Лікування препаратом Бікулід слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.

Регулярна оцінка сироваткового вмісту специфічного антигену простати (ПСА) допомагає оцінити відповідь пацієнта на терапію.

Показано, що Бікулід пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його призначенні з препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Порушення функціонування печінки

Бікулід активно метаболізується у печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки виведення препарату уповільнюється, а це може привести до кумуляції Бікуліду. Тому Бікулід слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними або тяжкими ураженнями печінки.

В поодиноких випадках при прийомі бікалутаміду відзначали ознаки гепатотоксичності, включаючи випадки печінкової недостатності, які призводили до фатальних наслідків. Тому в разі виявлення ознак серйозної гепатотоксичності терапію бікалутамідом слід припинити.

оскільки при застосуванні бікалутаміду можливі зміни вмісту трансаміназ, що супроводжується жовтяницею, рекомендується в процесі лікування періодично здійснювати контроль функцій печінки. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування Бікуліду. В разі виявлення серйозних відхилень слід розглянути питання про можливе припинення терапії. В разі припинення прийому бікалутаміду показники вмісту трансаміназ зазвичай повертаються до норми.

Вплив на ендокринну систему та метаболізм

У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, спостерігається зменшення толерантності до глюкози та/або підвищення рівня глікованого гемоглобіну (HbAlc). Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв'язку з цим слід приділити увагу моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують Бікулід у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, особливо у пацієнтів хворих на діабет.

Вплив на шкіру

В окремих поодиноких випадках при прийомі бікалутаміду можливі реакції фоточутливості. Тому хворі, які лікуються бікалутамідом, повинні уникати надлишкового прямого впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання. По можливості слід застосовувати засоби захисту від дії сонячних променів. В разі тяжких або тривалих реакцій фоточутливості необхідно проводити відповідну симптоматичну терапію.

З боку респіраторної системи:

Повідомляється про нечасті випадки, коли застосування бікалутаміду призводило до розвитку інтерстиціальної хвороби легенів (кілька випадків закінчились летально). Такі випадки траплялись частіше, коли бікалутамід застосовували в дозах, що перевищують 50 мг. Не слід застосовувати бікалутамід в дозуванні 150 мг.

В разі погіршення респіраторних симптомів, таких як задишка, кашель, лихоманка, прийом бікалутамід слід скасувати. В таких випадках необхідно провести належне обстеження. Якщо підтвердиться діагноз інтерстиціальної хвороби легенів, терапію бікалутамідом не можна поновлювати, і треба призначити відповідне лікування з приводу виявленого ускладнення.

Серцево-судинна система

Бікалутамід показаний для застосування одночасно або з аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, або з хірургічною кастрацією. Комбінована блокада антиандрогеном та аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або хірургічною кастрацією потенційно підвищує ризик серцево-судинної патології (серцеві напади, серцева недостатність, раптова смерть від зупинки серця), а також несприятливо впливає на незалежні фактори, що підвищують ризик серцево-судинної патології (вміст ліпопротеїдів в сироватці, чутливість до інсуліну, огрядність). При призначенні бікалутаміду лікар повинен зіставити користь від терапії з потенційним ризиком ускладнень з боку серцево-судинної системи. Необхідно зважити на фактори ризику щодо серцево-судинної патології, а в процесі лікування слід проводити обстеження з метою виявлення симптомів, які б свідчили про розвиток патології з боку серцево-судинної системи.

оскільки бікалутамід може підвищувати вміст тестостерону та естрадіолу в плазмі, можливо затримування рідини в організмі, а тому бікалутамід слід призначати з обережністю пацієнтам із хворобами серця.

Вплив на тривалість інтервалу QTc

Бікалутамід показаний для застосування одночасно або з аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, або з хірургічною кастрацією. Комбінована блокада антиандрогеном та аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або хірургічною кастрацією потенційно може спричинити подовження інтервалу QT/QTc на ЕКГ. В разі наявності подовження інтервалу QT в анамнезі або ж виявлення факторів ризику подовження інтервалу QT, включаючи спадковий синдром подовженого QT, порушення балансу електролітів, застійну серцеву недостатність, а також у разі, якщо хворі приймають одночасно лікарські засоби, які можуть подовжувати інтервал QT (препарати класу ІА, такі як хінідин, прокаїнамід, або препарати класу ІІІ, такі як аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, або препарати класу ІС, такі як флекаїнід, пропафенон), слід оцінити співвідношення між вигодою та потенційним ризиком, зважаючи на ймовірність виникнення піруетної тахікардії.

рекомендується до початку лікування бікалутамідом провести ЕКГ дослідження та визначити сироваткові рівні калію, кальцію та магнію. В разі ризику порушення балансу електролітів та подовження інтервалу QTc рекомендовано періодично виконувати ЕКГ та визначати вміст електролітів.

Кістково-м'язовий апарат

Зниження мінеральної щільності кісток при тривалій комбінована блокаді антиандрогеном та аналогом рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або хірургічною кастрацією може привести до підвищеного ризику розвитку остеопорозу та переломів скелетних кісток. Ризик переломів скелету збільшується з тривалістю комбінованої андрогенної блокади. Необхідно розглянути оцінку ризику та управління остеопорозом відповідно до клінічної практики та рекомендацій.

У пацієнтів із суттєвими факторами ризику (хронічний алкоголізм та/або вживання тютюну) можливе зменшення мінерального вмісту кісткової тканини та/або кісткової маси враховуючи сімейну історію остеопорозу або хронічне застосування ліків, які можуть зменшити кісткову масу, такі як антиконвульсанти або кортикостероїди, що у поєднанні із андрогенною блокадою може стати додатковим ризиком. У цих пацієнтів слід зіставити співвідношення ризику та користі перед початком андрогенної блокади.

Гематологія

Анемія є відомим фізіологічним наслідком порушення вмісту тестостерону. Необхідно врахувати ризик виникнення анемії відповідно до місцевої клінічної практики та рекомендацій. Необхідно контролювати рівень гемоглобіну у крові.

Репродуктивна система

Бікалутамід може впливати на сперматогенез (кількість сперматозоїдів та рухливість) на основі досліджень на тваринах. Довгострокові ефекти бікалутаміду на чоловічу фертильність не вивчені. Незважаючи на те, що ефект бікалутаміду на сперматогенез не був оцінений у людей, пацієнти та їх партнери повинні дотримуватись належної контрацепції під час та протягом щонайменше 130 днів після терапії бікалутамідом.

Застосування у період вагітності або період годування груддю.

Бікулід протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у період вагітності або годування груддю. Бікалутамід може зашкодити розвитку плода.

В експериментальних дослідженнях з репродуктивної токсикології у самців щурів (але не кролів), що народились від самок, які під час вагітності одержували препарат в добових дозах від 10 мг/кг, виявляли зменшення аногенітальної відстані та гіпоспадію. Такі ж фармакологічні ефекти спостерігали і в разі застосування інших антиандрогенів. Інших тератогенних ефектів не спостерігали ані у кролів (добові дози до 200 мг/кг), ані у щурів (добові дози до 250 мг/кг).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Бікулід не має здатності впливати на керування автомобілем або роботу зі складними механізмами. Однак, слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні дотримуватися обережності.

Діагнози, при яких застосовують Бікулід