Еналаприл — препарат групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ). Він широко застосовується в кардіологічній практиці в терапії АГ і ХСН.

Еналаприл: ідеальний старт терапії підвищеного артеріального тиску?

АГ є основним фактором ризику розвитку ряду серцево-судинних захворювань та їх ускладнень, включаючи ХСН, інфаркт міокарда, ураження нирок. Встановлено, що ефективне зниження АТ за допомогою антигіпертензивних препаратів знижує ризик розвитку серцево-судинних (інфаркт, нестабільна стенокардія) і цереброваскулярних (інсульт, транзиторна ішемічна атака) подій. Однак ¾ пацієнтів з АГ не досягають оптимального рівня АТ (для загальної популяції пацієнтів рекомендується рівень АТ нижче 140/90 мм рт. ст., у той же час для окремих категорій пацієнтів можуть бути інші рекомендації), незважаючи на лікування. Згідно з висновками ВООЗ недотримання встановленого режиму терапії, а саме дози, кратності і регулярності прийому антигіпертензивних препаратів, є важливою причиною неконтрольованого АТ (тобто випадків, коли не вдається досягти цільового рівня АТ) (Siiskonen S.J. et al., 2007). У результаті досліджень встановлено, що найбільша прихильність до лікування відмічається при прийомі блокаторів ангіотензинових рецепторів 2-го типу та іАПФ. Найнижчі показники прихильності відзначені при прийомі діуретиків. При цьому в результаті досліджень виявлено, що вибір препарату для початкової терапії АГ впливає на дотримання пацієнтом рекомендованої терапії АГ і в подальшому (Siiskonen S.J. et al., 2007). Еналаприл — це перший представник групи іАПФ тривалої дії (Швец Н.И. и соавт., 2008).
Він є проліками, в організмі метаболізується в еналаприлат, який виділяється нирками у вигляді активного метаболіту.
Які ж переваги еналаприлу порівняно з іншими представниками групи?
Еналаприл забезпечує стабільне зниження АТ протягом доби при застосуванні 1–2 р/добу. При АГ 1–2-го ступеня еналаприл високоефективний вже в низьких дозах. Забезпечує кардіо-, нефро- й ангіопротекцію у хворих на АГ і цукровий діабет (ЦД). Характеризується хорошим профілем переносимості. Існує інформація, що еналаприл знижує інсулінорезистентність у хворих на ЦД 2-го типу. Важливо, що він не чинить несприятливого впливу на ліпідний обмін, не змінює ЧСС і хвилинний об’єм крові. Як і інші іАПФ, еналаприл показаний при АГ, що поєднується з іншою патологією, включаючи ХСН, дисфункцію лівого шлуночка, діабетичну і недіабетичну нефропатію, протеїнурію (у тому числі мікроальбумінурію), метаболічний синдром, атеросклероз сонних артерій, а також у пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда, з фібриляцією передсердь і гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) (підтвердженою ЕКГ, УЗД серця) (Швец Н.И. и соавт., 2008). Вторинна АГ ниркового генезу розвивається у хворих із хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються нирковою недостатністю. Застосування іАПФ рекомендується у даної категорії хворих для контролю АТ і з метою обмеження прогресування ниркової недостатності. Основний метаболіт еналаприлу, еналаприлат, виділяється нирками. Відповідно, у хворих зі зниженою функцією нирок необхідна корекція дози еналаприлу. У результаті одного з досліджень встановлено, що у пацієнтів із вторинною АГ і нирковою недостатністю досягається контроль АТ навіть при застосуванні низьких доз еналаприлу, при цьому застосування еналаприлу в низьких дозах сприяє підвищенню швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) у даної категорії хворих вже через 90 днів лікування. У той час як у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримували високі дози еналаприлу, відмічали деяке зниження ШКФ та зростання рівня калію в плазмі крові (Elung-Jensen T. et al., 2003).

Еналаприл: місце іАПФ в терапії ХСН

Серцева недостатність є основною причиною летальних наслідків у всьому світі (Lam P.H. et al., 2018). Еналаприл та інші іАПФ є препаратами першого ряду в лікуванні пацієнтів із ХСН поряд з діуретиками, блокаторами β-адренорецепторів, антагоністами альдостерону. Показані іАПФ всім хворим з ХСН, за винятком наявності у пацієнта абсолютних протипоказань до застосування препаратів цієї групи. У результаті численних досліджень доведено, що іАПФ покращують прогноз (знижують ризик летального наслідку гострих серцево-судинних подій, таких як інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія) і якість життя у хворих із ХСН. Встановлено, що еналаприл забезпечує статистично значуще зниження ризику летального наслідку у хворих з ХСН. Окрім того, встановлено, що терапія еналаприлом призводить до регресу ГЛШ (Швец Н.И. и соавт., 2008). Так, у результаті дослідження, що включало 2569 пацієнтів (термін спостереження 41,4 міс) з фракцією викиду лівого шлуночка ≤35%, було продемонстровано зниження ризику летального наслідку на 16% при прийомі еналаприлу порівняно із застосуванням плацебо. На момент початку терапії захворювання 90% пацієнтів, які були включені в дослідження, належали до II і III функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (SOLVD Investigators et al., 1991). Також встановлена ефективність еналаприлу в зниженні ризику летального наслідку і декомпенсації ХСН у пацієнтів з ХСН і ХХН (Bowling C.B. еt al., 2013). Через розвиток АГ багато пацієнтів з ХСН не досягають рекомендованих цільових доз іАПФ, зокрема еналаприлу. У результаті дослідження виявлено, що порівняно з плацебо еналаприл знижує ризик летального наслідку і госпіталізацій, зумовлених прогресуванням ХСН і декомпенсацією ХСН, протягом 4 років спостереження, навіть при застосуванні в дозах, нижче цільових (середня доза 8,8 мг еналаприлу), у пацієнтів, яким не вдалося досягти рекомендованої дози (Lam P.H. et al., 2018).
Які ж фармакологічні ефекти виявляють іАПФ при ХСН?
Перш за все це зниження кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку, зниження тиску в легеневій артерії і правому передсерді, збільшення серцевого викиду, зниження післянавантаження (загального периферичного судинного опору), антиішемічна дія (знижується потреба міокарда в кисні), зниження ризику розвитку шлуночкових аритмій, а також затримка калію і магнію. Клінічно це проявляється зменшенням задишки, підвищенням толерантності до фізичних навантажень, поліпшенням якості життя хворих (Швец Н.И. и соавт., 2008).

Еналаприл: застосування при інфаркті міокарда

Застосування еналаприлу у хворих з гострим інфарктом міокарда дозволяє зменшити розміри зони некрозу. Препарат покращує метаболізм у кардіоміоцитах, знижує ризик виникнення аритмій, пов’язаних з реперфузією зони ішемії, зменшує вираженість гемодинамічних порушень, пов’язаних з постінфарктним ремоделюванням міокарда. Еналаприл підвищує стійкість міокарда до гіпоксії і покращує коронарний кровотік (Швец Н.И. и соавт., 2008).

Еналаприл: вплив на артеріальну жорсткість

Підвищена артеріальна жорсткість — незалежний від рівня АТ предиктор серцево-судинних захворювань і фактор ризику летального наслідку. У результаті клінічних досліджень встановлено, що зниження АТ, вимірюваного на плечовій артерії, не завжди корелює зі зниженням центрального (аортального) АТ і артеріальної жорсткості. Механізми підвищення артеріальної жорсткості недостатньо вивчені. Вважається, що підвищений АТ і порушення метаболізму, оксидативний стрес і запалення можуть призводити до підвищення жорсткості артерій, у той же час в деяких випадках підвищення жорсткості артеріальної стінки може передувати розвитку АГ. У результаті рандомізованих досліджень встановлено, що еналаприл знижує центральний (аортальний) АТ більш виражено, ніж периферичний АТ. Підтверджено зниження жорсткості артеріальної стінки під дією даного препарату. Також у результаті досліджень продемонстровано, що еналаприл більш виражено зменшує артеріальну жорсткість, ніж індапамід (Dudenbostel Т., Glasser S.Р., 2013).

Еналаприл: висновки

Еналаприл — іАПФ, що забезпечує стабільний контроль АТ навіть при прийомі 1 р/добу, при недостатньому контролі АТ може застосовуватися 2 р/добу. Еналаприл показаний до застосування в комплексній терапії ХСН, АГ та у пацієнтів з коморбідною патологією (поєднання АГ та/або ХСН з ЦД, ХХН, метаболічним синдромом). Важливо, що еналаприл не чинить несприятливого впливу на ліпідний і вуглеводний обмін. Окрім того, перевагою даного препарату є зниження артеріальної жорсткості при його регулярному прийомі.

Аналоги Еналаприл