фармакодинаміка
Механізм дії. Цефуроксиму аксетил гідролізується ферментами естерази до активного антибіотика цефуроксиму. Цефуроксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв’язувальних білків (ПЗБ). Це призводить до переривання біосинтезу клітинної стінки (пептидоглікану), що спричиняє лізис і загибель бактеріальних клітин.
Механізм резистентності. Резистентність до цефуроксиму може бути пов’язана з одним або декількома із таких процесів:
– гідроліз β-лактамаз, у тому числі (але не тільки) за допомогою розширеного спектра β-лактамаз (ESBLs) і AmpC-ферментів, які можуть бути індукованими або стабільно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;
– зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;
– зовнішня мембранна непроникність, яка обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегативних бактерій;
– бактеріальні ефлюксні насосні системи.
Очікується, що організми, які набули резистентності до інших ін’єкційних форм цефалоспоринів, є стійкими до цефуроксиму.
Залежно від механізму резистентності організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливості або резистентність до цефуроксиму.
Граничні концентрації цефуроксиму аксетилу. Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, значення яких ґрунтується на визначенні бактеріального росту відповідно до стандартів Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST), представлено в табл. 1.
Таблиця 1

Бактерії	МІК, мг/мл
Бактерії	Чутливі	Нечутливі
Enterobacteriaceae^1,2	≤8	>8
Staphylococcus spp.	Примітка³	Примітка³
Streptococcus A, B, C і G	Примітка⁴	Примітка⁴
Streptococcus рneumoniaе	≤0,25	>0,5
Moraxella catarrhalis	≤0,125	>4
Haemophilus influenzae	≤0,125	>1
Невидові, пов’язані з граничними значеннями¹	НД⁵	НД⁵

¹Граничні концентрації цефалоспоринів для Enterobacteriaceae виявляють усі клінічно важливі механізми резистентності (включаючи ESBL і опосередковані AmpC плазміди). Деякі штами, які продукують β-лактамази, є чутливими або мають проміжну чутливість до цефалоспоринів 3-го або 4-го покоління з цими граничними концентраціями і мають бути представлені, як визначено, тобто наявність або відсутність ESBL сама по собі не впливає на категоризацію чутливості. У багатьох регіонах виявлення та характеристики ESBL рекомендуються або є обов’язковими з метою боротьби з інфекцією.
²Тільки неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит) (див. ПОКАЗАННЯ).
³Чутливість стафілококів до цефалоспоринів зумовлена чутливістю до метициліну за винятком цефтазидиму, цефіксиму і цефтибутену, які не мають граничних концентрацій і їх не слід застосовувати для лікування стафілококової інфекції.
⁴β-Лактамна чутливість β-гемолітичних стрептококів групи А, В, С і G зумовлена чутливістю до пеніциліну.
⁵Недостатньо даних, які підтверджують, що зазначені штами є хорошою мішенню для терапії препаратом. МІК з уточненнями, але без віднесення до чутливих чи нечутливих мікроорганізмів.
Мікробіологічна чутливість. Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та з часом, а для окремих штамів може відрізнятися суттєво. При необхідності бажано звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Цефуроксим зазвичай має високу активність щодо таких мікроорганізмів in vitro (табл. 2).
Таблиця 2

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби:
Staphylococcus aureus (метицилінчутливі)*
Коагулазонегативний стафілокок (метицилінчутливий)
Streptococcus pyogenes
Streptococcus agalactiae

Грамнегативні аероби:
Haemophilus influenzae
Нaemophilus parainfluenzae
Moraxella catarrhalis

Спірохети:
Вorrelia burgdorferi

Мікроорганізми, для яких набута резистентність може становити проблему

Грампозитивні аероби:
Streptococcus pneumoniae

Грамнегативні аероби:
Citrobacter freundii
Enterobacter aerogenes
Enterobacter cloacae
Escherichia coli
Klebsiella pneumoniae
Proteus mirabilis
штами Proteus (інші, ніж P. vulgaris)
штами Providencia

Грампозитивні анаероби:
штами Peptostreptococcus
штами Propionibacterium

Грамнегативні анаероби:
штами Fusobacterium
штами Bacteroides

Резистентні мікроорганізми

Грампозитивні аероби:
Enterococcus faecalis
Enterococcus faecium

Грамнегативні аероби:
штами Acinetobacter.
штами Campylobacter
Morganella morganii
Proteus vulgaris
Pseudomonas aeruginosa
Serratia marcescens

Грамнегативні анаероби:
Bacteroides fragilis

Інші:
штами Chlamydia
штами Mycoplasma
штами Legionella

*Всі метицилінрезистентні S. aureus є нечутливими до цефуроксиму.
Фармакокінетика
Абсорбція. Після перорального застосування цефуроксиму аксетил абсорбується у кишечнику, гідролізується на слизовій оболонці останнього та у вигляді цефуроксиму потрапляє у кровообіг.
Оптимальний рівень абсорбції відмічають одразу після прийому їжі. Максимальний рівень цефуроксиму у плазмі крові (2,9 мкг/мл для дози 125 мг, 4,4 мкг/мл для дози 250 мг, 7,7 мкг/мл для дози 500 мг і 13,6 мкг/мл для дози 1000 мг) досягається приблизно через 2–3 год після прийому препарату з їжею. Швидкість абсорбції цефуроксиму при прийомі у формі суспензії знижується порівняно з такою при прийомі у формі таблеток, що призводить згодом до більш низьких максимальних рівнів у плазмі крові і зниження системної біодоступності (на 4–17%). Суспензія для перорального застосування цефуроксиму аксетилу не є біоеквівалентною таблеткам цефуроксиму аксетилу, що було показано у дослідженні за участю здорових дорослих добровольців, і, отже, не є взаємозамінною з розрахунку міліграм на міліграм. Фармакокінетика цефуроксиму лінійна в інтервалі доз 125–1000 мг при пероральному застосуванні. Накопичення цефуроксиму не відмічено після повторних пероральних доз 250–500 мг.
Розподіл. Рівень зв’язування з білками — 33–50% залежно від методики визначення. Після застосування таблеток цефуроксиму аксетилу одноразово у дозі 500 мг у 12 здорових добровольців уявний об’єм розподілу становив 50 л (CV %=28%). Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у тканинах мигдаликів, носових пазух, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, суглобовій рідині, синовіальній рідині, міжклітинній рідині, жовчі, мокротинні і водянистій волозі камери ока. Цефуроксим проникає крізь ГЕБ при запаленні мозкових оболонок.
Біотрансформація. Цефуроксим не метаболізується.
Виведення. Період напіврозпаду в сироватці крові становить 1–1,5 год. Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Нирковий кліренс становить 125–148 мл/хв/1,73 м².
Особливі групи пацієнтів
Стать. Не виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму у чоловіків і жінок.
Пацієнти літнього віку. Жодних особливих запобіжних заходів не потрібно при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок у дозуванні до максимального рівня 1 г/добу. Пацієнти літнього віку, більш імовірно, мають знижену функцію нирок. Таким чином, дозу слід скоригувати відповідно до функції нирок у таких пацієнтів.
Діти. У дітей віком від 3 міс фармакокінетика цефуроксиму є такою ж, як у дорослих.
Немає наявних даних клінічних випробувань щодо застосування цефуроксиму аксетилу у дітей віком до 3 міс.
Ниркова недостатність. Безпека та ефективність цефуроксиму аксетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю не встановлена. Цефуроксим в основному виділяється нирками. Тому, як і у разі застосування усіх аналогічних антибіотиків, пацієнтам з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну <30 мл/хв) рекомендується знизити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати повільнішу екскрецію. Цефуроксим ефективно виводиться шляхом діалізу.
Печінкова недостатність. Немає наявних даних щодо пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки цефуроксим переважно виділяється нирками, наявність печінкової недостатності, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму.
Фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія. Для цефалоспоринів найважливіший фармакокінетичний/фармакодинамічний індекс, що корелює з in vivo ефективністю, показав, що відсоток інтервалу дозування (% Т), не зв’язаний концентрацією, залишається вище рівня MIК цефуроксиму для окремих штамів (тобто % T >MIК).

Аналоги Аксетин