перед початком застосування лікарського засобу слід оцінити стан здоров’я пацієнта (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Оскільки реакція на блокатори β-адренорецепторів може змінюватися, рекомендується виміряти внутрішньоочний тиск пацієнта через 2–4 тиж після початку застосування лікарського засобу. Надалі слід регулярно проводити офтальмологічне обстеження, оскільки в деяких випадках реакція на тимолол може змінюватися при тривалому застосуванні.
Ризик системних побічних реакцій. Як і інші офтальмологічні засоби, що застосовуються місцево, тимолол системно абсорбується. Через β-адренергічний компонент можуть виникати такі ж серцево-судинні, легеневі та інші побічні реакції, як і при застосуванні системних блокаторів β-адренорецепторів. Частота виникнення системних побічних реакцій після місцевого офтальмологічного застосування нижча, ніж при системному застосуванні.
Взаємодія з іншими блокаторами β-адренорецепторів. Вплив на внутрішньоочний тиск або інші впливи системних блокаторів β-адренорецепторів можуть посилюватися, коли тимолол застосовується пацієнтами, які вже отримують перорально блокатор β-адренорецепторів. У разі одночасного застосування слід ретельно спостерігати за реакцією таких пацієнтів. Не рекомендується застосування 2 місцевих блокаторів β-адренорецепторів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Ризик порушень з боку серця. Можливість застосування блокаторів β-адренорецепторів пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ІХС, вазоспастична (спонтанна) стенокардія і серцева недостатність) та гіпотензією потрібно серйозно оцінити, розглянувши лікування іншими діючими речовинами. У разі застосування лікарського засобу пацієнти із серцево-судинними захворюваннями повинні знаходитися під наглядом на предмет погіршення їхнього стану та будь-яких побічних реакцій.
Лікарський засіб можна з обережністю застосовувати тільки пацієнтам з блокадою серця І ступеня.
Ризик порушень з боку судин. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам із тяжкими периферичними порушеннями або порушеннями кровообігу (тобто тяжкі форми хвороби Рейно або синдром Рейно).
Ризик порушень з боку дихання. Повідомлялося про побічні реакції з боку дихальної системи, включаючи летальний наслідок, через бронхоспазм у пацієнтів із БА після застосування деяких офтальмологічних блокаторів β-адренорецепторів. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам із легким/помірним ХОЗЛ, тільки якщо потенційна користь перевищує потенційний ризик.
Ризик анафілактичних реакцій. Під час застосування блокаторів β-адренорецепторів пацієнти з атопією в анамнезі або наявністю в анамнезі тяжкої анафілактичної реакції на цілий ряд різноманітних алергенів можуть реагувати на повторні ознаки таких алергенів і не реагувати на звичайну дозу епінефрину (адреналіну), що використовується для лікування анафілактичних реакцій.
Анестезія під час хірургічних втручань. Офтальмологічні блокатори β-адренорецепторів можуть блокувати системну дію β-агоністів, наприклад епінефрину. У разі застосування лікарського засобу слід повідомити про це анестезіолога.
Застосування у пацієнтів з гіпоглікемією/цукровим діабетом. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до спонтанної гіпоглікемії, або із лабільним цукровим діабетом, оскільки блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії.
Ризик гіпертиреозу (гіперфункція щитовидної залози). Блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гіпертиреозу.
Застосування у пацієнтів з міастенією гравіс. При застосуванні очних крапель тимололу повідомляли про погіршення загального стану у таких пацієнтів.
Застосування у пацієнтів із захворюваннями рогівки. Офтальмологічні блокатори β-адренорецепторів можуть викликати сухість очей. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями рогівки.
Ризик відшарування хоріоідеа (судинна оболонка ока). Повідомлялося про відшарування хоріоідеа при застосуванні офтальмологічних супресивних засобів (наприклад тимололу, ацетазоламіду) після фільтрувальних процедур.
Застосування у пацієнтів, що використовують контактні лінзи. Лікарський засіб містить консервант бензалконію хлорид, який може осідати на м’яких контактних лінзах, отже, його не слід застосовувати під час використання контактних лінз. Перед закапуванням крапель лінзи необхідно зняти та знову одягнути їх не раніше ніж через 15 хв після застосування лікарського засобу.
Бензалконію хлорид також може спричиняти подразнення очей, симптоми сухості очей і може впливати на слізну плівку та поверхню рогівки. Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із сухим оком та пацієнтам, у яких може бути порушена рогівка ока. У разі тривалого застосування слід спостерігати за пацієнтами.
Застосування у період вагітності та годування грудьми
Вагітність. Тимолол проходить через плаценту. Немає достатніх даних щодо застосування тимололу вагітним.
Лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності, якщо це не є явною необхідністю. Для зниження системної абсорбції див. ЗАСТОСУВАННЯ.
Епідеміологічні дослідження не виявили ніяких мальформативних ефектів, але продемонстрували ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при пероральному застосуванні блокаторів β-адренорецепторів. Крім того, у новонароджених спостерігалися ознаки та симптоми β-блокаторної дії (наприклад, брадикардія, артеріальна гіпотензія, утруднене дихання та гіпоглікемія) при застосуванні блокаторів β-адренорецепторів до початку пологів. Якщо тимолол застосовувався до початку пологів, стан новонародженого слід ретельно контролювати протягом перших днів життя.
Період годування грудьми. Блокатори β-адренорецепторів виявляються в грудному молоці. Проте терапевтична доза тимололу в очних краплях недостатня для виявлення його у грудному молоці та спричинення симптомів β-блокади у новонароджених. Щодо зниження системної абсорбції див. ЗАСТОСУВАННЯ.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. При правильному режимі дозування тимолол не чинить негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.
Однак можливі побічні реакції, такі як запаморочення, розлади зору, рефракційні зміни, диплопія (двоїння в очах), птоз (опущення повіки), часті випадки легкої транзиторної нечіткості зору, та втома, що можуть негативно вплинути на здатність деяких пацієнтів керувати транспортними засобами або іншими механізмами. На початку лікування про це слід повідомити пацієнта.

Діагнози, при яких застосовують Норматин