Фармакодинаміка.

Тобраміцин — швидкодіючий бактерицидний антибіотик групи аміноглікозидів. Його головна дія спрямована на бактеріальні клітини, пригнічуючий комплекс поліпептидів та синтез у рибосомах.

Резистентність до тобраміцину виникає шляхом кількох різних механізмів, включаючи зміни рибосомальних субодиниць у бактеріальній клітині, порушення транспортування тобраміцину до клітини та інактивацію тобраміцину групою аденілюючих, фосфорилюючих та ацетилюючих ферментів. Генетична інформація щодо продукування інактивуючих ферментів може переноситися у хромосомах або плазмідах бактерій. Можливе виникнення перехресної резистентності до інших аміноглікозидів.

Нижченаведені граничні значення та спектр активності in vitro базуються на системному застосуванні. Ці значення можуть бути непридатними при застосуванні лікарського засобу місцево в око, оскільки при застосуванні місцево досягаються більші концентрації та місцеві фізичні/хімічні умови можуть впливати на активність препарату у місці введення. Відповідно до Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST) для тобраміцину визначені такі граничні значення:

Enterobacteriaceae S ≤ 2 мг/л, R > 4 мг/л

Pseudomonas spp. S ≤ 4 мг/л, R > 4 мг/л

Acinetobacter spp. S ≤ 4 мг/л, R > 4 мг/л

Staphylococcus spp. S ≤ 1 мг/л, R > 1 мг/л

Невидоспецифічні S ≤ 2 мг/л, R > 4 мг/л.

В інформації, наведеній нижче, зазначено приблизні дані щодо того, чи будуть мікроорганізми чутливими до тобраміцину у складі препарату ТОБРАМІЦИН-ФАРМЕКС. В інструкції наведені тільки ті види бактерій, що зазвичай спричиняють зовнішні інфекції ока, такі як кон’юнктивіт.

Розповсюдженість набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для відповідних видів мікроорганізмів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що активність тобраміцину, принаймні проти деяких видів інфекцій, є сумнівною.

Чутливі види

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Bacillus megaterium

Bacillus pumilus

Corynebacterium accolens

Corynebacterium bovis

Corynebacterium macginleyi

Corynebacterium pseudodiphtheriticum

Kocuria kristinae

Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну)

Staphylococcus haemolyticus (чутливі до метициліну).

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Acinetobacter junii

Acinetobacter ursingii

Citrobacter koseri

Escherichia coli

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae

Moraxella catarrhalis

Moraxella oslonensis

Morganella morganii

Neisseria perflava

Proteus mirabilis

Pseudomonas aeruginosa

Serratia liquifaciens.

Умовно резистентні види

Acinetobacter baumanii

Bacillus cereus

Bacillus thuringiensis

Kocuria rhizophila

Staphylococcus aureus (стійкі до метициліну)

Staphylococcus epidermidis

Staphylococcus haemolyticus (стійкі до метициліну)*

Staphylococcus, інші коагулазо-негативні види

Serratia marcescens.

Резистентні мікроорганізми

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococci faecalis

Streptococcus mitis

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes

Streptococcus sanguis.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Chryseobacterium indologenes

Haemophilus influenzae

Stenotrophomonas maltophilia.

Анаеробні бактерії

Propionibacterium acnes.

* Резистентність становить більше 50%.

Доклінічні дані щодо безпеки

Дані щодо системної токсичності є добре вивченими. Системний вплив тобраміцину при токсичних дозах, які набагато перевищують дозу при місцевому застосуванні в око, може бути пов’язаний із нефротоксичністю та ототоксичністю.

Дослідження тобраміцину in vitro та in vivo мутагенної дії не виявили.

Тобраміцин проникає крізь плаценту у кровообіг плода та навколоплідні води. Дослідження на тваринах при системному застосуванні вагітними тваринами великих доз тобраміцину під час органогенезу виявили ниркову токсичність та ототоксичність плода. Інші дослідження, які були проведені на щурах та кролях із застосуванням тобраміцину у дозах вище 100 мг/кг/добу при парентеральному введенні (>400 разів за максимальну клінічну дозу), не виявили жодних випадків порушення фертильності або шкідливого впливу на плід.

Не було проведено будь-яких досліджень для оцінки канцерогенної дії тобраміцину.

Діти

Понад 600 дітей були включені в 10 клінічних досліджень очних крапель або очної мазі тобраміцину для лікування бактеріального кон’юктивіту, блефариту або блефарокон’юктивіту. Вік пацієнтів коливався від 1 до 18 років. Загалом профіль безпеки у дітей був порівнянним із профілем у дорослих пацієнтів. Для дітей віком до 1 року не може бути надано ніяких рекомендацій у зв’язку з нестачею даних.

Фармакокінетика.

Системна експозиція тобраміцину після місцевого офтальмологічного застосування очних крапель ТОБРАМІЦИН-ФАРМЕКС низька. Рівні концентрації тобраміцину у плазмі крові не піддавалися кількісному визначенню у 9 із 12 пацієнтів, які застосовували офтальмологічну суспензію, що містила тобраміцину 0,3% та дексаметазону 0,1% у кожне око 4 рази на добу протягом двох послідовних днів. Найвищий визначений рівень становив 0,25 мкг/мл, що у 8 разів нижче, ніж концентрація 2 мкг/мл, яка, як відомо, знаходиться нижче межі ризику виникнення нефротоксичності.

Тобраміцин швидко та екстенсивно екскретується у сечу шляхом гломерулярної фільтрації, головним чином у незміненому стані. Період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 2 години із кліренсом 0,04 л/год/кг та об’ємом розподілу 0,26 л/кг. Зв’язування білка плазми крові з тобраміцином є незначним, менше 10%. Біодоступність при пероральному застосуванні тобраміцину низька (< 1%).

Діти

Лікарський засіб може застосовуватися дітям (віком від 1 року) у тій же дозі, що і дорослим. Для дітей віком до 1 року інформація обмежена.

Діагнози, при яких застосовують Тобраміцин