вираженість небажаних ефектів може бути зменшена шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, необхідної для усунення симптомів.
Інфекції. Оскільки в окремих випадках загострення інфекційних запалень (наприклад розвиток некротичного фасциту) було описано у часовому зв’язку із застосуванням системних НПЗП, пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря при виникненні ознак бактеріальної інфекції або погіршення стану під час терапії флурбіпрофеном у формі спрею. Слід розглянути необхідність проведення протиінфекційної терапії антибіотиками.
При гнійному бактеріальному фарингіті/тонзиліті пацієнтові рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки лікування має бути переглянуто.
Лікування слід проводити протягом не більше 3 днів.
Якщо вираженість симптомів збільшилася або якщо з’явилися нові симптоми, рекомендовано звернутися до лікаря, оскільки лікування необхідно переглянути.
Якщо з’явилося подразнення в порожнині рота, лікування флурбіпрофеном слід припинити.
У пацієнтів літнього віку підвищується частота побічних реакцій, спричинених застосуванням НПЗП, особливо кровотеч з травного тракту або перфорацій, які можуть бути летальними.
Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів з БА або з алергічними захворюваннями, а також із бронхоспазмом в анамнезі.
Не рекомендується застосовувати флурбіпрофен паралельно з іншими НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.
Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини спричиняють підвищений ризик появи асептичного менінгіту, однак ефект зазвичай не відмічається при короткостроковому обмеженому застосуванні препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею.
Серцева, ниркова та печінкова недостатність. НПЗП викликають нефротоксичність в різних формах, включаючи інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром і ниркову недостатність. Застосування НПЗП може призвести до дозозалежного зниження продукування простагландину і провокує ниркову недостатність. Найвищий ризик відмічають у пацієнтів з нирковою недостатністю, серцевою недостатністю, дисфункцією печінки, пацієнти, що приймають діуретики, й особи літнього віку, однак цей ефект зазвичай не виявляють при короткостроковому обмеженому застосуванні препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею.
Порушення функції печінки. Порушення функції печінки легкого та середнього ступеня (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).
Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему: слід з обережністю (після консультації з лікарем) розпочинати застосування препаратів із діючою речовиною флурбіпрофен у пацієнтів з підвищеним АТ та/або серцевою недостатністю, оскільки при застосуванні НПЗП повідомлялося про затримку рідини, підвищений АТ та набряки.
Проведене клінічне дослідження та дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосовування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та тривалий час) підвищує ризик появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда або інсульт). Недостатньо даних, щоб виключити такий ризик у разі застосування 5 доз на добу (1 доза — 3 розпилення).
Симптоми з боку нервової системи. Тривале застосування анальгетиків або застосування не за призначенням може призвести до головного болю, який не можна лікувати підвищеними дозами лікарського засобу.
Вплив на ШКТ: НПЗП слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковим колітом або хворобою Крона в анамнезі, оскільки їхній стан може погіршуватися.
Під час застосування всіх НПЗП фіксували кровотечі з травного тракту, виразки або перфорації, що можуть мати летальний наслідок, за наявності або відсутності симптомів погіршення чи серйозних небажаних симптомів з боку ШКТ в анамнезі.
Ризик шлунково-кишкових кровотеч, виразок і перфорації зростає у міру підвищення дози НПЗП у пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), і у пацієнтів літнього віку, однак цей ефект зазвичай не виявляють під час короткострокового обмеженого застосування препаратів, таких як флурбіпрофен у формі спрею. Пацієнтам зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, зокрема особам літнього віку, слід повідомляти про будь-які незвичайні абдомінальні симптоми (особливо шлункову-кишкову кровотечу) свого лікаря.
Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів, які одержують поєднану терапію лікарськими засобами, що підвищують ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі, зокрема пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
У разі виникнення у хворого, який отримує флурбіпрофен, кровотечі або виразки травного тракту лікування препаратом треба припинити.
Гематологічні явища. Флурбіпрофен, як і інші НПЗП, може пригнічувати агрегацію тромбоцитів і збільшувати час кровотечі. Флурбіпрофен у формі спрею слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з можливістю аномальної кровотечі.
Шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз виникали дуже рідко. Пацієнтам слід припинити лікування флурбіпрофеном при першій появі висипу, пошкодженні слизових оболонок чи інших проявах гіперчутливості (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Препарат містить метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, які можуть викликати алергічні реакції (можливо, із затримкою).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня і вад серця з гастрошизисом після застосування інгібітора синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик вад серця підвищився з менш ніж 1% до близько 1,5%. Вважається, що ризик зростає в міру підвищення дози і тривалості терапії. У тварин введення інгібітора синтезу простагландинів призвело до збільшення кількості перед- і постімплантаційної загибелі плода і ембріолетальності. Крім того, збільшення числа випадків різних вад розвитку, у тому числі серцево-судинних, було зареєстровано у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів в період органогенезу. Під час І і ІІ триместру вагітності не слід застосовувати флурбіпрофен.
Препарат протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності, оскільки всі інгібітори синтезу простагландинів можуть спровокувати:
— у плода: кардіопульмональну токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки і розвитком легеневої гіпертензії), порушення функції нирок, прогресуюче до ниркової недостатності мало- або багатоводдя;
— у матері та новонародженого: тривалу кровотечу у зв’язку з антиагрегаційним ефектом, який може виявитися навіть при дуже низьких дозах; інгібування скорочень м’язів матки, що призводить до затримки або пролонгації пологів.
Годування грудьми. Незначна кількість флурбіпрофену була виявлена у материнському молоці, але не виявлено негативного впливу флурбіпрофену на новонароджених, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Слід уникати застосування препарату під час годування грудьми.
Репродуктивна функція. Існує ряд доказів, що препарати, які інгібують ЦОГ/синтезують простагландини, можуть негативно вплинути на репродуктивну функцію жінок, а саме овуляцію. Після припинення лікування репродуктивна функція відновлюється.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. При застосуванні НПЗП можливі запаморочення, сонливість, стомлюваність та розлади зору. Якщо ця побічна дія виникає, то керувати транспортними засобами та іншими механізмами не рекомендується.

Діагнози, при яких застосовують Стрепсілс® Інтенсив

Діагнози, при яких застосовують Стрепсілс^® Інтенсив