до початку терапії необхідно проводити огляд очного дна.
Препарат слід обережно застосовувати хворим з відшаруванням сітківки в анамнезі, хворим молодого віку з міопією високого ступеня.
Безпосередньо перед застосуванням треба потримати флакон з препаратом у долоні, щоб підігріти до температури тіла. Кришечку відгвинтити, зняти і, злегка натискаючи на корпус флакона, закапати розчин в око. Після закапування кришечку щільно загвинтити.
Міотичні засоби призначати при відсутності у райдужній оболонці новоутворених судин.
Збільшення концентрації та частоти інстиляції (6 і більше) – недоцільне, тому що це не призводить до посилення гіпотензивного ефекту та спричиняє загальні негативні реакції організму.
Пілокарпіну гідрохлорид практично не впливає на рівень офтальмотонусу у здорових людей, але ефективний хворим з глаукомою різних форм. Бажано протягом року на 1-3 місяці Пілокарпін замінювати на інші неміотичні препарати. При тривалому закапуванні міоз зберігається весь час, що важливо для пацієнтів літнього віку з факосклерозом та катарактою на початковій стадії.
При одночасному застосуванні інших очних крапель інтервал між інстиляціями повинен бути не менше 15 хвилин.
З обережністю застосовувати при таких станах:
– гостра серцева недостатність;
– тяжка брадикардія;
– артеріальна гіпотензія/гіпертензія;
– гіпертиреоїдизм;
– епілепсія;
– пептична виразка;
– обструкція сечовивідних шляхів;
– вазомоторна нестабільність;
– хвороба Паркінсона;
– а також пацієнти, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування у період вагітності або годування груддю можливе лише у випадку, коли, на думку лікаря, очікуваний ефект перевищує ризик імовірних побічних реакцій.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При застосуванні препарату не рекомендується керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують чіткості зору.

Діагнози, при яких застосовують Пілокарпін