Резюме профілю безпеки. Відомо, що у клінічних дослідженнях у пацієнтів із хворобою Паркінсона найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції: головний біль, депресія, запаморочення та грипоподібні симптоми (грип та риніт) при монотерапії; дискінезія, ортостатична гіпотензія, падіння, біль у животі, нудота, блювання та сухість у роті як доповнення до терапії леводопою; кістково-м’язовий біль, такий як біль у спині та шиї, артралгія в обох схемах. Ці побічні реакції не були пов’язані з підвищеною швидкістю відміни препарату. Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Монотерапія. Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою у процесі плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували разагілін у дозі 1 мг на добу.

Інфекції та інвазії. Часто: грип.

Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи). Часто: карцинома шкіри.

З боку кровоносної та лімфатичної системи. Часто: лейкопенія.

З боку імунної системи. Часто: алергія.

Порушення обміну речовин та харчування. Нечасто: зниження апетиту.

Психічні розлади. Часто: депресія, галюцинації*. Частота невідома: порушення контролю імпульсів*.

З боку нервової системи. Дуже часто: головний біль. Нечасто: цереброваскулярні порушення. Частота невідома: серотоніновий синдром*, надмірна денна сонливість та епізоди раптового настання сну*.

З боку органів зору. Часто: кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та лабіринту. Часто: запаморочення.

З боку серця. Часто: стенокардія. Нечасто: інфаркт міокарда.

Судинні розлади. Частота невідома: артеріальна гіпертензія*.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Часто: риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: метеоризм.

З боку шкіри і підшкірної клітковини. Часто: дерматит. Нечасто: везикулобульозний висип.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Часто: біль у кістках та м’язах, біль у шиї, артрит.

З боку нирок та сечовидільної системи. Часто: потяги до сечовипускання.

Загальні порушення та розлади у місці введення. Часто: гарячка, стомлюваність.

* Див. розділ з описом вибраних побічних реакцій.

Ад’ювантна терапія

Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добу разагіліну.

Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи). Нечасто: меланома шкіри*.

Порушення обміну речовин та харчування. Часто: зниження апетиту.

Психічні розлади. Часто: галюцинації*, патологічні сновидіння. Нечасто: сплутаність свідомості. Частота невідома: розлади контролю над спонуканням*.

З боку нервової системи. Дуже часто: дискінезія. Часто: дистонія, синдром зап’ястного каналу, порушення рівноваги. Нечасто: гостре порушення мозкового кровообігу. Частота невідома: серотоніновий синдром, надмірна сонливість та епізоди раптового засинання*.

З боку серця. Нечасто: стенокардія.

З боку судинної системи. Часто: ортостатична гіпотензія*. Частота невідома: артеріальна гіпертензія*.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: біль у животі, запор, нудота та блювання, сухість у роті.

З боку шкіри і підшкірної клітковини. Часто: висипання.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Часто: артралгія, біль у шиї.

Дослідження. Часто: зниження маси тіла.

Травми, отруєння та процедурні ускладнення. Часто: падіння.

* Див. розділ з описом вибраних побічних реакцій.

Опис окремих побічних реакцій

Ортостатична гіпотензія. У сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях тяжка ортостатична гіпотензія була зареєстрована в одного пацієнта (0,3%) у групі разагіліну (допоміжні дослідження), у групі плацебо — жодного. Дані клінічних досліджень також свідчать про те, що ортостатична гіпотензія виникає найчастіше в перші два місяці прийому разагіліну і має тенденцію до зниження з часом.

Артеріальна гіпертензія. Разагілін селективно інгібує МАО-В та не пов’язаний із підвищенням чутливості до тираміну у зазначеній дозі (1 мг на добу). У сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях (монотерапія та допоміжна терапія) не повідомлялося про тяжку артеріальну гіпертензію у жодного пацієнта, який отримував разагілін. У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки підвищення артеріального тиску, включаючи поодинокі випадки гіпертензивного кризу, пов’язаного із вживанням їжі, багатої на тирамін, у пацієнтів, які застосовували разагілін. У постмаркетинговий період повідомлялося про випадок підвищення артеріального тиску у пацієнта, який приймав разагілін сумісно з очним вазоконстриктором тетрагідрозоліну гідрохлоридом.

Розлади контролю над спонуканням. У плацебо-контрольованому дослідженні монотерапії було зареєстровано один випадок гіперсексуальності. Під час постмаркетингового впливу з невідомою частотою повідомлялося про наступне: компульсії, компульсивне бажання здійснювати покупки, дерматиломанія, синдром порушення дофамінової регуляції, порушення контролю над імпульсами, імпульсивна поведінка, клептоманія, крадіжка, нав’язливі думки, обсесивно-компульсивний розлад, стереотипність, азартні ігри, патологічна азартність, посилення лібідо, гіперсексуальність, психосексуальні розлади, сексуально неадекватна поведінка. Половина зареєстрованих випадків розладів контролю над спонуканням були оцінені як серйозні. Лише поодинокі випадки, про які повідомлялося, не відновилися на момент повідомлення.

Надмірна сонливість в денний час та епізоди раптового засинання. Надмірна сонливість протягом дня (гіперсомнія, млявість, седація, напади сну, сонливість та раптові засинання) може виникати у пацієнтів, які застосовують агоністи допаміну та/або інші види терапії дофамінергічними засобами. Про подібні випадки надмірної сонливості в денний час повідомляли у постмаркетинговий період із разагіліном. Повідомляли про випадки засинання під час виконання повсякденної діяльності у пацієнтів, які отримували разагілін та інші дофамінергічні засоби. Незважаючи на те, що багато хто з цих пацієнтів повідомили про сонливість у той час, як приймали разагілін з іншими дофамінергічними засобами, деякі з них відзначали, що у них не було ніяких попереджувальних ознак, таких як надмірна сонливість. Деякі з цих випадків були зареєстровані більше, ніж через рік після початку лікування.

Галюцинації. Хвороба Паркінсона пов’язана з виникненням галюцинацій та сплутаності свідомості. Під час постмаркетингових досліджень дані симптоми спостерігались у хворих на паркінсонізм, які застосовували разагілін.

Серотоніновий синдром. Під час клінічних досліджень одночасно не застосовували флуоксетин або флувоксамін із разагіліном, однак застосовували антидепресанти з разагіліном: амітриптилін ≤ 50 мг на добу, тразодон ≤ 100 мг на добу, циталопрам ≤ 20 мг на добу, сертралін ≤ 100 мг на добу та пароксетин ≤ 30 мг на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У процесі постмаркетингових досліджень повідомлялося про випадки виникнення серотонінового синдрому, що проявляється у вигляді ажитації, сплутаності свідомості, ригідності м’язів, гіпертермії та міоклонічних судом, у пацієнтів, які застосовували антидепресанти, меперидин, трамадол, метадон або пропоксифен одночасно з разагіліном.

Злоякісна меланома. Захворюваність меланомою шкіри у плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях становила 2/380 (0,5%) при застосуванні разагіліну 1 мг одночасно з групою лікування леводопою порівняно з групою плацебо 1/388 (0,3%). Протягом постмаркетингового періоду повідомлялося про додаткові випадки злоякісної меланоми. У всіх звітах ці випадки вважалися серйозними.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Діагнози, при яких застосовують Сагілія