Актуальність глоду в медицині різних країн

Серцево-судинні захворювання, особливо атеросклероз, є однією з головних причин захворюваності та смертності у всьому світі. Наприклад, за останні 20 років в Китаї ІХС та інсульт є двома головними причинами летального наслідку. При швидкому старінні населення абсолютне число випадків смерті від серцево-судинних захворювань в Китаї збільшилася на 46%, що в 3–4 рази більше, ніж в США і Західній Європі відповідно (Wu M. et al., 2020). Крім препаратів з хімічним складом сьогодні дуже популярно приймати препарати на основі лікарської рослинної сировини як для лікування, так і профілактики різного роду захворювань. Фітотерапія у вигляді ад’ювантної терапії також популярна у всьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в країнах, що розвиваються, майже 4 млрд осіб приймають лікарські трави в якості основного джерела біологічно активних речовин. Тому застосування лікарської рослинної сировини в різних лікарських формах в якості додаткової та альтернативної терапії поширене в усьому світі (Wu M. et al., 2020).
Наприклад така рослина, як глід (Crataegus spр.), належить до великого роду колючих чагарників і дерев, до родини розоцвітих (Rosaceae), яка включає близько 280 видів, що виростають в зонах з м’яким кліматом в Європі, Східній Азії та Північній Америці. Протягом тисячоліть глід застосовувався в народній медицині. Глід — одна з широко відомих лікарських рослин в європейській медицині. Вперше Педаній Діоскорид описав його серцево-судинні властивості. Так, у збірнику Materia Medica (Збірник лікарських трав) були описані сушені плоди Crataegus і їх застосування при торакалгії (біль у грудному відділі хребта), грижі, порушеннях в роботі ШКТ, застої крові і гематохезії (кров у стулі). А в даний час такі країни, як Китай, Німеччина і Франція, офіційно внесли/зареєстрували деякі види глоду в своїх фармакопеях (Wu M. et al., 2020).
Глід застосовувався в народній медицині для лікування діареї, захворювань жовчного міхура, безсоння, а також як спазмолітичний засіб при лікуванні бронхіальної астми. У Китаї глід також застосовувався при різних захворюваннях, включаючи захворювання ШКТ, гіперліпідемію, поганий кровообіг і задишку (Wang J. et al., 2013). У даний час докладаються значні зусилля для ідентифікації біоактивних компонентів з різних частин рослини і вивчення потенційних механізмів їх фармакологічної дії.

Глоду настоянка: біологічно активні речовини, що містяться в глоді

За останні 20 років понад 150 хімічних сполук, включаючи флавоноїди, тритерпеноїди, олігомерні проантоціанідини й органічні кислоти, були виділені з плодів, листя і квіток глоду і вивчені. Більш того, повідомлялося, що вміст пектину в свіжих плодах глоду досягає 20,5%. Пектинові олігосахариди, що містять 2–11 моносахаридних залишків, виявляють антиоксидантну, гіполіпідемічну, антиглікаційну і антибіотичну активність. Цікаво, що в одному з досліджень було продемонстровано здатність поліфенолів глоду, а не флавоноїдів або антоціанів чинити антиоксидантну дію.
В інших видах глоду були виявлені фенольні кислоти, включаючи гідроксикоричні кислоти і гідроксибензойну кислоту, флавоноїди, які є найбільш поширеними компонентами, включаючи флавони і глікозильовані форми флавоноїдів, антоціани, такі як глікозиди ціанідину, з яких ціанідин-3-O-глюкозид є найбільш поширеним. У результаті іншого дослідження виявили 7 неолігнанів в етанольному екстракті з насіння глоду, які виявляли антиоксидантні та протизапальні ефекти (Wu M. et al., 2020).
Результати цих досліджень демонструють, що плоди глоду є потенційним джерелом фенольних речовин, які чинять антиоксидантну та кардіотонічну дію (Wu M. et al., 2020).
Багато років плоди глоду вивчають на предмет їх кардіозахисних властивостей, які дуже добре відомі й описані. А також на додаток до них він виявляє інші види фармакологічної активності — анксіолітичну, гіпотензивну, гіполіпідемічну, антиоксидантну, гіпоглікемічну, імуномодулюючу й антимутагенну (Wu M. et al., 2020).

Гіполіпідемічна активність біологічно активних речовин глоду

Серцево-судинні захворювання протягом десятиліть були основною причиною летального наслідку і захворюваності в усьому світі. Первинним патогенезом серцево-судинних захворювань є атеросклероз, який може призвести до нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда. Основними патофізіологічними механізмами атеросклерозу є пошкодження, викликані оксидативним стресом, відкладення ліпідів, запальні реакції і дисфункція ендотелію судин. Множинні фактори ризику, пов’язані з утворенням атеросклеротичної бляшки, включають цукровий діабет, дисліпідемію, АГ, ожиріння і куріння сигарет. Серед факторів ризику, виявлених в епідеміологічних дослідженнях, тільки аполіпопротеїн В (Апо-В), що міститься в ЛПНЩ і ЛПДНЩ, викликав атеросклероз як у людей, так і в експериментальних тварин (Wu M. et al., 2020).
У результаті дослідження екстрактів з ягід і листя глоду, виду, що росте в Північній Америці, було встановлено, що зниження рівня ХС ЛПНЩ в сироватці крові покращує роботу серця за рахунок підвищення рівня оксиду азоту (NO) (Wu M. et al., 2020).
Основні механізми, пов’язані зі зниженням вмісту ліпідів у сироватці крові, включають інгібування всмоктування ліпідів у кишечнику і синтезу ХС в печінці de novo; а також сприяють відтоку ХС, що згодом пригнічує утворення атеросклеротичних бляшок. Зменшення часу утримання ліпідів в організмі призводить до зменшення кількості пінистих клітин, які є основним джерелом активних форм кисню (АФК) і прозапальних цитокінів. Це також допомагає підтримувати нормальну функцію ендотеліальних клітин, включаючи їх проникність, що, в свою чергу, зупиняє інфільтрацію ліпідів і циркулюючих макрофагів/моноцитів.
Кардіозахисні властивості глоду спрямовані на різні патологічні стани, пов’язані з атеросклерозом. На додаток до цих експериментальних даних було отримано великий обсяг інформації про переваги глоду при інших серцево-судинних захворюваннях, включаючи серцеву недостатність, проте в клінічній практиці мало інформації про вплив діючих речовин глоду на коронарний атеросклероз (Wu M. et al., 2020).

Глоду настоянка і її вплив на оксидативний стрес

Оксидативний стрес відіграє велику роль в патогенезі ішемії міокарда. Як відомо, патогенез серцево-судинних захворювань пов’язаний із структурними та функціональними порушеннями в мітохондріях серця. Оскільки мітохондрії виробляють 95% енергії, необхідної для роботи серця, особливе значення мають лікарські засоби, які можуть впливати на мітохондріальну дисфункцію. В одному з досліджень попередньо індуковане ізопротеренолом серце щура обробляли спиртовою настоянкою глоду, в результаті були зафіксовані мітохондріальний антиоксидантний захист, запобігання перекисному окисненню ліпідів у мітохондріях і зниження порушень функціонування ферментів циклу Кребса (Wang J. et al., 2013).

Глоду настоянка: глід і артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одна з основних проблем охорони здоров’я в усьому світі, яка призводить до серцево-судинних і цереброваскулярних порушень. Кількість пацієнтів з АГ постійно збільшується і, за прогнозами, до 2025 р. становитиме до 1,5 млрд осіб. Терапія АГ базується на застосуванні різних синтетичних препаратів, включаючи інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II, блокатори кальцієвих каналів і антагоністи блокаторів β-адренорецепторів. Проте сьогодні для контролю АТ у пацієнтів з АГ відмічають сплеск інтересу до застосування препаратів на основі лікарської рослинної сировини. У результаті численних досліджень встановлено, що лікарські форми, отримані з різних видів глоду (Crataegus spp.), знижують АТ.
Більш того, отримані дані демонструють, що застосування водно-спиртового екстракту/настоянки глоду зменшує вираженість симптомів АГ. Отримані дані також свідчать, що антигіпертензивний ефект екстракту глоду можна пояснити посиленням вивільнення NO і запобіганням/зниженням рівня оксидативного стресу (Haydari M.R. et al. 2017).

Цей багатоликий глід

Передбачається, що препарати на основі глоду можна застосовувати в якості альтернативної терапії різних серцево-судинних захворювань, таких як стенокардія, АГ, гіперліпідемія, аритмія і застійна серцева недостатність II функціонального класу Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (New York Heart Association — NYHA). В даний час привертає увагу його потенційна дія в якості препаратів, що мають захисні властивості щодо серцево-судинної системи. Найбільш переконливим доказом клінічної ефективності препаратів глоду є їх застосування в терапії хронічної застійної серцевої недостатності (ХСН). У Кокрейнівському огляді 2008 р. була проведена оцінка всієї первинної літератури, що стосується впливу препаратів глоду на здоров’я людини, виявлена значна частина інформації про зменшення вираженості симптомів і позитивні терапевтичні результати при застосуванні екстракту глоду в якості допоміжної терапії при ХСН. Крім того, в різних експериментах in vivo та in vitro продемонстровано антиоксидантні, позитивні інотропні, протизапальні, а також інші серцево-судинні захисні ефекти активних компонентів глоду. Діючі речовини глоду виявляють цілий ряд фармакологічної активності, але конкретний механізм дії багатьох з них недостатньо вивчений (Wang J. et al., 2013).
Сьогодні широко застосовуються такі лікарські форми з глоду: настоянки, таблетки, чаї та водні/спиртові екстракти. Екстракти можуть бути отримані з використанням водно-спиртової (метанол або етанол) або водної екстракції з різних частин рослини, включаючи, як правило, плоди, листя, квіти. Вихідний матеріал містить ряд фармакологічно активних речовин, з яких найбільш поширеними сполуками є флавоноїди, тритерпенові кислоти і фенолкарбонові кислоти (Wang J. et al., 2013).

Глоду настоянка: висновок

Ягоди і квіти глоду традиційно застосовувалися при різних функціональних захворюваннях серцево-судинної системи. Результати досліджень показують, що екстракти Crataegus мають широкий спектр фармакотерапевтичної дії на роботу серця і серцево-судинної системи в цілому.
Основними складовими Crataegus є флавоноїди, тритерпенові сапоніни і деякі кардіоактивні речовини. Основна захисна дія на серцево-судинну систему зазвичай пояснюється вмістом у рослині флавоноїдів, особливо олігомерних проантоціанідинів (OПЦ). OПЦ у високій концентрації містяться в листі, плодах і квітах.
У зв’язку з тим, що глід містить флавоноїдні з’єднання, препарати на його основі характеризуються значно вираженим антиоксидантним ефектом.
Екстракти Crataegus також чинять позитивну інотропну дію на амплітуду скорочення кардіоміоцитів.
Завдяки вмісту флавоноїдів екстракти цієї рослини зумовлюють значний стабілізувальний вплив на колаген, що гарантує цілісність кровоносних судин.
Також лікарські форми з глоду запобігають підвищенню рівня ліпідів у плазмі крові, таких як загальний ХС, ТГ і фракції ЛПНЩ і ЛПДНЩ, також запобігають накопиченню ХС у печінці, підсилюючи утворення жовчних кислот з ХС, зв’язують і виводять жовчні кислоти з організму, при цьому концентрація ХС у плазмі крові знижується.
Crataegus чинить одночасно кардіотропну і судинорозширювальну дію. Завдяки цьому його можна безпечно й ефективно застосовувати при функціональних розладах діяльності серцево-судинної системи.

Діагнози, при яких застосовують Глоду настоянка