місцевої або системної інфекції, де ймовірна бактеріємія.

У разі блокування спинномозкової рідини необхідно максимально видалити контрастну речовину.

Застосування у особливих популяціях

Діти, у тому числі немовлята

Немовлята (вік < 1 року), особливо новонароджені, надзвичайно чутливі до електролітного дисбалансу та гемодинамічних змін. Тому застосовувати препарат слід з особливою обережністю, враховуючи рекомендовані дози препарату, особливості проведення відповідної процедури обстеження та стан пацієнта.

При обстеженні дітей, у тому числі немовлят, пацієнтам не обмежують споживання рідини перед введенням гіпертонічного розчину контрасту. Крім того, коригують будь-який уже існуючий водний та електролітний дисбаланс.

У дитячій рентгенології введення контрастної речовини у праву камеру серця ціанотичним новонародженим з легеневою гіпертензією і порушеннями функції серця слід проводити з великою обережністю.

У новонароджених, особливо у недоношених новонароджених, через ризик гіпотиреозу внаслідок перевантаження йодом рекомендується перевірка стану функції щитовидної залози (зазвичай визначення рівня ТТГ і Т4) через 7 — 10 днів та протягом 1 місяця після введення йодовмісної контрастної речовини.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку піддаються особливому ризику побічних реакцій у зв’язку зі зниженням фізіологічних функцій, особливо при застосуванні високих доз контрастної речовини. У цих пацієнтів більш вірогідні ішемія міокарда, значна аритмія та шлуночкові екстрасистолії, а також вища ймовірність розвитку гострої ниркової недостатності.

Жінки репродуктивного віку

Рентгенологічне обстеження жінок потрібно по можливості проводити під час преовуляторної фази менструального циклу та уникати під час вагітності.

При проведенні будь-якого рентгенологічного обстеження жінкам репродуктивного віку з або без застосуванням контрастної речовини потрібно використовувати захисні засоби від опромінення.

Тяжкі побічні реакції з боку шкіри

Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку шкіри (SCARs), такі як синдром Стівенса-Джонсона (SJS), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла або TEN) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (AGEP), які можуть загрожувати життю пацієнтів, які застосовували йопамідол (див. розділ «Побічні реакції»). Перед початком лікування пацієнтів слід проінформувати про ознаки/симптоми та ретельно контролювати наявність серйозних реакцій з боку шкіри. При появі ознак/симптомів, що вказують на такі реакції, слід відмовитись від подальшого застосування йопамідолу. Якщо у пацієнта розвинулася тяжка побічна реакція з боку шкіри при застосуванні препарату, йопамідол не можна повторно вводити цьому пацієнту у подальшому.

Аналоги Діаскан