Шипшини плоди застосовуються у якості загальнозміцнювального засобу при різних захворюваннях, включаючи інфекційні; при підвищених фізичних навантаженнях. Також шипшини плоди показані у складі комплексної терапії геморагічних діатезів, кровотеч різної етіології, при передозуванні антикоагулянтів, патології печінки та сечовидільної системи.

Шипшини плоди: характеристика лікарської сировини

Словосполучення «шипшини плоди» означає псевдоплоди рослин роду Троянда (лат. Rosa), родини Трояндових (лат. Rosales). Род Rosa налічує близько 100 видів рослин. Рослини цього роду широко розповсюджені в Європі, на Ближньому Сході, у Азії та Північній Америці. У Європі найбільш чисельним та найбільш вивченим видом є шипшина собача (лат. Rosa canina). Псевдоплоди роду Rosa використовуються в їжу, а також завдяки високому вмісту біологічно активних речовин — у терапевтичних цілях. Відомо, що вони мають антиоксидантні та протимікробні властивості. Плоди шипшини також чинять протизапальну та протипухлинну дію (Mármol I. et al., 2017). У нашій країні у якості лікарської рослинної сировини найбільш часто використовується шипшина зморшкувата, або дика троянда (лат. Rosa rugose). З терапевтичною метою також використовують плоди інших видів шипшини, таких як шипшина голчаста, шипшина корична, шипшина собача. У літературі зустрічаються такі назви шипшини, як троянда, шуплина. Шипшина являє собою зимостійкий чагарник, що досягає 2 м у висоту (Котуков Г.Н., 1974). У рослини товсте, густо вкрите колючками стебло. Листя сірувато-зелене, щільне, квітки великі, частіше за все червоні або рожеві, рідше — білі. Плоди хибні, округлої форми, м’ясисті, всередині знаходяться волосисті плодики — сім’янки. Стінки плодів їстівні, кисло-солодкі на смак. Цвіте шипшина у травні–червні, плоди дозрівають у серпні–жовтні. Розмножується дана рослина як вегетативно (кореневими відводками та стебловими живцями), так і насінням. Лікарською рослинною сировиною є плоди. Їх збирають із другої половини серпня до перших заморозків. Колір плодів може бути від помаранчево-червоного до буро-червоного кольору. Уже після перших заморозків вміст вітаміну С у плодах знижується, та такі плоди стають непридатними до заготівель. Цікаво, що вітаміну С у плодах шипшини міститься близько 15%, що у 10 разів більше, ніж у ягодах чорної смородини, у 100 разів більше, ніж у яблуках, та у 50 разів більше, ніж у плодах лимону. Шипшини плоди широко застосовуються у фармацевтичній промисловості; а саме у виробництві вітамінних препаратів, екстрактів, настоянок, сиропів, різноманітних зборів. Також їх використовують при виробництві дитячого харчування (соків, пюре). Багато років шипшини плоди широко застосовуються в народній медицині при хворобах сечовидільної системи, печінки, жовчовивідних шляхів, кишечнику, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (Котуков Г.Н., 1974). У народній медицині плоди також рекомендуються при респіраторних інфекціях, кровоточивості ясен, безсонні, головному болю, набряковому синдромі, діареї, глистних інвазіях (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И., 1992). Шипшини плоди мають жовчогінні, сечогінні, в’яжучі, протимікробні, фітонцидні, протизапальні, заспокійливі властивості, чинять проносну дію, стимулюють травлення та обмін речовин.
Також плоди шипшини чинять слабку кровоспинну дію, сприяють загоєнню ран та пошкоджень, попереджають підвищену ламкість капілярів, стимулюють кровотворення та індукують фагоцитарну активність лейкоцитів. Завдяки високому вмісту вітаміну С та інших вітамінів шипшини плоди підвищують стійкість організму до вірусних захворювань, рекомендуються для відновлення працездатності при астенії, після розумової та фізичної перевтоми, для профілактики та лікування гіпо- та авітамінозу С та цинги, у комплексній терапії неврозів, гіпертонічної хвороби, анемії, геморагічних діатезів, захворювань дихальної системи, у тому числі туберкульозу та БА (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И.,1992).
Препарати з плодів шипшини протипоказані при тромбофлебітах, ендокардитах, недостатності кровообігу та гіперацидних гастритах (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И.,1992).

Шипшини плоди: склад рослини

Шипшини плоди є джерелом широкого спектру біологічно активних речовин. Встановлено, що плоди багаті поліфенолами (включаючи дубильні речовини, флавоноїди, фенольні кислоти та антоціани), каротиноїдами (здебільшого лікопен, β-криптоксантин, β-каротин, рубіксантин, газаніаксантин та зеаксантин), полісахаридами, альдегідами, монотерпенами, сексвітерпенами та складними ефірами, поліненасиченими жирними кислотами (містяться переважно в насінні), вітамінами A, B₁, B₂, B₆, D, E та K, а також мінеральними речовинами (здебільшого фосфор, калій, кальцій, магній, марганець та цинк) (Cendrowski A. et al., 2020). Активні форми кисню (АФК) відіграють важливу роль у патогенезі багатьох гострих та хронічних захворювань. Вони запускають патофізіологічні процеси, що призводять до пошкодження клітинних мембран, порушення клітинного метаболізму та загибелі клітин. Оксидативний стрес можна визначити як дисбаланс між рівнями АФК у організмі та можливостями антиоксидантних механізмів. Також підвищене утворення АФК в організмі людини зумовлюють деякі фактори навколишнього середовища, включаючи УФ-опромінення, забруднення навколишнього середовища, пасивне паління. Плоди шипшини чинять виражену антиоксидантну дію. Їх антиоксидантна активність зумовлена вмістом поліфенолів, вітамінів С, Е, В та каротиноїдів, та ці сполуки виявляють синергічний ефект. Кверцетин — найрозповсюдженіший флавоноїд, що міститься у вищих рослинах. Рутин (глікозид флавоноїда), кверцетин (аглікон рутину) та його похідне кверцетин-3-О-глюкуронід пригнічують надмірну продукцію АФК, забезпечуючи антиоксидантний захист мітохондріальних мембран від перекисного окиснення ліпідів. У результаті досліджень також встановлено, що вживання продуктів з високим вмістом кверцетину знижує ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу. Вітамін С (аскорбінова кислота), що міститься у плодах шипшини, також є важливим антиоксидантом, що викликає різноманітні біологічні ефекти. Наприклад, встановлена терапевтична ефективність аскорбінової кислоти у складі комплексної терапії при зниженні когнітивних функцій, а також нейродегенеративного захворювання — хвороби Альцгеймера. Концентрація цього вітаміну відрізняється в плодах різних видів шипшини. Так, у результаті дослідження встановлено, що вміст вітаміну С в плодах Rosa rugosa досягає 1200 мг/л, а в плодах Rosa canina — 600 мг/л. У плодах шипшини міститься ще одна водорозчинна речовина з антиоксидантними властивостями — елагова кислота. У результаті дослідження зафіксовано антимутагенну та антиканцерогенну дію даної сполуки. Доведено, що елагова кислота викликає апоптоз ракових клітин. У доповнення до водорозчинних антиоксидантів у плодах рослин роду Rosa також виявлено жиророзчинні антиоксиданти, такі як каротиноїди та токофероли, включаючи β-каротин та лікопен, β-криптоксантин, рубіксантин, зеаксантин та лютеїн; галактоліпіди (моногалактозилдіацилгліцерини та дигалактозилдіацилгліцерин), що виявляють протизапальний та протипухлинний ефекти (Mármol I. et al., 2017).

Шипшини плоди: можливості застосування у клінічній медицині

Ревматоїдний артрит (РА) — системне ревматологічне захворювання, що уражує перш за все синовіальну оболонку суглобів та суглобові хрящі, що призводить до ерозії хряща та деформації кісток та суглобів. Шипшини плоди завдяки своїй протизапальній дії зменшують вираженість болю та скутості суглобів при РА. Вважається, що така дія зумовлена високим вмістом у плодах шипшини галактоліпіда (1,2-ди-O-α-ліноленоїл-3-O-β-d-галактопіранозил-sn-гліцерин), що призводить до зниження рівня С-реактивного білка, зниження хемотаксису поліморфно-ядерних лейкоцитів у вогнище запалення. Більше того, встановлено, що плоди шипшини знижують утворення декількох ключових прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкінів (IL)-1β та IL-6, IL-12, γ-інтерферону) та хемокінів. З іншого боку, встановлено, що деякі жирні кислоти, що містяться у плодах шипшини, такі як тритерпенова, урсолова, олеанолова та бетулінова, інгібують активність циклооксигенази (ЦОГ-1, ЦОГ-2). Оксидативний стрес призводить до втрати кісткової маси. Плоди рослини Rosa canina завдяки високому вмісту антиоксидантів є потенційним засобом для застосування у терапії остеопорозу. Терапевтична дія антиоксидантів, що входять до складу рослини, реалізується за рахунок зменшення пошкоджень, викликаних надлишком АФК, у кістковій тканині та підвищення синтезу колагенового матриксу кістки, а також стимуляції диференціації остеобластів. Також шипшини плоди завдяки високому вмісту антиоксидантів рекомендується включати в комплексне лікування цукрового діабету. При захворюваннях печінки, що супроводжуються підвищенням рівня сироваткових ферментів АлАТ та АсАТ, діючі речовини, що входять до складу плодів шипшини, зменшують пошкодження мембран гепатоцитів АФК і таким чином сприяють нормалізації даних лабораторних показників. На даний час досліджуються можливості застосування шипшини плодів (екстракту) та окремих речовин, що містяться в даній лікарській рослинній сировині, в терапії онкологічних та нейродегенеративних захворювань (Mármol I. et al., 2017).

Шипшини плоди: висновки

У шипшини плодів унікальний склад. Вони містять великий спектр як водорозчинних, так і жиророзчинних вітамінів; біофлавоноїди, пектинові та дубильні речовини, лимонну кислоту (Котуков Г.Н., 1974). Також у них містяться солі заліза, марганцю, магнію та фосфору. У насінні містяться вітамін Е та каротин (Губергриц А.Я., Соломченко Н.И., 1992). Традиційно шипшини плоди застосовуються в терапії широкого спектру захворювань запального генезу. Завдяки антиоксидантним властивостям плоди цієї рослини показані при захворюваннях, пов’язаних із оксидативним стресом, включаючи ревматоїдний артрит, цукровий діабет, захворювання печінки та серцево-судинної системи.

Діагнози, при яких застосовують Шипшина