В справочнику «Компендіум» 2017 року по препарату ПРОТОПИК (PROTOPIC^®) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. За допомогою зв’язування зі специфічним цитоплазматичним білком імунофіліном (FKBP12) такролімус інгібує кальційзалежну передачу сигналу Т-лімфоцитам, перешкоджаючи їх активації та подальшому синтезу IL-2, IL-3, IL-4, IL-5 та інших цитокінів, таких як GM-CSF, TNF-α та IFN-γ.
У ході досліджень in vitro у шкірі здорової людини такролімус інгібував опосередковану клітинами Лангерганса стимуляцію Т-лімфоцитів. Було також показано, що такролімус перешкоджає вивільненню медіаторів запалення з тучних клітин, базофілів та еозинофілів.
У хворих на атопічний дерматит очищення шкіри під час лікування маззю такролімусу супроводжувалося зниженням експресії Fc-рецептора на клітинах Лангерганса та гальмуванням їх стимулюючого впливу на Т-лімфоцити.
Мазь такролімусу не впливає на синтез колагену, таким чином, не спричиняє атрофії шкіри.
Фармакокінетика. Абсорбція. Дані, отримані від здорових добровольців, показали, що рівень системного впливу такролімусу після разового чи багаторазового місцевого застосування мазі такролімусу відсутній або мінімальний.
У більшості пацієнтів з атопічним дерматитом (дорослих та дітей), які одноразово чи повторно застосовували мазь такролімусу (0,03–0,1%), його концентрація у крові <1 нг/мл. Якщо концентрація у крові перевищувала 1 нг/мл, це явище було тимчасовим. Рівень системного впливу підвищувався зі збільшенням площі уражених ділянок. Однак швидкість та ступінь місцевої абсорбції такролімусу зменшувалися із загоєнням шкіри. У дорослих та дітей, в середньому на 50% площі тіла яких застосовувався препарат, рівень системного впливу (AUC) такролімусу був приблизно у 30 разів нижчий, ніж рівень системного впливу імунодепресантів після їх перорального прийому пацієнтами із трансплантованою ниркою або печінкою. Найнижча концентрація такролімусу у крові, при якій проявляється системна дія, невідома.
Кумуляція препарату при тривалому застосуванні (до 1 року) у дітей та дорослих не відзначалася.
Розподіл в організмі. У зв’язку з тим, що системна абсорбція мазі такролімусу низька, висока здатність зв’язування його з білками плазми крові (>98,8%) розглядається як клінічно незначуща. При застосуванні мазі такролімусу препарат діє місцево та характеризується мінімальною абсорбцією в системний кровотік.
Метаболізм. Такролімус не метаболізується в шкірі. При попаданні в системний кровообіг такролімус значною мірою метаболізується в печінці за допомогою CYP 3A4.
Виведення. При в/в введенні такролімус показав низький рівень кліренсу. Середній загальний кліренс становить приблизно 2,25 л/год. Печінковий кліренс абсорбованого в системний кровотік препарату може зменшуватися у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю або при одночасному прийомі інгібіторів CYP 3A4.
При багаторазовому місцевому застосуванні мазі такролімусу T_½ становить 75 год у дорослих та 65 год — у дітей.

ПОКАЗАННЯ:

лікування атопічного дерматиту у дітей віком від 2 років — мазь Протопик 0,03%, у дорослих та підлітків віком від 16 років — мазь Протопик 0,03% та 0,1%.

Лікування загострень
Дорослі та підлітки (віком від 16 років)
Лікування атопічного дерматиту середнього та тяжкого ступеня у дорослих та підлітків (віком від 16 років), які неадекватно реагують або нечутливі до традиційних методів лікування, зокрема до лікування топічними кортикостероїдами.
Діти (віком від 2 до 16 років)

Лікування атопічного дерматиту середнього та тяжкого ступеня у дітей віком від 2 до 16 років, які неадекватно реагують на традиційні методи лікування, зокрема топічними кортикостероїдами.
Профілактика виникнення загострень
Профілактичне лікування атопічного дерматиту середнього та тяжкого ступеня для запобігання раптовим загостренням хвороби та подовженню тривалості періодів без загострень у пацієнтів з високою частотою виникнення рецидивів (4 або більше разів на рік), які мали первинну реакцію на максимум 6-тижневий курс лікування маззю (двічі на добу) — повне, майже повне або незначне загоєння пошкоджень.

ЗАСТОСУВАННЯ:

мазь Протопик необхідно наносити тонким шаром на уражені або ті ділянки шкіри, що найчастіше уражуються. Мазь можна наносити на будь-які частини тіла (обличчя, шию тощо), у тому числі на згинальні поверхні. Необхідно уникати потрапляння мазі на слизову оболонку. Мазь не слід наносити під оклюзійні пов’язки, оскільки такий спосіб застосування не досліджений (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Лікування загострень. Протопик можна застосовувати як короткочасно, так і протягом тривалого періоду, у вигляді повторюваних курсів терапії. Тривале лікування не повинно бути безперервним.
Лікування Протопиком потрібно розпочати при першій появі симптомів і продовжувати до повного, майже повного або значного зникнення уражень на шкірі (частіше впродовж 12 міс). Після цього пацієнтів можна переводити на профілактичне лікування (див. далі). При перших ознаках повторного виникнення симптомів хвороби лікування необхідно поновити.
Діти віком від 2 до 16 років. Необхідно застосовувати мазь нижчої концентрації (Протопик 0,03%). Курс лікування — 2 рази на добу протягом 3 тиж. Надалі частоту застосування потрібно знизити до 1 разу на добу до повного зникнення уражень на шкірі (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Дорослі та підлітки (віком від 16 років). Лікування потрібно почати з Протопику 0,1% 2 рази на добу та продовжувати до повного зникнення уражень на шкірі. При повторному виникненні симптомів лікування починають знову. Якщо дозволяє клінічний стан, необхідно спробувати знизити частоту нанесення препарату або застосовувати мазь нижчої концентрації (Протопик 0,03%).
Як правило, покращення можна спостерігати протягом першого тижня лікування. Якщо ознаки поліпшення не відмічаються протягом 2 тиж застосування мазі, необхідно розглянути інші варіанти подальшого лікування.
Пацієнти літнього віку. Окремі дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводилися. Однак клінічний досвід роботи із пацієнтами цієї вікової групи показує, що корекція режиму дозування не потрібна.
Профілактика виникнення загострень. На профілактичне лікування пацієнтів можна переводити після 6-тижневого курсу лікування маззю із застосуванням препарату 2 рази на добу (до повного, майже повного або значного зникнення уражень на шкірі).
Діти віком від 2 до 16 років. Необхідно застосовувати мазь нижчої концентрації (Протопик 0,03%). Мазь потрібно застосовувати 1 раз на добу 2 рази на тиждень (наприклад у понеділок та четвер) на ділянки шкіри, які найчастіше уражаються атопічним дерматитом, для запобігання виникненню загострень. Між застосуваннями мазі потрібно робити 2–3 дні перерви.
Після 12 міс застосування мазі дитині слід тимчасово призупинити лікування для визначення необхідності продовження курсу профілактичної терапії та для оцінки перебігу хвороби.
Дорослі та підлітки (віком від 16 років). Необхідно застосовувати мазь Протопик 0,1%. Мазь потрібно наносити 1 раз на добу 2 рази на тиждень (наприклад у понеділок та четвер) на ділянки шкіри, які найчастіше уражаються атопічним дерматитом, для запобігання виникненню загострень. Між застосуваннями мазі потрібно робити 2–3 дні перерви.
Після 12 міс лікування лікар повинен оцінити стан пацієнта та прийняти рішення щодо подальшого профілактичного лікування, оскільки дані стосовно профілактичного лікування тривалістю понад 12 міс відсутні.
При виникненні ознак загострення необхідно повернутися до застосування препарату 2 рази на добу.
Пацієнти літнього віку. Окремі дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводилися.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

гіперчутливість до такролімусу, макролідів або допоміжних речовин.

ПОБІЧНА ДІЯ:

під час клінічних досліджень у приблизно 50% пацієнтів виникла небажана реакція у вигляді подразнення шкіри на місці нанесення мазі. Часто з’являлися відчуття печіння та свербіж, звичайно слабкі або середньої сили, які в основному зникали після першого тижня лікування. Поширеною небажаною реакцією була еритема. Також часто відмічалося відчуття теплоти, біль, парестезія та висипання. Часто виникала непереносимість алкоголю (почервоніння обличчя або подразнення шкіри після прийому алкогольних напоїв). У постмаркетинговий період відмічали реакції на місці нанесення мазі, дерматит.
Пацієнти можуть мати підвищений ризик виникнення фолікулітів, акне та герпетичних вірусних інфекцій.
Нижче зазначено небажані реакції, спричинені застосуванням препарату. Частота виникнення побічних реакцій класифікується як: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), рідко (від ≥1/1000 до <1/100) та з невідомою частотою. Небажані ефекти в межах кожної групи розміщено у порядку зниження їх серйозності.

Клас системи органів	Дуже часто (≥1/10)	Часто (≥1/100, <1/10)	Рідко (≥1/1000, <1/100)	Невідома частота (із доступних даних визначення частоти неможливе)
Інфекційні та паразитарні захворювання		Місцева інфекція шкіри, незалежно від етіології, що включає, але не обмежується: герпетиформною екземою, фолікулітом, простим герпесом, герпетичною вірусною інфекцією, варицеліформним пустульозом Капоші*
Порушення з боку систем метаболізму та травлення		Непереносимість алкоголю (почервоніння обличчя або подразнення шкіри після прийому алкогольних напоїв)
Порушення з боку нервової системи		Парестезія та дизестезія (гіперестезія, відчуття печіння)
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин		Свербіж	Акне*	Розацеа* Лентиго*
Загальні розлади та порушення в місці введення	Відчуття печіння та свербіж в місці нанесення	Відчуття тепла, еритема, біль, подразнення, парестезія та висипання в місці нанесення		Набряк у місці нанесення*
Лабораторні та інструментальні дані				Підвищений рівень препарату* (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ)

*Про небажану реакцію повідомлено в постмаркетинговий період.
Профілактика виникнення загострень. У дослідженні профілактичного лікування (при застосуванні мазі 1 раз на добу 2 рази на тиждень) із залученням дорослих та дітей із середньою та тяжкою формами атопічного дерматиту відмічалося, що такі небажані реакції трапляються частіше, ніж у контрольній групі: імпетиго в місці нанесення (7,7% серед дітей) та інфекції в місці нанесення (6,4% серед дітей та 6,3% серед дорослих).
Дослідження в постмаркетинговий період. Є інформація про випадки виникнення злоякісних новоутворень, включаючи шкірні та інші лімфоми і рак шкіри у пацієнтів, які застосовували мазь такролімусу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Діти. Частота, тип та тяжкість небажаних реакцій у дітей були подібними до реакцій у дорослих.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

мазь Протопик не можна застосовувати хворим з уродженим або з набутим імунодефіцитом або пацієнтам, які приймають імуносупресивні препарати.
Вплив мазі Протопик на імунну систему дітей віком до 2 років не встановлений (див. ПОКАЗАННЯ).
Під час застосування мазі необхідно мінімізувати потрапляння на шкіру сонячних променів, уникати ультрафіолетового опромінення в солярії, терапії ультрафіолетовими променями А та Б в комбінації з псораленом (PUVA-терапія). Лікар повинен порадити пацієнтам належний спосіб захисту від сонця, наприклад мінімізація часу, проведеного на сонці, застосування сонцезахисних препаратів та прикриття шкіри належним одягом. Мазь Протопик не слід застосовувати на уражених ділянках, які розглядаються як потенційно злоякісні або передракові.
Протягом 2 год на ділянки шкіри, куди наносили мазь Протопик, не можна застосовувати пом’якшувальні засоби. Одночасне застосування інших препаратів для місцевого лікування, а також системних кортикостероїдів або імунодепресантів не вивчалося.
Ефективність та безпека застосування мазі Протопик при лікуванні інфікованого атопічного дерматиту не оцінювалися. Перед призначенням мазі Протопик необхідно усунути інфекцію на ділянках лікування. Пацієнти з атопічним дерматитом схильні до розвитку поверхневих інфекцій шкіри. Лікування маззю Протопик може бути пов’язане з підвищеним ризиком виникнення фолікуліту та герпетичних вірусних інфекцій (вірус герпесу [герпетична екзема], простий герпес [герпетична пропасниця], варицеліформний пустульоз) (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). За наявності цих інфекцій необхідно оцінити співвідношення ризику та користі застосування Протопику. Ймовірність місцевого пригнічення імунітету (що може призвести до інфекцій або шкірних злоякісних новоутворень) у довгостроковій перспективі (більше кількох років) невідома.
Протопик містить діючу речовину такролімус, інгібітор кальциневрину. У пацієнтів після трансплантації тривала системна дія сильних імунодепресантів та системний прийом інгібіторів кальциневрину можуть асоціюватися із підвищеним ризиком розвитку лімфом та злоякісних утворень у шкірі. Є інформація про випадки виникнення злоякісних новоутворень, включаючи нашкірні та інші лімфоми і рак шкіри, у пацієнтів, які застосовували мазь такролімусу (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). У пацієнтів з атопічним дерматитом, яких лікували Протопиком, не виявлено значних системних рівнів такролімусу.
Під час клінічних випробувань стало відомо про рідкі випадки лімфаденопатії (0,8%). Більшість цих випадків була пов’язана з інфекціями (шкіри, дихальних шляхів, зубів), які лікувалися відповідними антибіотиками. Пацієнти після трансплантації, які проходять курс прийому імунодепресантів (наприклад системного такролімусу), мають підвищений ризик розвитку лімфоми; тому за пацієнтами, які застосовують Протопик та у яких розвинулася лімфаденопатія, необхідний нагляд, щоб переконатися, що лімфаденопатія зникає. При наявності лімфаденопатії на початку лікування потрібні відповідні лабораторні дослідження та постійний нагляд. У випадку стійкої лімфаденопатії необхідно визначити її етіологію. За відсутності чіткої етіології лімфаденопатії або за наявності гострого інфекційного мононуклеозу застосування Протопику необхідно припинити.
Потрібно уникати потрапляння мазі в очі та на слизові оболонки. У разі випадкового потрапляння на ці ділянки мазь необхідно ретельно змити водою. Використання мазі Протопик під оклюзійними пов’язками не вивчалося і тому не рекомендоване.
Як і при використанні інших препаратів місцевого застосування, пацієнти повинні мити руки після нанесення, якщо лікування шкіри рук не потрібне.
Такролімус значною мірою метаболізується у печінці, і хоча його концентрація в крові при зовнішньому застосуванні дуже низька, хворі з печінковою недостатністю повинні застосовувати мазь із обережністю.
Не рекомендується застосовувати Протопик пацієнтам з генетичними дефектами епідермального бар’єра, такими як синдром Нетертона, ламілярний іхтіоз, еритродермія або шкірна реакція трансплантат проти хазяїна. Ці захворювання шкіри можуть спричинити підвищення системної абсорбції такролімусу. У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки підвищеного рівня такролімусу у пацієнтів із цими захворюваннями.
З обережністю слід застосовувати Протопик хворим з обширним ураженням шкіри протягом тривалого періоду, особливо дітям (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Будь-які утворення, окрім власне атопічного дерматиту, на ділянках шкіри, куди наносили мазь, повинен обстежити лікар. Якщо вираженість ознак та симптомів атопічного дерматиту не зменшується, лікування повинно бути переглянуто.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Немає даних щодо застосування мазі такролімусу у вагітних. Дослідження на тваринах показали, що системне застосування призводить до репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий.
Мазь Протопик не слід застосовувати у період вагітності, крім вкрай невідкладних випадків.
Годування грудьми. Клінічні дані доводять, що після системного застосування такролімус проникає в грудне молоко. Хоча клінічні дані показали, що рівень системного впливу від застосування мазі такролімусу низький, годування грудьми під час застосування мазі Протопик слід припинити.
Діти. Мазь Протопик застосовують у дітей віком від 2 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Препарат застосовується місцево та не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

такролімус не метаболізується в шкірі людини, що практично виключає можливість взаємодії з іншими препаратами в шкірі, що могло б вплинути на метаболізм такролімусу.
Системно доступний такролімус метаболізується за допомогою печінкового цитохрому P450 3A4 (CYP 3A4). Рівень системного впливу у разі місцевого застосування мазі такролімусу низький (<1 нг/мл) та навряд чи може змінитися від одночасного прийому відомих інгібіторів CYP 3A4. Однак можливість взаємодії виключати не можна, і тому одночасний системний прийом відомих інгібіторів CYP 3A4 (таких як еритроміцин, ітраконазол, кетоконазол, дилтіазем) пацієнтами з великими ділянками ураження та/або еритродермією потрібно проводити обережно.
Діти. Проведено дослідження лікарської взаємодії з кон’югованою вакциною проти менінгококу серологічної групи С серед дітей віком 2–11 років. Не відмічалося жодного впливу на вакцинацію, утворення імунної пам’яті або гуморальний чи клітинний імунітет (див. Фармакодинаміка).
Такролімус не метаболізується в шкірі, що виключає ризик взаємодії з іншими препаратами в шкірі.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

при місцевому застосуванні передозування малоймовірне.
При попаданні всередину необхідно вжити загальноприйнятих заходів, які включають контроль життєво важливих функцій організму та моніторинг загального стану. Стимулювання блювання або промивання шлунка не рекомендується через особливості допоміжних речовин, що містить мазь.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C.

Діагнози, при яких застосовують ПРОТОПИК