Формування мікробіоти новонародженої дитини починається відразу після народження і триває протягом тривалого часу (всі періоди фізіологічної адаптації). Зміна якісного і кількісного складу мікрофлори кишечнику у дітей раннього віку пов'язана з багатьма факторами: поступова зміна дієти (перехід від природного вигодовування до адаптованих продуктів дитячого харчування, потім — до харчових продуктів для дорослих), дозрівання систем загального і локального імунітету..

Один з найважливіших показників здоров'я дитини — високий рівень біфідофлори. Затримка і порушення біфідобактеріальної колонізації в дитинстві збільшує ризик дитячих хвороб і впливає на здоров'я людини в майбутньому.

Особливості мікробіоценоза кишечнику дитини пов'язані зі станом його захисних систем, які протягом довгого часу після народження залишаються функціонально незрілими. Також слизова оболонка немовлят не здатна до вироблення власних секреторних імуноглобулінів. Кількість плазматичних клітин слизової оболонки тонкої кишки, що синтезують IgA, наближається до такої у дорослих людей тільки до другого року життя. Дозрівання імунної системи відбувається при контакті новонародженого з бактеріальними і харчовими алергенами, в чому беруть участь бактерії нормальної мікрофлори кишечнику, які володіють імуномодулюючими властивостями. Рання колонізація кишечнику впливає на становлення імунної системи новонародженої дитини, формування харчової толерантності, розвиток алергічних захворювань.

Прийом синбіотика Бебінорм дітям першого року життя сприяє стабільній та тривалій колонізації кишечника біфідобактеріями..

Розвиток і настання різних хронічних захворювань виникає, коли відбувається порушення складу мікрофлори кишечнику. При прийомі синбіотика Бебінорм діти легше засвоюють їжу, знижується кількість випадків метеоризму, болю в животі, затримки газів в кишечнику; знижується кількість випадків кольок, «безпричинного» плачу, зменшується частота та сила закрепів.

Застосування Бебінорм дітям першого року життя сприяє тривалій стабільній колонізаціі кишечнику біфідобактеріями, забезпеченню швидкого та правильного формування власноі мікробіоти та імунітету у новонародженоі дитини: сприяє формуванню харчовоі толерантності; балансуванню, в потрібному напрямку, розвитку імунноі відповіді дитини та зниженню небезпеки розвитку алергічних захворювань. Таким чином формується закладка здоров»я на все життя.

Властивості синбіотика Бебінорм зумовлені властивостями його компонентів та їх синергічним поєднанням.

Пробіотична дія. Мікроорганізми, що входять до складу Бебінорм, мають високу антагоністичну активність до патогенних мікроорганізмів. Антагоністична активність спрямована проти екзогенної мікробіоти та ґрунтується на різних біохімічних механізмах: синтезу антимікробних сполук, бактеріоцинів, а також органічних кислот. Бактеріоцини проявляють специфічну антагоністичну активності відносно мікроорганизмів роду Bacillus, Enterococcus, E. coli, Salmonella, Clostridium, Shigella, Staphylococcus і Streptococcus. Бактеріоцини сприяють антимікробної активності шляхом проникнення через пори клітинної стінки патогена, що призводить до лізису клітин патогена та запобіганню біосинтезу його клітинної стінки. Білкова природа бактеріоцинів робить їх стійкими до дії ферментів, таких як амілаза та ліпаза, продукуємих патогенами.

Біфідобактерії, які входять до складу Бебінорм, ефективно конкурують з патогенними мікроорганізмами за сайти адгезії на епітеліальних клітинах макроорганізму. Тим самим — вони забезпечують колонізаційну резистентність та протиінфекційний захист організму. Біфідобактерії прикріплюються і до клітин самих патогенів (збудників інфекційних хвороб), запобігаючи адгезії останніх на ентероцитах, що сприяє пришвидченню елімінації патогенів. Здатність біфідобактерій прикріплюватися до епітеліоцитів відіграє важливу роль в колонізації шлунково-кишкового тракту, запобігаючи їх швидкій елімінації перистальтикою кишечника. Цей фактор забезпечує біфідобактеріям конкурентоспроможність у екосистемі кишечнику.

Організм людини не здатен самостійно синтезувати вітаміни і має отримувати їх із довкілля. Одним із джерел утворення низки вітамінів є саме нормальна мікробіота кишечнику, тому дисбіоз часто супроводжується ознаками вітамінної недостатності. Біфідобактерії синтезують амінокислоти, вітаміни групи К, тіамін, рибофлавін, нікотинову, пантотенову та фолієву кислоти, піридоксин та ціанокобаламін, які всмоктуються в кишечнику.

Біфідобактерії пригнічують ріст небажаної мікрофлори дією оцтової та молочної кислот (фінішних продуктів метаболізму цих мікроорганізмів), вони знижують рН в шлунково-кишковому тракті, створюючи несприятливі умови для розвитку патогеннів, здійснюють бактеріостатичну дію.

Біфідобактерії, що містяться в Бебінормі, просуваючись по кишечнику, деіммобілізуються із захисної біополімерної матриці та коригують склад мікрофлори кишечнику. А вивільнена від іммобілізованих компонентів матриця біополімерів виступає в ролі ентеросорбенту токсинів.

Регуляторна дія. Складові синбіотику Бебінорм комплексно нормалізують травлення, підтримують здоров'я мікробіоти кишечнику, зменшують симптоми моторно-евакуаторної дисфункції шлунку та кишечнику.

Біфідобактерії розкладають в кишечнику речовини, які не можуть засвоюватись організмом людини, включаючи нерозчинний крохмаль, складні вуглеводи, олігоцукри, протеїни та муцин, на більш прості речовини. В результаті цього метаболізму утворюються коротколанцюгові кислоти, такі як молочна та оцтова, які необхідні для компенсації щоденних енергетичних потреб організму людини.

Пребіотична дія лактулози та пектину, які входять до складу Бебінорм, направлена на створення оптимальних умов життєдіяльності біфідо — і лактобактерій, прискорення їх розмноження та адгезії в зоні їх природного існування. Молекула лактулози не розщеплюється ферментами тонкої кишки, внаслідок чого, вона залишається інтактною аж до потрапляння в товсту кишку, де відбувається її розкладання під дією бактерій. У товстій кишці лактулоза ферментується. Результатом ферментації є низькомолекулярні коротколанцюгові органічні кислоти: молочна, оцтова, масляна та пропіонова, підкислюється вміст кишечника, підвищується осмотичний тиск у товстій кишці, регулюється транзит хімусу і поліпшується всмоктування води, натрію, хлору, а також кальцію і магнію. Коротколанцюговим кислотам властиво регулювати перистальтику товстого кишечника, стимулюючи або стримуючи моторику шлунково-кишкового тракту. У товстій кишці лактулоза є ідеальним живильним субстратом для біфідобактерій, що призводить до пригнічення протеолітичної умовно-патогенної мікрофлори, яка продукує токсини.

Пектин не гідролізується ферментами травного тракту людини. Він розщеплюється тільки в товстому кишечнику під дією бактеріальних ферментів. У шлунково-кишковому тракті пектини утворюють гелеподібну масу, яка при русі по кишечнику формує пристінкову слизову оболонку і тим самим захищає від подразнень стінку кишечнику, а також адсорбує токсичні речовини, які містяться в шлунковому соку, запобігаючи їх реадсорбції. Поступаючи в товсту кишку, пектини піддаються частковій ферментації кишковою мікрофлорою, стимулюючи тим самим зростання корисних симбіонтів і надаючи біфідогенний ефект. При цьому утворюються коротколанцюгові органічні кислоти (пропіонова, масляна, оцтова), які сприяють підтримці рівня pH кишечника і беруть участь в енергетичному обміні організму, а також виявляють протизапальний і антиканцерогенний ефект. Карбоксильні і гідроксильні групи цих кислот зв'язують свинець, кадмій, ртуть та ін. в крові та сприяють їх виходу з депо з подальшим виведенням із сечею.

Імуномодулююча дія. Біфідобактерії, що входять до складу Бебінорм, сприяють нормалізації пригніченої імунної системи, а за умови її нормального функціонування не порушують її роботу. Вони здійснюють імуномодулюючу дію за механізмами гальмування запальних реакцій, регулювання експресії ТLR (Toll-likereceptors), активації DCs (Dendritic) і NK (NaturalKiller), проліферації лімфоцитів, балансування Т-хелперів (Th1/Th2), секреції специфічного IgA, який додатково обмежує мікробну взаємодію з епітелієм.

Аналоги Бебінорм