Ацекор Кардіо застосовувати з обережністю у таких ситуаціях:

порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також підвищити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
порушення функції печінки;
одночасне застосування ібупрофену, оскільки ібупрофен може зменшити інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів. У разі застосування препарату Ацекор кардіо перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ);
наявність симптомів хронічної шлункової або дуоденальної диспепсії або їх рецидив;
наявність БА або загальної тенденції до гіперчутливості, оскільки ацетилсаліцилова кислота може зумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу БА чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають БА в анамнезі, сінну гарячку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад висип, свербіж або кропив’янка) на інші речовини в анамнезі;
поліпи носової порожнини;
тяжка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки ацетилсаліцилова кислота може спричинити гемоліз або гемолітичну анемію. Фактори, які можуть підвищити ризик гемолізу, включають високі дози препарату, гарячку або гострий інфекційний процес;
одночасне застосування антикоагулянтів;
через інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити імовірність або посилити наявну кровотечу при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба);
застосування ацетилсаліцилової кислоти у дітей та підлітків з пропасницею та/або вірусними захворюваннями можливе лише за призначенням лікаря як терапії другої лінії (через ризик розвитку синдрому Рея, загрозливої для життя енцефалопатії, головними симптомами якої є тяжке блювання, втрата свідомості, печінкова дисфункція). При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилову кислоту застосовувати як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея;
виразки ШКТ, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
гіперчутливість до анальгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також алергія на інші речовини.

Застосування у період вагітності або годування грудьми
Слід з обережністю застосовувати саліцилати під час I і II триместру вагітності. Застосування саліцилатів протипоказане під час III триместру вагітності.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та мальформацій серця і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від підвищення дози та тривалості терапії.
Наявні епідеміологічні дані не підтверджують зв’язку між застосуванням ацетилсаліцилової кислоти та підвищеним ризиком викидня. Наявні епідеміологічні дані щодо викидня не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу препарату на ранніх термінах вагітності (1–4-й місяці) за участю приблизно 14 800 пар жінка — дитина не вказують на будь-який зв’язок з підвищеним ризиком розвитку мальформацій.
У І і ІІ триместр вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які, імовірно, можуть бути вагітними, або у І і ІІ триместр вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.
Повідомляли про випадки розладів імплантації, ембріотоксичні та фетотоксичні впливи і вплив на здатність до навчання дитини після пренатальної експозиції саліцилатами.
Згідно з даними досліджень на тваринах, застосування саліцилатів спричиняє побічні реакції у плода (такі як підвищення смертності, розлади росту, інтоксикація саліцилатами), однак контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводили.
Згідно з попереднім досвідом, ризик є низьким при застосуванні лікарського засобу в терапевтичних дозах.
У ІІІ триместр вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:

серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією) та/або порушення функції нирок із можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідрамніоном;
подовження часу кровотечі, антиагрегаційний вплив, що може виникнути у жінки і плода наприкінці вагітності;
подовження часу кровотечі можливе також при застосуванні дуже низьких доз;
гальмування скорочень матки та кровотечі у вагітної і подовження тривалості пологів.

Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час ІІІ триместру вагітності.
Саліцилати проникають у грудне молоко. Концентрації у грудному молоці є еквівалентними або навіть вищими, ніж концентрації у плазмі крові матері.
Під час вимушеного призначення за показаннями під час лактації слід припинити годування грудьми у разі регулярного застосування препарату у високих дозах (>300 мг/добу).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень не проводили

Аналоги Ацекор Кардіо