Кальцію карбонат.
З терапевтичною метою кальцій карбонат використовують як антацидний, противиразковий засіб та як джерело кальцію в дозі 1,5 г/добу, а також для лікування гіперфосфатемії у хворих з хронічною нирковою недостатністю в кількості 2,5–17 г на добу. Кальцій карбонат є нетоксичною речовиною, проте здатен викликати подразнення очей та дихальних шляхів, алергічні реакції, диспептичні явища (біль в епігастрії, нудоту, запор та метеоризм), вторинне збільшення шлункової секреції, а в кількості 4–60 г на добу — гіперкальціємію або ураження нирок. Впливає на абсорбцію ліпопротеїнів у ШКТ при одночасному прийомі.
Кальцію цитрат.
Важливою особливістю кальцію цитрату є низька здатність до утворення каменів в нирках, що важливо при тривалому застосуванні даної солі. Це обумовлено тим, що цитратна сіль зменшує кількість оксалатів в сечі. Засвоєнню іонів кальцію сприяють вітамін D, соляна кислота, лактоза, лимонна кислота, наявність білка в їжі, фосфор, магній, а також деякі продукти харчування: олія, яйця, молоко, риба, жир тріски, капуста та ін. Кальцій цитрат застосовують і з профілактичною метою при різних захворюваннях: при остеопорозі у осіб похилого віку, остеомаляції, гіпокальціємії унаслідок кровотечі різного походження, а також в період вагітності та годування груддю, при травмах — для поповнення збільшеної потреби організму в іонах кальцію, при порушеннях всмоктування кальцію, при захворюваннях ШКТ і підвищеному рівні виведення кальцію через нирки і кишечник, гіпопаратиреозі, зневодненні організму різного генезу, алергічних захворюваннях і алергічних ускладненнях при прийомі медикаментів, підвищеній проникності судинної стінки, зниженої здатності крові згущуватися. Цитратна сіль кальцію добре розчиняється і всмоктується в травному тракті, що обумовлює хорошу всмоктуваність кальцію в організмі і, відповідно, ефективність при його профілактичному або лікувальному застосуванні.
Кальцію фосфат.
У фармацевтичній технології кальцій фосфат використовують як допоміжну речовину та як джерело кальцію (в основному у складі БАД). Завдяки високій здатності до пресування, а також сипкості входить до складу таблеток як зв’язувальна та ковзка речовина, а також до складу таблеток та капсул як наповнювач. Також кальцій фосфат використовують у складі зубної пасти та порошку як абразив. Кальцій фосфат є нетоксичним та не викликає подразнень.
Мікрокристалічний гідроксиапатитовий комплекс.
Відмінне джерело біодоступного кальцію. Мікрокристалічна структура забезпечує велику площу поверхні, що як вважають, сприяє поглинанню мінералів. Містить інтактний органічний кістковий матрикс, колагеновий білок і мукополісахариди. Ефективний у запобіганні подальшої втрати кісткової тканини при постменопаузальному остеопорозі, а також позитивно впливає на загоєння кісток.
Цинк.
Належить до незамінних мікроелементів організму людини. Добова потреба в цинку. становить 10–15 мг. В організм людини сполуки цинку потрапляють як з рослинною, так і з тваринною їжею. Біологічна роль цинку пов’язана з діяльністю залоз внутрішньої секреції. Як складова частина деяких ферментів цинк впливає на процеси розмноження, жирового та вуглецевого обмінів. При нестачі цинку в організмі виникають такі серйозні захворювання, як цироз печінки, ураження шкіри та очей. Він входить до складу лікарських препаратів завдяки підсушуючим, протимікробним, антисептичним, протизапальним, пролонгуючим та протикарієсним властивостям. Як мікроелемент цинк входить до складу вітамінних препаратів. Сполуки цинку виявляють антибактеріальну, противірусну та протипухлинну дію.
Вітамін D₃.
Належить до похідних циклогексанометиленгідриндану. Практичне використання мають ергокальциферол (D₂) і холекальциферол (D₃). Перетворюються в організмі на гормоноподібну речовину, що бере участь у засвоєнні солей кальцію і фосфору, їх відкладенні в кістковій тканині. Недостатня кількість кальциферолів викликає порушення мінерального обміну, у дітей — рахіт. Основні джерела: зазвичай утворюється зі стеринів у шкірі людини під впливом УФ-променів. Джерелом вітаміну D₃ є жир печінки тунця, тріски та інших риб. Незначна його кількість міститься у вершковому маслі та яєчному жовтку, у риб’ячому жирі. Інші тваринні продукти бідні на вітамін D₃; у рослинних продуктах він, як правило, зовсім відсутній.
Магнію оксид.
Бере участь у формуванні кісток, необхідний для їх росту; регулює функції нервів і м’язів, включаючи серцевий; зміцнює зубну емаль; бере участь у білковому, жировому, вуглеводневому й енергетичному обміні, у структуруванні ДНК і РНК; обміні Ca і вітаміну C.
Симптоми дефіциту: гемолітична анемія, аритмія, тахікардія, ущільнення в м’яких тканинах, гіпо- й гіпертензія, депресії, сверблячка, апатії, м’язові дистрофія й судоми, втома, гіперактивність, гіпотермія, запори, захворювання ШКТ, загострення передменструального синдрому.
Симптоми надлишку: при порушенні функції нирок можуть розвиватися симптоми надлишку (особливо при прийомі Mg), що проявляються сухістю у роті, брадикардією, підвищеною стомлюваністю, гіпотензією, м’язовою слабкістю, спрагою, нудотою, блюванням, утрудненням дихання.
У фармакотерапії магній оксид використовується як харчова добавка; антацидний (окремо чи в поєднанні з алюміній гідроксидом), противиразковий та стимулюючий перистальтику кишечнику активний фармацевтичний інгредієнт. Внутрішньо (для забезпечення антацидного ефекту) магній оксид вживається в кількості 250–500 мг, як проносна речовина — 2,0–5,0 г. У шлунку не всмоктується.
Марганець.
Впливає на функціонування нервової та імунної систем, слух та зір, формування хрящів і синовіальної рідини, розвиток кісток, на механізми ферментного каталізу, процеси антиоксидації, кровотворення, тканинне дихання, енергетичний та вуглеводний обмін. Симптоми дефіциту: дефіцит проявляється вкрай рідко: крихкість кісток, висипання на шкірі, блювання, втрата маси тіла, дегенерація статевих залоз, гіперхолестеринемія.
Симптоми надлишку: втрата апетиту, галюцинації, марення, погіршення пам’яті, безсоння, м’язовий біль, депресія, імпотенція, погіршення здатності до оцінки ситуації
Джерела надходження марганця: хлібопродукти, горіхи, чай, зерна злакових, листові овочі, фрукти, бобові.
Мідь.
Бере участь в імунних реакціях, тканинному диханні, пігментному обміні та обміні інсуліну. Впливає на розвиток нервової тканини, кровотворення та диференціювання еритроцитів, мінералізацію кісток, механізми ферментативного каталізу, перенесення електронів.
Симптоми дефіциту: осередкова алопеція, анемія, емфізема легень, стомлюваність, зниження імунітету, гіперхолестеринемія, лейкопенія, депресія, остеопороз, порушення формування колагену, пігментація шкіри та висипання на ній, руйнування міокарда.
Симптоми надлишку: біль у м’язах і животі, анемія, нудота, блювання, депресія й дратівливість.
Джерела надходження: авокадо, горіхи, соняшникове насіння, ізюм, хлібопродукти, овочі, фрукти, бобові, риба, печінка, морепродукти, какао.
Бор.
Бере участь у рості та розвитку організму; розвитку кісток і підтримці їх у здоровому стані. Входить до складу клітинних мембран та впливає на їх якісні характеристики. Ко-фактор ферментативних реакцій. Симптоми дефіциту: гальмування росту організму; недостатній розвиток кісток.
Симптоми надлишку: нудота, блювання, діарея, шкірні висипання, летаргія, млявість, випадіння волосся, головний біль, гіпотермія, ураження нирок, судинна недостатність, шок. Джерела надходження: фрукти, овочі, горіхи, бобові, вино, виноград.

Аналоги Кальцикер® Адванс