Препарат Вольтарен належить до групи лікарських засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, до НПЗП і протиревматичних препаратів. Діючою речовиною препарату Вольтарен є диклофенак натрію. Препарат випускається в наступних лікарських формах: р-н для ін’єкцій, таблетки, супозиторії, емульгель. Парентеральне введення препарату часто є кращим, коли пацієнти не можуть переносити або приймати пероральні ліки та/або необхідне швидке настання знеболювального ефекту.
Диклофенак натрію, діюча речовина препарату Вольтарен, ― це добре відомий НПЗП, виявляє анальгезивну, протизапальну та жарознижувальну дію. Порівняно з іншими НПЗП, незалежно від специфічності щодо ЦОГ, диклофенак виявляє більше інгібування агрегації тромбоцитів і діє як конкурентний антагоніст тромбоксан-простаноїдних рецепторів, що вказує на потенційну серцево-судинну безпеку (Selg E. et al., 2007; Gan T.J., 2010). Вольтарен відпускається за рецептом.
Диклофенак був вперше схвалений у США в 1988 р., і в даний час на нього щорічно виписується більше 5 млн рецептів.

Актуальність проблеми

У даний час остеоартроз (ОА) відмічають у близько 300 млн осіб у всьому світі. Оскільки відомо, що фактори ризику цього захворювання включають похилий вік та ожиріння, з віком поширеність даного захворювання зростає.
ОА є гетерогенним захворюванням із широким спектром порушень, які в кінцевому підсумку призводять до пошкодження суглобів. Із цієї причини ОА можна описати як складний синдром, а не як окреме захворювання (Kornaat P.R. et al., 2006). ОА включає структурні зміни в суглобовому хрящі, субхондральній кістці, зв’язках, суглобовій капсулі, синовіальній мембрані і періартикулярному м’язі (Tan A.L. et al., 2006). На додаток до механічних і метаболічних факторів у даний час вважається, що запалення є ключовим медіатором ОА, який зумовлює втрату хрящової тканини і прогресуючу дегенерацію уражених суглобів (Sohn D.H. et al., 2013). У результаті доклінічних досліджень було встановлено, що аномальний механічний стрес у суглобі перетворюється на активовану внутрішньоклітинну передачу сигналів, що призводить до надекспресії медіаторів запалення, таких як простагландини, хемокіни і цитокіни (Orita S. et al., 2013). Таким чином, ОА більше не вважається незапальним артритом або хворобою «зношування» (Sohn D.H. et al., 2012).
ОА, пов’язаний з руйнуванням суглобів і запаленням, викликає біль, який обумовлює функціональні обмеження, збільшення витрат на відновлення організму після хвороби і зниження якості життя у пацієнтів із цим станом. Національні та міжнародні англомовні рекомендації з лікування ОА підтверджують роль НПЗП у симптоматичній терапії болю у пацієнтів з ОА. Так, наприклад, у настанові Американської колегії ревматологів 2019 р. наголошується, що місцеві НПЗП слід застосовувати до перорального прийому НПЗП на тій підставі, що краще призначати препарати із найменшим системним впливом (Kolasinski S.L. et al., 2020).
Диклофенак натрію, який призначається зовнішньо, всмоктується через шкіру і проникає в підшкірні тканини, у тому числі синовіальні (діє безпосередньо в місці болю і запалення). За рахунок пригнічення ферментів, переважно ЦОГ-2, які відповідають за перетворення арахідонової кислоти в простагландини, тромбоксани і простацикліни, диклофенак натрію знижує рівень простагландину, тим самим обмежуючи пов’язану з простагландином сенсибілізацію периферичних ноцицепторів больовими/механічними подразниками (Bariguian Revel F. et al., 2020).

Комбінація фіксованої дози трамадолу/диклофенаку

Гострий біль є найбільш поширеним типом болю зі складною етіологією, яка може негативно впливати на якість життя.
Міжнародна асоціація з вивчення болю визначає біль як «неприємний сенсорний та емоційний досвід, пов’язаний із фактичним або потенційним пошкодженням тканини». Гострий біль є найбільш поширеним видом болю і може виникати через травму, гостре захворювання, хірургічне втручання або артрит, що робить його етіологію складною і трансдисциплінарною проблемою. Біль у зв’язку з порушеннями/ушкодженнями опорно-рухового апарату є ще однією поширеною формою гострого болю. Ряд досліджень демонструє, що поєднання опіоїдів і НПЗП підвищує ефективність і знижує дозу окремих препаратів порівняно з монотерапією.
Більшість доступних знеболювальних препаратів мають мономодальні механізми знеболення. Проте комбінація трамадол/диклофенак з фіксованою дозою є анальгетичною комбінацією, яка продемонструвала багатообіцяючу клінічну активність завдяки своїм мультимодальним механізмам дії. Рекомендована доза трамадолу/диклофенаку становить 1 таблетку 2 р/доб після прийому їжі протягом 5 днів (не перевищувати даний період). Ця комбінація показана для симптоматичного полегшення сильного болю у дорослих при різних травмах, післяопераційного болю, болю в попереку і кістково-м’язового болю (Shah D.D., Sorathia Z.H., 2020).

Актуальна анальгезія із застосуванням лідокаїну і диклофенаку

У більше ніж 70% пацієнтів, які перенесли операцію, відзначають помірний або сильний післяопераційний біль, навіть якщо вони отримують знеболювальні препарати. При доброякісній аноректальній хірургії (BARS) 50% пацієнтів відзначають більш виражений біль, ніж очікувалося після гемороїдектомії. Стійкі епізоди помірного і сильного болю після операції підвищують захворюваність і ризик розвитку хронічного післяопераційного больового синдрому. З огляду на те, що проблема розвитку післяопераційного болю в доброякісній аноректальній хірургії не була повністю вирішена, пошуки тривають. Деякі вчені застосовували бальзами, креми з різними діючими речовинами, щоб зменшити вираженість спазмів анального сфінктера. Також застосовувалася місцева мазь метронідазолу, щоб зменшити вираженість болю з третього дня після гемороїдектомії. Усі ці актуальні методи лікування допомагають зменшити вираженість болю, однак вони не звільняють від побічних ефектів, таких як головний біль, денервація, ортостатична гіпотензія або брадикардія.
Післяопераційне знеболювання можна оптимізувати, з огляду на його фізіопатологію залежно від хірургічного втручання і ділянки, що оперується. Таким чином, включення специфічної терапії в мультимодальне анальгетичне лікування в BARS відповідає рекомендаціям групи PROSPECT. Вони спрямовані на поліпшення післяопераційної больовий анальгезії і мінімізацію побічних ефектів, таких як сонливість, запаморочення, нудота і блювання відповідно до уподобань пацієнта.
Лідокаїн і диклофенак мають знеболювальну, протизапальну та антибіотичну дію. Ці властивості підходять для симптоматичного лікування трьох післяопераційних больових компонентів: ноцицептивного болю (соматичного і вісцерального), запального і болю, викликаного суперінфекцією забрудненої ділянки. Оскільки лідокаїн і диклофенак мають синергічний анальгезивний ефект і їх комбінація досі не оцінена при післяопераційному болю, було проведено подвійне сліпе рандомізоване клінічне дослідження «CLIFE-2010FV», щоб продемонструвати, що комбінація диклофенак натрію з лідокаїном у фіксованій дозі ефективніша, ніж один лідокаїн, для лікування болю після BARS протягом першого післяопераційного тижня. У результаті цього клінічного дослідження було встановлено, що місцеве лікування комбінацією НПЗП ― диклофенак натрію плюс місцевий анестетик ― лідокаїн має більш високу анальгезивну ефективність, ніж місцеве лікування одним лідокаїном протягом перших 3 післяопераційних діб у BARS і протягом всього першого тижня після операції (Linares-Gil M.J. et al., 2018).

Гостра мігрень у дітей і підлітків

Мігрень усе частіше визнають надзвичайно обтяжливим розладом, який призводить до інвалідності як у дітей, так і у підлітків. Відповідний план терапії даної патології необхідний для підвищення якості життя як дітей, так і їхніх сімей, а також для мінімізації ризику прогресування захворювання. Було проведено велику кількість досліджень. Додавання у схему лікування НПЗП підвищує ефективність триптану. А диклофенак натрію вже призначають при тяжких нападах мігрені у дорослих. Тому дійшли висновку, що необхідно вивчити і провести більш детальні дослідження, спрямовані на вивчення впливу НПЗП, зокрема диклофенаку натрію, оскільки невеликі плацебо-контрольовані дослідження вже підтвердили ефективність ібупрофену, який теж належить до групи НПЗП (Barbanti P. et al., 2018).

Вольтарен у формі супозиторіїв для дітей

У плацебо-контрольованому подвійному сліпому дослідженні було вивчено жарознижувальний ефект препарату Вольтарен (диклофенак натрію) у 43 дітей віком 2–10 років. Усі пацієнти були госпіталізовані через гостре захворювання, пов’язане з високою температурою тіла (38,5–40,4 °С; в середньому 39,3 °С) через вірусну або бактеріальну інфекцію. Препарат застосовували у формі супозиторіїв, що містять 25 мг диклофенаку натрію, або у вигляді плацебо у дітей віком 2–5 років. Діти віком 6–10 років отримували диклофенак натрію по 50 мг в одному супозиторії або плацебо. Температуру тіла і частоту пульсу вимірювали під час введення і через ½, 1; 2; 4 і 6 год. У результаті було зафіксоване повернення до нормальних значень температури через 2 год у всіх пацієнтів, які отримували диклофенак натрію, тоді як у групі плацебо спостерігали тільки мінімальні зміни. Про небажані ефекти не повідомлялося (Polman H.A. et al., 1981).

Вольтарен ― знеболювальний ефект після видалення мигдалин

У двоцентровому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні оцінювали ефективність супозиторіїв з диклофенаком. У дослідженні брали участь 97 пацієнтів (47 в групі диклофенаку і 50 в групі плацебо). Відразу після операції пацієнти отримували 100 мг диклофенаку, потім 50 мг ввечері і 50 мг вранці в формі супозиторіїв або супозиторіїв-плацебо. Ефективність оцінювалася як пацієнтами, так і медичним персоналом за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). У результаті статистичного аналізу було встановлено, що диклофенак значно (р<0,001) зменшує вираженість болю, пов’язаного з ковтанням, і позитивно впливає на загальний стан пацієнтів. Терапевтичний приріст був розрахований до 50%. У результаті цього дослідження лікування диклофенаком було введено в ЛОР-відділеннях (Dommerby H. et al., 1984).

Висновок

НПЗП застосовуються протягом тривалого часу і сьогодні входять у число препаратів, які найбільш часто призначаються у всьому світі. Оскільки НПЗП виявляють переконливу ефективність і широко доступні, ці знеболювальні препарати є важливими складовими в ревматології. НПЗП незамінні при лікуванні гострого і хронічного болю, а також запалення при ОА, РА та інших станах. ОА і РА є найбільш поширеними типами артриту у дорослих (Zingler G. et al., 2018).

Аналоги Вольтарен®